Постанова

від 28.12.2022 по справі 296/1566/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/1566/21 Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 37 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря судового засідання Кузьменко А.О.

без виклику сторін

розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників справи в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Шалоти К.В.

у цивільнійсправі №296/1566/21за позовом ОСОБА_1 доПриватного акціонерноготовариства «Українськастрахова компанія«Княжа ВієннаІншуранс груп»,Комунальне підприємство«Житомирське трамвайно-тролейбуснеуправління» Житомирськоїміської ради,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодуванняшкоди,-

в с т а н о в и в:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (далі - ПрАТ "УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп") на свою користь суму страхового відшкодування у розмірі 107 672 грн 70 коп.; стягнути з Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Житомирської міської ради (далі - КП "ЖТТУ") на свою користь суму франшизи у розмірі 2600,00 грн. та вирішити питання судових витрат. В обґрунтування поданого позову зазначав, що 04.09.2020 року у м. Житомирі по вул. І. Сльоти, 60а водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем УАЗ3741, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить КП "ЖТТУ", скоїв наїзд на припаркований автомобіль "Toyota Avensis", реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого була ОСОБА_2 і який належить позивачеві, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 29.10.2020 у справі №296/7737/20 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн. Вказував, що цивільно-правова відповідальність КП "ЖТТУ" застрахована в ПрАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс груп" згідно поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-122968187 від 31.01.2020. Вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача, за результатом проведеної судовим експертом автотоварознавчої експертизи №2558 від 21.10.2020 становить 83821,34 грн, а вартість матеріального збитку, завданого автомобілю, становить 48 845,35 грн.

Крім того позивач вказував, що для відновлення пошкоджень автомобіля звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар-Кар», яке виставило йому декілька рахунків для оплати за товари і послуги у розмірі 22 733 грн та 49 412 грн, які він оплатив, а також поніс витрати по заміні проміжного рулевого вала, його діагностику та розвал сходження на суму 300 грн та 1 288 грн, а також витрати на пофарбування автомобіля вартістю 30 164 грн, які надані сервісним центром Renault ТОВ «Полісся Моторс Груп», витрати на проведену експертизу у розмірі 3 500 грн та поштові витрати у розмірі 275,70 грн. Також позивач вказував, що надав ПрАТ "УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп" експертний висновок та всі оплачені рахунки за ремонт свого автомобіля у розмірі 107 672,70 грн., однак страхова компанія відмовилась від виплати відновлювального ремонту. Крім того, КП "ЖТТУ" не сплатило позивачеві розмір франшизи у сумі 2 600 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 жовтня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс груп" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 21 372 (двадцять одна тисяча триста сімдесят дві) гривні 46 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 213 (двісті тринадцять) гривень 74 коп.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 775 (сімсот сімдесят п`ять) гривень 26 коп.; витрати, необхідні для підготовки справи до розгляду у розмірі 731 (сімсот тридцять одна) гривень 79 коп.

У задоволенні позову до Комунального підприємства "Житомирське трамвайно- тролейбусне управління" Житомирської міської ради та решти позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс груп", відмовлено.

У поданій через свого представника Гарницького Павла Петровича апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вирішити питання судових витрат. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема вказує, що Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи. Однак, франшиза у розмірі 2 600 грн. не була оплачена КП "ЖТТУ", а тому 12.01.2021р. він направив претензію щодо виплати франшизи, в якій намагався з досудовому порядку врегулювати даний спір, щоб відповідач добровільно перерахував суму франшизи на його рахунок. Натомість КП "ЖТТУ" направив відповідь на претензію, в якій посилався на те, що для виплати грошових коштів необхідні первинні документи. Хоча, позивачем були надані даному відповідачу всі необхідні документи на виплату франшизи, однак цього зроблено не було. Враховуючи те, що суми страхового відшкодування відповідно до Полісу № ЕР-122968187 покривають витрати позивача на відновлення пошкодженого автомобіля "Toyota Avensis", а вину водія, який керував автомобілем УАЗ 3741 номерний знак НОМЕР_1 , встановлено на підставі Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29.10.2020р. по справі № 296/7737/20, ПрАТ "УСК«Княжа ВієннаІншуранс груп" зобов`язаний був відшкодувати шкоду завдану позивачу та сплатити розмір страхового відшкодування в сумі 107672,70 грн.- кошти які були витрачені позивачем на відновлювальний ремонт після ДТП, і які повинні бути повернуті позивачу в межах страхового відшкодування. Також вказує, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961-IV). Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц.

Розгляд справи Житомирським апеляційним судом проведено згідно положень ч.1 ст.369 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2020 у м. Житомирі по вул. І. Сльоти, 60а за участю автомобіля УАЗ3741, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 та автомобіля Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водієм якого була ОСОБА_2 , сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження.

29.10.2020 постановою Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що стверджується копією постанови суду від 29.10.2020 (а.с.24).

Автомобіль "Toyota Avensis", реєстраційний номер НОМЕР_2 зареєстрований за ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.18).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час ДТП була застрахована у АТ «Страхова група ТАС» на підставі поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/6770973 від 10.12.2019, із лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну 100 000 грн та договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків № FO-00594306 від 10.12.2019(а.с.47,48).

Цивільно-правова відповідальність КП «ЖТТУ» на час ДТП була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп», із лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну 130 000 грн, розмір франшизи 2 600 гривень, що стверджується копією поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ЕР-122968187 від 30.01.2020 (а.с.44).

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №2558 від 11.11.2020 (1) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату огляду 21.10.2020 внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 04.09.2020 становить 48 845,35 гривень; (2) вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля станом на дату огляду 21.10.2020 становить 83 821,34 гривень (а.с.32,49-69).

ОСОБА_1 оплачено комплекс робіт та послуг з ремонту автомобіля "Toyota Avensis", реєстраційний номер НОМЕР_2 , що надавались ТОВ "Стар-Кар" та ТОВ "Полісся Моторс Груп", що стверджується копіями акту виконаних робіт СК-К-Г5390 від 14.09.2020 на суму 300 грн; СК-К-Г5663 від 21.10.2020 на суму 1 288 грн; видатковими накладними №СК-С-00625 від 18.12.2020 на суму 22 733 грн та №СК-С-00588 від 18.12.2020 на суму 49 412 грн; акту про надання послуг ПМГ0023338 від 30.12.2020 на суму 30 164 грн (а.с.35-41).

АТ "СГ "ТАС" перерахувало ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 42 065,62 грн, що стверджується копією платіжного доручення №140890 від 26.11.2020 (а.с.88).

ПАТ "УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп" перерахувало АТ «СГ «ТАС» 39 465,62 грн, що стверджується копією платіжного доручення №3Р000994 від 05.01.2021 (а.с.88).

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а за шкоду, завдану в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України).

Згідно статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV (у редакції, чинній на момент ДТП) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (частина 16 статті 9 Закону України «Про страхування»).

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент ДТП).

Зі змісту статті 12 Закону № 1961-IV страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно зі статтею 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку), винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

У постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №754/5129/15-ц зроблено правовий висновок про те, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України). Тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Подібні за змістом висновки, зокрема щодо застосування положень частини другої статті 1192 ЦК України, викладено у постановах Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 265/5388/20, від 18 травня 2022 року у справі № 761/11792/16-ц (провадження № 61-42292св18), від 20 червня 2022 року у справі № 156/1162/20 (провадження № 61-19св22).

У постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17 встановлено, що спір виник щодо стягнення з винуватця дорожньо-транспортної пригоди та його страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів різниці між вартістю ремонту автомобіля та сплаченою сумою страхового відшкодування. Верховний Суд зазначив, що спеціальні правила Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Верховний Суд зробив висновок про те, що якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Тому пред`явлення позивачем до відповідача (страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Аналогічні висновки за подібних фактичних обставин справи зроблено також у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 910/3867/16.

У постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 910/5001/17 встановлено, що предметом спору є різниця між фактичним розміром витрат страховика за договором майнового страхування і здійсненою страховою виплатою за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка виникла у зв`язку з тим, що страховик за договором майнового страхування визначав вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу, а страховик за договором обов`язкового страхування - з урахуванням цього коефіцієнта. Верховний Суд звернув увагу на те, що обсяг відповідальності страховика за договором обов`язкового страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому він відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом. Згідно зі статтею 29, пунктом 32.7 статті 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Верховний Суд зробив висновок про те, що якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. З цих підстав пред`явлення до страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Близькі за змістом висновки зроблено також у постановах Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі № 910/5092/17 та від 10 липня 2018 року у справі № 922/1436/17.

В даному випадку відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №2558 від 11.11.2020 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження його в ДТП, яка мала місце 04.09.2020 становить 48 845,35 грн, вартість відновлювального ремонту цього автомобіля становить 83 821,34 грн (а.с.49-69).

Відповідач ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» не надав доказів на спростування як розміру вартості проведеного відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача, клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи до суду не заявляв.

У такому разі під час визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, необхідно враховувати складові цих збитків відповідно до змісту частини другої статті 1192 ЦК України: реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Верховний Суд у постанові від 6 липня 2018 року у справі №924/675/17 вказав, що вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Згідно з наданими позивачем актом виконаних робіт від 14.09.2020 та від 31.12.2020, складених ТОВ «Стар-Кар» вартість робіт становить 300 грн (у т.ч. ПДВ 50 грн) та 1288 грн (у т.ч. ПДВ 214,67 грн), згідно акту про надані послуги від 30.12.2020, складеного ТОВ «Полісся Моторс Груп» вартість робіт та послуг становить 30 164 грн (у т.ч. ПДВ 5027,34 грн), згідно видаткових накладних від 18.12.2020, складених ТОВ «Стар-Кар» вартість матеріалів становить 22 733 грн (у т.ч. ПДВ 3788,83 грн) та 49 412 грн (у т.ч. ПДВ 8235,33 грн).

Встановлено, що позивач документально підтвердив розмір і оплату проведеного ремонту автомобіля, вартість якого визначена виконавцем робіт з урахуванням ПДВ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Враховуючи, що для відновлення пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки Toyota Avensis, реєстраційний номер НОМЕР_2 , його ремонт здійснювався методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» як страховик за договором обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності несе обов`язок з відшкодовування не повної вартості цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого транспортного засобу (див. постанови Верховного Суду від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16).

Отже, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля позивача становить 63438,08 грн разом з ПДВ, виходячи з обрахунку: (27198 + 4554 + 72145 х (1 0,5608)), де: 27198 грн з ПДВ - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, виходячи з розрахунку (300 грн + 25610 грн + 1288 грн); 4554 грн з ПДВ - вартість необхідних для ремонту матеріалів; 72145 грн з ПДВ - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, виходячи з розрахунку (22733 грн + 49412 грн); 0,5608 - коефіцієнт фізичного зносу становить відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №2558 від 11.11.2020.

Верховний Суд у постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17 також зазначив, що у страховика у зв`язку з настанням страхового випадку виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з понесенням витрат на оплату ремонту автомобіля, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.

Отже, ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» як страховик КП «ЖТТУ» за договором обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності несе обов`язок з відшкодування позивачу як потерпілому розміру збитків, виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу позивача з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, ПДВ та з вирахуванням франшизи, тобто у розмірі 60 838,08 гривень разом з ПДВ, виходячи з обрахунку (63438,08 грн (у т.ч. ПДВ) 2600 грн. (франшиза)).

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що АТ «Страхова група ТАС» виплатила на користь позивача страхове відшкодування згідно договору добровільного страхування від 10.12.2019 у розмірі 42065,62 грн, що включає франшизу у розмірі 2600 гривень (після чого звернулося з вимогою до КП «ЖТТУ» про компенсацію суми франшизи), внаслідок чого відбулася заміна кредитора у зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, право вимоги за яким в цій частині перейшло від позивача до АТ «Страхова група ТАС».

Враховуючи, що позивачу від АТ «Страхова група ТАС» вже виплачене страхове відшкодуванням у розмірі 39 465,62 грн (без урахування франшизи, що виплачена позивачу замість КП «ЖТТУ»), суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» на користь позивача різниці між вартістю проведеного відновлювального ремонту автомобіля позивача з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля та раніше виплаченим позивачу страховим відшкодуванням від АТ «Страхова група ТАС» (право вимоги за яким у позивача припинилося внаслідок заміни кредитора у зобов`язанні) у розмірі 21372,46 грн, виходячи з обрахунку: (60838,08 грн 39465,62 грн).

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог до відповідача КП «ЖТТУ» щодо стягнення на користь позивача франшизи у сумі 2600 гривень, оскільки право вимоги позивача на ці виплати припинилися у зв`язку із їх виплатою АТ «Страхова група ТАС» разом з страховим відшкодуванням у розмірі 42065,62 грн на підставі договору добровільного страхування від 10.12.2019, внаслідок чого відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди, в порядку суброгації. Оскільки виплата позивачу страхового відшкодування здійснено АТ «Страхова група ТАС» за договором добровільного, а не обов`язкового страхування, то сплачене позивачу страхове відшкодування у розмірі 42065,62 грн на суму франшизи не зменшувалося.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районногосуду м.Житомиравід 12жовтня 2022року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і з цього дня протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Судді: