Рішення

від 10.02.2022 по справі 759/234/22

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/234/22

пр. № 2/759/2403/22

10 лютого 2022 року м.Київ

Святошинський районний суд міста Києва, в особа судді Сенька М.Ф., розглянувши в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад «Лісова казка» Святошинського району міста Києва, Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У січні 2022 року позивачка ОСОБА_1 через представника адвоката Повразюка Р.В. звернулась до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що з 01 вересня 2011 року працює в Спеціалізованому навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад «Лісова казка» Святошинського району міста Києва (далі - СНВК «ДНЗ-ЗНЗ «Лісова казка») на посаді практичного психолога.

04 листопада 2021 року ОСОБА_1 від керівництва СНВК «ДНЗ-ЗНЗ «Лісова казка» отримала повідомлення від 20 жовтня 2021 року № 01-15/170 щодо обов`язкового профілактичного щеплення проти

COVID-19. У разі ненадання відповідної довідки про проведення щеплення або про наявність медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, позивачку буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати.

Так, згідно з наказом директора СНВК «ДНЗ-ЗНЗ «Лісова казка» І. Пліш

від 08 листопада 2021 року № 92-к ОСОБА_1 було відсторонено від роботи без збереження заробітної плати від виконання посадових обов`язків до усунення причин, що зумовили відсторонення.

Позивачка вважає незаконним відсторонення її від роботи та припинення виплати заробітної плати, а тому просить суд визнати неправомірним та скасувати наказ від 08 листопада 2021 року № 92-к.

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від керівника СНВК «ДНЗ-ЗНЗ «Лісова казка» І. Пліш надійшов відзив, в якому зазначено, що директор закладу діяла відповідно до вимог чинного законодавства України та з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог як безпідставних та необґрунтованих.

Позивачка правом на відгук не скористалася.

Дослідивши докази та інші матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний наказ від 08 листопада 2021 року № 92-к був виданий на виконання пункту 416 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова КМУ № 1236), наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» (далі - Наказ МОЗ № 2153).

Відповідно до пункту 416 Постанови КМУ № 1236, керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Зі змісту абзацу другого пункту 416 Постанови КМУ № 1236 вбачається, що керівникам потрібно забезпечити відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, зокрема, на підставі статті 46 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 року № 1645-ІІІ (далі - Закон № 1645).

Згідно зі статтею 46 Кодексу законів про працю України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

За приписами частини першої статті 12 Закону № 1645 обов`язковими профілактичними щепленнями, що включаються до календаря щеплень є щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу.

Разом з цим, працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (частина друга статті 12 Закону № 1645).

Наказом МОЗ України № 2153 затверджено перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням підлягають, зокрема, працівники закладів загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти незалежно від типу та форми власності.

Основу цивільного законодавства України становить Конституція України (частина перша статті 4 Цивільного кодексу України).

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень розділу II «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина» Конституції України, зокрема, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (частини перша, друга статті 43).

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України)

Згідно з частиною першою статті 64 Основного Закону України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За юридичною позицією Конституційного Суду України, обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», положень частини першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», абзацу дев`ятого пункту 2 розділ ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (рішення КСУ від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Відсторонення позивачки від роботи без збереження заробітної плати відповідач СНВК «ДНЗ-ЗНЗ «Лісова казка» здійснив на підставі зазначеного матеріального законодавства, метою якого було забезпечення епідемічного благополуччя населення України та запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Однак, внаслідок такого відсторонення позивачка була позбавлена професійної взаємодії та засобів до існування на невизначений строк, що є порушенням її права на працю, гарантованого Основним Законом України та непропорційним втручанням держави.

Конституція України є законом найвищої юридичної сили. Закони і інші нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції. Норми Конституції є нормами прямої дії (стаття 8 Конституції України).

Пряма дія норм Конституції України означає, що ці норми застосовуються безпосередньо. Законами України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст. Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються лише у частині, що не суперечить Конституції України.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01 листопада 1996 року № 9 у разі, якщо діючий закон чи нормативно-правовий акт суперечить Конституції України в усіх необхідних випадках слід безпосередньо застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу директора СНВК «ДНЗ-ЗНЗ «Лісова казка» І. Пліш «Про відсторонення від роботи практичного психолога та соціального педагога ОСОБА_2 » від 08 листопада 2021 року № 92-к підлягає задоволенню.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати та відповідно отримувати заробітну плату і відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»).

Середньомісячна заробітна плата позивачки становить 15578 грн 97 коп. (нарахована заробітна плата за: вересень 2021 року - 13334 грн 28 коп.; жовтень 2021 року - 17823 грн 66 коп., що підтверджено довідкою Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації

від 28 грудня 2021 року№ 1216).

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Середньоденна заробітна плата позивачки становить 916 грн 41 коп. ((13334,28+17823,66):34).

Кількість робочих днів з часу відсторонення позивачки від роботи до дати постановлення судового рішення становить 95 днів. Сума загального середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 87058 грн 95 коп., яка підлягає стягненню з відповідача Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації на користь позивачки.

Позивачка просить стягнути на свою користь судові витрати:

1984,80 грн - сплата судового збору; 5000 грн - оплата професійної правової допомоги.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Позивачкою до позову долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн, доказів для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачкою не надано.

Отже вимоги у цій частині підлягають задоволенню частково, відповідно до наведених вище висновків суду.

На підставі статей 3, 8, 43, 64 Конституції України статті 235 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 5, 10-13, 137, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад «Лісова казка» Святошинського району міста Києва, Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ директора Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад «Лісова казка» Святошинського району міста Києва від 08 листопада 2021 року № 92-к «Про відсторонення від роботи практичного психолога та соціального педагога ОСОБА_1 ».

Стягнути з Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ 37498536, адреса: місто Київ, вулиця Якуба Колоса, будинок № 6-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час відсторонення від роботи у розмірі 87058(вісімдесят сім тисяч п"ятдесят вісім) гривень 95 копійок з урахування необхідності сплати обов`язкових податків та зборів.

Стягнути зі Спеціалізованого навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітній навчальний заклад «Лісова казка» Святошинського району міста Києва (адреса: 02218, м. Київ, вулиця Райдужна 17-Б, код ЄДРПОУ 22874917) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сенько М.Ф.