Рішення

від 28.12.2022 по справі 755/19325/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/19325/21

Провадження № 2/755/1196/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" грудня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТЕЯ» про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд стягнути стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фангарант Груп» заборгованість у розмірі 22 050,00 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 04.02.2021 між ТОВ «ЕТЕЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір №60200154610 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™. За вказаним договором відповідачу було надано послуги з розстроченям платежів «Послуги косметологічні по догляду за волоссям» вартістю 18 000 грн. Станом на 01.11.2021 відповідач не виконала взяті на себе зобов`язання та за весь період дії договору сплатила лише 1 800 грн - 04.02.2021. 19.10.2021 відповідачу була направлена претензія, яка залишилась без відповіді. Заборгованість відповідача за договором становить 22 050 грн і складається: 16 200 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості наданих послуг; 5 850 грн - сума штрафних санкцій нарахованих відповідно до положень п.п. 12.2-12.3 Договору.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.01.2022 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи і визначено відповідні процесуальні строки.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач копію ухвали суду та копію позовної заяви з додатками отримала 10.03.2022, однак своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, 14.12.2020 між ТОВ «ФК «Фангарант Груп» та ТОВ «ЕТЕЯ» укладено Договір № 2020121401 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ (факторингу), за п.п. 1.1, 1.3 якого постачальник постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає процесинг-центру права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за Договорами з клієнтами, процесинг-центр здійснює факторингове фінансування відступлених постачальником процесинг-центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг. Права вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів (послуг) та право власності на поставлені клієнтам товари відступаються постачальником на користь процесинг-центра в момент підписання відповідно Договору з клієнтом.

04.02.2021 між ТОВ «ЕТЕЯ» постачальником, та ОСОБА_1 клієнтом, було укладено договір №60200154610 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™, за умовами якого відповідачу було надано послуги з розстроченям платежів «Послуги косметологічні по догляду за волоссям» вартістю 18 000 грн., встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: платіж при отриманні товарів 1 800 грн. та щомісяця рівними частинами до 20 числа кожного місяця, всього 9 платежів, починаючи з наступного за місяцем укладання договору.

Згідно із п. 8.2, 9.1 Договору порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018, що є невід`ємною частиною цього Договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що сторони несуть відповідальність, встановлену цим Договором, правилами та чинним законодавством України. Відповідно до п.12.2, 12.3 Договору, у разі прострочення сплати платежів на строк до 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 5 відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення спати платежів на строк більше 10 календарних днів, клієнт сплачує неустойку в розмірі 10 відсотків від суми заборгованості за кожен місяць прострочення.

Згідно розрахунку заборгованості, який перевірений судом та неоспорений відповідачем. заборгованість відповідача за договором становить 22 050 грн і складається: 16 200 грн сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості наданих послуг; 5 850 грн - сума штрафних санкцій нарахованих відповідно до положень п.п. 12.2-12.3 Договору.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За правилом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270, 00 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 536, 598, 599, 612, 625, 629, 1048 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (код ЄДРПОУ: 38922870, м. Київ пр-т С.Бандери, 21, корп. В) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТЕЯ» (код ЄДРПОУ: 43936178, м. Київ вул. Андрея Шептицького Митрополита, 10-Б) про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» заборгованість за договором у розмірі 22 050,00 грн та судовий збір у розмірі в розмірі 2 270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: