Постанова

від 28.12.2022 по справі 640/25793/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/25793/21

адміністративне провадження № К/990/22142/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Яковенка М.М., Шишова О.О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року (колегія суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О., Степанюк А.Г.) у справі №640/25793/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ТРЕЙД РОУТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Трейд Роут" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві від 25 серпня 2021 року № 63389070902, № 63393070902, № 63410070902 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 серпня 2021 року № 63411070902.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року № 63389070902, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року № 63393070902, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2021 року № 63410070902, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправною вимоги про сплату боргу, суд першої інстанції указав, що в рамках даного провадження, позивачем не оскаржується рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 63416070902 від 25 серпня 2021 року. Водночас в матеріалах справи відсутні відомості щодо оскарження відповідного рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, що, на думку суду, свідчить про неоспорюваність позивачем нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску на загальну суму 599 123,58 грн.

Тому, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-63411070902 від 25 серпня 2021 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "ГРІН ТРЕЙД РОУТ" задоволено. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25 серпня 2021 № 63411070902.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким визнано протиправним та скасовано вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату ТОВ "ГРІН ТРЕЙД РОУТ" боргу (недоїмки) від 25 серпня 2021 року № 63411070902.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд апеляційної інстанції указав, що при вирішенні питання законності винесення вимоги про сплату боргу з єдиного внеску, суд першої інстанції мав перевірити, а чи взагалі був такий борг та як наслідок чи мав сплачуватись єдиний внесок позивачем. Так, судом першої інстанції було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надано позивачу послуги в межах його підприємницької діяльності, отримано за це кошти з яких відповідно сплачено податки та збори в межах спрощеної системи оподаткування, що виключає підстави для нарахування контролюючим органом позивачу податку з доходу фізичних осіб, єдиного внеску, військового збору та застосування штрафних санкцій. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган не лише безпідставно донарахував товариству податок з доходів фізичних осіб, та застосував відповідні штрафні санкції, але й безпідставно донарахував недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 599 132, 58 грн та сформував вимогу про сплату боргу. Крім того, суд зауважив, що у даному випадку позивач як платник єдиного внеску наділений правом на оскарження саме вимоги про сплату недоїмки, оскільки це пов`язано з її виникненням.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи установлено:

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 27 липня 2021 року посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15 червня 2021 року № 4825-п, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 та п. 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, п. 2 ч. 1 ст. 13, розділу IV Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дію мораторію на проведення деяких видів перевірок», плану графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Грін Трейд Роут» (код ЄДРПОУ 38761015) з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності!, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, військового збору за період з 01 січня 2017 року по 31 березня 2021 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Трун Трейд Роут» від 27 липня 2021 року № 58512/Ж5/26-15-07-09-02/38761015.

За наслідками перевірки встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства, зокрема:

- пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, з врахуванням пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 54.2 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, ПК України, в результаті чого товариством занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1755909 грн, в тому числі за 2017 - 418176,00 грн, за 2018 - 377892,00 грн, за 2019 - 397584.00 грн, за 2020 - 488034.00 грн, за 1 кв. 2024 - 74223,00 грн;

- п. 161 підрозділу 10 розділу XX з урахування ст.176, п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 146325,75 грн, втому числі за 2017 - 34848,00 грн, за 2018 - 31491,00 грн, за 2019 - 33132,00 грн, за 2020 - 40669,50 грн, за І кв. 2021 - 6185,25 грн;

- п. 1 ч. 1 ст. 7 та п. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 599132,58 грн, в тому числі за 2017 - 92995,03 грн, за 2018 - 137420,80 грн, за 2019 - 153990,37 грн, 2020 - 177813,90 грн, І кв. 2021 - 36912,48 грн

- п.п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України розділ II «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» затвердженого наказом Мінфіну України від 13 січня 2015 року №4 з врахуванням внесених змін, а саме: невірно визначено ознаку доходу, що призвело до збільшення податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за період 2017 - 1 кв. 2021 року. Були відображені як виплата доходу за ознакою 157, а повинна як заробітна плата код ознаки 101.

- ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період серпень 2014 року.

- п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI та п. 1 р. З Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» несвоєчасне подання звіту за травень 2015 року.

25 серпня 2021 року з урахуванням висновку відповідного акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято:

- податкове повідомлення-рішення Форми «Д» № 63389070902, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб (11010100) на загальну суму 2 066 260,50 грн, з них: за податковими зобов`язаннями на загальну суму 1 755 909 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 310 351,50 грн;

- податкове повідомлення-рішення Форми «ПС» № 63393070902, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб (11010100) на загальну суму 1 020,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення Форми «Д» № 63410070902, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з військового збору (11011000) на загальну суму 172 790,25 грн, з них: за податковими зобов`язаннями на загальну суму 146 325,75 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 464,50 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 63417070902 від 25 серпня 2021 року яким штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 170,00 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №63416070902 від 25 серпня 2021 року яким донараховано 599 132,58 грн єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій у розмірі 206 742 грн;

- рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску штраф у розмірі 25,21 грн за період з 20 серпня 2014 року до 21 серпня 2014 року та нараховано пеню у розмірі 3,52 грн;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №63411070902 від 25 серпня 2021 року, на загальну суму 599 132,58 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Акта про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Грін Трейд Роут» від 27 липня 2021 року № 58512/Ж5/26-15-07-09-02/38761015 відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №63416070902 від 25 серпня 2021 року яким донараховано 599 132,58 грн єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та штрафних санкцій у розмірі 206 742 грн.

На підставі абз. 1 п. 3 розділу VI Інструкції № 449 податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-63411070902 від 25 серпня 2021 року та направлено на адресу платника податків.

Згідно з актом перевірки встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є відомості нарахування заробітної плати, платіжні відомості, виписки банку. Згідно відомостей, регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що в штаті ТОВ «ГРІН ТРЕЙД РОУТ» рахувався один найманий працівник, що перебував у товариства за основним місцем роботи - комерційний директор ОСОБА_1., прийнятий на роботу від 01.09.2013, та виконував послуги як ФОП.

Перевіркою повноти визначення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30.09.2013 по 31.01.2021 встановлено заниження даного внеску на суму 599 132,58 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 надано позивачу послуги в межах його підприємницької діяльності, отримано за це кошти з яких відповідно сплачено податки та збори в межах спрощеної системи оподаткування, що виключає підстави для нарахування контролюючим органом позивачу податку з доходу фізичних осіб, єдиного внеску, військового збору та застосування штрафних санкцій.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головне управління ДПС посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови у справі не були враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №813/2808/15, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 19.08.2021 у справі №804/3049/2021 у подібних правовідносинах. Указує, що суд апеляційної інстанції помилково взяв до уваги обставини, установлені судом першої інстанції, адже контролюючим органом також було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Позивачем до Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність викладених в ній доводів. Вказує, що доводи, наведені відповідачем, є формальними, касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду. Вважає, що скаржником зроблені вказівки на постанови Верховного Суду без обґрунтування подібності таких правовідносин.

Верховний Суд ухвалою від 24.10.2022 відкрив касаційне провадження у цій справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом статті 2 Закон № 2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Підпунктом 1 частини 2 статті 6 Закон № 2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закон № 2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб- підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини « першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований «за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закон № 2464-VI, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, шо підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Абзацом З ч. 8 ст. 9 Закон № 2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4,5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закон № 2464-VI).

Відповідно до п.п. 6 ч. 1 ст. 1 Закон № 2464-VI, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 статті 25 Закон № 2464-VI встановлено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам даного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати санного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплат страхових коштів органами доходів і «борів встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 (надалі по тексту - Інструкція № 449).

Згідно із п. 1 роз. VI Інструкції X» 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Отже, у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи податкового органу формує та надсилає (вручає) платнику податків вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Як зазначено у абз. 3 ч. 14 ст. 25 Закону №2464-VI, оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення податковим органом вищого рівня, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Верховний Суд зазначає, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частини 2, 3 статті 341 КАС України).

Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник посилається на обставини неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №813/2808/15, від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 19.08.2021 у справі №804/3049/2021 у подібних правовідносинах.

Проте Суд звертає увагу на те, що скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Також Суд зауважує, що у цих постановах Верховним Судом сформовано загальний підхід при вирішенні спорів цієї категорії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди установили, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, на які нараховується єдиний внесок, є відомості нарахування заробітної плати, платіжні відомості, виписки банку. Згідно відомостей, регістрів бухгалтерського обліку встановлено, що в штаті ТОВ «ГРІН ТРЕЙД РОУТ» рахувався один найманий працівник, що перебував у товариства за основним місцем роботи - комерційний директор ОСОБА_1., прийнятий на роботу від 01.09.2013 та виконував послуги як ФОП.

Перевіркою повноти визначення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30.09.2013 по 31.01.2021 встановлено заниження даного внеску на суму 599 132,58 грн.

Суд апеляційної інстанції урахував, що ФОП ОСОБА_1 надано позивачу послуги в межах його підприємницької діяльності, отримано за це кошти з яких відповідно сплачено податки та збори в межах спрощеної системи оподаткування, що виключає підстави для нарахування контролюючим органом позивачу податку з доходу фізичних осіб, єдиного внеску, військового збору та застосування штрафних санкцій.

Посилання скаржника на обставини оскарження ним рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Суд оцінює критично.

Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 у цій справі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ТРЕЙД РОУТ" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - повернуто особі, яка її подала.

При повторному зверненні податкового органу з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ухвалою суду апеляційної інстанції від 01.08.2022 у цій справі відкрито апеляційне провадження. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року залишено без змін. Отже, вказане судове рішення є таким, що набрало законної сили.

Таким чином, наведені скаржником обставини не дають Суду підстав для висновків про помилковість позиції суду апеляційної інстанції при ухвалені постанови щодо визнання протиправною та скасування спірної у справі вимоги. До того ж Суд зауважує, що інших аргументів, які б могли слугувати підставами для скасування оскаржуваного рішення, касаційна скарга не містить.

З огляду на вищевикладене, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Отже, колегія суддів, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, зазначає, що жодних обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права в касаційній скарзі скаржником не наведено.

Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення у цій справі, передбачені пунктом 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, не знайшли свого підтвердження.

Решта доводів заявника касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко