Ухвала

від 29.12.2022 по справі 340/6304/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 340/6304/21

адміністративне провадження № К/990/35323/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі №340/6304/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «ПАК З» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00021700710 від 18.06.2021, яким ТОВ «ПАК З» нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами з доходів платника податку, інших ніж заробітна плата» в розмірі 1020,00 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00021720704 від 18.06.2021, яким ТОВ «ПАК З» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 703289,00 грн, у тому числі: 562631,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 140658,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00021730704 від 18.06.2021, яким ТОВ «ПАК З» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2020 року на 607470,00 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 у справі №340/6304/21 скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00021730704 від 18.06.2021 та прийнято нове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00021730704 від 18.06.2021 в частині зменшення ТОВ «ПАК З» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2020 року на 379 036,00 грн. В задоволенні позову ТОВ «ПАК З» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00021730704 від 18.06.2021 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2020 року на 228434,00 грн відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

14.12.2022 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищевказані судові рішення в частині задоволених позовних вимог ТОВ «ПАТ З», зазначивши підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження ГУ ДПС зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права (за змістом касаційної скарги це стосується норм підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пункту 51.1 статті 51, пункту 70.16 статті 70, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») та без врахування висновків Верховного Суду в постановах від 05.03.2019 у справі № 802/843/17-а, від 24.09.2019 у справі № 810/3551/18, від 01.10.2019 у справі №824/893/17-а, від 06.02.2020 у справі № 813/761/15, від 25.02.2021 у справі №816/2815/14 та від 28.01.2021 у справі №1940/1880/18.

У постановах від 05.03.2019 у справі № 802/843/17-а, від 24.09.2019 у справі № 810/3551/18, від 01.10.2019 у справі №824/893/17-а Верховний Суд вказав, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами. Разом з тим, обґрунтування підстави касаційного оскарження з посиланням на цей висновок Верховного Суду зроблено без урахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, в якій зроблено відступ від такого висновку, який був сформульований Верховним Судом України у постанові від 01.12.2015 у справі №826/15034/14 (№21-3788а15) і який в силу норми підпункту 8 пункту 1 розділу VII» Перехідні положення» КАС був застосований Верховним Судом у вищезазначених постановах.

Висновки Верховного Суду в постановах від 06.02.2020 у справі № 813/761/15, від 25.02.2021 у справі №816/2815/14 та від 28.01.2021 у справі №1940/1880/18 стосуються встановлення судом обставин щодо фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, як обов`язкової підстави виникнення у платника податків права на податковий кредит та витрати, та підтвердження господарської операції належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про її обсяг та зміст.

Задовольняючи позов ТОВ «ПАК З» про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2021 №00021720704 та №00021730704 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ за грудень 2020 року на 379 036,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив із встановлених у справі №340/6304/21 обставин, що підставою для донарахування позивачу суми грошового зобов`язання з ПДВ та зменшення від`ємного значення суми ПДВ на зазначену величину слугувало донарахування контролюючим органом позивачу податкових зобов`язань по операції з отримання 21.05.2021 грошових коштів від ТОВ «Знамянське ХПП» у сумі 5 650 000,00 грн, в тому числі ПДВ 941 667,00 грн, як передоплати за пшеницю згідно з договором №ЗН2005-1 від 20.05.2020. Контролюючий орган не визнав доводи позивача, що зазначена сума була надана йому як поворотна грошова допомога, оскільки позивач не надав на відповідний запит витребувані документи (копії договорів від 20.05.2020 р. №ЗН2005, №ЗН2005-1, картки по рахунку 6852 за 2020 рік; банківську виписки по рахунку за 21.05.2020). Апеляційний суд встановив, що ці документи позивач надав разом із запереченнями на акт перевірки. Дослідивши надані позивачем документи, зокрема платіжне доручення №19 від 19.05.2021 про перерахування ТОВ «ПАК З» на банківський рахунок ТОВ «Знам`янське хлібоприймальне підприємство» 5 650 000,00 грн з призначенням платежу - «повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором №ЗН2005-1 від 20.05.2020», суд виснував про встановлення факту отримання позивачем поворотної фінансової допомоги, а не передоплати за товар.

Підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомленням-рішенням №00021700710 суди попередніх інстанцій визнали ту обставину, що не включення позивачем до податкового розрахунку (форма 1-ДФ) сум виплаченої поворотної фінансової допомоги ОСОБА_1 з ознакою доходу « 153» за І, ІІІ квартали 2018 року та за ІV квартал 2019 року не призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тому підстав для застосування штрафу до позивача на підставі пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України у контролюючого органу не було.

В чому полягає не врахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду у постановах від 06.02.2020 у справі № 813/761/15, від 25.02.2021 у справі №816/2815/14 та від 28.01.2021 у справі №1940/1880/18 у взаємозв`язку з підставами задоволення позову, відповідачем у касаційній скарзі не обґрунтовано.

Доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі щодо підстави касаційного оскарження фактично полягають в оспорюванні висновку суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів, наданих сторонами, та встановлених на підставі доказів обставин у справі №340/6304/21.

Разом з тим, будь-яка підстава касаційного оскарження, передбачена нормами частини четвертої статті 328 КАС, згідно з вимогою пункту 4 частини другої статті 330 КАС означає, зокрема, що підстава касаційного оскарження у касаційній скарзі повинна стосуватися підстав, з яких судом апеляційної інстанції задоволено позов або відмовлено у задоволенні позову.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.01.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2022 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко