Ухвала

від 26.12.2022 по справі 910/14305/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.12.2022Справа № 910/14305/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП»

про забезпечення позову до подання позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову (до пред`явлення позову), в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову у розмірі 761 247,28 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ФІШ ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 4230103), що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.

Розглянувши зазначену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Так, відповідно до положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Зі змісту цієї норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд звертається до правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що оскільки позивач має намір захистити порушені права, які виникли внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ФІШ ЛАЙН» своїх грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором транспортного експедирування від 20.09.2021 № Т020092021 та з метою забезпечення належного виконання рішення у разі задоволення позовних вимог, позивач просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову від 07.12.2022 за вих. № 3-Т020092021/22 та накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову у розмірі 761 247,28 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ФІШ ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 4230103), що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, за доводами заявника, у разі невжиття в даний момент заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову у розмірі 761 247,28 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ФІШ ЛАЙН» (код ЄДРПОУ 4230103), що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду, з огляду на те, що захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в господарській справі, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд також зазначає, що оцінюючи необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірність наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення, потрібно врахувати ступінь доведеності позивачем зв`язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову, оскільки ймовірне задоволення позовних вимог не призведе до автоматичного та безумовного визнання позивача переможцем торгів чи визнання за ним права на виконання робіт по об`єкту.

Поряд з наведеним, суд звертає увагу заявника, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Згідно з частиною 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Отже, з положень частини 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відзначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В свою чергу, жодних відомостей стосовно того, з яким саме предметом позову та якою кількістю і характеру позовних вимог заявник планує звернутися до суду, стороною у заяві не зазначено.

В цій частині суд звертає увагу, що приписами частини 1 статті 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Однак, всупереч наведеним приписам законодавства, заявник у поданій заяві взагалі не зазначає предмет майбутнього позову.

За таких обставин, дана заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 139, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АФ-ГРУПП» про забезпечення позову до подання позовної заяви повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Приходько