Ухвала

від 24.12.2022 по справі 753/16256/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/16256/22

провадження № 1-кс/753/2838/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2022 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12020020000000152, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 3 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України,

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з процесуальним керівником - прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 950 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту клопотання та доданих документів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12020020000000152 від 03.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за попередньою змовою з невстановленою групою осіб, маючи прямий злочинний умисел на заволодіння чужими грошовими коштами в особливо великих розмірах, шляхом обману, під приводом продажу медичних масок, переслідуючи при цьому корисливу мету власної наживи, будучи директором ПІДПРИЄМСТВА НВСП «КАМКА» (код ЄРДПОУ 37749966), які дозволяють позиціонувати себе та власний товар перед сторонніми особами як добропорядного продавця, розробив план злочинних дій, які спрямовані на введення людей в оману, шляхом надання усних оголошень про продаж медичних масок з подальшим отриманням від сторонніх осіб грошових коштів, у вигляді повної попередньої оплати, при цьому не маючи мети і можливості відправки товару.

Так, слідчий вказує, що 05.03.2020 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, з метою заволодіння чужими грошовими коштами в особливо великих розмірах, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи на меті продавати товари, яких фактично не мав в наявності, склав та підписав договір № 3/4.03 від 05.03.2020 з додатками, про поставку трьохшарових медичних масок Приватному підприємству «Деметра Плау» (код ЄРДПОУ 35913140) у кількості 600 000 штук, зазначивши термін поставки медичних масок 7 днів. Тим самим, зазначив у документі завідомо неправдиву інформацію, направлену на досягнення злочинної мети - заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману. При цьому продавець - ПІДПРИЄМСТВО НВСП «КАМКА» (код ЄРДПОУ 37749966) в особі директора ОСОБА_4 зазначив покупцю Приватному підприємству «Деметра Плау» (код ЄРДПОУ 35913140) в особі директора ОСОБА_7 , що обов`язковою умовою поставки вказаного товару була його попередня повна оплата. Водночас органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 ніколи не займався реальним продажем медичних масок, у нього відсутні потужності та можливості щодо виготовлення та продажу медичних масок.

У свою чергу, директор Приватного підприємства «Деметра Плау» (код ЄРДПОУ 35913140) ОСОБА_7 , будучи введеним в оману, не усвідомлюючи шахрайських дій з боку ОСОБА_4 , сприймаючи вказані вимоги щодо повної передплати як достовірні, спрямовані на забезпечення виконання договірних зобов`язань, 26.03.2020 здійснив безготівковий банківський перерахунок з рахунку Приватного підприємства «Деметра Плау» (код ЄРДПОУ 35913140) на рахунок ПІДПРИЄМСТВА НВСП «КАМКА» (код ЄРДПОУ 37749966), відкритий у AT «Ідея Банк», а саме НОМЕР_1 , грошових коштів у сумі 101 000 гривень та 30.03.2020 - 450 000 гривень, а також 25.03.2020 з банківського рахунку НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 , здійснив грошовий переказ у сумі 149 000 гривень на рахунок ПІДПРИЄМСТВА НВСП «КАМКА» (код ЄРДПОУ 37749966), відкритий у AT «Ідея Банк», а саме НОМЕР_1 . Також 26.03.2020 ОСОБА_7 за адресою: м. Київ, поруч зі станцією метро «Святошин» передав ОСОБА_4 готівкою грошові кошти у сумі 180 000 гривень.

Проте, як стверджує слідчий, відправки замовленого товару ОСОБА_4 не здійснив, при цьому грошовими коштами, якими заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим Приватному підприємству «Деметра Плау» (код ЄРДПОУ 35913140), в особі ОСОБА_7 майнової шкоди в особливо великому розмірі у сумі 880 000 грн.

Також 18.03.2020 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, за попередньою змовою з невстановленою групою осіб, діючи повторно, з метою заволодіння чужими грошовими коштами в особливо великих розмірах, шляхом обману, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи на меті продавати товари, яких фактично не мав в наявності, склав та підписав договір № 4/1803 від 18.03.2020 з додатками, про поставку трьохшарових захисних медичних масок № 3 в кількості 10 000 000 штук Громадській організації «Варта Допомоги» (код ЄРДПОУ 35996782), зазначивши у договорі термін поставки медичних масок 5 (п`ять) днів з дати оплати рахунку, при цьому обов`язковою умовою поставки вказаного товару була його попередня повна оплата. При цьому установлено, що ОСОБА_4 ніколи не займався реальним продажем медичних масок, у останнього відсутні потужності та можливості щодо виготовлення та продажу медичних масок.

У свою чергу, директор Громадської організації «Варта Допомоги» (код ЄРДПОУ 35996782), будучи введеним в оману, не усвідомлюючи шахрайських дій з боку ОСОБА_4 , сприймаючи вказані вимоги щодо повної передплати як достовірні, спрямовані на забезпечення виконання договірних зобов`язань, 25.03.2020 здійснив оплату за вказаний у зазначеному договорі товар на розрахунковий рахунок ПІДПРИЄМСТВА НВСП «КАМКА» (код ЄРДПОУ 37749966), відкритий у AT «Ідея Банк», а саме НОМЕР_1 у сумі 800 000 грн., 26.03.2020 - 480 000 грн., 30.03.2020 - 200 000 грн., тобто на загальну суму 1 480 000 грн.

Проте, відправки замовленого товару ОСОБА_4 не здійснив, при цьому грошовими коштами, якими заволодів шляхом обману, розпорядився на власний розсуд, спричинивши тим самим Громадській організації «Варта Допомоги» (код ЄРДПОУ 35996782) майнової шкоди в особливо великому розмірі 1 480 000 грн.

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

23.12.2022 ОСОБА_4 затримано у порядку ст.208, 615 КПК України.

23.12.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні.

Так, на думку слідчого, про наявність ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, наявність у ОСОБА_4 паспорту громадянина іншої держави (Румунії); розмір коштів, якими заволодів ОСОБА_4 при вчиненні шахрайських дій, зокрема, на загальну суму 2 360 000,00 грн., що вказує на достатню можливість матеріального стану підозрюваного ОСОБА_4 для тривалого перебування та проживання за кордоном. Також слідчий вказує про існування можливості переховування на тимчасово окупованих територіях України з огляду на те, що частина державного кордону України не контролюється.

Наявність ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків підтверджується тим, що ОСОБА_4 знайомий зі свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню, маючи зв`язки та відповідний авторитет і перебуваючи на волі, може впливати на них з метою зміни чи взагалі відмови від дачі показів та уникнення кримінальної відповідальності.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним вище ризикам слідчий мотивує тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років; запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не може бути застосований у зв`язку з тим, що він не буде дієвим і не може запобігти ризикам, зокрема, спілкуванню з свідками та потерпілими, а також переховуванню від органів досудового розслідування та суду. Запобіжний захід у вигляді особистої поруки також не може бути застосований, оскільки з оточення підозрюваного відсутні особи, які могли б бути поручителями, та відповідні заяви не подавали. Запобіжний захід у виді домашнього арешту також не може бути застосований до ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що не зможе перешкодити йому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, адже підозрюваний усвідомлює, що у разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі. Також цей запобіжний захід не може запобігти спілкуванню з свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню.

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовуються його доводи, витяг з ЄРДР, клопотання та додатки до нього вручені підозрюваному і захиснику підозрюваного .

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 950 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, зазначив про необґрунтованість підозри, посилаючись на те, що між учасниками виникли цивільно-правові відносини з поставки товару. Так, у відносинах з Громадською організацією «Варта Допомоги» у очолюваного підозрюваним підприємством не виникло обов`язку з поставки товару, оскільки ГО «Варта Допомоги» не здійснило повну передоплату згідно з умовами договору, натомість НВСП «КАМКА» за отримані кошти здійснило закупку матеріалів, необхідних для виготовлення товару. Щодо взаємовідносин з Приватним підприємством «Деметра Плау», захисник зазначив про відсутність у договорі будь-яких умов, які б визначали зобов`язання НВСП «КАМКА» щодо поставки товару, та вказував, що спір щодо повернення отриманих коштів підлягає вирішенню судом. Також вказував на призначення платежу у платіжному дорученні на перерахування коштів.

Захисник наголошував на недоведеності прокурором заявлених ризиків та вказував, що з 2020 року підозрюваний не залишив країну, хоча був обізнаний про проведення розслідування за обставинами, вказаними у клопотанні.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, зазначив, що зобов`язання, що виникли внаслідок отриманні ним коштів, виконав, здійснив закупку товарів, необхідних для виготовлення медичних масок та передав їх на підприємства та організації, які входять до складу НВСП «КАМКА», які і виготовляли замовлений товар. Також зазначав і про відсутність наведених прокурором ризиків.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, додані до клопотання, а також документи, надані захисником і долучені судом в засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Як встановлено судом, у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12020020000000152 від 03.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

23.12.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини щодо підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, суд дійшов висновку, що вони містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і містяться у: протоколах допиту представників потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; протоколах допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , висновках експертів за результатами проведення судово-економічних експертиз; висновку судової почеркознавчої експертизи; інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання. Підозра ОСОБА_4 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.

Доводи захисника, наведені під час судового засідання щодо цивільно-правового характеру відносин між учасниками слідчий суддя суд відхиляє, оскільки наявність таких відносин не виключає кримінально-правовий характер дій підозрюваного, направлених на заволодіння коштами потерпілих. Посилання підозрюваного на виконання ним зобов`язань перед потерпілими суд вважає суперечливими, оскільки підозрюваний не зміг повідомити конкретні відомості на підтвердження таких обставин (щодо наявності у нього фактичної можливості здійснити виготовлення товару, суб`єктів, які виготовляли товари, та їх місцезнаходження, керівників таких суб`єктів, строки виготовлення, спосіб передачі виготовленого товару замовникам та документальне оформлення такої передачі тощо).

Крім цього на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, обсяг обвинувачення та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо ризиків кримінального провадження, прокурор зазначає про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на потерпілого і свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи в сукупності всі обставини, враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацію майна, отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення для можливого ризику переховування, наявність у ОСОБА_4 паспорту громадянина Румунії, розмір коштів, у заволодіння якими підозрюється ОСОБА_4 , що вказує на наявність фінансової можливості у підозрюваного вчинити такі дії, а тому посилання прокурора на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не є явно необґрунтованими та безпідставними.

Оцінюючи наведений прокурором ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з того, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та їх дослідження, оскільки суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них зумовлена необхідністю забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказове значення.

Беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема те, що знайомство представників потерпілих з підозрюваним відбувалося за їх участі, слідчий суддя дійшов висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до них, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань, їх зміни, перекручування або спотворення раніше повідомлених ними обставин.

Досліджені під час судового засідання обставини свідчать, що менш суворі запобіжні заходи, не пов`язані з триманням під вартою, не здатні забезпечити уникнення ризиків кримінального провадження. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів та інших осіб, що може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Слідчий суддя також враховує, що такий запобіжний захід не спроможний в достатній мірі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігти встановленим ризикам через значну віддаленість місця проживання підозрюваного від розташування органу досудового розслідування та об`єктивні перешкоди у пересуванні територією України і можливостях здійснення контролю за поведінкою підозрюваного за місцем його перебування, зумовлені введенням військового стану на території України.

Особисте зобов`язання є неспроможним забезпечити виконання завдань кримінального провадження і уникнути заявлених ризиків з огляду на відсутність достатніх для даного етапу досудового розслідування стримуючих приписів.

Оцінюючи інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує при обранні запобіжного заходу: вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України; розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 і який становить 2 360 00,00 грн.; відсутність підтверджених належним чином даних, що стан його здоров`я явно несумісний з триманням під вартою; відсутність міцних соціальних зв`язків, відсутність утриманців. Оцінюючі надані стороною захисту у судовому засіданні медичні документи про стан здоров`я підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що вони не містять категоричних протипоказань, які б унеможливлювали тримання підозрюваного під вартою, натомість викладені у консультативному висновку спеціаліста рекомендації щодо прийняття лікарських засобів можуть бути виконані в умовах перебування підозрюваного в установі попереднього ув`язнення.

Врахувавши наявність обставин, які підтверджують доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Вирішуючи питання про застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб переважити бажання особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, бере до уваги обставини кримінального правопорушення, суму коштів, у заволодінні якими підозрюється ОСОБА_4 , наявні відомості про особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, і тяжкість злочину, реальність ризику переховування та впливу на потерпілих та свідків, у зв`язку із чим, з урахуванням вказаних критеріїв у їх сукупності, дійшов висновку про визначення на даному етапі досудового розслідування ОСОБА_4 застави в розмірі 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з наявними ризиками і в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 7, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання слідчого задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 13 год 10 хв. 23 грудня 2022 року

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави та визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 550 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 364 550 (один мільйон триста шістдесят чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на ОСОБА_4 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання ( АДРЕСА_1 ) без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків визначити до 20 лютого 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1