Постанова

від 21.12.2022 по справі 159/4599/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/4599/21 Головуючий у 1 інстанції: Гамула Б. С. Провадження № 22-ц/802/1026/22 Категорія: 60 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Шевчук Л. Я.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Камінь-Каширська державна нотаріальна контора, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 вересня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Запруддя Камінь-Каширського району Волинської області. Його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 його матір ОСОБА_7 померла та після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, із земельної ділянки та житлового будинку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що за життя, а саме 15 жовтня 2007 року ОСОБА_7 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла у рівних частинах його сестрам відповідачам по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Дудою Л. В.

На підставі цього заповіту відповідачі стали спадкоємцями майна ОСОБА_7 , а саме: ОСОБА_3 набула право власності на 5/18 частин житлового будинку, ОСОБА_4 5/18 частин житлового будинку, ОСОБА_5 5/18 частин житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали у спадщину по 1/12 частині кожен житлового будинку в порядку ст. 1241 ЦК України. Він як спадкоємець за законом внаслідок працездатного віку не отримав права на отримання спадщини.

Позивач також вказував, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 померли. Він дізнавшись про наявність заповіту, протягом багатьох років намагався отримати копію заповіту матері, отримавши який та ознайомившись з його змістом у нього виникли сумніви щодо його законності.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 18 березня 2021 року у справі № 157/1758/19 у задоволенні його позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним було відмовлено, однак у мотивувальній частині рішення встановлено факт нікчемності заповіту ОСОБА_7 , складеного 15 жовтня 2007 року і посвідченого приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Дудою Л. В. Отже, заповіт ОСОБА_7 , складений 15 жовтня 2007 року, є недійсним з моменту його вчинення.

Незважаючи на цю обставину, Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою Волинської області на підставі вищевказаного нікчемного заповіту було видано документи про спадкування та проведено державну реєстрацію права власності на успадковане майно, а саме: свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 на 5/18 частин у праві власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 на 5/18 частин у праві власності на зазначений житловий будинок; свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 на 5/18 частин у праві власності на цей житловий будинок; свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_8 на 1/12 частину у праві власності на житловий будинок та свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_9 на 1/12 частину у праві власності на вказаний житловий будинок.

Вважає, що оскільки зазначені вище свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом видані на підставі та з урахуванням заповіту, нікчемність якого встановлена судовим рішенням, та порушують його право на спадщину, тому визнання недійсним та скасування цих свідоцтв є належним способом захисту його порушених прав.

Ураховуючи наведене, позивач ОСОБА_1 збільшивши позовні вимоги, просив суд: застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та визнати недійсними і скасувати свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровими номерами: №№ 4228, 4234, 4240; свідоцтва про право на спадщину за законом, видані Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 17 грудня 2008 року за реєстровими номерами: №№ 4768, 4774; припинити право власності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на належні кожній із них 5/18 частин у праві власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право власності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на належні кожному з них 1/12 частину у праві власності на вказаний житловий будинок; визнати недійсними і скасувати свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровими номерами: №№4232, 4230, 4238, 4236, 4244, 4242; припинити право власності ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на належні кожній із них 5/18 частин у праві власності на земельну ділянку для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2374 та на 5/18 частин у праві власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га, які знаходяться в с. Запруддя Камінь-Каширського району Волинської області; визнати недійсними і скасувати свідоцтва про право на спадщину за законом, видані Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 17 грудня 2008 року за реєстровими номерами: №№4770, 4772; припинити право власності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на належні кожному з них 1/12 частину у праві власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га, яка знаходиться в с. Запруддя Камінь-Каширського району Волинської області.

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровим номером № 4228 та припинено право власності ОСОБА_5 на 5/18 частин житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 14034248).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровим номером № 4234 та припинено право власності ОСОБА_3 на 5/18 частин житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 14034248).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровим номером № 4240 та припинено право власності ОСОБА_4 на 5/18 частин житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 14034248).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 17 грудня 2008 року за реєстровим номером № 4768 та припинено право власності ОСОБА_8 на 1/12 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 14034248).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 17 грудня 2008 року за реєстровим номером № 4774 та припинено право власності ОСОБА_9 на 1/12 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 14034248).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровим номером № 4232 та припинено право власності ОСОБА_5 на 5/18 частин земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2374 га (номер в реєстрі 010608500051).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровим номером № 4230 та припинено право власності ОСОБА_5 на 5/18 частин земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га (номер в реєстрі 010608500052).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровим номером № 4238 та припинено право власності ОСОБА_3 на 5/18 частин земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2374 га (номер в реєстрі 010608500051).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровим номером № 4236 та припинено право власності ОСОБА_3 на 5/18 частин земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га (номер в реєстрі 010608500052).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровим номером № 4244 та припинено право власності ОСОБА_4 на 5/18 частин земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2374 га (номер в реєстрі 010608500051).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року за реєстровим номером № 4242 та припинено право власності ОСОБА_4 на 5/18 частин земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га (номер в реєстрі 010608500052).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 17 грудня 2008 року за реєстровим номером № 4770 та припинено право власності ОСОБА_8 на 1/12 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га (номер в реєстрі 010608500052).

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 17 грудня 2008 року за реєстровим номером № 4774 та припинено право власності ОСОБА_9 на 1/12 частину земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га (номер в реєстрі 010608500052).

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожен зокрема, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

У відзиві на апеляційні скарги представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 просила апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення позивача та його представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Сторони по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_7

Осіпчук ОСОБА_10 на праві приватної власності належали житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельна ділянка для його будівництва й обслуговування площею 0,2374 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельна для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га, яка знаходиться у с. Запруддя Камінь-Каширського району Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03 березня 2006 року, витягом про його реєстрацію від 11 квітня 2006 року та державними актами на право власності на земельну ділянку серії ВЛ №014197, серії ВЛ №014198 (а.с.116-119).

За життя ОСОБА_7 склала заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Дудою Л. В. 15 жовтня 2007 року та зареєстрований у журналі реєстрації нотаріальних дій за номером № 1119, яким усе належне їй майно вона заповіла в рівних частках відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.10).

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 18 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним відмовлено. Водночас у мотивувальній частині рішення суд констатував факт нікчемності заповіту ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Дудою Л. В. 15 жовтня 2007 року за реєстровим номером № 1119. Рішення суду набрало законної сили.

Частинами 4 та 5 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Оскільки рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 18 березня 2021 року, яким встановлена нікчемність заповіту ОСОБА_7 , набрало законної сили й обставини щодо його нікчемності відповідачами не спростовані, тому суд прийняв вказану обставину як доведену та встановлену.

На підставі зазначеного вище заповіту Камінь-Каширська державна нотаріальна контора 18 вересня 2008 року видала відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за заповітом кожній на 5/18 частин житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , й у таких же частках на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га, яка знаходиться в с. Запруддя Камінь-Каширського району Волинської області (а.с.125-142).

Іншим дітям спадкодавця ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як спадкоємцям обов`язкової частки у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України були видані свідоцтва про право на спадщину за законом кожному на 1/12 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 й у таких же частках на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га, яка знаходиться в с. Запруддя Камінь-Каширського району (а.с.143-150).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок успадкування відповідачами майна, яке залишилося після смерті їх матері ОСОБА_7 на підставі її заповіту, нікчемність якого встановлена судом, були порушені майнові права позивача, а саме право на частку у спадщині, а тому вважаючи, що єдиним ефективним способом захисту порушеного цивільного права позивача у цьому спорі є визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі нікчемного заповіту, та припинення права власності відповідачів на спадкове нерухоме майно, дійшов висновку, що видані Камінь-Каширською держаною нотаріальною конторою відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за заповітом та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину за законом необхідно визнати недійсними та припинити їх право власності на спадкове нерухоме майно.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина 1 та 2 ст. 1220 ЦК України).

Частиною 1 та 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце і час відкриття спадщини; наявність чи відсутність заповіту спадкодавця; коло спадкоємців, які мають право на спадщину за заповітом чи за законом у порядку черговості; коло спадкоємців, які у передбачений законом спосіб прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця, тощо.

Як встановлено апеляційним судом та слідує з матеріалів справи, спадкоємці ОСОБА_7 - ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , яким були видані свідоцтва про право на спадщину за законом кожному на 1/12 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 й у таких же частках на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га, яка знаходиться в с. Запруддя Камінь-Каширського району, померли. Спадщину після їх смерті прийняли спадкоємці на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Отже, наведене свідчить, що за таких обставин рішення суду першої інстанції впливає на права та інтереси осіб, які не брали участі у справі, а саме спадкоємців померлих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які також мають бути співвідповідачами у цій справі. Однак як вбачається з матеріалів справи, позивач до закінчення підготовчого провадження не подавав суду клопотання про залучення таких осіб до участі у справі як співвідповідачів.

На вказану обставину суд першої інстанції уваги не звернув та не врахував, що за встановлення обставини прийняття спадщини ОСОБА_9 та ОСОБА_8 їх спадкоємцями, вони є співвідповідачами у цій справі як спадкоємці, які прийняли спадщину.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення у цій справі, не з`ясував чи цим рішенням не будуть порушуватися права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, зокрема, спадкоємців ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , яких суд не залучив до участі у справі як співвідповідачів, що не давало суду підстав для ухвалення у справі рішення про задоволення позову саме в частині позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, виданих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та припинення їх права власності на нерухоме майно.

Крім того, порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано ст. 1301 ЦК України, якою передбачено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) у ст. 1301 ЦК України, як підставу визнання свідоцтва недійсним, прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване.

Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо (постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 414/811/17).

У цій справі ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними та скасування виданих Камінь-Каширською державною нотаріальною конторою 18 вересня 2008 року на підставі нікчемного заповіту відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 свідоцтв про право на спадщину за заповітом кожній на 5/18 частин житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , й у таких же частках на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0516 га, яка знаходиться в с. Запруддя Камінь-Каширського району Волинської області.

Важливо розрізняти застосування таких спеціальних способів захисту прав спадкоємців, як визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним в тому випадку, коли спадкоємець, якому таке свідоцтво видане, не має права на спадкування.

Якщо відповідач у спірних правовідносинах не позбавляється права на спадкування, проте його частка змінюється то правильним способом захисту прав позивача є саме внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, а не про визнання його недійсним, адже відповідач все одно буде спадкувати як спадкоємець за законом першої черги, хоча його спадкова частка зменшиться.

Як слідує з матеріалів спадкової справи, відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прийняли спадщину після смерті матері ОСОБА_7 шляхом подання у шестимісячний строк заяв про прийняття спадщини, а тому у зв`язку із встановленням у судовому порядку факту нікчемності заповіту, на підставі якого їм було видано оспорювані позивачем свідоцтва, вони спадкуватимуть після смерті ОСОБА_7 спадщину як спадкоємці першої черги за законом. З огляду на вказану обставину, належним способом захисту позивачем його порушених прав є саме звернення до суду з позовом про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину.

За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а його висновки не відповідають обставинам справи, тому з підстав, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, його необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційним судом у цій справі ухвалюється нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , тому з нього на користь кожного із відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційних скарг у розмірі 1 488 грн 60 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 29 вересня 2022 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Камінь-Каширська державна нотаріальна контора, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційних скарг: на користь ОСОБА_3 у розмірі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок, на користь ОСОБА_5 у розмірі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок, на користь ОСОБА_4 у розмірі 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: