РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
28 грудня 2022 р. Справа № 120/8579/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21036)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестс" (с. Паланка, Томашпільський р-н, Вінницька обл., 24222)
про: стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестс" (далі - відповідач) про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, податкового боргу у сумі 10 540 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що відкриті в установах банків на суму боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість щодо сплати акцизного податку на пальне в сумі 10 540 грн. 00 коп., в тому числі основного платежу - 0,00 грн., штрафної санкції - 10 540 грн. 00 коп., пені - 0,00 грн. З огляду на те, що наявна заборгованість відповідачем погашена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 26.10.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не надав, відповідно суд у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася відповідачеві за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - с. Паланка, Томашпільський р-н, Вінницька обл. Повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві повернулося до суду з відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса».
Ч. 4 ст. 124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість зі сплати акцизного податку на пальне в сумі 10 540 грн. 00 коп., в тому числі основного платежу - 0,00 грн., штрафної санкції 10 540 грн. 00 коп., пені - 0,00 грн.
Вказана заборгованість виникла у зв`язку із прийняттям позивачем податкових повідомлень- рішень № 7956/02-32-09/42426149 від 08.09.2021 року, № 9463/02-32-09-03/42426149 від 20.10.2021 року, № 22216/02-32-09-03/42426149 від 22.12.2021 року № 1833/02-32-09-03/42426149 від 21.02.2022 року.
Позивачем також складена податкова вимога № 0033209-1309-0219 від 05.10.2021 року.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога у встановленому законом порядку направлялися відповідачеві за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Доказів їх оскарження на момент розгляду справи суду не надано.
Крім того, наявність вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника податку та відповідною довідкою станом на 20.10.2022 року.
У добровільному порядку відповідач вказану заборгованість не сплатив, відповідно позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов`язання платника податків, відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
П. 54.3. ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
П. 57.3. ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У відповідності до вимог п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює певні факти.
Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Системний аналіз норм свідчить, що чинним законодавством передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, крім випадків, коли така особа звільняється від їх сплати на підставах та умовах, визначених діючими нормативно-правовими актами. У випадку, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання (податку) в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає йому податкову вимогу в визначеному порядку. Податковий борг повинен бути сплачений платником у передбачені строки.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати акцизного податку на пальне в сумі 10540 грн. 00 коп., в тому числі основного платежу - 0,00 грн., штрафної санкції - 10540 грн. 00 коп., пені - 0,00 грн., яка виникла у зв`язку із прийняттям позивачем податкових повідомлень рішень №7956/02-32-09/42426149 від 08.09.2021 року, №9463/02-32-09-03/42426149 від 20.10.2021 року, №22216/02-32-09-03/42426149 від 22.12.2021 року №1833/02-32-09-03/42426149 від 21.02.2022 року.
У встановлені строки до бюджету вказана сума податкового боргу не сплачена.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється гл. 9 ПК України.
Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (п. 95.2 ст. 95 ПК України).
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу відповідача у сумі 10 540 грн.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму відповідач, у встановлені законодавством строки, до бюджету не сплатив у повному обсязі, наявність у вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та їх задоволення в повному обсязі.
Вирішуючи питання про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що відкриті в установах банків на суму податкового боргу 10 540 грн., суд виходив з наступного.
Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.
Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року (справа № 804/4273/13-а).
В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.
Так, згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.07.2022 року № 305475642 підтверджується відсутність у відповідача нерухомого майно, на яке можливо звернути стягнення.
Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області від 22.04.2022 року № 31/2/0544-16331/2-1766 позивача повідомлено, що за відповідачем не зареєстровані транспортні засоби.
Крім того, листом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 28.04.2022 за вих. № 10/1648-22 позивача повідомлено, що за відповідачем станом на 22.04.2022 транспортні засоби не зареєстровані.
Отже, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу. Відтак, позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, позивачем надано лише платіжне доручення № 10637 від 05.10.2022 року про сплату судового збору та не зазначено про інші витрати, зокрема, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати у формі судового збору, сплачені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форестс» про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Форестс», податковий борг у сумі 10 540 грн. (десять тисяч п`ятсот сорок гривень)
Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Форестс», що відкриті в установах банків на суму боргу.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форестс" (с. Паланка, Томашпільський р-н, Вінницька обл., 24222, код ЄДРПОУ 42426149)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.12.2022 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2022 |
Оприлюднено | 30.12.2022 |
Номер документу | 108141546 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Маслоід Олена Степанівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Маслоід Олена Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні