Рішення

від 01.12.2022 по справі 761/30060/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/30060/21

Провадження № 2/761/5155/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя, в якому просила суд: стягнути з відповідача з відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» на користь ОСОБА_1 грошовий борг за Договорами страхування життя ДДСЖ-1 та ДДСЖ-2 на загальну суму 113 175,65 грн., судові витрати на правову допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 , споживачкою страхових послуг як страхувальником та Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф», (ЗАТ «УСК Дженералі Гарант», на час укладання договору), було укладено два договори добровільного страхування життя за програмою «Старт капітал» код 21-А , які були засвідчений Полісом страхування життя № G 0003934 від 19.10.2007 року (далі - ДДСЖ-1) та Полісом страхування життя № G 0003935 від 19.10.2007 року (далі -ДДСЖ-2), які укладалися на строк страхування 10 років за страховими випадками «Дожиття до закінчення дії договору страхування», «Смерть у період дії договору». Позивач рекомендованим листом від 19.12.2017 на адресу: м. Київ, вул. Назарівська, буд. 17, оф.1, подала відповідачу повідомлення про настання страхового випадку та заяву про страхову виплату за двома договорами ДДСЖ-1 та ДДСЖ-2. Але відповідачем виплата здійснена не була, у зв`язку з чим позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2021 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

23.08.2021 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 , споживачкою страхових послуг як страхувальником та Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф», (ЗАТ «УСК Дженералі Гарант», на час укладання договору), було укладено два договори добровільного страхування життя за програмою «Старт капітал» код 21-А , які були засвідчений Полісом страхування життя № G 0003934 від 19.10.2007 року (далі - ДДСЖ-1) та Полісом страхування життя № G 0003935 від 19.10.2007 року (далі -ДДСЖ-2), які укладалися на строк страхування 10 років за страховими випадками «Дожиття до закінчення дії договору страхування», «Смерть у період дії договору».

Згідно умов страхування за вище зазначеними договорами добровільного страхування життя, страховик взяв на себе зобов`язання при настанні страхового випадку «Дожиття до закінчення дії договору страхування» виплатити вигодонабувачу страхову суму, яка складає 25 000,00 грн. за кожним договором страхування, а разом за ДДСЖ-1 та ДДСЖ-2 = 50 000,00 грн.

Позивач щорічно здійснювала страхові внески на рахунок відповідача, що підтверджується копіями квитанцій про перерахування страхових внесків.

У четвертому кварталі 2016 року на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) було опубліковано повідомлення про те, що до відповідача як порушника законодавства про страхову діяльність було застосовано заходи впливу у вигляді позбавлення ліцензії на здійснення страхової діяльності та виключення його з Державного реєстру фінансових установ.

18.12.2017 закінчилася дія договорів ДДСЖ-1 та ДДСЖ-2 і настав страховий випадок «Дожиття до закінчення дії договору страхування».

Позивач рекомендованим листом від 19.12.2017 на адресу: м. Київ, вул. Назарівська, буд. 17, оф.1, подала відповідачу повідомлення про настання страхового випадку та заяву про страхову виплату за двома договорами ДДСЖ-1 та ДДСЖ-2.

У відповідності до норм ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона і страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до норм ч. 6 ст. 6 Закону України «Про страхування» страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку.

Відповідно до норм ст.9 Закону України «Про страхування»:

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової суми (її частини) та (або) у вигляді регулярних, послідовних виплат обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету).

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення ній до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому.

Виходячи з вищенаведених норм закону, враховуючи те, що застраховані особи на момент закінчення ДСЖ-1 та ДДСЖ-2 були неповнолітніми, позивач як вигодонабувач за цими договорами страхування та споживачка страхових послуг, мала законне право на отримання від відповідача як страховика страхову виплату як страхову суму у загальному розмірі за двома договорами страхування життя =50 000,00 грн.

Однак, відповідач не сплатив позивачу страхову суму у повному обсязі до цього часу.

Відповідно до умов п.13 та 17 Правил добровільного страхування життя, на підставі яких укладалися договори страхування життя, відповідач як страховик зобов`язаний при надходженні письмової заяви від страхувальника або застрахованої особи чи вигодонабувача на здійснення страхової виплати, в строк не більше 30 (тридцять) календарних днів з дня одержання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку, прийняти рішення про страхову виплату.

Страхова виплата здійснюється згідно Договору страхування життя на основі письмової заяви страхувальника або застрахованої особи чи вигодонабувача в строк не більше 7 (семи) робочих днів з дня прийняття Страховиком рішення про визнання події страховим випадком та складання ним відповідного Страхового акту.

Враховуючи вище зазначені положення умов страхування та загальний максимальний строк виконання відповідачем як страховиком своїх зобов`язань по страховій виплаті, складає 37 (тридцять сім) календарних днів. Тобто, починаючи з 19.12.2017 року як дата подання Заяви про страхову виплату, останньою датою виконання відповідачем своїх грошевих зобов`язань є 25.01.2018 року.

Відповідно до норм ст.20 Закону України «Про страхування» страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань за договором страхування шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до норм ст.625 ЦК України відповідач як боржник, який прострочив виконання свого грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вище зазначених норм закону, враховуючи суму заборгованості та строк не виконання боргових зобов`язань відповідачем, загальна сума штрафних санкцій складає: 63 175,65 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи рішення по суті спору, суд має зазначити про застосування положень цивільного процесуального законодавства щодо змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.

В свою чергу положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо порушення будь-яких умов договорів страхування з боку позивачки - страхувальника ОСОБА_1 .

Разом із тим, відповідач, на вищевказані письмові вимоги страхувальника - позивачки по справі не відреагував, не виконав умови Договорів та не виплатив належні їй суми.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки грошового боргу за Договорами страхування життя ДДСЖ-1 та ДДСЖ-2 на загальну суму 113 175,65 грн., з яких: загальна страхова сума за двома договорами страхування життя = 50 000 грн., штрафні санкції за прострочення боргових зобов`язань = 63 175,65 грн. - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч.ч. 2-4 ст. 137, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України (із урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20)) підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн., які відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України не були оспорені відповідачем (відповідно до платіжного доручення від 28.07.2021 р., договору про надання правової допомоги № 21/21 від 27.07.2021 р.)

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн., від сплати якого була звільнена позивач при поданні до суду даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 141, 209, 212, 213, 215, 218, 224-226, 232, 293, 294 ЦПК України, ст. ст. 979, 980, 988, 989 ЦК України, ст. 6, 16, 28 Закону України «Про страхування», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» про захист прав споживача страхових послуг зі страхування життя,- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» (код ЄДРПОУ 31025837, адреса: вул. Назарівська, буд. 17, оф. 1, м. Київ, 01032) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошовий борг за Договорами страхування життя ДДСЖ-1 та ДДСЖ-2 на загальну суму 113 175,65 грн., з яких: загальна страхова сума за двома договорами страхування життя = 50 000 грн., штрафні санкції за прострочення боргових зобов`язань = 63 175,65 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Лайф» на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: