Рішення

від 26.12.2022 по справі 914/2784/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022 Справа № 914/2784/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Львівського електролампового заводу Іскра, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Техламп, м. Смоленськ, Російська Федерація

про стягнення грошових коштів

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Брошко І.

Представники:

Від позивача: Вербенко П. - представник;

Від відповідача: не з`явився

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Львівського електролампового заводу Іскра до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Техламп про стягнення грошових коштів у розмірі 10 335 449,53 російських рублів, що складає 6 133 055,75грн. за курсом НБУ станом на 01.11.2022 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та розгляд підготовчого засідання призначено на 24.11.2022 року на 12год. 15хв.

Судове засіданні 24.11.2022 року о 12год. 15хв. не відбулося, у звязку з відсутністю електроенергії, про що судом складно акт. Відтак ухвалою суду від 25.11.2022 року призначено розгляд справи на 08.12.2022 о 15:00 год.

Судове засідання 08.12.2022 року о 15год. 00хв. не відбулося, у звязку з замінуванням суду. Ухвалою суду від 08.12.2022 року призначено розгляд справи на 16.12.2022 року о 09:45 год.

У судове засідання 16.12.2022 року позивач явку представника забезпечив, який не заперечив щодо закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті. В судове засідання 16.12.2022 року відповідач не зявився.

Ухвалою суду від 16.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 26.12.2022р.

20.12.2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання за вх.№26270/22 про долучення до матеріалів справи електронної квитанції про надіслання ухвали Господарського суду Львівської області відповідачу на його електронну адресу.

В судове засідання 26.12.2022 року позивач явку уповноваженого представника забезпечив, підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити.

В судове засідання 26.12.2022 року відповідач явку представника не забезпечив. Станом на час розгляду справи від відповідача жодних процесуальних документів не надходило.

Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження, позовні матеріали та ухвала суду надіслана позивачем відповідачу на відому його електронну адресу, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.

Суд констатує, що ним створено усі можливості учасникам процесу для реалізації ними своїх прав. Отже, неявка відповідача (його представника) в судове засідання 26.12.2022 року з урахуванням практики Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року у справі № 490/9551/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №308/9708/19 не перешкоджає розгляду справи по суті, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

В судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція учасників справи

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем поставлено товар відповідачу на підставі укладеними між ними контрактом №ІЕ 01/08-16 від 04.08.2016 та контрактом №410-04/2017-TD від 16.03.2017, за умовами яких позивач зобов`язався продати, а покупець (відповідач) купити товари, в асортименті, по цінах та кількості, визначених у Специфікаціях.

Відповідач у порушення умов контракту №ІЕ 01/08-16 від 04.08.2016 та контракту №410-04/2017-TD від 16.03.2017 не здійснив повну оплату поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 10 335 449,53 російських рублів, що складає 6 133 055,75грн. станом на 01.11.2022 року за поставлений товар, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, рахунками-фактурами (інвойсами) та міжнародними товарно-транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача грошові коши у розмірі 10 335 449,53 російських рублів, що складає 6 133 055,75грн. за курсом НБУ станом на 01.11.2022 року.

Аргументи відповідача.

Суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Обставини, встановлені судом

Предметом доказування є обставини, з яким пов`язує факт поставки товару на підставі укладених контрактів, неналежне виконання договору в частині взятих зобов`язань з його оплати та підставності стягнення існучої заборгованості.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Львівського електролампового заводу Іскра та Товариством з обмеженою відповідальністю Техламп укладено контракт № ІЕ01/08-16 від 04.08.2016 та контракт №410-04/2017-TD від 16.03.2017, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товари за назвами, в асортименті, по цінах і в кількості, визначеній Специфікаціями, які з моменту їх підписання сторонами є невід`ємними частинами цього контракту.

Відповідно до п. 3.1. зазначених контрактів поставка товарів здійснюється на умовах FCA Львів, Україна або СРТ м. Смоленськ, Росія за правилами Інкотермс 2010 року.

Як стверджує позивач, станом на 01.01.2021 заборгованість відповідача за раніше поставлений товар становила 9 232 525,39 російських рублів.

Поставка товару на загальну суму 22 252 924,14 російських рублів була виконана позивачем протягом січня-грудня 2021 року, відповідно до: ВМД001195 від 11.01.2021 на суму 694 380,00 російських рублів; ВМД007957 від 01.02.2021 на суму 1 914 456,15 російських рублів; ВМД015646 від 22.02.2021 на суму 2 121 327,24 російських рублів; ВМД019016 від 02.03.2021 на суму 1 386 300,00 російських рублів; ВМД024642 від 16.03.2021 на суму 2 174 590,10 російських рублів; ВМД032188 від 02.04.2021 на суму 1 997 009,25 російських рублів; ВМД048297 від 17.05.2021 на суму 1 0510850,00 російських рублів; ВМД065988 від 01.07.2021 на суму 1 415 000,00 російських рублів; ВМД091452 від 07.09.2021 на суму 2 073 823,35 російських рублів; ВМД094361 від 14.09.2021 на суму 940 560,00 російських рублів; ВМД098725 від 24.09.2021 на суму 2 604 191,60 російських рублів; ВМД115848 від 09.11.2021 на суму 1 728 550,00 російських рублів; ВМД125673 від 06.12.2021 на суму 2 150 886,45 російських рублів.

Позивач свої зобов`язання з поставки Товару за укладеними контрактами виконав у повному обсязі, товар на загальну суму 22 252 924,14 російських рублів, поставив.

На погашення заборгованості, яка утворилась до 01.01.2021 відповідачем було здійснено ряд платежів протягом січня-грудня 2021 на загальну суму 21 150 000,00 російських рублів, якими також було частково покрито заборгованість за товар, поставлений в зазначений період.

Таким чином, непогашеною залишилась заборгованість на загальну суму 10 335 449,53 російських рублів. (22 252 924,14 + 9 232 525,39 - 21 150 000,00=10 335 449,53 російських рублів).

Зокрема, непогашеними залишилась заборгованість у сумі 10 335 449,53 російських рублів , за товар поставлений відповідно до: рахунку-фактури (інвойсу) № 48 від 02.04.2021, ВМД032188 від 02.04.2021 на суму 849 848,15 російських рублів; рахунку-фактури (інвойсу) № 128 від 06.09.2021, ВМД091452 від 07.09.2021 на суму 2 073 823,35 російських рублів; рахунку-фактури (інвойсу) № 133 від 14.09.2021, ВМД094361 від 14.09.2021 на суму 928 149,98 російських рублів; рахунку-фактури (інвойсу) № 136 від 24.09.2021, ВМД098725 від 24.09.2021 на суму 2 604 191,60 російських рублів; рахунку-фактури (інвойсу) № 149 від 09.11.2021, ВМД 115848 від 09.11.2021 на суму 728 550,00 російських рублів; рахунку-фактури (інвойсу) № 157 від 06.12.2021, ВМД 125673 від 06.12.2021 на суму 150 886,45 російських рублів.

Вказані вище поставки підтверджуються доданими до позовної заяви вантажно-митними деклараціями, рахунками-фактурами (інвойсами) та міжнародними товарно-транспортними накладними.

Відповідно до п. 4.2. Контрактів оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу.

Проте, Відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань з оплати товару і не здійснив оплату у передбачений Контрактами строк.

На момент звернення до суду з даним позовом заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 10 335 449,53 російських рублів, що складає 6 133 055,75 грн. за курсом НБУ 5,934 грн. за 10 російських рублів станом на 01.11.2022.

Згідно п. 8.1. Контракту, усі спори, розбіжності чи вимоги, що виникають за цим договором або в зв`язку із ним, в тому числі щодо його тлумачення, зміни, виконання, порушення. припинення або недійсності підлягають вирішенню господарським судом Львівської області із застосуванням матеріального та процесуального права України.

Відтак, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів за поставлений товар у розмірі 10 335 449,53 російських рублів, що складає 6 133 055,75грн. за курсом НБУ станом на 01.11.2022 року.

Норми права та висновки суду.

За приписами ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про міжнародне приватне право якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Згідно з ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Стосовно застосування правових норм суд враховує практику Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2022 року у справі № 490/9551/19, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства РФ в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України. Верховний Суд встановив підстави для висновку про те, що починаючи з 2014 року відсутня необхідність у направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України та ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. А починаючи з 24 лютого 2022 року таке надсилання неможливе ще й у зв`язку із розірванням дипломатичних зносин України з РФ.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на час розгляду справи.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства РФ в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.

У постанові від 14 квітня 2022 року Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №308/9708/19 вказано, що направлення документів процесуального характеру РФ, а відтак зупинення провадження у справі є недоречним, оскільки вчинення РФ з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, РФ заперечує суверенітет України, тому зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає. А отже, і направляти до посольства цієї країни запит на згоду про участь у справі і зупиняти провадження у справі до отримання відповіді від РФ або повідомлення про вручення такого запиту не потрібно.

З огляду на те, що в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним. Зупинення провадження у справі призведе до безпідставного зволікання з розглядом справи, що не сприятиме якнайкращому захисту інтересів позивача.

Господарський суд з цього приводу також зазначає, що Господарським судом Львівської області у справі №914/626/22/1/22 надіслано запит від 05.10.2022 року на адресу АТ «Укрпошта» щодо здійснення під час воєнного стану відправки поштової кореспонденції юридичним особам, що зареєстровані на території Республіки Білорусь. На цей запит директором філії Львівської дирекції АТ «Укрпошта» надано відповідь, в якій повідомлено, що відповідно до церкуляру від 14 квітня 2022 року, виданого директором з поштових операцій Міжнародного Бюро Всесвітнього поштового союзу Абдель Ілах Буссета, Укрпошта припинила відправлення поштових відправлень та грошових переказів до Російської Федерації та припинила прийом поштових відправлень та грошових переказів з Російської Федерації (з 24 лютого 2022 року) та Білорусі (з 25 лютого 2022 року).

Як передбачено ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу ст. 11 ЦК України.

Частинами першою та другою ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 ст. 693 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов`язання.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2. укладених між сторонами Контрактів оплата здійснюється протягом 30 днів від дати інвойсу. Відповідно до п. 3.1. зазначених контрактів поставка товарів здійснюється на умовах FCA Львів, Україна або СРТ м. Смоленськ, Росія за правилами Інкотермс 2010 року. Здійснені позивачем відповідачу поставки підтверджуються доданими до позовної заяви вантажно-митними деклараціями, рахунками-фактурами (інвойсами) та міжнародними товарно-транспортними накладними, які знаходяться у матеріалах справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення грошових коштів у розмірі 10 335 449,53 російських рублів, що складає 6 133 055,75грн. за курсом НБУ станом на 01.11.2022 року є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку, щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню підлягає грошові кошти у розмірі 10 335 449,53 російських рублів, що складає 6 133 055,75грн. за курсом НБУ станом на 01.11.2022 року.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 91 995,84грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Техламп (214016, Російська Федерація, м. Смоленськ, вул. Гагаріна, 26/104, ОКПО 25778491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Львівського електролампового заводу Іскра (79027, м. Львів, вул. Вулецька, 14, код ЄДРПОУ 39999745) 10 335 449,53 російських рублів, що складає 6 133 055,75грн. за курсом НБУ станом на 01.11.2022 року та 91 995,84грн. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2022 року.

Суддя Коссак С.М.