Ухвала

від 29.12.2022 по справі 760/17031/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/17031/22

2/760/10026/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2022 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення заборгованості з заробітньої плати та відшкодування моральної шкоди, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом і просить стягнути на її користь не виплачену заробітну плату в розмірі 58 500, 00 гр. та моральну шкоду в розмірі 100 000, 00 гр.

Ухвалою суду від 29 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 до АТ «Київметробуд» про стягнення заборгованості з заробітньої плати та відшкодування моральної шкоди залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Постановлення ухвали було викликано необхідністю сплати судового збору.

19 грудня 2022 року до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В клопотанні посилається на те, що з лютого 2022 року їй не виплачується заробітна плата, що призвело до надкритичного майнового стану та позбавило можливості для задоволення нагальних життєвих потреб.

Зазначає, що з об`єктивних причин позбавлена можливості здійснити сплату судового збору у строк, визначений в ухвалі Солом`янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2022 року, тому просить задовольнити клопотання.

Клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 136 ЦПК України та ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати можливо за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

ЦПК України та Закон України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.

Верховний Суд у справі № 761/12145/17 / провадження № 61-11495ск19 /40 зазначив, що чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати.

Однак, такі повноваження не є необмеженими.

Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.

Звертаючись до суду з зазначеним клопотанням, заявник посилається на те, що має скрутне матеріальне становище, з лютого 2022 року їй не виплачується заробітна плата.

На підтвердження цього надає: довідку АТ «СенсБанк» від 09 грудня 2022 року та Довідку ОК-5 з Пенсійного фонду України з яких вбачається, що з березня 2022 року позивач доходи не отримувала.

На думку суду надані заявником докази є підставою для відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, оскільки сума судового збору, яка підлягає сплаті при зверненні до суду із вказаним позовом, на даний момент перевищує можливість позивача її сплатити.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення клопотання та відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

В свою чергу, відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

З урахуванням цього,судовий збір позивачем має бути сплачено протягом 60 днів з дня постановлення судом ухвали про відкриття провадження в справі, до 01 березня 2023 року.

Керуючись ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору в частині відшкодування моральної шкоди до ухвалення судового рішення у справі, а саме до 01 березня 2023 року.

Роз`яснити позивачу, що у разі несплати судового збору в частині відшкодування моральної шкоди у встановлений судом строк, настають наслідки, передбачені п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Шереметьєва