Рішення

від 27.12.2022 по справі 922/1552/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2022м. ХарківСправа № 922/1552/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Іванії К.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго"(18002, м. Черкаси, вух Святотроїцька, 73. оф. 24) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП "Промтехкомплект"(61080, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 201. оф. 318) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Накоп`юка Я.В.(ордер СА №1036951 від 07.09.2022 року)

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП "Промтехкомплект" , в якій просить суд:

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МП «ПРОМ ТЕХКОМПЛЕКТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго" 642 502,07 грн. з яких: передоплата у розмірі 275 352,00 грн., 236 823,28 грн. пені, 105 590.37 грн. інфляційних збитків та три відсотки річних у розмірі 24 736.42 грн.

2.Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «МИ «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ»,

В обгрунтування заявлених позовних вимог, посилається на укладення 06.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕКОЕНЕРГО» (далі - Позивач), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «МП «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ» (даті - Відповідач), як постачальником, Договору поставки № 06/08 (даті - Договір), предметом якого є поставка товару, асортимент, номенклатура вартість, кількість та строки поставки якого визначенні специфікацією.

На виконання Договору Позивачем фактично перераховано грошові кошти у розмірі 1 530 000,00 грн., що підтверджується платіжними доручення від 07.08.2019 № 349. від 21.08.2019 № 386, від 02.09.2019 №408, від 20.09.2019 № 463, від 04,11.2019 №533.

Згідно Актів приймання-передачі від 04.11.2019 № 1 та № 2 вартість переданого товару становить 1 254 648,00 грн., а тому розмір переплати складає 275 352,00 грн.

Втім, усупереч вказаному та взятих на себе зобов`язань Відповідачем допущено порушення Договору в частині своєчасності та повноти поставки товару.

Станом на 07.09.2022 калорифери ГІНВ 113-413 (теплоносій вода) у кількості 6 інт. не поставлені, хоча поставка мала відбутися 09.09.2019.

З огляду на зазначене, а також значне прострочення Відповідачем виконання зобов`язання за Договором, останнє втратило інтерес для Позивача, а тому авансовий платіж у розмірі 275 352,00 гри піддягає поверненню в повному обсязі.

Саме тому на адресу Відповідача рекомендованим листом з описом вкладення направлено Претензію від 28,07.2022. втім, остання повернулась відправнику у зв`язку із закінчення терміну зберігання.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом .

Ухвалою суду від 19.09.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго" залишено без руху. Позивачу встановлено строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 19.09.2022, позивач 18.10.2022 за (вх11815/22) направив заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій надав докази сплати судового збору в розмірі 9637,55грн., згідно платіжного доручення №84 від 17.10.2022року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19 жовтня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1552/22 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.11.2022 о 12:30 годині.

В судовому засіданні 15.11.2022 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до 13.12.2022 о 11:30 год.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 15.11.2022.

В судовому засіданні 13.12.2022 постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті "27" грудня 2022 р. о(б) 12:00.

Протокольною ухвалою суду від 13.12.2022 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті "27" грудня 2022 р. о(б) 12:00.

В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 13.12.2022.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, свого представника не направив.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

При цьому, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Всі ці обставини суд враховує при розгляді справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В ході розгляду справи судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.

За ст. 219 ГПК України, рішення у справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.12.2022, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

06.08.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЕКОЕНЕРГО» (далі - Позивач), як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «МП «ПРОМТЕХКОМПЛЕКТ» (даті - Відповідач), як постачальником, укладено Договір поставки № 06/08 (даті - Договір), предметом якого є поставка товару, асортимент, номенклатура вартість, кількість та строки поставки якого визначенні специфікацією.

Так, Специфікацією № 1 до Договору (даті - Специфікація) сторони погодили поставку товару на загальну суму 1 661 556,00 гри.

Згідно з п. 2 Специфікації сторони визначили, що покупець здійснює передоплату у розмірі 1 000 000.00 гри протягом 1 банківського дня з моменту підписання цієї Специфікації, решту суми у розмірі 661 556.00 гри покупець перераховує після отримання товару, а саме: калорифер ПИВ 113-413 (теплоносій пара), цільнотянута труба у кількості 10 шт.

Відповідно до п. З Специфікації сторони узгодили наступні строки поставки;

-калорифери ПНП 113-413 (теплоносій пара), цільнотянута труба у кількості 10 шт. - до 21.08.2019;

-калорифери ПНВ 113-413 (теплоносій вода) у кількості 6 шт. - до 28.08.2019;

-калорифери ПИВ 113-413 ( теплоносій вода) у кількості 6 шт. - до 09.09,2019.

На виконання Договору Позивачем перераховано грошові кошти у розмірі 1 530 000,00 грн., що підтверджується платіжними доручення від 07.08.2019 № 349. від 21.08.2019 № 386, від 02.09.2019 №408, від 20.09.2019 № 463, від 04,11.2019 № 533.

Згідно Актів приймання-передачі від 04.11.2019 № 1 та № 2 вартість переданого товару становить 1 254 648,00 грн., а тому розмір переплати складає 275 352,00 грн.

Втім, як вказує позивач у позові всупереч вказаному та взятих на себе зобов`язань Відповідачем допущено порушення Договору в частині своєчасності та повноти поставки товару.

Станом на 07.09.2022 калорифери ПНВ 113-413 (теплоносій вода) у кількості 6 інт. не поставлені, хоча поставка мала відбутися ще 09.09.2019.

Обставини щодо стягнення вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Позивач зазначає, що оскільки відповідачем не було повернуто суму попередньої оплати за непоставлений товар та не сплачено суми штрафів, відповідно це зумовило звернутися до суду із даним позовом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому за правилами ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, то покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вибір способу захисту порушеного права в даному випадку належить позивачу.

Позивач за заявленим позовом просив стягнути передоплату у розмірі 275 352,00 грн.

Відповідач не подав суду заперечень проти неотримання від позивача передоплати у розмірі 275 352,00 грн. коштів за товар та щодо недопоставки товару на повну суму оплати, строки для чого вже є такими, що настали.

Між сторонами також не було врегульовано шляхом оформлення додаткової угоди до правочину, нові умови, що вони відмовляються від подальшого виконання зобов`язань або врегульовують питання допоставки товару чи повернення грошових коштів.

На адресу Відповідача рекомендованим листом з описом вкладення направлено Претензію від 28,07.2022. втім, остання повернулась відправнику у зв`язку із закінчення терміну зберігання. Позивач просив відповідача протягом 7 днів повернути суму попередньої оплати та сплатити штрафні санкції.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем, докази на підтвердження факту перерахування останнім попередньої оплати за товар відповідачу та не виконання відповідачем своїх обов`язків поставити товар вказаний у специфікаціях на суму 275 352,00 грн. за накладними є більш вірогідними та такими, які зі сторони відповідача жодними чином не спростовані.

Зважаючи на наявні докази у матеріалах справи та відсутність будь-яких заперечень чи спростувань щодо заявлених позивачем вимог, а також відсутності доказів у справі щодо погашення цієї суми боргу відповідачем станом на день ухвалення рішення у справі, позовна заява про стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 275 352,00 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у відповідності до умов договору між сторонами.

За правилами ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Згідно п. 5.2 Договору сторонами погоджено, що за прострочення поставки або недопоставку товару у строк постачальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару за кожний день прострочення поставки або недопоставки товару.

На підставі пункту 5.2. договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ вартості непоставленого товару у розмірі 44 547,48 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 236 823,28 грн. є обґрунтованими.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних втрат можливе за весь час прострочення, до моменту фактичного виконання зобов`язання.

При цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Так, дослідивши матеріали справи, врахувавши встановлений сторонами у договорі та специфікації до нього строк на поставку відповідачем товару, перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки нарахування 3% річних та інфляційних, суд встановив, що 105 590.37 грн. інфляційних збитків та три відсотки річних у розмірі 24 736.42 грн. є арифметично вірним, а тому суд задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідачем всупереч вимог та приписів ч.1 ст.74, ст.76, 77 ГПК України факту належного виконання зобов`язання у визначений договором строк відповідачем не доведено; доводів та документів позивача не спростовано; доказів об`єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення заборгованості не надано.

За вказаних обставин суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений приписами ст.ст. 15-16 ЦК України, тому позов підлягає до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача на користь позивача 642 502,07 грн. з яких: передоплата у розмірі 275 352,00 грн., 236 823,28 грн. пені, 105 590.37 грн. інфляційних збитків та три відсотки річних у розмірі 24 736.42 грн.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача слід стягнути 9637,55 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МП «ПРОМ ТЕХКОМПЛЕКТ»(61080, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 201. оф. 318, код ЄДРПОУ 34265174) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго"(18002, м. Черкаси, вух Святотроїцька, 73. оф. 24, код ЄДРПОУ 41258768 ) -642 502,07 грн. з яких: передоплата у розмірі 275 352,00 грн, 236 823,28 грн. пені, 105 590.37 грн. інфляційних збитків, три відсотки річних у розмірі 24 736.42 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 9637,55грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоекоенерго""(18002, м. Черкаси, вух Святотроїцька, 73. оф. 24, код ЄДРПОУ 41258768 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МП «ПРОМ ТЕХКОМПЛЕКТ»(61080, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 201. оф. 318, код ЄДРПОУ 34265174).

Повне рішення складено "28" грудня 2022 р.

СуддяО.О. Присяжнюк