Рішення

від 28.12.2022 по справі 300/5136/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2022 р. справа № 300/5136/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.

при секретарі Королевич О.В.

за участю: представника позивача - Нижник М.В., представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.11.2022 №24361

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.11.2022 №24361.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірне повідомлення державний виконавець виніс протиправно, за відсутності визначених законом підстав. Аргументовано, що виконавчий документ оформлено відповідно до вимог закону і такий підлягає примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статтями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву у встановлений судом строк, який надійшов на адресу суду 26.12.2022. Відповідно до відзиву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що оскаржуване повідомлення прийнято в порядку та в спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження". Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ визначені статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 1 якої, у справах, визначених серед іншого статтею 287 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу й іншим учасникам справи на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні (частина 2 статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, повідомлення сторін про розгляд даної справи, зокрема визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено вчасно, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальною статтею 269 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, відповідно до вимог статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі №300/4082/21, яке набрало законної сили за результатом перегляду судом апеляційної інстанції, позов задоволено. Вирішено застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі (споруд, приміщень) Солуківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) "Веселка" Долинської міської ради Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 23805781), що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, буд. 2, с. Солуків, Івано-Франківська область, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи, зафіксованих у акті перевірки №40 від 14.06.2021, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

На підставі вказаного рішення, Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №300/4082/21 від 23.05.2022.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області 16.11.2022 звернулося до Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) з заявою прийняття до виконання виконавчого листа №300/4082/21 від 23.05.2022.

22.11.2022 старший державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі пункту 9 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" направив позивачу повідомлення №24361 про повернення виконавчого документу - виконавчого листа за №300/4082/21 від 23.05.2022 стягувачу без прийняття до виконання.

Підставою для направлення позивачу повідомлення про повернення виконавчого документа слугувало те, що виконавчий лист №300/4082/21 від 23.05.2022 не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII (надалі також №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»

Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Відповідно до статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (частина шоста статті 26 Закону №1404-VIII).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 68 Закону України Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту населення України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень немає підстав залучати до виконання судового рішення (щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) органи державної виконавчої служби і покладати на них виконати це судове рішення у порядку примусового виконання відповідно до Закону №1404-VIII. Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування. Між тим, у цих правовідносинах Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення (за Законом №1404-VIII), а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.06.2019 у справі №809/421/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №809/421/17.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оскільки у даній справі спір виник у зв`язку з тим, що державний виконавець відмовив у примусовому виконанні виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, яким задоволено позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області щодо застосування до Солуківського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) "Веселка" Долинської міської ради Івано-Франківської області заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38555228, вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, 76018) до Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 34536065, проспет Незалежності, 3, м. Долина, Калуський район, Івано-Франківська область, 77500) про скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 22.11.2022 №24361 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Григорук О.Б.