Ухвала

від 20.12.2022 по справі 369/13013/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13013/22

Провадження №1-кс/369/2269/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинськоїокружної прокуратуриКиївської області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112200000489 від 09 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, щослідчими слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112200000489 від 09 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні здійснюється

ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі гзаяви ромадянина ОСОБА_4 від 24 листопада 2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112200000489 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, працівники землевпорядної організації, діючи за попередньою змовою групою осіб, будучи працівниками юридичної особи склали та видали завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, а саме технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку.

Встановлено, що 17 вересня 2021 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся громадянин ОСОБА_5 із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,7 (0,3) гектара, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території села Березівка.

В подальшому, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 жовтня 2022 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

04 лютого 2022 року, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,3 гектара, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території села Березівка та якій присвоєно кадастровий номер 3222782602:02:002:0206.

Поряд з цим, відповідно до заяви про вчинення кримінального правопорушення, земельна ділянка за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206 суцільно вкрита зеленими багаторічними насадженнями (деревами).

Відповідно до частин 1, 4 статті 20, пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами (частинами) об`єктів благоустрою.

Відповідно до пункту 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року № 1045 (надалі - Порядок) видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється: за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку); на підставі одного з документів, визначених частиною першою статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (в даному випадку таке видалення не потребує прийняття рішення компетентним органом).

Пунктом 4 Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань вивчення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, яка у п`ятиденний строк визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню. Голова комісії готує у п`ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці. Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон. Відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

Видалення зелених насаджень в межах земельної ділянки, відведеної у власність або користування суб`єктам господарювання для будівництва об`єктів містобудування, а також реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд, об`єктів благоустрою, здійснюється на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, що подається до територіальних органів ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до статей 35 - 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частин 1-3 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об`єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку.

Статтею 28 Закону України «Про землеустрій» визначено, що розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією. У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Положеннями статті 29 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій, серед інших, зазначаються: основні відомості про об`єкт (об`єкти) землеустрою; використані розробником нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою; використані розробником норми і правила у сфері землеустрою; використані розробником документи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель; використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, сформовані до 2013 року; використані розробником відомості Державного картографо-геодезичного фонду; використана розробником затверджена містобудівна документація, а також викопіювання із такої документації; опис процедури виконання топографо-геодезичних робіт (у разі їх виконання); опис та обґрунтування проектного рішення; інформація про проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою (у разі їх проведення); інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою будівлі, споруди та речові права на них (у разі формування земельних ділянок, внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру); інформація про наявні в межах об`єкта землеустрою обмеження у використанні земель (у разі формування земельних ділянок, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку, обмеження у використанні земель) із зазначенням підстави встановлення таких обмежень; виконавець робіт із землеустрою, його технічне і технологічне забезпечення; умови щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок (у разі порушення ґрунтового покриву земельних ділянок у результаті реалізації проектного рішення); інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою; інформація про дотримання вимог закону щодо погодження поділу, об`єднання, вилучення земельних ділянок; заява виконавця робіт із землеустрою про дотримання ним обмежень, встановлених статтею 28 цього Закону.

Таким чином вбачається, що службові особи землевпорядної організації, діючи за попередньою змовою групою осіб, будучи працівниками юридичної особи склали та видали завідомо підроблені офіційні документи, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, а саме технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку в якому не зазначили відомості про зелені насадження, які наявні на ній.

Суспільна небезпечність вищевказаних дій, полягає у тому, що внаслідок внесення недостовірних відомостей, місцевий бюджет ІНФОРМАЦІЯ_5 не отримає компенсацій (сплати) вартості дерев.

12 грудня 2022 року земельну ділянку за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206, яка розташована в селі Березівка Бучанського району Київської області (реєстраційний номер об`єкту 2649283932080, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12 грудня 2022 року № 317398600 належить ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022112200000489 від 09 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України.

16 грудня 2022 року проведено огляд земельної ділянки за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206 із залученням спеціалістів.

Оглядом вищевказаної земельної ділянки встановлено, що вона суцільно вкрита лісовими багаторічними насадженнями.

Слід зазначити, що 18 жовтня 2022 року ОСОБА_5 зареєстрував право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206.

Водночас вбачається, що 03 листопада 2022 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , який діяв в інтересах ОСОБА_6 , укладено договір купівлі продажу земельної ділянки за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206 вартістю 21000 гривень.

Натомість, відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 , вбачається, що ціна у вказаному договорі на земельну ділянку за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206 суттєво занижена.

Вищевказані дії, можуть свідчити про нагання невстанвленої групи осіб приховати вчинений злочин та знищити сліди вчиненого кримінального правопорушення.

Підставою відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації може бути невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абзац 2 частини 1 статті118 Земельного кодексу України).

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з частинами 1-2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Частиною 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

Згідно зі частиною 1 статті 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті:а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках (частина 2 статті 55 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з частиною 2 статті 56 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення (частина 3 статті 56 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 57 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом (частина 2 статті 57 Земельного кодексу України).

Таким чином, вбачається, що земельну ділянку за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206 в порушення вищенаведених норм Земельного кодексу України, шляхом внесення недостовірних відомостей до технічної документації із землеустрою віднесли до земель сільськогосподарського призначення.

Відтак, на даний час у ході досудового розслідування виникла необхідність встановити фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, перевірити відомості, отримані в ході досудового розслідування шляхом дослідження документів, які пов`язані з вчиненням протиправних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

У зв`язку з цим необхідно дослідити документи, які перебувають у володінні приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 ), а саме: технічної документації із землеутрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206 у власність громадянину ОСОБА_5 .

Можливість здійснення вилучення пов`язане з необхідністю досягнення мети отримання доступу до документів, у відповідності до статті 99 Кримінального процесуального кодексу України сторона кримінального провадження зобов`язана надавати суду для дослідження оригінали документів.

У ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні може виникнути необхідність у проведенні експертиз. Відповідно до положень пункту 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5, об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються лише оригінали документів.

Беручи до уваги вищевикладене та ураховуючи, що оригінали документів що містять охоронювану законом таємницю, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, мають суттєве значення для установлення обставин у кримінальному провадженні, їх вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до документу, який іншим способом неможливо отримати, прокурор просив надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів (з можливістю вилучення їх оригіналів), які перебувають у володінні приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 ), а саме до: технічної документації із землеутрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206 у власність громадянину ОСОБА_5 .

В судове засідання прокурор не з`явився, в прохальній частині клопотання просив розгляду проводити у його відсутність. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України, якщо існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом, без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттямв судове засіданнявсіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що слідчими слідчого відділу Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022112200000489 від 09 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з поданого клопотання, на даний час у ході досудового розслідування виникла необхідність встановити фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, перевірити відомості, отримані в ході досудового розслідування шляхом дослідження документів, які пов`язані з вчиненням протиправних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

У зв`язку з цим необхідно дослідити документи, які перебувають у володінні приватного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_7 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 ), а саме: технічної документації із землеутрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 3222782602:02:002:0206 у власність громадянину ОСОБА_5 .

В силуст. 131 Кримінального процесуального кодексу України(далі -КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а заходами забезпечення кримінального провадження є в тому числі тимчасовий доступ до речей, документів.

Згідно до вимогст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Отже, слідчий суддя, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки прокурором не доведено необхідність отримання тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні приватного підприємства« ІНФОРМАЦІЯ_7 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,фактична адреса: АДРЕСА_2 ) в рамках кримінального провадження № 42022112200000489 від 09 грудня 2022 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131,132,159-164,309 КПК України, слідчий суддя-

Постановив:

У задоволенні клопотання прокурора Києво-Святошинськоїокружної прокуратуриКиївської області ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112200000489 від 09 грудня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1