Рішення

від 23.11.2022 по справі 361/10520/21

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/10520/21

провадження № 2/361/1954/22

23.11.2022

РІШЕННЯ

Іменем України

23 листопада 2022 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряРуминіна О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

У грудні 2021 року до суду надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 15.11.2021 року Броварським міськрайонним судом Київської області винесена ухвала про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про поворот виконання заочного судового рішення в справі №-2900/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, та в порядку виконання повернено ОСОБА_1 - 14511, 50 грн. Листом начальника Марини Прилуцької від 16.03.2021 № Х-1545 повідомлено, що, у 2018 році кошти у розмірі 14 201,19 грн., 300,00 грн., 353,80 грн. відраховані на користь ОСОБА_3 » Виконавча служба не надала пояснення, куди поділись пенсійні кошти позивача, та чому вони відраховані з пенсійної карти, позивач у зв`язку з цим не могла лікуватись, мала душевні страждання та переживання. Позивач стверджує, що відповідач завдала їй моральної та матеріальної шкоди. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить стягнути із відповідача 250000, 00 гривень моральної шкоди та стягнути матеріальну шкоду.

Заперечення відповідача

08 липня 2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ОСОБА_2 просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Так, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на статті 23, 1166 Цивільного кодексу України, а також на постанову Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, норми яких на думку Відповідача не можуть бути застосовані до викладених у позові обставин через відсутність предмету їх регулювання, а саме через відсутність доказів події конкретного правопорушення, матеріальних збитків та моральних чи фізичних страждань внаслідок такого правопорушення, що нівелює існування шкоди у розумінні зазначених норм права. Визначаючи матеріальні збитки Позивач у заяві посилається на «лист начальника Марини Прилуцької від 16.03.2021 № Х-1545, згідно якого у 2018 році кошти у розмірі 14201,19 грн., 300,00 грн., 353,80 грн. відраховані на користь ОСОБА_3 » (копію листа позивачем не додано до заяви), і одночасно стверджує виключно від власного імені, що ОСОБА_3 «не надавав ніяких документів», та всупереч цьому твердженню ставить запитання, яке взагалі не має відношення до заявлених вимог, натомість підтверджує поінформованість Позивача про відкриття виконавчого провадження щодо неї та вчинення виконавчих дій: «як могли взяти виконавчий лист до виконання?». Окрім зазначеного, Позивач стверджує, що 06.03.2021 вона не змогла отримати свою пенсію в зв`язку з тим, що «АТ КБ «Приват Банк» заблокував платіжну картку», однак не надає жодних документальних підтверджень викладених обставин та протиправності дій, натомість аргументуючи свою позицію хибним уявленням: «згідно з усіма законами Світу були порушені мої Конституційні права», при цьому не вказуючи суб`єкт правопорушення, склад правопорушення та спосіб захисту порушених прав «згідно з усіма законами Світу». Позивач стверджує без вказівки певного проміжку часу та конкретних обставин, що вона «за весь цей час перетерпіла приниження, страждання», однак не зрозуміло, в чому вони виражались та ким саме були завдані, а також перераховує наявні у неї діагнози та стверджує, що «не мала змоги лікуватись, тому, що всі кошти з моєї пенсійної картки знімались», не вказуючи при цьому особу, на користь якої відраховані ці кошти, не надаючи жодних доказів на підтвердження протиправності дій/бездіяльності конкретного суб`єкта правопорушення та причинно-наслідкового зв`язку між цими подіями (відсутні докази виникнення захворювання саме внаслідок правопорушення). Таким чином, описані позивачем обставини неможливо кваліфікувати як матеріальну та моральну шкоду за відсутності доказів.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 січня 2022 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні (а.с. 30).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила стягнути 250000, 00 гривень моральної шкоди та 250000, 00 гривень матеріальної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи, що встановлені судом

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2011 року у справі № 2-2900/11 позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг у розмірі 167678 грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 1797 грн. 00 коп.

Установлено, що на виконанні у виконавчій службі перебувало виконавче провадження № 34491974 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2900 від 27.01.2012, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 169475,00 грн.

26.09.2012 року виконавче провадження №34491974 відкрито державним виконавцем Дячком Сергієм Володимировичем.

29.01.2021 року на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2020 № 2-2900/11, якою скасовано заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2011 у справі №2-2900/11, керуючись вимогами пункту 5 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Шкред І.Ю винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, та одночасно припинено чинність розшуку майна боржника, арешту майна та коштів боржника, тобто повністю припинено дію всіх обмежень та обтяжень, застосованих до боржника.

З листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області від 16 березня 2021 року № Х-1545 вбачається, що грошові кошти стягнуті з ОСОБА_4 у порядку виконання заочного рішення суду у справі № 2-2900/11 знаходяться на депозитному рахунку відділу.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду від 15 листопада 2021 року допущено поворот виконання заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2011 року в справі № 2-2900/11, в порядку повороту виконання заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2011 року в справі № 2-2900/11 повернуто ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 14511 грн. 50 коп. (відрахування з пенсії, списання коштів з банківського рахунку) стягнуті та перераховані на рахунок Броварського управління Державної казначейської служби України Київської області (код ЄДРПОУ: 37893158) в ході здійснення виконавчого провадження № 34491974, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-2900, виданого 27 січня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області щодо стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу.

У матеріалах справи містяться виписки з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 із зазначенням відповідних діагнозів і призначеного лікування.

07 липня 2022 року ОСОБА_2 подала до Броварського районного управління поліції ГУ НП в Київській області заяву, в якій вказує, що дії ОСОБА_4 кваліфікуються ст. 383 КК України «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення», оскільки остання, безпідставно повідомляє суду про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, та просила внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення.

Мотиви, з яких виходить суд, ти застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини п`ятої статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частин першої-другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду визначені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Разом з тим, згідно зі статтею 1173ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За таких обставин основною умовою відшкодування, зокрема моральної шкоди є те, що остання повинна бути заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин та полягати у фізичному болю та стражданнях, у душевних стражданнях, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Крім того, у пункті 32 постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акту; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування».

Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищих посадових осіб органу державної влади. Такий висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року, справа №569/1799/16-ц).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) зроблено висновок, що суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що у провадженні відділу державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №34491974 щодо виконання виконавчого листа № 2-2900 від 27.01.2012 про стягнення із позивача на користь ОСОБА_3 заборгованості. Як видно з наданих до суду доказів, починаючи з 2018 року виконавче провадження перебувало на виконанні у державного виконавця Шкред І.Ю., яка вчиняла відповідні виконавчі дії з метою виконання виконавчого документу. До суду не надано ніяких доказів, які б свідчили про неправомірність дій державного виконавця Шкред І.В. Не погоджуючись із діями державного виконавця, позивач не скористалась можливістю оскаржити такі дії до суду в порядку розділу VII ЦПК України.

Отже, позивачем не наведено достатніх обґрунтувань на не надано належних доказів вчинення неправомірних дій відповідачем ОСОБА_2 , якими, в свою чергу, завдано моральних страждань та матеріальних збитків позивачу.

Відтак, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність позовних вимог.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенніпозовнихвимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Петришин