Рішення

від 06.12.2022 по справі 355/1312/20

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1312/20

Провадження № 2/355/83/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Баришівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 третя особа Дванадцята Київська Державна нотаріальна контора про встановлення факту, що частки співвласників у праві спільної власності є рівними та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачу рекомендовано нотаріусом у судовому прядку захистити свої право власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 , яка увійшла до складу спадкового майна після смерті її сина ОСОБА_5 та визнати що кожний з співвласників квартири АДРЕСА_1 є власником 1/3 частини даної квартири.

Свою позовну заяву позивач обгрунтовує тим, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої входить в тому числі і 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 . Після відкриття спадкової справи за №1085/12 ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_6 звернулась до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з метою підготувати всі необхідні документи для отримання мною моєї частини спадщини. Отримавши нарочно відповідні запити від державного нотаріуса Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Фещук Н.І., ОСОБА_1 звернулась з запитом до Баришівського бюро технічної інвентаризації щодо отримання інформації про власників квартири АДРЕСА_2 .

18.09.2020 КП Баришівське бюро технічної інвентаризації надало відповідь на запит за вих. №513 відповідно до якої право власності на квартиру АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підставі виданого останнім, свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 яке було видане 08 червня 1994 року Госпроразрахунковим бюро «Альтернатива» на підставі розпорядження (наказу) №92 від 07 червня 1994 року. Але в даному документів як і в свідоцтві про право власності не зазначено частки всіх співвласників. Звернутися до Госпроразрахункового бюро «Альтернатива» є не можливим так як дана організація фізично відсутня, крім цього один зі співвласників, а саме ОСОБА_5 помер, а тому відсутні підстави вирішити дане питання в позасудовому порядку.

12.11.2020 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

24.11.2020 позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків.

26.11.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про витребування з Дванадцятої Київської Державної нотаріальної контори копію належним чином завіреної спадкової справи № 1085/12 відкритої після смерті ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01.02.2021 до суду від позивача подано заяву про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача.

12.02.2021 від Дванадцятої Київської Державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 1085/12 відкритої після смерті ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19.02.2021 від Дванадцятої Київської Державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

17.03.2021 від Баришівської селищної ради надійшла заява про заміну сторони.

18.03.2021 від відповідача ОСОБА_7 надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечую.

18.03.2021 ухвалою суду замінено неналежного відповідача Територіальну громаду с. Лукаші в особі Лукашівської сільської ради на належного Баришівську селищну раду Київської області та задоволено клопотання представника позивача про залучення до справи в якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

05.04.2021 від представника Баришівської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі та не заперечували проти задоволення позовних вимог.

19.05.2021 від відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву.

08.07.2021 від позивача подано заяву про проведення підготовчого судового засідання.

У зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_8 від здійснення правосуддя (повідомлення Вищої ради правосуддя від 12.05.2021), на підставі розпорядження керівника апарату Баришівського районного суду Київської області №648 від 08.07.2021 проведено повторний автоматизований розподіл судових справ і дану справу розподілено судді Червонопиському В.С.

Ухвалою суду від 15.09.2021 справу прийнято до провадження судді Червонописького В.С. та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

08.04.2021 та 23.11.2021 від Дванадцятої Київської Державної нотаріальної контори надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

17.08.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 17.10.2022.

В судове засідання позивачі та відповідач не з`явились. Про розгляд справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.06.1994 позивачем ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 приватизовано квартиру АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», виготовлено свідоцтво про право власнсоті на житло № НОМЕР_1 Госпрозрахунковим бюро «Альтернатива».

Вищевказане свідоцтво видане на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

Таким чином, судом встановлено, що 08.06.1994 позивач прийняв участь у приватизації державного житлового фонду спірного житлового будинку відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Свідоцтво про право власності було видане Госпрозрахунковим бюро «Альтернатива».

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від18.05.1972.

Факт родинних відносин між ОСОБА_9 та позивачем підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 23.10.1982. після укладення шлюбу відповідач змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження серія НОМЕР_4 від 26.01.2002.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 19.09.2012.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на його особисте майно. До складу спадщини, серед іншого, увійшла належна йому 1/3 (одна третя) частка квартири АДРЕСА_2 .

01.05.2012 року з метою отримання у власність спадкове майно, що належало ОСОБА_5 на момент смерті, позивач звернулася з відповідною заявою до Дванадцятої Київської Державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Однак нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки було втрачено оригінал свідоцтва про право власнсоті на житло, а дублікат отримати немає можливості, оскільки ліквідовано організація, яка видавала свідоцтво про право власності на спірну квартиру.

29.08.2013 рішенням Баришівського районного суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власнсоті на 4/9 частину квартири АДРЕСА_2 , з яких 1/3 частина належала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власнсоті на житло № НОМЕР_1 від 08.06.1944 виданого Госпрозрахунковим бюро «Альтернатива», 1/9 належала їй як частка спадкового майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 Клен ОСОБА_12 .

17.10.2013 рішенням Апеляційного суду Київської області задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_3 , рішення Баришівського районного суду Київської області від 29 серпня 2013 року скасовано та ухвалено по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , третя особа - Лукашівська сільська рада Баришівського району Київської області, про визнання права власності на спадкове майно - відмовлено.

Рішення Апеляційного суду Київської області мотивовано тим, що будь-яких доказів, які б підтверджували факт втрати правовстановлюючого документу позивач суду надано не було, як не було надано доказів на підтвердження факту відмови нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, що може бути підставою звернення особи до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Визнання судом за вищевикладених умов за позивачем права власності на 1/9 частину квартири, є порушенням ч. 1 ст. 60 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні рішення допущено порушення норм процесуального права в частині обумовлений звернення особи до суду фактом порушення, визнання або оспорення її прав та інтересів та в частині покладення на позивача законом обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_3 просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову посилаючись на вищевказані судові рішення, оскільки згідно п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як встановлено матеріалами спадкової справи №1085/2012 позивач 02.10.2020 через свого представника звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини або у разі відмовити видати вмотивовану постанову.

18.09.2020 КП Баришівське бюро технічної інвентаризації надало відповідь на запит за вих. №513 відповідно до якої право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підставі виданого останнім свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 яке було видане 08 червня 1994 року Госпроразрахунковим бюро «Альтернатива» на підставі розпорядження (наказу) №92 від 07 червня 1994 року. Але в даному документів як і в свідоцтві про право власності не зазначено частки всіх співвласників.

Звернутися до Госпроразрахункового бюро «Альтернатива» є не можливим так як дана організація фізично відсутня, крім цього один зі співвласників, а саме ОСОБА_5 помер, а тому відсутні підстави вирішити дане питання в! позасудовому порядку.

20 жовтня 2020 року Дванадцятою Київською Державною нотаріальною конторою винесено постанову, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спірної квартири по АДРЕСА_3 у зв`язку з тим, що не визначено розмір частки померлого у спільному майні з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , а також неможливо виділити склад спадкового майна.

Матеріалами спадково справи №1085/2012 встановлено, що відповідачі до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини не звертались.

Однак, спадкоємці не мають можливості оформити спадщину без встановлення в судовому порядку розміру часток в праві спільної сумісної власнсоті на спірну квартиру.

За змістом ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (у його редакції, чинній за станом на 06.01.94 р.), приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (у його редакції, чинній як за станом на 06.01.94 р.), приватизація здійснюється, серед іншого, шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 кв. м на сім`ю.

Як слідує з положень ст. 5. Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (у його редакції, чинній як за станом на 06.01.94 р.), до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло на момент введення в дію цього Закону. Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

За змістом ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (у його редакції у наведеній тут частині, чинній за станом на 06.01.94 р.), приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) і організація продажу може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства). Передача квартир (будинків) у власність громадян відповідно до ст. 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення. Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок). Це право засвідчується ліцензією, що видається в порядку, який встановлюється КМ України.

Захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, зокрема, шляхом, серед іншого, визнання цих прав.

За змістом ст. 41 ЦК України у ред. 1963 р., угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво - або багатосторонніми (договори).

Відповідно до положень ст. ст. 112, 113 ЦК України у ред. 1963 р., майно може належати на праві спільної власності двом або кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.

Ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Момент виникнення права власності на річ (майно) визначається законом. При визначенні моменту набуття права власності слід враховувати як особливості самого майна, так і особливості оформлення права власності, які теж суттєво впливають на визначення моменту виникнення (набуття) права власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Зі змісту ст.357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Одним зі способів захисту цивільних прав і інтересів виступає визнання права. Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд враховує положення вказаних вище норм законодавства про рівність часток, визнання відповідачами позовних вимог, а також ту обставину, що жодних інших домовленостей про розмір часток між співвласниками не було, жодних доказів щодо домовленостей про інший розмір часток суду не представлено.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що обставини справи, викладені у позовній заяві знайшли своє підтвердження в письмових матеріалах справи, позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його дочка ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_1 .

За нормами ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, 1/9 частка спірної квартири належна позивачу як спадкоємцю після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сина позивача ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 80 - 82, 89, 141, 209, 223, 263 265, ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 16, 328, 1 222, 1 258, 1 264, 1 269, 1 270 ЦК України, ст. 1, ч. 1 ст. 3, ст. ст. 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (у його редакції, чинній за станом на 06.01.94 р.), ст. ст. 4, 41, 112, 113 ЦК України в ред. 1963 р., суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 третя особа Дванадцята Київська Державна нотаріальна контора про встановлення факту, що частки співвласників у праві спільної власності є рівними та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити, що частки співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на квартиру номер АДРЕСА_2 є рівними, тобто, що кожний з співвласників є власником по 1/3 (одній третій) частини даної квартири.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код платника податків НОМЕР_6 ) право власності в порядку спадкування за законом на 1/9 частину квартири номер АДРЕСА_2 , як на частину яка залишилась після смерті сина - ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.Червонописький