Рішення

від 28.12.2022 по справі 910/10042/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.12.2022Справа № 910/10042/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА Бюро» (пр. Лобановського, буд. 6-Д, оф. 79, м. Київ, 03037; ідентифікаційний код 35490095)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бронкс Стайл» (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 41902587)

про стягнення 129 267, 50 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА Бюро» (далі за текстом - ТОВ «АСА Бюро», Позивач, Виконавець) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бронкс Стайл» (далі за текстом - ТОВ «Бронкс Стайл», Відповідач, Замовник) про стягнення заборгованості за договором про надання бухгалтерських послуг № 170818 від 17.08.2018 (далі за текстом - Договір) в загальному розмірі 129 267, 50 грн, яка складається із суми основного боргу 64 565, 22 грн, пені - 43 945, 30 грн, штрафу 19 369, 57 грн, 3 % річних - 361, 19 грн та інфляційних втрат 1 026, 22 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач зазначає, що ним належним чином надавалися послуги за Договором, однак Відповідач оплату таких послуг здійснював з порушенням, у зв`язку з чим сторонами ініційовано питання про дострокове припинення договірних правовідносин.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом, у Відповідача існує заборгованість за липень 2022 45 000 грн, та за період з 01.08.2022 по 12.08.2022 19 565, 22 грн.

У зв`язку із несплатою Відповідачем зазначених вище сум, Позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала суду від 03.10.2022 направлялась Відповідачу поштовим повідомлення № 0105493077470, яке згідно наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 02.12.2022 отримано представником Відповідача (за довіреністю)

За приписами частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 03.10.2022 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.08.2018 між ТОВ «Аса Бюро» та ТОВ «Бронкс «Стайл» укладено Договір, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику бухгалтерські послуги у формі ведення бухгалтерського і податкового обліку, послуги з підготовки та здачі податкової та фінансової звітності Замовника до державних органів в інтересах Замовника, а також надавати послуги з кадрового діловодства, що включають, зокрема підготовку первинних кадрових документів (наказів: про прийом, переведення, преміювання, стягнення, відпустки, звільнення, відрядження персоналу (працівників) Замовника, підготовку штатного розпису, ведення табелю обліку робочого часу, ведення особистих карток персоналу та особистих справ, підготовку та подання обов`язкової звітності по персоналу до відповідних державних органів України тощо, надалі за текстом Послуги, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити Виконавцю Послуги.

Пунктом 2.1.2. Договору визначено, що Замовник зобов`язується приймати від Виконавця Послуги шляхом підписання Акту здачі-приймання послуг, якщо Послуги відповідають умовам Договору, і оплачувати їх на умовах Договору.

Відповідно до пункту 3.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 3112/21 від 31.12.2021 до Договору) з 01.01.2022 помісячна ставка визначається в розмірі 37 500 грн, крім того ПДВ 7 500 грн, всього 45 000 грн з ПДВ 20 %.

Згідно з пунктом 3.5. Договору розрахунки за Послуги, надані Виконавцем відповідно до даного Договору, проводяться Замовником не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Задача приймання Послуг здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками та завірення печаткою сторін Акту здачі-приймання Послуг впродовж 5 робочих днів з моменту закінчення звітного місяця, в якому надавалися Послуги. Акт складається Виконавцем (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 7.9. Договору (в редакції додаткової угоди № 0109/18 від 01.09.2018) у випадку порушення Замовником строків оплати Послуг, Замовник зобов`язується сплачувати Виконавцю пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Строк дії Договору згідно пункту 5.1. з моменту його підписання уповноваженими представниками та завірення печатками Сторін і діє до 31.12.2019, але в будь якому випадку до повного виконання Сторонами свої зобов`язань за Договором.

Договір укладено з можливість автоматичної пролонгації згідно пункту 5.2. останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у сервісі Вчасно (електронно-цифровими підписами) підписано Акт надання послуг № 85 від 29.07.2022 на суму 45 000 грн за надання бухгалтерських послуг за липень 2022 без зауважень та претензій, що відповідно свідчить про надання Позивачем послуг за Договором без зауважень та претензій, прийняття таких послуг Відповідачем та виникнення у нього обов`язку здійснити оплату згідно виставленому Позивачем рахунку на оплату № 28 від 29.07.2022.

В подальшому між сторонами укладено додаткову угоду № 0508/22 від 12.08.2022 до Договору, в якій сторони дійшли наступної згоди:

-з 12.08.2022 достроково розірвати (припинити) Договір (пункт 1);

-погашення заборгованості з оплати послуг, що надавалися Виконавцем за липень 2022 та оплата послуг в період з 01.08.2022-12.08.2022 (включно) пропорційно 10 відпрацьованим робочим дням здійснюється Замовником в день припинення дії Договору 12.08.2022 в порядку, встановленому Договором. Замовник зобов`язується погасити існуючу заборгованість та платити надані послуги у встановлений термін (пункт 2);

-у випадку порушення Замовником терміну оплати послуг, встановлених пунктом 2 додаткової угоди, Замовник сплачує на користь Виконавця штраф у розмірі 30 % вартості неоплачених послуг (пункт 3);

-з моменту набрання чинності даної додаткової угоди зобов`язання Сторін, що виникли з Договору, припиняються. Сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами і зобов`язаннями, що виникли з Договору та звільняються від обов`язків та будь-якої відповідальності по відношенню до іншої Сторони в рамках вказаного Договору, окрім обов`язку Замовника, який визначено в пункті 2 цієї додаткової угоди та відповідальності Замовника, визначеної в пункті 3 цієї додаткової угоди (пункт 4).

Також між сторонами підписано у сервісі Вчасно (електронно-цифровими підписами) Акт надання послуг № 98 від 12.08.2022 за бухгалтерські послуги з 01.08.2022 по 12.08.2022 на суму 19 565, 22 грн (з ПДВ) без зауважень та претензій, що відповідно підтверджує факт надання послуг за Договором Позивачем та прийняття таких послуг Відповідачем.

Позивачем також висталено Відповідачу рахунок на оплату № 30 від 12.08.2022 на суму 19 565, 22 грн за послуги надані в серпні місяці 2022.

Крім того з матеріалів справи вбачається про підписання між сторонами договору № 10/08 від 10.08.2020 про врегулювання відносин електронного документообігу, відповідно до умов якого сторонами погоджено використання кваліфікованого електронного підпису при вчиненні правочинів та документообігу між сторонами, в тому числі при складанні первинних документів, починаючи з дати набрання чинності цим договором, а саме з моменту його підписання Сторонами згідно пункту 6 даного договору.

З огляду на не здійснення Відповідачем оплати послуг за липень та серпень 2022 станом на 12.08.2022, Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 24/08-2 від 24.08.2022 щодо здійснення погашення існуючої заборгованості за Договором, яку Відповідачем отримано 26.08.2022, однак кошти станом на дату звернення до суду з даним позовом Відповідачем не сплачено.

З огляду на неналежне виконання Відповідачем умов Договору (зі змінами та доповненнями додатковими угодами) Позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 43 945, 30 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 026, 22 грн на суму 45 000 грн, за період з 11.07.2022 по 12.08.2022 та на суму 64 565, 22 грн за період з 13.08.2022 до 26.09.2022, 3 % річних в розмірі 361, 19 грн на суму 30 000 грн за період з 11.07.2022 по 12.08.2022 та на суму 64 656, 22 грн з 13.08.2022 по 26.09.2022.

Також Позивачем на підставі пункту 3 додаткової угоди № 1208/22 від 12.08.2022 здійснено нарахування штрафу в розмірі 19 369, 57 грн (30 % від вартості неоплачених послуг).

Судом встановлено, що Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів оплати послуг за спірний період чи то інших доказів на спростування заявлених позовних вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору зі змінами та доповненнями, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Із врахуванням встановлених судом вище обставин, з огляду на підписання між сторонами Актів здачі-прийняття послуг за Договором, суд дійшов висновку, що Відповідач був зобов`язаний здійснити оплату послуги за Договором за липень 2022 в розмірі 45 000 грн у строк до 10.07.2022 (включно) та відповідно за послуги за серпень 2022 в розмірі 19 565, 22 грн до 10.08.2022 (включно) згідно пункту 3.5. Договору.

Однак, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати існуючого боргу за Договором в загальному розмірі 64 565, 22 грн суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору.

Судом враховано, що зобов`язання з оплати заборгованості у Відповідача є таким, що настало станом на 13.08.2022, враховуючи положення пункту 2 додаткової угоди № 0508/22 від 12.08.2022 до Договору.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Суд, перевіривши надані Позивачем нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, зазначає, що не погоджується із такими розрахунками, оскільки сторони з 12.08.2022, підписавши додаткову угоду № 0508/22 від 12.08.2022 до Договору пунктом 4 погодили, що з моменту набрання чинності останньої (тобто з 12.08.2022) зобов`язання сторін за Договором припиняються, а сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами і зобов`язаннями, що виникли з Договору та звільняються від обов`язків та будь-якої відповідальності по відношенню до іншої Сторони в рамках вказаного Договору, окрім обов`язку Замовника, який визначено в пункті 2 цієї додаткової угоди та відповідальності Замовника, визначеної в пункті 3 цієї додаткової угоди, тобто окрім обов`язку Відповідача здійснити оплату послуг в розмірі 64 565, 22 грн у строк до 12.08.2022 включно.

Крім того, в пункті 5 даної додаткової угоди закріплено, що будь-які претензії сторін одна до одної, що могли виникнути в рамках Договору та щодо виконання умов цієї додаткової угоди відсутні.

При цьому суд звертає увагу Позивача, що умовами додаткової угоди № 0508/22 від 12.08.2022 до Договору не передбачено порядку та можливості нарахування пені, однак пунктом 3 перебачено можливість нарахування штрафу.

Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи положення додаткової угоди № 0508/22 від 12.08.2022 до Договору, суд дійшов висновку, що правомірним є лише нарахування 3 % річних за період з 13.08.2022 по 26.09.2022 на суму 64 565, 22 грн в розмірі 238, 80 грн, інфляційних втрат за аналогічний період на загальну суму боргу, що відповідно становить 1 026, 22 грн (враховуючи межі заявлених вимог), а також штраф в розмірі 19 369, 57 грн.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом вище обставини за сукупність наявних доказів, враховуючи відсутність заперечень щодо позовних вимог та доказів оплати Відповідачем послуг за Договором, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору, а саме умови додаткової угоди № 0508/22 від 12.08.2022 до Договору, у зв`язку з чим суд дійшов висновку задовольнити позов частково та стягнути з Відповідача основний борг 64 565, 22 грн, 3 % річних - 238, 80 грн, інфляційні втрати 1 026, 22 грн (враховуючи межі заявлених вимог), а також штраф 19 369, 57 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно розмірам задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА Бюро» - задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бронкс Стайл» (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 41902587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА Бюро» (пр. Лобановського, буд. 6-Д, оф. 79, м. Київ, 03037; ідентифікаційний код 35490095) основний борг 64 565 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 22 коп, 3 % річних 238 (двісті тридцять вісім) грн 80 коп, інфляційні втрати - 1 026 (одна тисяча двадцять шість) грн 22 коп, штраф - 19 369 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят дев`ять) грн 57 коп. та судовий збір 1 701 (одна тисяча сімсот одна) грн 13 коп.

3.В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 28.12.2022

Суддя Антон ПУКАС