Рішення

від 27.12.2022 по справі 160/17451/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року Справа № 160/17451/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (далі - позивач, ТОВ "АВ метал груп") до Дніпровської митниці (далі - відповідач, митниця), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА110110/2022/300016/1 від 14 жовтня 2022 року.

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110110/2022/000262 від 14 жовтня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ТОВ " АВ метал груп " з метою митного оформлення товарів подало до митного органу декларацію та документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, специфікацію, рахунок-фактуру (інвойс) та інші документи, зазначені в графі 44 митних декларацій. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене товариство вважає, що оскаржувані ними рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови є безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 07.11.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

17.11.2022 року через систему «Електронний суд» представником відповідача було сформовано відзив на позовну заяву, який зареєстровано судом 21.11.2022 року. У відзиві представник відповідача не погоджується з адміністративним позовом та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що при перевірці поданої ТОВ "АВ метал груп" митної декларації, а також документів, долучених до декларацій, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті такого контролю було встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності. Враховуючи, що декларантом не надано додаткові документи, спірне рішення про коригування митної вартості товарів є цілком обґрунтованим, а підстави для задоволення позову відсутні.

Від позивача 28.11.2022 року надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій він зазначає, що доводи представника відповідача викладені у відзиві вважають необґрунтованими, безпідставними такими, що суперечать нормам діючого законодавства та не відповідають дійсності. В своєму відзиві відповідач не надає пояснень стосовно викладеного в позовній заяві, а лише дублює рішення про коригування митної вартості товарів та зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Дані твердження відповідача є безпідставні, оскільки для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч.2 ст. 53 МКУ.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 жовтня 2022 року ТОВ "АВ метал груп" до митного посту "Ліски" Дніпровської митниці подано декларацію № UA 110110/2022/006086, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар:

"Прокат плоский з корозійностійкої (нержавіючої) сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, без подальшого оброблення, крім холодного прокатування (обтиснення у холодному стані), марки сталі 430/2В у листах розміром 3x1500x3000 мм - 20012 кг, без вмісту нікеля. Виробник: POSCO ASSAN TST".

Вказаний товар Позивачем було отримано від компанії NiKEL PASLANMAZ ЗELОK SANAYО VE TОCARET ANONОM ЗОRKETО (Туреччина, реєстраційний номер 391598) за контрактом № AVMG-Nikel/2020 від 13 серпня 2020 року.

Митна вартість товару була визначена позивачем за першим методом - за ціною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості позивач подав разом з декларацією № UA110110/2022/006086 наступні документи:

-Контракт № AVMG-Nikel/2020 від 13 серпня 2020 року, укладений з NiKEL PASLANMAZ ЗELОK SANAYО VE TОCARET ANONОM ЗОRKETО (Туреччина);

-проформа-інвойс (Proforma invoice) б/н від 27.09.2022;

-комерційний інвойс (Invoice) № DEF20220000006825 від 30.09.2022;

-платіжне доручення в іноземній валюті № 1807 від 28.09.2022, що підтверджує повну попередню оплату товару;

-пакувальний лист (Packing list) б/н від 30.09.2022;

-копія митної декларації країни відправлення № 22341300ЕХ00816445 від 01.10.2022;

-міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 417334 від 08.10.2022;

-супровідний документ ТІ (Dispatch note model Tl) № 22TR34130002906316 від 01.10.2022;

-сертифікат походження товару (Certificate of origin) № Y0015355 від 01.10.2022;

-сертифікат якості (Mill Test Certificate) № 220329-RCZ7AN-009A1-0009A1-0001 від 01.07.2022;

-договір на транспортно-експедиційне обслуговування № D01-56-C від 01.08.2019;

-рахунок № 83 від 28.09.2022 на оплату транспортно-експедиційних витрат;

-довідка про транспортні витрати вих. № 07-750 від 29.09.2022;

-договір про надання послуг митного брокера № 01/04 від 01.04.2022.

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, відповідач зазначив про те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Так, за зауваженням відповідача, за ЕМД від 11.10.2022 р. № UA110110/2022/006086 заявлені товари поставлені відповідно до непрямого зовнішньоекономічного контракту від 13.08.2020 р. № AVMG-Nikel/2020 між компанією NОKEL PASLANMAZ ЗELОK SANAYО VE TОCARET ANONОM ЗОRKETО (Туреччина) та покупцем TOB "АВ метал груп".

Відповідач визначив, що наданий до митного оформлення проформа-інвойс від 27.09.2022 б/н не містить посилання на контракт від 13.08.2020 № AVMG-Nikel/2020.

Окрім того, відповідачем було зазначено про те, що всупереч п. 3.2. контракту, яким передбачена 100 % передоплата, та умовам проформи-інвойсу від 27.09.2022 р. щодо платежів ("CASH IN ADVANCE"), надане до митного оформлення платіжне доручення № 1807 від 28.09.2022 р. (120 000,00 доларів США), яке має посилання на контракт та проформу, не покриває 100 % вартості товару (157 810,00 доларів США).

У відповідь на вказані зауваження відповідача позивачем було надано додаткові документи: проформу- інвойс б/н від 27.09.2022 із посиланням на Контракт № AVMG-Nikel/2020 від 13.08.2020 та із застереженням, що поставка (відвантаження) товару, визначеного в інвойсі, можлива частинами (партіями) за умови 100 % передоплати за відповідну партію (частину) товару - "Payment: CASH IN ADVANCE. 100 % before shipment/loading, partly shipment allowed".

Відповідач зазначив, що транспортна складова не може бути перевірена в достатній мірі тільки на підставі довідки про транспортні витрати № 07-750 від 29.09.2022 р. та рахунку № 83 від 28.09.2022 р. на оплату транспортно-експедиційних послуг. Відповідно до умов Договору № D01-56-C від 01.08.2019 р., укладеного між Позивачем та ТОВ "Транспортно-експедиторська компанія "Український транспортний центр-Дніпро" (ідентифікаційний код 42910007, ТОВ "ТЕК "УТЦ-ДНІПРО"), позивач не надав погоджену сторонами заявку-договір на окреме перевезення.

У відповідь на зауваження, позивач надав копію Заявки-Договору № 07-750 від 23.09.2022.

Позивач надав виправлений рахунок на оплату транспортних витрат та довідку про транспортні витрати.

Відповідачем було визначено, що позивач не надав до митного оформлення договір між експедитором TOB "ТЕК "УТЦ-ДНІПРО" та безпосереднім перевізником - ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), що вказаний в CMR № 417334 від 08.10.2022 р. На думку відповідача ненадання вказаного договору не виключає можливості додаткових витрат на транспортування, які не включені до митної вартості за ЕМД № UA110110/2022/006086.

Відповідач, керуючись ч. З ст. 53 МК України, зобов`язував позивача надати також наступні додаткові документи:

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (враховуючи зазначені розбіжності та недоліки);

- документи, що містять відомості про вартість страхування;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Товариством зазначено, що всі можливі документи вже подано.

14 жовтня 2022 року Дніпровською митницею було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2022/000262 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UА1 10110/2022/300016/1.

Вказаним рішенням до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод.

Вважаючи рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Дніпровська митниця дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Щодо зауважень митного органу про неповну оплату товару та невідповідність інвойсу зовнішньоекономічному контракту.

Так, позивачем було надано додаткові документи: проформу-інвойс б/н від 27.09.2022 р. із посиланням на Контракт № AVMG-Nikel/2020 від 13.08.2020 р. та із застереженням, що поставка (відвантаження) товару, визначеного в інвойсі, можлива частинами (партіями) за умови 100 % передоплати за відповідну партію (частину) товару - "Payment: CASH IN ADVANCE. 100 % before shipment/loading, partly shipment allowed".

Погоджена сторонами контракту в проформі-інвойсі можливість часткового відвантаження товару пояснює, чому оплата відповідно до платіжного доручення № 1807 від 28.09.2022 не покриває усю вартість товару, визначену у проформі інвойсі б/н від 27.09.2022.

Асортимент, кількість та вартість партії товару, наданої для митного оформлення відповідно до митної декларації № UA110110/2022/006086, визначені у комерційному інвойсі № DEF20220000006825 від 30.09.2022. Відповідно до вказаного інвойсу вартість товару склала 31 618,96 доларів США, а отже позивачем була здійснена повна оплата вартості товару, наданого для митного оформлення відповідно до митної декларації № UA110110/2022/006086, що підтверджується платіжним дорученням № 1807 від 28.09.2022.

Щодо транспортної складової митної вартості товару.

Відповідач зазначив, що транспортна складова не може бути перевірена в достатній мірі тільки на підставі довідки про транспортні витрати № 07-750 від 29.09.2022 та рахунку № 83 від 28.09.2022 на оплату транспортно-експедиційних послуг.

Позивачем надано копію заявки-договору № 07-750 від 23.09.2022 до договору з ТОВ "ТЕК "УТЦ-ДНІПРО" № D01-56-C від 01.08.2019 та виправлений рахунок на оплату транспортних витрат та довідку про транспортні витрати.

Надані документи повно підтверджують факт транспортування імпортуємого товару та факт його оплати.

Доводи відповідача щодо відсутності документів підтверджуючих відносини перевезення з ФОП ОСОБА_1 судом відхиляються, оскільки вартість транспортування товару, наданого до митного оформлення за декларацією № UA110110/2022/006086, що підлягає оплаті позивачем, визначається виключно за договором № D01-56-C від 01.08.2019, укладеним з ТОВ "ТЕК "УТЦ-ДНІПРО". Домовленості, що існують між ТОВ "ТЕК "УТЦ-ДНІПРО" та ФОП ОСОБА_1 , не можуть підтвердити чи спростовувати вартість транспортних витрат за Договором № D01-56-C від 01.08.2019 та заявкою-договором № 07-750 від 23.09.2022.

Отже, з наведеного вбачається, що при поданні до митного оформлення декларацій позивач надав не лише усі передбачені ст.53 МК України документи, а й надав документально обґрунтовані пояснення щодо визначених інспекторами розбіжностей в документах у встановлений чинним законодавством України строк. Однак, митний орган залишив поза увагою надані позивачем пояснення та прийняв відповідні рішення про коригування митної вартості, за відсутності правових підстав для такого коригування.

За викладених обставин, документи подані позивачем до митного оформлення не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені декларантом числові значення складових митної вартості декларованого товару.

Крім того, суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод, та відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно із п. 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Натомість, у рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.

Отже, в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини другої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення митного органу є необґрунтованими, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці № UА110110/2022/300016/1 від 14 жовтня 2022 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110110/2022/000262 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5,72, 77,241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (код ЄДРПОУ 36441934, 49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5) до Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА110110/2022/300016/1 від 14 жовтня 2022 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА110110/2022/000262 від 14 жовтня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ метал груп" (код ЄДРПОУ 36441934) судовий збір у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2022 року.

Суддя О.М. Неклеса