Ухвала

від 27.12.2022 по справі 756/7867/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.12.2022 Справа № 756/7867/22

Унікальний номер 756/7867/22

Провадження номер 2-з/756/239/22

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

27 грудня 2022 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить суд: стягнути з ПП «Альянс» на її користь грошові кошти за договором на туристичне обслуговування № 12-ЛТ від 28 січня 2022 року у розмірі 77000,00 грн., 3 % річних у розмірі 1265,75 грн., інфляційні втрати 12428,57 грн., 11,41 % річних у порядку ч. 1 ст. 1214 ЦК України у розмірі 4814,08 грн., пеню 3 % загальної вартості замовлення за кожен день прострочення у розмірі 450450,00 грн., моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 12000,00 грн.

26 грудня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках в банківських установах , що належить ПП «Альянс» в сумі 148989,6 грн., зокрема на поточному рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» або в інших кредитно-фінансових установах; та накладення арешту на грошові кошти на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, які будуть виявлені виконавцем в сумі 148989,6 грн., відкритих на ім`я ПП «Альянс», до розгляду справи по суті.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 грудня 2022 року заяву передано до розгляду головуючому судді Шролик І.С.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає, що відповідач незаконно утримує грошові кошти, що були сплачені нею за договором на туристичне обслуговування № 12-ЛТ від 28 січня 2022 року. Вказує, що необхідність забезпечення позову об`єктивно зумовлена наступними чинниками: ігнорування звернень споживача відповідачем, зникнення письмових відомостей із Інтернет-сторінки відповідача, неможливість проведення перевірки контролюючим органом, неправомірне заперечення позовних вимог, недобросовісність поведінки відповідача. На думку позивача дії ПП «Альянс» можуть зробити неможливим в майбутньому виконання рішення у справі.

Дослідивши заяву, подані в її обґрунтування матеріали, приходжу до переконання що в задоволенні поданої заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Верховний Суд, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зі змісту поданої заяви та заявлених позовних вимог встановлено, що предметом спору в даній справі є стягнення грошових коштів за договором на туристичне обслуговування № 12-ЛТ від 28 січня 2022 року.

Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Системним аналізом вказаних норм суддя приходить до висновку, що визначальним для можливості розгляду судом по суті заяви про забезпечення позову є наявність в провадженні суду позову, доцільність застосування обраного заявником заходу забезпечення позову, його співмірність із заявленими позивачем вимогами та обґрунтованість підстав, які б визначали його застосування.

Отже, дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано доказів неможливсті виконання рішення суду (наприклад, що відповідач веде підготовку до виведення коштів з банківських рахунків або дійсно має намір припинити діяльність, інші реальні дії відповідача спрямовані на уникнення в майбутньому виконання рішення суду). Більш того, сама позивач в своїй заяві вказує, що на інтернет-сторінці відповідача продовжується активний продаж туристичних продуктів, що свідчить про здійснення ПП «Альянс» діяльності направленої на отримання прибутку.

З наведених підстав суд вважає, що у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

Суд роз`яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Альянс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про захист прав споживачів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 27 грудня 2022 року.

Суддя І.С. Шролик