Ухвала

від 28.12.2022 по справі 460/52678/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 грудня 2022 року м. Рівне№460/52678/22

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Друзенко Н.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лютинський"

про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

27.12.2022 через систему електронний суд Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лютинський" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня- грудень 2022 року в розмірі 1694,82 грн.

За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 № 1928-IX, установлено з 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2481,00 на одну особу.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить вимогу майнового характеру на загальну суму 1694,82 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 1984,80 грн.

Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору.

При поданні позовної заяви позивач одночасно просив звільнити його від сплати судового збору, обґрунтовуючи це тим, що предметом адміністративного позову є стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, тобто формування джерела коштів (наповнення бюджету Пенсійного фонду України) для забезпечення здійснення гарантованого ст. 46 Конституції України права громадян на соціальний захист в т. ч. і на державне пенсійне забезпечення, шляхом встановлення пенсій на рівні прожиткового мінімуму, отже управління необхідно звільнити від сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою статті 8 Закону України №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, важкий фінансовий стан позивача та відсутність бюджетних асигнувань не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору при поданні адміністративного позову.

Щодо наявності інших підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачених частиною першою статті 8 Закону України №3674-VI, позивач не зазначив.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не може вважатися достатньою та обґрунтованою підставою для звільнення від сплати судового збору, та ставити таким чином позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу.

Крім цього, жодного доказу неможливості сплати судових витрат та жодного доказу відсутності фінансування державного органу на цю статтю витрат позивач не надав.

Тому, клопотання Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1984,80 грн (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (докази важкого фінансового становища).

Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лютинський" про стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Н.В. Друзенко