Рішення

від 05.12.2022 по справі 761/32762/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32762/20

Провадження № 2-др/761/224/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді: Мальцева Д. О.,

при секретарі: Любченко Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Танцюри Юлії Борисівни про ухвалення додаткового рішення по справі № 761/32762/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебувала вказана цивільна справа.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.11.2022, прийнятого за результатами розгляду справи № 761/32726/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги задоволено частково, визнано недостовірною інформацію, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 в ефірі телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час трансляції телепередачі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» про те, що, ОСОБА_1 «…баллотировалась и участвовала в политической жизни Российской Федерации от Ханты Мансийска ». Зобов`язано ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення протягом п`яти днів з дня набрання цим судовим рішенням законної сили, на власному веб - сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 резолютивної частини судового рішення із зазначенням, що розповсюджена вищевказана інформація є недостовірною. Зобов`язано ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» припинити поширювати та видалити недостовірну інформацію розміщену на власному веб - сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 недостовірну інформацію, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 в ефірі телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » під час трансляції телепередачі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» про те, що, ОСОБА_1 «…баллотировалась и участвовала в политической жизни Российской Федерации от Ханты - Мансийска »., в іншій частині позову відмовлено, не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

29.11.2022 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Танцюри Юлії Борисівни до суду надійшла заява, відповідно до якої остання просила прийняти додаткове рішення щодо розподілу судових витрат, оскільки судом не було вирішене вказане питання під час винесення рішення по справі.

Справу передано судді Мальцеву Д.О. для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 270 ЦПК України).

Учасники справи в судове засідання не з`явились, судом вживались заходи щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце проведення судового засідання, однак з урахуванням положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяву, надані до неї докази та матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення заяви з огляду на таке.

Під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно положень ч. 1-3 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час подання позовної заяви позивачем було встановлено ціну позову у розмірі 100 000,00 грн.

22.11.2022 Шевченківським районним судом м. Києва прийнято рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено частково, не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Представником позивача надано докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу, а саме:

-належним чином засвідчену копію Договору про надання правової допомоги № 20/10-03 від 07.10.2020, згідно з яким ОСОБА_1 надає повноваження адвокатам АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" на представництво її інтересів у судах;

-належним чином засвідчену копію Додаткової угоди № 1 від 07.10.2020 до Договору про надання правової допомоги №20/10-03 від 07.10.2020, укладеного між АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" та ОСОБА_1 (далі також - Додаткова угода № 1), в якій, зокрема, визначена вартість послуг правової допомоги з представництва інтересів ОСОБА_1 у суді першої інстанції у даній справі - сума у національній валюті України (гривні), еквівалентній 6000 Євро на дату виставлення рахунку на оплату;

-належним чином засвідчену копія Додаткової угоди № 2 від 22.11.2022 до Договору про надання правової допомоги № 20/10-03 від 07.10.2020, в якій сторони узгодили зменшити вартість послуг правової допомоги з представництва інтересів ОСОБА_1 у суді першої інстанції у даній справі до суми - 100 000 грн;

-належним чином засвідчену копію рахунку № 159 від 24.11.2022 на оплату правової допомоги АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" згідно з Додатковими угодами № 1 від 07.10.2020 та №2 від 22.11.2022 до Договору про надання правової допомоги № 20/10-03 від 07.10.2020;

-належним чином засвідчену копію Акта № 1 від 23.11.2022 приймання-передачі наданих юридичних послуг / правової допомоги за Додатковими угодами № 1 від 07.10.2020 та №2 від 22.11.2022 до Договору про надання правової допомоги № 20/10-03 від 07.10.2020, підписаного між ОСОБА_1 та АО "ЕВЕРЛІҐАЛ" (далі також - Акт № 1 від 23.11.2022);

-детальний опис виконаних адвокатами робіт (наданих послуг) під час розгляду судом першої інстанції справи № 761/32762/20.

Верховний суд висловив свою позицію стосовно підтвердження витрат на правову допомогу у своєму рішенні від 27.07.2021 по справі №671/1957/20 та зазначив, що відсутність актів виконаних робіт, актів приймання-передачі наданих послуг у матеріалах справи, унеможливлює визначення розміру витрат на правничу допомогу судом з метою розподілу. При цьому слід ураховувати, що наведений в договорі про надання правничої допомоги перелік послуг і квитанція до прибуткового касового ордеру не є доказом щодо обсягу фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою N 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 та ін).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

До матеріалів позовної заяви не надані платіжні документи, які мають враховуватися, як належні та допустимі докази підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, відсутність таких документів ставить під сумнів, чи дійсно позивачем понесено витрати на правову допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

Оскільки позивачем не надано докази, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, на підставі ст. 141 ЦПК України (із урахуванням правового висновку, викладеного у постанові від 01 грудня 2021 року справа № 641/7612/16-ц (провадження № 61-15529св21)) не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн.

Також, суд додає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення в рівних частинах з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 624,00 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Танцюри Юлії Борисівни - задовольнити частково.

Стягнути в рівних частинах з ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ», ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 / судовий збір у розмірі 3 624,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: