Рішення

від 28.12.2022 по справі 420/15256/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15256/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» до Одеської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA500530/2022/000005/2 від 30.08.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500530/2022/000026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що декларантом подано митну декларацію на товар, який надійшов на виконання умов зовнішньоекономічного контракту. Разом з митною декларацією до митного органу подані зовнішньоекономічний контракт та доповнення, а також інші документи відповідно до Митного кодексу України. Однак спірним рішенням про коригування митної вартості збільшено вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм Митного Кодексу. Усі документи, які зазначені у вищевказаної статті 53 МКУ як основні, були надані декларантом. Позивач вважає, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Ухвалою судді від 28.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

14.11.2022 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час митного контролю товарів за митною декларацією програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару: 1) відповідно умов зовнішньоекономічного контракту від 07.07.2022 № HEX 2022/HRS 049 балансовий платіж у розмірі 70% здійснюється перед кожним відвантаженням. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Проте, до митного оформлення такі документи не надані; 2) в поданому до митного оформлення інвойсі від 18.08.2022 № ІНА2022000001817 зазначено інший код товару на рівні 6 знаків за гармонізованою системою класифікації товарів; 3) відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України. Згідно наданих до митного оформлення інвойсів поставка товарів здійснюється на умовах EXW HABAS MILL, тобто зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві. У наданому документі, що підтверджує вартість перевезення товарів від 22.08.2022 № 22-08-03 зазначена вартість перевезення, інформація про не здійснення страхування. Проте, інформація про вартість навантаження відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 4) для підтвердження заявлених транспортних витрат подано довідку від 22.08.2022 № 22-08-03 та рахунок-фактуру від 19.08.2022 № 04-19/08/22 від ПП «Існак Укр Логістик». При цьому, у наданих транспортних документах (CMR) наведене підприємство не значиться. Також рахунок-фактура від 19.08.2022 № 04-19/08/22 містить посилання на договір, який не подавався до митного оформлення. Таким чином, виникають сумніви в достовірності заявленого рівня транспортних витрат, у зв`язку із чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картка відмови є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.

21.11.2022 до суду від представника ТОВ «Крафт» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого Митниця зробила висновок про недостатність документів та запропонував надати виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення та за власним бажанням декларанта подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається відсутність всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари на те, що надані документи мають розбіжності або підроблення та деякі документи не подані, проте таке твердження відповідача не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Аргументами викладеними у відзиві на позовну заяву відповідач не довів які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07.07.2022 між ТОВ «КРАФТ» (Покупець) та Компанією «HABAS SINAl VE TIBBI GAZLAR ISTIHSAL ENDUSTRISI A.S.» (Продавець) був укладений контракт № HEX 2022/HRS 049, в якому визначені істотні умови поставки товару а саме: асортимент товару, його кількість, ціна товару 740 доларів США за 1 тонну за умови поставки EXW HABAS MILL,ALIAGA,IZMIR, TURKEY згідно INCOTERMS 2020; оплата- 30 % передплата 14.07.2022 на рахунок Продавця / виробника, 70% сплачується перед кожним навантаженням після завершення виробництва перед відвантаженням.

Компанія «HABAS SINAl VE TIBBI GAZLAR ISTIHSAL ENDUSTRISI A.S.» є продавцем власної продукції (гарячекатані сталеві листи), яку виробляє з гарячекатаних рулонів з своїх власних слябів та/або імпортованих слябів згідно зі специфікацією замовника у HABAS ALIAGA (п. 6 Контракту).

Згідно Договору №HEX 2022/HRS 049 від 07.07.2022, а саме розділу «Ціна» поставки товару здійснюється на умовах EXW, НABAS MILL, ALIAGA, IZMIR TURKEY, INCOTERMS 2020.

07.07.2022 ТОВ «Крафт» отримано інвойс до контракту, в якому наявний опис товарів гарячекатаного прокату в листах, а саме: марка, товщина, ширина, довжина, кількість, вартість. Загальна вага відповідно до інвойсу складає 140 МТ, загальна вартість 103600 доларів США, передплата 31080 доларів США.

08.07.2022 ТОВ «Крафт» здійснено платі в розмірі 31080 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 46.

Після отримання передплати, виробник «HABAS SINAl VE TIBBI GAZLAR ISTIHSAL ENDUSTRISI A.S.» почав виробляти листи з рулонного прокату, які були узгоджені сторонами згідно умов контракту № HEX 2022/HRS 049 від 07.07.2022.

14.07.2022 ТОВ «Крафт» отримало другий інвойс, в якому відбулося коригування кількості товару, що змінилося в ході виробництва. Зокрема, загальна вага склала 160 МТ, загальна вартість 118400 доларів США, підтверджена передплата 31080 доларів США, залишок до сплати 87320 доларів США.

14.07.2022 ТОВ «Крафт» здійснити оплату в сумі 87320 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 47, після чого почало вивозити товару з заводу виробника.

02.08.2022 ТОВ «Крафт» отримало інвойс, в якому були остаточного уточнено ваги, які можливо визначити тільки під час підготовки товару до відвантаження, та сума до доплати у розмірі 6438 доларів США.

Крім того, 24.05.2022 між ТОВ «Крафт» та «HABAS SINAl VE TIBBI GAZLAR ISTIHSAL ENDUSTRISI A.S.» укладено контракт № HEX 2022/HRS 035- REV 01 на партію товару та, як зазначає позивача, у зв`язку із виготовленням меншої кількості товару, виник залишок грошових коштів в розмірі 1315,80 доларів США.

03.08.2022 ТОВ «Крафт» отримало лист продавця / виробника, в якому останній запропонував зарахувати суму 1315,80 доларів США в рахунок оплати за договором № HEX 2022/HRS 049 від 07.07.2022.

03.08.2022 після отримання листа про зарахування суми 1315,80 доларів США, ТОВ «Крафт» сплатило різницю (6438 1315,80 = 5122,20), що підтверджується платіжним дорученням № 48 та бухгалтерською довідкою.

12.08.2022 між ПП «ІСНАК УКР ЛОГІСТІК» - Виконавець та ТОВ «Крафт» - Замовник був укладений Договір № 12-08/2022 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом 2.2 Договору передбачена умова про те, що на кожне перевезення оформлюється транспортне замовлення (заявка), яка складається в письмовій формі та підписується уповноваженими особами Замовника та Виконавця.

В заявці № 3 від 16.08.22 міститься інформація про марку ТЗ та його державний номер який співпадає з інформацією яка відповідає інформації зазначеної в графі 17 CMR.

На виконання умов договору № 12-08/2022 ПП «ІСНАК УКР ЛОГІСТІК» здійснило перевезення товару згідно Заявки № 3, за маршрутом Ізмір (Турція) Київ (України), через кордон України у п/п Орлівка. Вартість перевезення становить: Ізмір (Турція) - п/п Орлівка (кордон України) 135 000,00 грн., (3691,6917 доларів США за курсом 36,5686 на дату подання МД), п/п Орлівка (кордон України) м. Київ (Україна) 49 700,00 грн. Загальна вартість транспортно-експедиційних витрат становить 184 700,00 грн, що підтверджується довідкою № 22-08-03 від 22.08.22. Завантажувальні та розвантажувальні роботи проводилися за рахунок перевізника, та включені у вартість перевезення, що підтверджується довідкою № 29-08-01 від 29.08.2022.

Так як додатковою угодою №1 від 12.08.22 до договору № 12-08/2022 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом передбачено, що Виконавець РР «ІСНАК УКР ЛОГІСТІК» має право самостійно, на власний розсуд залучати перевізників або третіх осіб для виконання ним своїх обов`язків по договору, ПП «ІСНАК УКР ЛОГІСТІК» було надано повідомлення про те, що для здійснення перевезення товару згідно Заявки № 3 від 16.08.22 до Договору № 12-08/2022 від 12.08.22 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом нашим підприємством була залучена транспортна компанія BMF LOJISTIK, яка надала ТЗ Держ. № 27ACC496/27AJE772.

Вартість партії товару, загальною вагою 20.580 МТ (що підтверджується пакувальним листом від 18.08.22 та іншими товаросупроводжувальними документами), становить 15229,20 доларів США, що підтверджується комерційним інвойсом №HEX22/HRS049 від 18.08.22.

ТОВ «ФОНТАН - ТРАНС», діючи в інтересах ТОВ «Крафт», подав митну декларацію NUA500530/20221/004312, з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом № HEX 2022/HRS 049 від 07.07.2022

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакаваний, без гальванічного чи іншого покриття, не у рулонах, без подальшого оброблення, завтовшки 4,75 мм або більше, але не більш як 10 мм, завширшки менш як 2050 мм. -NEWLU PRODUCED HOT ROLLED STEEL IN SHE ETS, якості S235JR ACC TO 10025. Розмір виробу 10х1500х6000 мм - 15800 кг. Розмір виробу 10х2000х6000 мм - 4780 кг. Торговельна марка: відсутня. Країна виробництва: Туреччина, TR. Виробник HABAS SINAI VE TIBBI GAZLAR ISTIHSAL ENDUSTRISI END A.S. Див «електронний інвойс» Місць -5 SZ/5.0.

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною контракту, яка становить - 0,92 доларів США/кг.

Разом з митною декларацією згідно з частиною 2 статті 53 МК України декларантом було подано документи які підтверджують митну вартість товарів:

- Контракт № HEX 2022/HRS 049 від 07.07.2022, в якому визначені істотні умови поставки товару а саме: асортимент товару, його кількість, ціна товару 740 доларів США за 1 тонну за умови поставки EXW HABAS MILL,ALIAGA,IZMIR, TURKEY згідно INCOTERMS 2020; оплата- 30 % передплата 14.07.2022 на рахунок Продавця/ виробника, 70% сплачується перед кожним навантаженням після завершення виробництва перед відвантаженням;

- Додаток 1 від 07.07.22, в якому визначені коди товарів;

- Додаток 2 від 07.07.22, в якому змінена кількість товару по відношенню умови контракту (140 т +/- 25 %, кількість виробництва листа може відбуватися у діапазоні від 105 т до 175 т);

- Довідка про транспортні витрати №22-08-03, яка підтверджує витрати ТОВ «Крафт» на перевезення вантажу за маршрутом Ізмір (Турція) - до кордону України п. / п Орлівка 135 000.00 грн., (3691,6917 доларів США (USD)за курсом 36,5686 на дату подання МД), рахунок фактура про надання транспортних послуг 04-19/08/22;

- Сертифікат якості № 3286 від 19.08.22;

- Пакувальний лист від 18.08.22, в якому зафіксована кількість товару 20.580 т. загальна, та асортимент: лист 10х1500х600, 10х2000х6000;

- Комерційний інвойс від 18.08.22 в якому зафіксована вартість товару загальна 15.229,20 USD, асортимент лист 10х1500х600, 10х2000х6000, та кількість - 20,58 т загальна, яка перевозилась відповідним ТЗ, умови поставки;

- Е- фактура ІНА 2022000001817 (рахунок фактура) в якому зафіксована загальна вартість товару - 15.229,20 USD, вартість товару за 1 т 740 USD , кількість товару - 20,58 т, умови поставки та ін.;

- CMR від 18.08.22 в якої зафіксована інформація про ТЗ, яке здійснює перевезення товару, загальна кількість вантажу, відправник отримувач та ін.;

- Сертифікат про походження товару № V 0253213;- Договір № крафт/250622.

За результатами опрацювання поданих для розмитнення партії товару документів, митниця дійшла висновку про недостатність документів та запропонувала надати виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення та за власним бажанням декларанта подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

30.08.2022 на вимогу митного органу декларант направив до Одеської митниці пояснення та додаткові документи:

- документи, які свідчать про оплату всього замовленого у виробника/продавця товару: платіжне доручення № 46 від 08.07.2022, Інвойс HEX 22/HRS 049 від 07.07.22, платіжне доручення № 47 від 14.07.2022, Інвойс HEX 22/HRS 049 від 14.07.22, платіжне доручення № 48 від 03.08.2022, Інвойс від HEX 22/HRS 049 02.08.22, Лист від продавця/виробника від 03.08.22, виписку з бухгалтерської документації Оборотно-сальдова відомість б/н від 29.08.2022;

- документ, якій свідчить про асортимент та вартість товару, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару № 0507-00 від 05.07.2022, комерційна пропозиція від 05.07.22;

- документи, які свідчать про рівень ціни на металопродукцію 735 740 USD за 1 т. на дату підписання Контракту, яка виробляється «HABAS SINAl VE TIBBI GAZLAR ISTIHSAL ENDUSTRISI A.S» а саме, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №0347-inf від 29.08.2022 , додаток до довідки № 0347-inf від 29.08.2022 - графіки, Довідка Turkey Ex Works HOT ROLS STEEL;

- договір №HEX 2022/HRS 035 REV 01, для інформації, так як про нього було згадано у Лист від продавця/виробника від 03.08.22 про врахування суми передплати по цьому договору при остаточному розрахунку по Контракту № HEX 2022/HRS 049 від 07.07.2022;

- договір № 12-08/2022 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, Заявка № 3 від 16.08.2022 до Договору № 12-08/2022 від 12.08.2022, Довідка від транспортної компанії від 29.08.22, які підтверджують договірні відносини між нашими підприємствами та основні умови;

- Експортна декларація , транзитна декларація 22 TR 32190000147662.

За результатами здійснення митного контролю посадовими особами Одеської митниці Держмитслужби прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500530/2022/000026 від 30.08.2022 та рішення про коригування митної вартості № UA500530/2022/000005/2 від 30.08.2022, яким скориговано вартість товару за другорядним методом.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно умов зовнішньоекономічного контракту від 07.07.2022 № HEX 2022/HRS 049 балансовий платіж у розмірі 70% здійснюється перед кожним відвантаженням. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Проте, до митного оформлення такі документи не надані;

2) в поданому до митного оформлення інвойсі від 18.08.2022 № ІНА2022000001817 зазначено інший код товару на рівні 6 знаків за гармонізованою системою класифікації товарів;

3) відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну території України. Згідно наданих до митного оформлення інвойсів поставка товарів здійснюється на умовах EXW HABAS MILL, тобто зобов`язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві. У наданому документі, що підтверджує вартість перевезення товарів від 22.08.2022 № 22-08-03 зазначена вартість перевезення, інформація про не здійснення страхування. Проте, інформація про вартість навантаження відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

4) для підтвердження заявлених транспортних витрат подано довідку від 22.08.2022 № 22-08-03 та рахунок-фактуру від 19.08.2022 № 04-19/08/22 від ПП «Існак Укр Логістик». При цьому, у наданих транспортних документах (CMR) наведене підприємство не значиться. Також рахунок-фактура від 19.08.2022 № 04-19/08/22 містить посилання на договір, який не подавався до митного оформлення.

Також з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим і становить 1,31 дол. США за 1 кг нетто (МД № UA100320/2022/387268 від 23.07.2022), ніж заявлено декларантом 0,92 дол. США за 1 кг нетто.

Товариство звернулося до митниці зі скаргою на вищевказане рішення та отримало відповідь про те, що відсутні підстави для скасування рішення та картки відмови.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за МД № UA500530/2022/004355 від 30.08.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначених митним органом, шляхом надання гарантів відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Не погодившись із вищезазначеними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, про що вказано в постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 826/18258/13-а.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Щодо зауважень митного органу про те, що відповідно умов зовнішньоекономічного контракту від 07.07.2022 № HEX 2022/HRS 049 балансовий платіж у розмірі 70% здійснюється перед кожним відвантаженням. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, якщо рахунок сплачено, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Проте, до митного оформлення такі документи не надані.

На усунення сумнівів / вказаного зауваження митного органу декларантом 30.08.2022 надано документи, які свідчать про оплату всього замовленого у виробника/продавця товару: платіжне доручення № 46 від 08.07.2022, Інвойс HEX 22/HRS 049 від 07.07.22, платіжне доручення № 47 від 14.07.2022, Інвойс HEX 22/HRS 049 від 14.07.22, платіжне доручення № 48 від 03.08.2022, Інвойс від HEX 22/HRS 049 02.08.22, лист від продавця/виробника від 03.08.22, виписку з бухгалтерської документації Оборотно-сальдова відомість б/н від 29.08.2022.

Відповідно до п.1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (втратив чинність 01.08.2022) платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № № 46, 47, 48 свідчать, що останні проведені АБ «Південний», що підтверджується підписом банку, та не мають ознак підробки.

Також разом із інвойсом від 02.08.22 на суму 6438 дол. США були подані: лист продавця, в якому останні пропонує зарахувати суму 1315,80 дол. США в рахунок оплати за договором № HEX 2022/HRS 049 від 07.07.2022. Після отримання листа про зарахування такої суми 03.08.2022 ТОВ «КРАФТ» сплатило різницю (6438 1315,8 = 5122,20), згідно з платіжним дорученням № 48 та бухгалтерською довідкою.

По зауваженню митного органу щодо того, що в поданому до митного оформлення інвойсі від 18.08.2022 № ІНА2022000001817 зазначено інший код товару на рівні 6 знаків за гармонізованою системою класифікації товарів, декларантом надано пояснення, що заповнення інвойсу від 18.08.2022 № ІНА2022000001817 перебуває поза межами компетенції Товариства, та наявність якихось розбіжностей не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Коди, які зазначені в додатку № 1 до договору, поширюються на товари, які завтовшки понад 10 мм, тому відповідають коду УКТ ЗЕД 7208.51 прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття, завтовшки понад 10 мм.

Згідно УКТ ЗЕД код 7208.52 прокат плоский та вуглецевої сталі завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття, не у рулонах, без подальшого оброблення завтовшки 4,75 мм або більше, але не більше як 10 мм « 9000» - інший завширшки: менш як 2050 мм.

Відповідно до пакувального листа від 18.08.2022 та комерційного інвойсу HEX 22/HRS 049 від 18.07.2022, розміри виробів складають: 10х1500х6000 мм та 10х2000х6000 мм, тому обрано УКТ ЗЕД 7208.52.9900.

В наданому прайс-листі вказано толеранс «+/- 10pct» на кожний розмір, проте у додатку № 2 до контракту толеранс складає «+/- 25 pct».

при розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

Під комерційною пропозицією (офертою) зазвичай розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах. У випадках, коли між сторонами раніше вже було укладено аналогічний договір, комерційна пропозиція (оферта) може містити лише деякі умови. Відносно решти умов робиться посилання на раніше укладений договір. Комерційна пропозиція (оферта) може мати персональні умови і персональні знижки, які зазвичай не розповсюджуються на необмежену кількість потенційних покупців.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін "прейскурант" частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

В комерційній практиці відмінність комерційної пропозиції від прейскуранта (прайс-листа) полягає в його персоналізації обмеженому колу покупців. Відомості, зазначені в комерційній пропозиції продавця, адресовані безпосередньо конкретному покупцю.

З наданого позивачем до митного оформлення документу вбачається, що останній містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування певних товарів, ціну, умови поставки та інші відомості.

Чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд, про що неодноразово зазначав Вищий адміністративний суд України (ухвала від 26.11.2015 р. № К/800/23193/14), у зв`язку із чим суд критично оцінює відповідне обґрунтування митного органу в якості підстави для сумнівів у митній вартості товару, задекларованого позивачем.

Натомість, в світлі спірних правовідносин, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару, та не є єдиним доказом, який впливає на числове значення заявленої митної вартості товарів. Натомість, таким доказом є додаток 2, який підписано обома сторонами.

При цьому в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правові висновки Верховного Суду наведені в постанові від 23.10.2020 по справі № 810/690/17, в якій зазначено: - прайс-лист не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ, який підтверджує митну вартість товарів; прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; - жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

З приводу зауваження митного органу про те, що у наданому документі, що підтверджує вартість перевезення товарів від 22.08.2022 № 22-08-03 зазначена вартість перевезення, інформація про не здійснення страхування, проте інформація про вартість навантаження відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, декларантом надано до митного органу довідку транспортної компанії від 29.08.2022, яка підтверджує, що завантажувальні та розвантажувальні роботи здійснюються за рахунок перевізника та включені у вартість перевезення.

Також по зауваженню митного органу щодо того, що для підтвердження заявлених транспортних витрат подано довідку від 22.08.2022 № 22-08-03 та рахунок-фактуру від 19.08.2022 № 04-19/08/22 від ПП «Існак Укр Логістик». При цьому, у наданих транспортних документах (CMR) наведене підприємство не значиться, а рахунок-фактура від 19.08.2022 № 04-19/08/22 містить посилання на договір, який не подавався до митного оформлення, суд зазначає наступне.

На підтвердження зазначеного до митного органу було надано декларантом: договір № 12-08/2022 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом та заявка № 3 від 16.08.2022 до Договору № 12-08/2022 від 12.08.2022, з яких вбачається, що Виконавець ПП «ІСНАК УКР ЛОГІСТІК» - має право самостійно, на власний розсуд залучати перевізників або третіх осіб для виконання ним своїх обов`язків по договору, ПП «ІСНАК УКР ЛОГІСТІК» було надано повідомлення про те, що для здійснення перевезення товару згідно Заявки № 3 від 16.08.22 до Договору № 12-08/2022 від 12.08.22 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом підприємством була залучена транспортна компанія BMF LOJISTIK, яка надала Т3 Держ. № 27ACC496/27AJE772.

При цьому, ТОВ «Крафт» не є стороною договору із залученим перевізником, а вказаний в CMR перевізник надає послуги «Існак України Логістік», який займається перевезенням товару для позивача.

З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів.

У постанові від 01.10.2013 по справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, яких дотримується й сучасна судова практика (постанова від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625, постанова від 11 лютого 2021 року по справі № 826/8228/16), що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В той же час, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 МК України.

Відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, та жодним чином не можуть слугувати визначальним фактором під час прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю вищою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

За таких обставин, митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Згідно з ч.11 ст.5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 по справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч.2 ст.53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Крім того, Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

У постанові від 30.04.20 по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі «Звежинський проти Польщі» позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися «справедливої рівноваги» між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі «Pressos Compania Naviera S. А.» та інші проти Бельгії). Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові від 21.10.2021 № 620/2936/20 ВС/КАС зазначив, що правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку коли справа слухається у відкритому судовому випадку. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (за умови попередження про це до прийняття рішення по суті).

У позовній заяві ТОВ «Крафт» зазначено, що Товариством понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн (вартість роботи адвоката зі складання адміністративного позову).

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

У відзиві митний орган зазначає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу в розмірі 5000 грн є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, а стягнення витрат на правову допомогу в цьому розмірі не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу співмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову (позов немайнового характеру) і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 5000 грн.

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81, оф. 522; ЄДРПОУ 31760612) до Одеської митниці Державної митної служби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21а; ЄДРПОУ 43333459) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби про коригування митної вартості товарів № UA500530/2022/000005/2 від 30.08.2022, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500530/2022/000026 від 30.08.2022.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» сплачений судовий збір у розмірі 2481 грн (дві тисячі чотириста двісті вісімдесят одну гривню).

Стягнути з Одеської митниці Державної митної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт» судові витрати у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк