Рішення

від 28.12.2022 по справі 369/9401/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9401/21

Провадження № 2/369/1618/22

РІШЕННЯ

Іменем України

28.12.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

при секретарі судового засідання Варваровій М.П., Житар А.А.,

за участю представника позивача Муха О.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Києво- Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд бетон постач» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд бетон постач» (далі відповідач, ТОВ «Гранд бетон постач»), у якому просила:

стягнути з ТОВ «Гранд бетон постач» на користь ОСОБА_1 завдану їй матеріальну шкоду у розмірі 197608,97 грн.;

стягнути з ТОВ «Гранд бетон постач» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 51976,09 грн.

На обґрунтування своїх вимог, позивачка посилається на те, що найманим працівником відповідача ОСОБА_2 під час транспортної пригоди (ДТП) завдано позивачці матеріальну шкоду у розмірі 197608,97 грн. Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26жовтня 2020 року у справі №369/13377/20.

ТОВ «Гранд бетон постач» подано відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Відповідач стверджує, що Страховою компанією «Українська страхова група» направлено копію ремонтної калькуляції від 05листопада 2020року № НОМЕР_1 , згідно якої розмір матеріального збитку становить 161019,84 грн. При цьому, страхова компанія компенсувала позивачці 130000,00 грн, а тому різниця становить лише 31019,84 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03серпня 2021року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гранд бетон постач» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки. Призначено підготовче судове засідання на 31серпня 2021 року о 15:15 год. у залі судового засідання № 6 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області за адресою: м. Київ, вул.Мельниченка, 1.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24січня 2022року клопотання ТОВ «Гранд бетон постач» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ПАТ « СК «Українська Страхова група» по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гранд бетон постач» про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки залишено без задоволення.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24січня 2022року закрито підготовче провадження у справі. Відзив на позовну заяву, клопотання представника позивача про виклик та допит судового експерта, заперечення проти прийняття судом відзиву представника відповідача, заперечення щодо залучення третьої особи до участі у справі долучено до матеріалів справи. Викликано на допит судового експерта Новоселецького Валерія Анатолійовича. Призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 17 березня 2022 року на 10 год. 00 хв., встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

У судове засідання 30.11.2022 учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Представник позивача подав до суду клопотання про проведення розгляду справи у відсутності позивача та представника. Позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак,зважаючи нате,що клопотанняпро відкладеннярозгляду справипредставником відповідачабули поданіна судовізасідання призначені02.08.2022,27.10.2022року тавідповідно насудове засіданняпризначене 30.11.2022а тому,у зв`язкуз необхідністюдотримання строківрозгляду цивільноїсправи,неодноразовість відкладеньрозгляду справиза клопотаннямипредставника відповідачата зогляду нате,що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд бетон постач» є юридичною особою, та забезпечений уповноваженими особами, які наділені правом представництва в суді, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення без участі учасників процесу. Окрім того, учасники справи мали змогу викласти будь-які заперечення чи пояснення у письмовому вигляді.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 16жовтня 2020року близько 15:40 год. по вул. Заозерній у с.Бобриця Києво-Святошинського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля Mercedes-Bens AXOR3236, державний номерний знак НОМЕР_2 , який керував водій ОСОБА_2 , та автомобіля Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26жовтня 2020 року у справі №369/13377/20 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол від 16 жовтня 2020 року серії ДПР 18 №177079 про адміністративне правопорушення) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.

Водночас, судом установлено, що автомобіль Mercedes-Bens AXOR3236, державний номерний знак НОМЕР_2 , належить відповідачу, а ОСОБА_2 є найманим працівником ТОВ «Гранд бетон постач».

Крім того, у наслідок ДТП позивачці були завдані матеріальні збитки у розмірі 327609,37грн, а саме:

284097,40 грн витрати на відновлення ремонту, який проводило авторизоване СТО ДП «Авто Інтернешеннл», що підтверджується рахунком фактурою від 13листопада 2020року №1216422_рф_142142, виданому ДП «Авто Інтернешеннл» на суму 100000,00грн;

квитанцією про оплату рахунку від 13листопада 2020року на суму 100000,00 грн;

рахунком фактурою від 28грудня 2020року №1216422_рф_146150, виданому ДП «Авто Інтернешеннл» на суму 184097,40 грн;

квитанцією про оплату рахунку від 28грудня 2020року на суму 184097,40 грн;

актом виконаних робіт від 04січня 2021року №1216422_ВН_199404, виданому ДП «Авто Інтернешеннл» на суму 284097,40 грн.

При цьому, згідно висновку експертного дослідження від 11січня 2021року №03/11, складеного судовим експертом НовоселецькимВ.А., втрата товарної вартості автомобіля Mazda CX-5, державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 43511,57 грн.

ПАТ «СК «Українська Страхова група», де була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , частково відшкодовано збитки, завдані позивачці у наслідок ДТП, у розмірі 130000,00 грн, що не заперечується учасниками справи.

Так, відповідно до наведених вище розрахунків позивачці не було відшкодовано матеріальну шкоду у розмірі 197608,97 грн (284097,40 + 43511,57 130000,00).

Указані обставини стали підставою для звернення позивачки до суду з цим цивільним позовом за захистом порушених, на її думку, прав та інтересів.

При встановлені фактичних даних, дослідженні матеріалів справи та пояснень сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.

Що стосується позовних вимог у частині стягнення з ТОВ «Гранд бетон постач» на користь ОСОБА_1 завдану їй матеріальну шкоду у розмірі 197608,97 грн, суд уважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частин першоїтретьої статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, друга статті 1166 ЦК України).

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (стаття 1188 ЦК України).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

За приписами частини першої статті 1172 ЦК України установлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що на відповідача покладено обов`язок довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, спричинена внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з вини відповідача. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується і моральна шкода внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

За загальним правилом обов?язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела.

Володілець джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності у двох випадках: якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок дії непереборної сили або умислу потерпілого.

У першому випадку слід довести: наявність обставин непереборної сили; її надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов; причинний зв?язок між даною обставиною і завданою шкодою. У даному випадку ризик невідшкодування шкоди покладається на самого потерпілого.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018року у справі №757/59802/16.

Як убачається з матеріалів справи, позивачкою на підтвердження понесених нею витрат на ремонт автомобіля до суду надано: рахунки фактури від 13листопада 2020року №1216422_рф_142142 та від 28грудня 2020року №1216422_рф_146150; квитанцію про оплату від 13листопада 2020року №5; прибутково-видатковий касовий ордер від 28грудня 2020року №1455231511; акт виконаних робіт від 04січня 2021року №1216422_ВН_199404; висновок експертного дослідження від 11січня 2021року №03/11.

Водночас, відповідачем до суду було надано лише протокол технічного огляду від 30жовтня 2020року, страховий акт від 11грудня 2020року №ДКЦВ-21044 та розрахунок суми страхового відшкодування ПАТ «СК «Українська Страхова Група» від 11грудня 2020року.

Тобто, на переконання суду, ТОВ «Гранд бетон постач» не довів належними та допустимими доказами, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а також зменшення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з ТОВ «Гранд бетон постач» на користь ОСОБА_1 завдану їй матеріальну шкоду у розмірі 197608,97 грн.

Що стосується позовних вимогу у частині стягнення з відповідача судові витрати у розмірі 51976,09 грн, суд зазначає наступне.

На обґрунтування вказаних вимог, позивачкою у позові наведено такі розрахунки:

судовий збір у розмірі 1976,09 грн (квитанція наявна у матеріалах справи);

оплата проведення та складання висновку експертного дослідження від 11січня 2021року №03/11 у розмірі 5000,00 грн (копія квитанції міститься у матеріалах справи);

оплата роботи представника позивача адвоката МухиО.О., попередньо (орієнтовно) 45000,00 грн.

Так, згідно з частиною першою статті 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Крім того у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №648/1102/19 указано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частина друга стаття 137 ЦПК України).

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10грудня 2009 року, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12 жовтня 2006 року, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30 березня 2004 року заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За умовами частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час подання позову позивачка стверджує, що оплата роботи її представника адвоката МухиО.О., попередньо (орієнтовно) 45000,00 грн. При цьому, ОСОБА_1 зазначено, що документи щодо підстав та самої повної оплати роботи адвоката будуть подані до суду у порядку, визначеному частиною восьмою статті 141 ЦПК України (до закінчення судових дебатів).

Однак, станом на дату ухвалення рішення у цій справі, ані позивачкою, ані її представником не було надано до суду необхідних документів, які б підтверджували розмір витрат на правничу допомогу, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у цій частині, а саме: стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору у розмірі 1976,09 грн та оплата проведення і складання висновку експертного дослідження від 11січня 2021року №03/11 у розмірі 5000,00грн, що разом складає 6976,09 грн. У частині стягнення з відповідача на користь позивачки витрати на правничу допомогу відмовити повністю.

Керуючись ст. 16, 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 61, 62, 64, 74, 76, 88, 208, 215, 218 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд бетон постач» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд бетон постач» на користь ОСОБА_1 197608,97 грн. (сто дев`яносто сім тисяч шістсот вісім грн. 97 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, 5000,00грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування судових витрат за проведення експертного дослідження; 1976,09 грн. (одну тисячу дев`ятсот сімдесят шість грн. 09 коп.) судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексу судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд бетон постач», код ЄДРПОУ 41968810, місцезнаходження: вул. Набережна, буд. 33, с.Віта Поштова, Фастівський район, Київська область.

Суддя Т.В.Дубас