Рішення

від 27.12.2022 по справі 120/7685/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 грудня 2022 р. Справа № 120/7685/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мурованокуриловецької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправність рішення Мурованокуриловецької селищної ради №2305 від 31.08.2022 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Вищеольчедаївського старостинського округу Мурованокуриловецької селищної ради.

З метою зобов`язання надання дозволу на розробку документації із землеустрою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою від 27.09.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строки для подання заяв по суті.

20.10.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що Мурованокуриловецькою селищною радою після проведення в 2021 році інвентаризації земель, що перейшли у комунальну власність, були прийняті нормативно-правові акти, які регулюють земельні відносини на території Мурованокуриловецької територіальної громади зокрема рішення 11 сесії Мурованокуриловецької селищної ради 8 скликання від 25.06.2021 № 398 "Про визначення переліку земельних ділянок, що надаються для ведення особистого селянського господарства".

Земельна ділянка з кадастровим номером 0522881600:04:001:0069, що знаходиться на території колишньої Вищеольчедаївської сільської ради Мурованокуриловецького району в урочищі "Білий яр" (правонаступником Вищеольчедаївської сільської ради є Мурованокуриловецька селищна рада), була внесена до переліку земельних ділянок на території Мурованокуриловецької територіальної громади, що надаються для ведення особистого селянського господарства, з метою подальшої її передачі для ведення особистого селянського господарства громадянам, яким вона була надана за рішеннями виконавчого комітету Вищеольчедаївської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області для ведення особистого підсобного господарства відповідно до ст. 56 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-ХІІ (втратив чинність з 01.01.2002) та які використовують її для городництва.

Так, зокрема, згідно довідки старости Вищеольчедаївського старостинського округу Квятковської Т.В. від 05.10.2022 № 439 земельна ділянка площею 10,3 га в урочищі "Білий яр" (після проведеної управлінням Держгеокадастру інвентаризації земель та внесення меж земельної ділянки до Публічної кадастрової карти України даній земельній ділянці площею 10,2437 га присвоєно кадастровий номер 0522881600:04:001:0069) згідно рішень виконавчого комітету Вищеольчедаївської сільської ради за 1998 1999 роки була передана в користування жителям с. Вищеольчедаїв, які за даними книг погосподарського обліку щорічно сплачують за користування даними земельними ділянками земельний податок. Так, наприклад, земельна ділянка в урочищі "Білий яр" загальною площею 1,9 га була передана для ведення підсобного господарства 8 жителям с. Вищеольчедаїв згідно рішення виконавчого комітету Вищеольчедаївської сільської ради від 26.04.1999 № 20.

Окрім того, на кадастровій зйомці з викопіювання із чергового кадастрового плану, доданого до клопотання ОСОБА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 0522881600:04:001:0069 можна чітко побачити оброблені смужки земельних ділянок (городи).

На даний момент, громадянами, які використовують земельні ділянки для городництва в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0522881600:04:001:0069 (в урочищі "Білий яр"), готується необхідний пакет документів для оформлення права власності на зазначені земельні ділянки, проте, враховуючи введення на території України воєнного стану та заборону надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель комунальної власності під час дії воєнного стану, процес оформлення права власності на дані земельні ділянки призупинено.

Тому підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України була саме невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів Мурованокуриловецької селищної ради та колишньої Вищеольчедаївської сільської ради, прийнятих відповідно до норм Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язального характеру, то відповідач вважає, що це є дискреційними повноваженнями ради, тому підстави для їх задоволення відсутні.

Щодо вимоги про стягнення документально підтверджених судових витрат на користь ОСОБА_1 , слід зазначити, що на адресу Мурованокуриловецької селищної ради документи, які б підтверджували витрати на правову допомогу в розмірі 4500 грн., представником позивача не надані.

01.11.2022 до суду подано відповідь на відзив, у якій представник позивача спростовує доводи відповідача та наводить мотиви їх відхилення.

По-перше, представник вказує, що із оскаржуваного рішення не вбачається надання іншим громадянам саме земельної ділянки, на яку подано клопотання позивачем. Жодних доказів, зокрема: (виписки з погосподарської книги, сертифікат, державний акт тощо), які б підтверджували факт передачі спірної землі у користування або власність іншій особі, не наведено та не надано. Відповідно, обставина, на яку посилається відповідач, як на підставу для відмови у видачі дозволу, не підтверджена належним чином.

Вказана обставина також кореспондується із сталою практикою Вінницького окружного адміністративного суду, зокрема Рішення ВОАС: № 120/569/22-а від 22.02.2022, №120/8202/21-а від 25.10.2021, № 120/11633/21-а від 16.02.2022.

Також, враховуючи те, що ні довідка старости Вищеольчедаївського старостинського округу Квятковсьої Т.В. від 05.10.2022 №439, ні рішення Вищеольчедаївської сільської ради №20 від 26.04.1999, не були предметом оскаржуваного рішення №2305 від 31.08.2022 та підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, а тому посилання відповідача на вказані докази, як на підставу заперечення позовних вимог є протиправними та не обґрунтованими.

По-друге, представник звертає увагу на те, що до поданого позивачем клопотання від 03.12.2021 було додано графічні матеріали, де зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522881600:04:001:0069 площею 10,2437 га. є земельною ділянкою комунальної форми власності сільськогосподарського призначення, має цільове призначення "16.00 Землі запасу (земельні ділянки, кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) землі запасу" та вид використання "земельні ділянки запасу", тобто є вільною.

По-третє, до матеріалів справи не було долучено жодного доказу на підтвердження факту належності спірної земельної ділянки, саме до тих, які були надані у користування іншим особам. Також, не надано книги погосподарського обліку які, власне, посилається відповідач.

Крім того, згідно довідки старости Вищеольчедаївського старостинського округу Квятковсьої Т.В. від 05.10.2022 за №439 вбачається посилання на земельну ділянку площею 10,3 га. в урочищі "Білий Яр", тоді як предметом рішення Вищеольчедаївської сільської ради №20 від 26.04.1999 є земельна ділянка в урочищі "Білий Яр" площею 11.9 га., що не дає можливість ідентифікувати приналежність такої земельної ділянки до тієї, яка містяться в графічних матеріалах.

Заперечень на адресу суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.

02.12.2021 позивач звернувся до Мурованокуриловецької селищної ради з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0522881600:04:001:0069.

Листом від 17.01.2022 за № 02-13/277 відповідач повідомив позивача, що його заява про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність була розглянута 20.12.2021 на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою. Проєкт рішення "Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за межами населеного пункту с. Вищеольчедаїв" було направлено на розгляд 19 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради, яка відбулась 23.12.2021. За результатами голосування рішення не прийнято.

Вважаючи протиправною бездіяльність Мурованокуриловецької селищної ради щодо прийняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 02.12.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі №120/4538/22 позовну заяву задоволено частково та, зокрема, зобов`язано Мурованокуриловецьку селищну раду, з урахуванням висновків суду за наслідками розгляду цієї справи, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 грудня 2021 року (вх. № 2021-11-01/7257 від 03 грудня 2021 року) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради за межами населеного пункту с. Вищеольчедаїв в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0522881600:04:001:0069.

30.08.2022 клопотання ОСОБА_1 було розглянуте на 28 сесії 8 скликання селищної ради та прийнято рішення №2305 "Про надання відмов громадянам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", згідно пункту 1.7 якого ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів селищної ради, а саме: рішенням 11 сесії 8 скликання від 25.06.2021 за №398 "Про визначення переліку земельних ділянок, що надаються для ведення особистого селянського господарства", №399 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах".

Позивач не погоджується із таким рішенням та вважає його протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (пункт б частини 1 статті 121 ЗК України).

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частинами першою та другою статті 59 зазначеного Закону визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

На час звернення позивача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чинним було наступне нормативно-правове регулювання особливостей безоплатної передачі земельних ділянок у власність.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №360/2334/17.

Відповідно до матеріалів справи, позивач 02.12.2021 звернувся до Мурованокуриловецької селищної ради з клопотанням про надання йому дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0522881600:04:001:0069.

Листом від 17.01.2022 за № 02-13/277 відповідач повідомив позивача, що його заява про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність була розглянута 20.12.2021 на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територій, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою. За результатами голосування рішення не прийнято.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.08.2022 у справі №120/4538/22 позовну заяву задоволено частково та, зокрема, зобов`язано Мурованокуриловецьку селищну раду, з урахуванням висновків суду за наслідками розгляду цієї справи, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 грудня 2021 року (вх. № 2021-11-01/7257 від 03 грудня 2021 року) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Мурованокуриловецької селищної ради за межами населеного пункту с. Вищеольчедаїв в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0522881600:04:001:0069.

В подальшому, а саме, 30.08.2022 клопотання ОСОБА_1 було розглянуте на 28 сесії 8 скликання селищної ради та прийнято рішення №2305 "Про надання відмов громадянам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", згідно пункту 1.7 якого ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів селищної ради, а саме: рішенням 11 сесії 8 скликання від 25.06.2021 за №398 "Про визначення переліку земельних ділянок, що надаються для ведення особистого селянського господарства", №399 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах".

Оцінюючи підстави відмови відповідача, суд зазначає наступне.

У постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №815/6942/17, 28.09.2021 у справі №462/4395/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16, від 11.12.2019 у справі №814/1241/16, від 15.09.2020 у справі №815/3055/17 та інших cформульовано правовий висновок про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою ст. 118 ЗК.

У постанові від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 Верховний Суд погодився з тим, що "чинним законодавством не передбачено право ради відступати від положень ст. 118 Земельного кодексу України, в тому числі не передбачено й прийняття радою рішення про відмову у задоволенні вимоги, порушеної в заяві про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі".

Відтак, суть висновку Верховного Суду зводиться до того, що дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки треба надавати усім, хто звернувся. Як наслідок, проект можуть розробляти одночасно декілька замовників, а хто з них отримає ділянку, - визначатиметься на стадії затвердження проекту та надання її у власність.

У постанові від 29.09.2020 у цивільній справі №688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала загальні підходи до вирішення таких спорів:

"39. Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

40. З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

41. Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи".

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 травня 2022 року по справі №154/3345/16 вказав, що ключовим для вирішення питання про правомірність дій органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, є оцінка добросовісності дій міської ради під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Зазначений правовий висновок є застосовним до ситуацій, коли спір виник у зв`язку із наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки двом (чи більше) особам, тобто коли на одну ділянку є два кандидати.

Верховний Суд у постанові від 18 травня 2022 року по справі №154/3345/16 вказує на можливість надання дозволу декільком заявникам, при цьому, оцінювати правомірність таких рішень з огляду на їх добросовісність, виходячи з конкретних обставин справи.

Водночас, застосуванню підлягає правовий висновок про вичерпність переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених частиною сьомою ст. 118 Земельного кодексу України (п. 21 цієї постанови), та правовий висновок про незаконність відмови у наданні дозволу у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі (п. 23 цієї постанови).

Застосовуючи ці підходи до справи, що розглядається, суд звертає увагу, що рішення 28 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради від 31.08.2022 за №2305 "Про надання відмов громадянам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", згідно пункту 1.7 якого ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам нормативно-правових актів селищної ради, а саме: рішенням 11 сесії 8 скликання від 25.06.2021 за №398 "Про визначення переліку земельних ділянок, що надаються для ведення особистого селянського господарства", №399 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах".

Процедура продажу земельних ділянок державної та комунальної власності та прав на них на земельних торгах передбачена главою 21 Земельного кодексу України "Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах" (статті 134-139).

Згідно вказаних норм можна виділити наступні етапи земельних торгів: добір земельних ділянок для продажу; підготовка лотів до земельних торгів; проведення торгів та встановлення їх результатів; оприлюднення інформації про проведені торги.

Згідно із положеннями частини 4 статті 136 ЗК України, проведення земельних торгів щодо земельних ділянок або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються:

а) виготовлення, погодження та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою у випадках, визначених цим Кодексом;

б) стартова ціна лота;

в) строк, інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування нею на земельних торгах, обмеження у використанні земельної ділянки;

г) відомості про особу, уповноважену організатором земельних торгів на укладення (підписання) договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги;

ґ) проект договору купівлі-продажу, оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки.

Відповідно до частини 5 статті 136 ЗК України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.

Із аналізу вказаних норм встановлено, що заборона відчужувати та надавати у користування земельні ділянки розпочинає свою дію не з моменту включення цієї ділянки до переліку земельних ділянок, а саме з моменту, коли конкретна земельна ділянка або права на неї вже виставлені на земельні торги.

Таким чином, із наведеного слідує висновок, що сам лише факт прийняття рішення про включення земельної ділянки в перелік земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги, не є самостійною підставою для заборони їх відчужувати та надавати у користування.

Відповідно до частини 1 статті 136 ЗК України, підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів. Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає:

а) виготовлення та затвердження у встановленому законодавством порядку документації із землеустрою (у разі формування земельної ділянки, зміни цільового призначення земельної ділянки та в разі, якщо відомості про земельну ділянку не внесені до Державного земельного кадастру);

б) державну реєстрацію земельної ділянки;

в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку;

г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї;

ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків проведення земельних торгів щодо набуття права оренди земельної ділянки;

д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки;

е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим, ніж розмір орендної плати, визначений Податковим кодексом України, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь - не може бути меншим 7 відсотків їх нормативної грошової оцінки;

є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок;

ж) визначення дати проведення земельних торгів.

Один лот складається виключно з однієї земельної ділянки або прав на неї (ч. 2 ст. 136 ЗК України).

Отже, саме після закінчення етапу із підготовки лоту до торгів та вчинення всіх вище перерахованих дій, зокрема, визначення дати та місця проведення земельних торгів, на переконання суду, можна стверджувати, що земельна ділянка виставлена на торги та відповідно діє заборона на відчуження, передачу в заставу та надання у користування.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЗК України, технічні вимоги до підготовки до проведення та проведення земельних торгів, встановлення та оприлюднення їх результатів, визначення розміру, порядку сплати, повернення реєстраційних, гарантійних внесків учасників та винагороди, що сплачується переможцем аукціону оператору електронного майданчика, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною третьою статті 135 і частиною першою статті 136 цього Кодексу.

Логічне тлумачення вищезазначених норм дозволяє прийти до висновку про те, що частина 5 статті 136 ЗК України може бути застосована як самостійна підстава для відмови у наданні особі дозволу на розробку проекту землеустрою лише у тому разі, якщо земельні ділянки/права на них включені до переліку земельних ділянок, які фактично вже виставлені на земельні торги, тобто знаходяться в активній стадії процедури земельних торгів/аукціону.

Суд звертає увагу на відмінність понять "земельні ділянки/права на них, які виставлені на земельні торги" та "земельні ділянки/права на них, які виставляються на земельні торги".

У першому випадку йдеться про доконаний факт, який свідчить про прийняте організатором торгів рішення запропонувати конкретну земельну ділянку, яка має індивідуальний кадастровий номер, місце розташування, площу, цільове призначення та інші суттєві характеристики для продажу/оренди.

Натомість, у другому випадку йдеться про намір виставити певну земельну ділянку для продажу/оренди у майбутньому у разі оголошення відповідної конкурентної процедури.

У той же час, суду не надано доказів розміщення інформації щодо земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки із кадастровим номером №0522881600:04:001:0069 в електронній торговій системі.

Крім цього, як вбачається із додатку до рішення №399 від 25.06.2021 "Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах", яким затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності для продажу прав на них на земельних торгах, земельна ділянка з кадастровим номером №0522881600:04:001:0069 в межах якої позивач просить надати відповідний дозвіл, у наведеному переліку земельних ділянок відсутня.

Щодо посилань відповідача на наявність рішення від 25.06.2021 №398, яким визначено перелік земель, які передаються у власність (куди включено і земельну ділянку з кадастровим номером 0522881600:04:001:0069), то суд вказує на те, що положеннями ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу, зокрема невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У спірному рішенні не вказано яким вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку не відповідає місце розташування земельної ділянки, яку бажає отримати позивач у власність.

Стосовно посилань відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, на довідку старости Вищеольчедаївського старостинського округу Квятковської Т.В. від 05.10.2022 № 439, відповідно до якої земельна ділянка площею 10,3 га в урочищі "Білий яр" рішеннями виконавчого комітету Вищеольчедаївської сільської ради за 1998 1999 роки була передана в користування жителям с. Вищеольчедаїв, які за даними книг погосподарського обліку щорічно сплачують за користування даними земельними ділянками земельний податок. Так, наприклад, земельна ділянка в урочищі "Білий яр" загальною площею 1,9 га була передана для ведення підсобного господарства 8 жителям с. Вищеольчедаїв згідно рішення виконавчого комітету Вищеольчедаївської сільської ради від 26.04.1999 № 20, суд такі відхиляє, з огляду на те, що вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення та не підтвержуються жодними доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення 28 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради від 31.08.2022 за №2305 в частині відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою відносно земельної ділянки із кадастровим номером 0522881600:04:001:0069 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання селищну раду надати позивачу дозвіл, то суд при її вирішення вказує на таке.

За доводами відповідача, останній покликається на дискреційні повноваження, а тому вважає, що саме органу місцевого самоврядування надано повноваження вирішувати питання щодо передачі земельних ділянок у власність.

Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2022 року по справі № 560/3965/21 вказав стосовно дискреційних повноважень, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 13.12.2018 у справі № 802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.

У постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 814/2458/16 Верховний Суд аналізував застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов:

1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача;

2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача;

3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи те, що судом встановлено виконання усіх умов, визначених законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів, що не заперечується самим відповідачем, суд вважає, що відповідача слід зобов`язати надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки це забезпечить ефективний судовий захист порушених прав позивача та призведе до реального їх відновлення.

При цьому, суд звертає увагу, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про передачу її у користування (п. 47 постанови Великої Палати Верховного Суду №32/563 від 04.12.2018 року).

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах №1140/2698/18 від 29 грудня 2020 року, № 820/2018/18 від 15 січня 2021 року та Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/8920/21-а від 17 березня 2022 року.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжено строком на 90 днів.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Відтак суд дійшов висновку про існування обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду в зобов`язальній частині, а тому відповідно до частини 3 статті 378 КАС України дають підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до усунення таких обставин.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача підлягає присудженню сплачений ним при зверненні до суду розмір судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1.7 рішення 28 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради від 31.08.2022 за №2305 "Про надання відмов громадянам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, на території Вищеольчедаївського старостинівського округу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Зобов`язати Мурованокуриловецьку селищну раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, на території Вищеольчедаївського старостинівського округу Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області за кадастровим номером 0522881600:04:001:0069.

Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Мурованокуриловецької селищної ради сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден.код - НОМЕР_1 );

Відповідач: Мурованокуриловецька селищна рада (вул. Соборна, 45, смт. Муровані Курилівці, Вінницька область, 23400 ЄДРПОУ - 04325974).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна