РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року справа № 580/4790/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БАМ Транс Логістік» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БАМ Транс Логістік» звернулось до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Олега Лучини від 27.09.2022 №338625.
Ухвалою суду від 01.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що перед початком руху в повному обсязі дотримано вимог п.22.1,22.2 ПДР України, у зв`язку з чим ТОВ «БАМ Транс Логістик» було впевнене в тому, що під час руху жодним чином не порушуватимуться п.22.5 ПДР України, оскільки повна маса автомобіля з причіпом разом не перевищувала допустимі норми визначені п.22.5.6 ПДР.
Також перевезення вантажу здійснювалося з Болгарії на територію України, при цьому пройдено не один митний контроль без будь-яких зауважень, і лише в Тернопільській області було виявлено невідповідність у навантаженні на вісь.
Позивач стверджує, що водій транспортного засобу не мав технічної можливості для перевірки навантаження на окремі осі автомобіля тому в позивача не було умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
Позивач зазначив, що позивачеві не надано жодних документів, які б вказували на те, яким комплексом здійснювалося габаритно-ваговий контроль, а також доказів належної його сертифікації.
Позивач вважає, що наслідки вчиненого порушення не становлять великої суспільної небезпеки, не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб, тому його може бути звільнено від відповідальності у вигляді штрафу.
Представником відповідача скеровано до суду відзив, в якому він проти задоволення позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що № 012832 від 26.08.2022 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок.
Параметри транспортного засобу позивача перевищували нормативи більш як на 2 відсотки, він на законних підставах був віднесений до великовагового, про що було складено довідку про результати здійснення габаритно- вагового контролю № 0074524 від 30.08.2022 та акт №0054607 від 30.08.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Обов`язок посилання на дане обладнання в актах проведення перевірки не передбачено жодним нормативно-правовим актом.
Засіб зважувальної техніки (Ваги № 2135 про що зазначено на чеку зважування), що входить до габаритно-вагового комплексу та за допомогою якого здійснювалося зважування транспортного засобу Позивача, є сертифікованим, має свідоцтво про повірку та є технічно справним, всі докази долучено до матеріалів справи.
Всі матеріали перевірки складалися в присутності водія позивача, з якими він ознайомився, але від підпису, дачі пояснень та отримання довідки відмовився.
Повідомлення від 07.09.2022 № 28392/43/24-22 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено дату, час та місце розгляду справи (на 27 вересня 2022 року з 09-00 год. до 11-30 год.), надіслано відділом державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням № 1800108509066, яке позивач отримав 27.09.2022, що підтверджується тренінгом Укрпошти.
На підставі наведеного представник відповідачів вважає, що оскаржена постанова прийнята правомірно та не підлягає скасуванню.
У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача та наполягав на задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Як встановлено судом товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Агро Транс», код ЄДРПОУ 39692440 зареєстрований як суб`єкт господарювання та здійснює діяльність за кодом КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
За результатами здійснення 30.08.2022 державними інспекторами відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом виявлено, що о 10 год. 38 хв. на а/д М 19 345км. + 580м. ТОВ «БАМ Транс Логістик» за допомогою водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки SCANIA, р.н. НОМЕР_1 , здійснювало перевезення вантажу згідно CMR від 25.08.2022 з перевищенням встановлених законодавством вагових норм понад 20% але не більше 30% при перевезенні подільного вантажу, а саме: перевищення встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм становить 25,56%, навантаження на одиночну вісь 14,44 т. при нормативно допустимому 11,5 т. чим порушено вимоги, п. 22.5 ПДР, про що складено акт проведення перевірки № 314000 від 30.08.2022.
З актом перевірки водій ознайомлений 30.08.2022 про що свідчить його підпис.
Дана перевірка проводились на підставі направлення на перевірку № 012832 від 26.08.2022 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок.
Під час перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0074524 від 30.08.2022 та акт №0054607 від 30.08.2022 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Начальник Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, на підставі акту № 314000 від 30.08.2022, керуючись абз. 16 ч.1 ст. 60 закону України «Про автомобільний транспорт» за перевищення транспортним засобом вагових обмежень, виніс постанову від 27.09.2022 №338625 про накладення на позивача ТОВ «БАМ Транс Логістик», адміністративно-господарського штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 34000 грн.
Позивач вважаючи постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу незаконною, звернувся до суду з даним позовом в якому просить скасувати оскаржену постанову.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить наступного.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Приписами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок - №1567).
Згідно із зазначеним Порядком №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Порядком №1567 передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України
Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Також, за статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року №2862-IV (далі - Закон №2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
З довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.08.2022 №0074524 судом встановлено, що повна маса вищезазначеного транспортного засобу становила 40,11 т, а фактичні осьові навантаження становили: 1) 7,11 тон; 2) 14,44 тон; 3)6,28 тон; 4) 6,0 тон; 5) 6,28 тон.
Отже, ваговий параметр на одиночну вісь №2 транспортного засобу становить 14,44 тон при допустимій 11 тон, що прямо заборонено нормативно-правовими актами України.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала вагових обмежень, оскільки ним перевозився сипучий вантаж (карбонатна сода), який є рухомим.
Таким чином, наявне порушення позивачем Закону України «Про автомобільні дороги», оскільки маса навантаження перевищує норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, що в свою чергу дозволяється лише за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів позивач під час перевірки не надав.
Суд звертає увагу, що приписи ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містить ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. Також санкція ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 20% до 30% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу без будь-яких застережень стосовно виду вантажу.
У постанові від 24.07.2019 у справі №803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ.
Суд зазначає, що діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія при перевезенні вантажів передбачених законодавством документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.
Обставини можливого зміщення вантажу, що перевозився позивачем є об`єктивною стороною вчиненого позивачем правопорушення, втім ці обставини не спростовують та не можуть спростовувати самого факту його вчинення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 01.07.2020 у справі №803/50/17 (адміністративне провадження №К/9901/22356/18).
Згідно абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена у постановах від 02.08.2018 у справі №820/1420/17, від 03.07.2019 у справі №819/1381/16, від 24.07.2019 у справі №803/1540/16, від 01.07.2020 у справі №803/50/17.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879).
Відповідно до п. п. 2 п. 2 Порядку № 879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Згідно з п. 12 Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
У відповідності до п. 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Отже, зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Судом встановлено, що зважування транспортного засобу здійснювалося за допомогою приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі 20ВА-Д-2-1WWS-0.9 зав. № 2135, виробник: ТОВ «КОМПАНІЯ «ВАГОВИМІРЮВАЛЬНІ СИСТЕМИ» шляхом проїзду транспортного засобу через вантажоприймальний пристрій приладу. У режимі зважування у русі, кожна вісь транспортного засобу в`їжджає на платформу не зупиняючись, і знімаються дані з електронного пристрою. Максимальне навантаження на вісь 20т, похибка вимірювання 10 кг.
Повірку вказаного пристрою проведено відповідно до виданого державним підприємством «Тенопільстандартметрологія» свідоцтва №822 від 10.11.2021, яке є чинним до 10.11.2022, тобто у період зважування транспортного засобу позивача.
Відповідно до п. 4 абз. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2021 №30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (враховуючи сипучість вантажу).
Отже, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого, який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на вісь становить більше 2%.
Суд відхиляє посилання позивача на характер вантажу, що перевозився, а саме сипучий вантаж, та неможливість його контролю з боку водія, оскільки наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.2014 № 363 саме на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.
Пунктами 8.14-8.15 гл. 8 зазначених Правил передбачено, що завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.
Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
У свою чергу п. 12.5 гл. 12 Правил дорожнього руху передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху, а тому доводи позивача щодо сипучості вантажу є необґрунтованими.
Щодо твердження позивача про малозначність вчиненого порушення, суд звертає увагу, що позивача притягнуто до відповідальності на підставі норм Закону України «Про автомобільний транспорт», а не на підстав норм Кодексу України про адміністративні правопорушення. Більш того, позивач жодним чином не обґрунтував малозначність порушення з огляду на наявність законодавчого передбаченого обов`язку на отримання спеціального дозволу та сплати коштів до Державного бюджету України для транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативно допустимі.
Суд вважає непеконливими твердження позивача про відсутність повноважень інспекторів на здійснення вагового контролю, оскільки такі твердження спростовуються вищенаведеними законодавчими приписами.
Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на наведене, судом не виявлено будь-яких порушень відповідачем вищенаведених норм чинного законодавства України під час прийняття оскарженої постанови.
Таким чином, суд вважає, що відповідач вірно застосував до позивача штрафні санкції, визначені постановою про застосування штрафних санкцій, а тому вимоги позивача є необґрунтованими, внаслідок чого не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2022 |
Оприлюднено | 30.12.2022 |
Номер документу | 108144868 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Валентин ГАРАЩЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні