Рішення

від 28.12.2022 по справі 910/10214/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.12.2022Справа № 910/10214/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюрінг» (вул. Кибальчича Миколи, буд. 2А, м. Київ, 02218; ідентифікаційний код 37847405)

до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» (пр.-т. Степана Бандери, буд. 8, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 14307423)

про стягнення 46 855 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюрінг» (далі за текстом ТОВ «Гюрінг», Позивач, Постачальник) до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» (далі за текстом АТ «Завод «Маяк», Відповідач, Покупець) про стягнення заборгованості за договором поставки № 1 від 11.12.2015 (далі за текстом Договір) в розмірі 46 855 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним належним чином здійснено поставку товару за Договором, що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними, однак, поставлений товар Відповідачем не оплачено, що призвело до виникнення у нього заборгованості в розмірі 46 855 грн.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 06.10.2022 направлялася на адресу Відповідача поштовим повідомленням № 0105493077461, яке згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано представником останнього 02.12.2022.

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 06.10.2022 у справі № 910/10214/22 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

11.12.2015 між ТОВ «Гюрінг» та АТ «Завод «Маяк» укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити Інструмент (надалі іменується «Товар»), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити такий Товар. Загальна сума Договору складається з сум видаткових накладних. Асортимент, кількість та ціна Товару вартість продукції визначаються в накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Розрахунок за цим Договором між Постачальником та Покупцем проводиться на підставі отриманих рахунків-фактур, наданих Постачальником, в строк протягом 3-х банківських днів з моменту отримання таких рахунків Покупцем. Оплата здійснюється в розмірі 100 % передплати, або на інших умовах, які Сторонами узгоджуються та фіксуються у відповідних специфікаціях до даного Договору, шляхом підписання обома сторонами. Специфікація являється невід`ємною частиною цього Договору. Рахунок-фактура надається Покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту отримання Постачальником замовлення від покупця (п. 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 8.3. Договору останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань, але в будь-якому разі до 31.12.2016.

Судом встановлено, що умовами Договору не передбачено його автоматичної пролонгації, а матеріали справи не містять доказів продовження строку дії Договору та внесення відповідних змін до умов останнього шляхом укладення додаткових угод.

Відтак з огляду на зазначене, суд зазначає, що правовідносини сторін, які виникли після 31.12.2016 виникли не на підставі умов Договору, який Позивачем додано до позовної заяви.

Так, згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних № РН-00000866 від 09.06.2017 на суму 23 071, 20 та № РН-00000867 від 09.06.2017 на суму 23 784 грн Позивачем здійснено поставку товару Відповідачу.

Зазначені вище видаткові накладні підписані представниками сторін без зауважень та претензій з боку Відповідача.

Суд зазначає, що у вказаних видаткових накладних міститься посилання на договір № 1 від 11.01.2016 та на рахунки на оплату, які Позивачем не надано до матеріалів справи, що на переконання суду унеможливлює встановити термін оплати Відповідачем поставленого йому товару на підставі вказаного договору.

Матеріали справи не містять заперечень Відповідача по суті заявлених позовних вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статті 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 265 ГК України та частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Відповідно до статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З огляду на встановлені судом вище обставини, а саме здійснення поставки товару згідно видаткових накладних № РН-00000866 від 09.06.2017 та № РН-00000867 від 09.06.2017 на підставі та у порядку, передбаченому договором № 1 від 11.01.2016, примірник якого відсутній в матеріалах справи, наразі суд позбавлений можливості надати оцінку правомірності дій Позивача щодо подання даного позову та встановлення обставин щодо виникнення у Відповідача обов`язку здійснити оплату поставленого товару, який безпосередньо закріплено вказаним договором.

При цьому суд вказує, що матеріали справи не містять доказів звернення Позивача з вимогою у порядку статті 530 ЦК України.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

Таким чином, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорювання прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами строку настання у Відповідача обов`язку здійснити оплату товару, поставленого на підставі видаткових накладних № РН-00000866 від 09.06.2017 та № РН-00000867 від 09.06.2017 в процесі виконання договору № 1 від 11.01.2016, що відповідно виключає наявність у Позивача порушеного права за захистом якого останній звернувся до суду.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову з підстав недоведеності Позивачем обставин, на які останній посилається при обґрунтуванні позовних вимог, а також з огляду на відсутність у суду можливості встановити дату виникнення у Відповідача обов`язку здійснити оплату поставленого йому Позивачем товару, а відтак і факту порушення прав Позивача.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України Позивачу не відшкодовуються та покладаються на останнього.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюрінг» (вул. Кибальчича Миколи, буд. 2А, м. Київ, 02218; ідентифікаційний код 37847405) до Акціонерного товариства «Завод «Маяк» (пр.-т. Степана Бандери, буд. 8, м. Київ, 04073; ідентифікаційний код 14307423) про стягнення 46 855 грн відмовити.

2.Судові витрат Позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 28.12.2022

Суддя Антон ПУКАС