Справа № 761/12918/22
Провадження № 2-з/761/802/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2022 року суддя до Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., надійшли матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ТОВ «Світ Фінансів» про зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ
13.07.2022 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ТОВ «Світ Фінансів», в якій позивач просить зобов`язати провести реструктуризацію зобов`язань, що виникли за кредитним договором № 190/п/43/2006-840 від 11.12.2006, кредитором за яки являється ТОВ «Світ Фінансів» на підставі п. 7 розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про споживче кредитування» та здійснити всі обчислення, необхідні для проведення реструктуризації та надіслати позичальнику поштою рекомендованим листом інформацію про зміну зобов`язань за результатами проведення реструктуризації (включаючи інформацію про всі наявні зобов`язання позичальника за результатами проведення реструктуризації станом на день проведення реструктуризації та новий графік платежів).
13.07.2022 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали скарги передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно позивача, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення повернення майна належному власнику у разі реалізації такого майна, оскільки вказана квартира є предметом договору іпотеки, який укладено між позивачем та відповідачем з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 190/п/43/2006-840 від 11.12.2006.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2022 матеріали заяви про забезпечення позову передані на розгляд судді Сіромашенко Н.В.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 1 ст.150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, за змістом якої позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2)забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5)зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7)передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9)арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10)іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п.1-9 цієї частини.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача,щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Сукупний аналіз даних положень законодавства дає підстави вважати, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, суд повинен, крім іншого, з`ясувати відомості про особу відповідача та про належність йому майна, про накладення арешту на яке просить інша сторона.
Позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
За змістом п.10 цієї ж постанови заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову. Посилання позивача лише на можливість реалізувати нерухоме майно іпотекодавцем, що може призвести в майбутньому до можливих труднощів для позивача не підтверджені належними доказами.
Доказів фактичної реалізації або наміру реалізації нерухомого майна представник позивача у заяві про забезпечення позову не надав. Лише посилання в заяві на потенційну можливість реалізації нерухомого майна, яке може стягнути ТОВ «Світ Фінансів» з ОСОБА_2 без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд.
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ТОВ «Світ Фінансів» про зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: Н.В.Сіромашенко
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2022 |
Оприлюднено | 03.01.2023 |
Номер документу | 108188974 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Сіромашенко Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні