Рішення

від 06.12.2021 по справі 643/21413/21

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/21413/21

Провадження № 2/643/6602/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді: Майстренко О.М., за участю секретаря судового засідання: Сілаєвої Е.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлового кооперативу «Восход», третя особа приватний нотаріус Харківського мімького нотаріального округу Луценко Вікторія Сергіївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житлового кооперативу «Восход», третя особа приватний нотаріус ХМНО Луценко Вікторія Сергіївна, в якому просить визнати поважною причину пропуску строку, встановленого чинним законодавством для прийняття спадщини. Визначити йому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ID-карта НОМЕР_1 , виданий 26.09.2019 р., орган, що видав 6351, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батьків - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом 3 (трьох) місяців, з дня набрання рішенням законної сили. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 02.08.1971 року його батькові ОСОБА_2 виконавчим комітетом Орджонікізевської Ради депутатів трудящих видано ордер серії А № 2925 на право зайняття 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 , у складі сім`ї з 4 чоловік - ОСОБА_2 - основний, ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - син, ОСОБА_4 - мати. Даний будинок переданий в експлуатацію на підставі акту державної прийомки будівлі № 366, виданого державним архітектурно-будівельним контролем 31.07.1971 року, житловому кооперативу «Восход», який було створено на підставі постанови виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих та президії Харківської обласної ради професійних спілок №475 від 10.09.1969 р. На підставі протоколу загальних зборів №5 від 20.08.1971 року затверджено список членів ЖБК «Восход» та батько став членом кооперативу під №112. Перший пайовий внесок батьком був внесений 26.05.1970 року в сумі 2800,00 руб., останній у 1987 році та 01.05.1987 року виплачена повна вартість квартири в розмірі 7223, 57 руб. 09.07.2013 року КП «Харківське міскБТІ» виготовлено технічний паспорт на квартиру, АДРЕСА_3 , власником якої зазначений ОСОБА_2 . Тобто батько автоматично став власником квартири після повної сплати пайових внесків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 Скачко ОСОБА_5 померю. Після його смерті фактично прийняла спадщину його дружина, мати позивача - ОСОБА_3 , як особа, що постійно проживала з померлим на час її відкриття, була зареєстрована в квартирі. Позивач також був зареєстрований в квартирі, але на деякий час знімався з реєстраційного обліку, через сімейні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Оскільки на день смерті матері він не був зареєстрований в квартирі та не проживав з матір`ю, через певні обставини, що полягали в його тривалій хворобі та в подальшому в діях, пов`язаних з оформленням інвалідності, які передбачають тривалості часу, а також, у зв`язку з юридичною необізнаністю, він не звернувся своєчасно до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину.

У 2021 році після проходження комісії МСЕК, йому було встановлено ІІ групу інвалідності.

На даний час він зареєстрований у спірній квартирі та проживає в ній постійно, сплачує комунальні послуги, проводить текучі ремонтні роботи. Після закінчення оформлення всіх необхідних документів для встановлення групи інвалідності, проходження МСЕК, закінчення лікування, в 2021 році він звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Луценко В.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері та видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус відмовила у вчиненні вказаної нотаріальної дії, мотивувавши пропуском строку, встановленого чинним законодавством України для прийняття спадщини та запропонувала звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у зв`язку з чим він вимушений звернутися з даним позовом до суду. Визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно позивачу для оформлення спадкових прав, встановлених законом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 , що діє на підставі договору про надання правових послуг адвоката від від 12.04.2021 року, в судове засідання не з`явились, подали заяви, в яких підтримали позові вимоги, просили позов задовольнити, справу розглядати за їх відсутності.

Представник відповідач ЖК «Восход», в особі голови, в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги, не заперечує проти задоволення позову, просить справу розглядати за відсутністю представника ЖК «Восход».

Третя особа - приватний нотаріус ХМНО Луценко В.С., в судове засідання не з`явилась, про день слухання справи була повідомлена.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею

Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.08.1971 року батькові позивача - ОСОБА_2 виконавчим комітетом Орджонікізевської Ради депутатів трудящих видано ордер серії А № 2925 на право зайняття 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_2 (який в подальшому було перенумеровано на №71 (відповідно до листа Державного архіву Харківської області ХОДА №01-28/р-1084,1085,1086 від 21.08.2013р. рішення про зміну адреси не виявлено)) по АДРЕСА_4 , у складі сім`ї з 4 чоловік - ОСОБА_2 - основний, ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - син, ОСОБА_4 - мати.

Даний будинок переданий в експлуатацію на підставі акту державної прийомки будівлі № 366, виданого державним архітектурно-будівельним контролем 31.07.1971 року, житловому кооперативу «Восход», який було створено на підставі постанови виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих та президії Харківської обласної ради професійних спілок №475 від 10.09.1969 р.

На підставі протоколу загальних зборів №5 від 20.08.1971 року затверджено список членів ЖБК «Восход» та ОСОБА_2 став членом кооперативу під №112.

Перший пайовий внесок батьком позивача був внесений 26.05.1970 року в сумі 2800,00 руб., останній у 1987 році та 01.05.1987 року виплачена повна вартість квартири в розмірі 7223, 57 руб. 09.07.2013 року КП «Харківське міскБТІ» виготовлено технічний паспорт на квартиру, АДРЕСА_3 , власником якої зазначений мій батько - ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чиіншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Тобто ОСОБА_2 автоматично став власником квартири після повної сплати пайових внесків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 Скачко ОСОБА_5 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Після його смерті мати позивача ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину, як особа, що постійно проживала з померлим на час її відкриття, була зареєстрована в квартирі.

Позивач ОСОБА_1 також був зареєстрований в квартирі, але на деякий час знімався з реєстраційного обліку, через сімейні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_3 .

Оскільки на день смерті матері позивач не був зареєстрований в квартирі та не проживав з матір`ю, через певні обставини, що полягали в його тривалій хворобі та в подальшому в діях, пов`язаних з оформленням інвалідності, які передбачають тривалості часу, а також, у зв`язку з юридичною необізнаністю, позивач не звернувся своєчасно до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину.

У 2021 році після проходження комісії МСЕК, ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності.

На даний час позивач зареєстрований у спірній квартирі та проживає в ній постійно, сплачує комунальні послуги, проводить текучі ремонтні роботи.

Після закінчення оформлення всіх необхідних документів для встановлення групи інвалідності, проходження МСЕК, закінчення лікування, в 2021 році позивач звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Луценко В.С. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері та видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус відмовила у вчиненні вказаної нотаріальної дії, мотивувавши пропуском строку, встановленого чинним законодавством України для прийняття спадщини та запропонувала звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий суд і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

За змістом ст.ст.13, 41, 47 Конституції України кожному гарантується реалізація права власності і його захист та непорушність. Кожен має право на житло.

Частиною 3 ст. 384 ЦК України визначено, що у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Нормами ст.. ст. 19-191 ЗУ «Про кооперацію», передбачено, що для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є:

вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї;

майно, добровільно передане кооперативу його членами;

кошти, що надходять від провадження господарської діяльності;

кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій;

грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст.. 21 ЗУ «Про кооперацію» (чинний), Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

Правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є Статут (ст.. 8 ЗУ «Про кооперацію»)

Отже, спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_3 , являється виключно майном кооперативу, а я, як спадкоємець першої черги за законом, після смерті моїх батьків - членів кооперативу, за законом набуваю право власності в порядку спадкування, тому мною зазначено в якості відповідача у даному спорі ЖК «Восход», оскільки державні органи, органи місцевого самоуправління не мають до майна кооперативу ніякого відношення.

Нормами ст.ст.1216-1218 ЦК України, встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За змістом ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно з положеннями ст.ст.1268-1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщини в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до вимог ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і остаточно дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцю, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Крім того, відповідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка)

Непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

Отже, у зв`язку з тим, що мені встановлено ІІ групу інвалідності, я маю переважне право на обов`язкову частку спадщини.

Визначення додаткового строку для прийняття спадщини мені необхідно для оформлення моїх спадкових прав, встановлених законом, після смерті батьків.

Суд встановив, що причини пропущення позивачем строку подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини є поважними.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положеньст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, судом встановлено, що оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, та позов задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008року №7"Про судову практику справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1216, 1217, 1218, 1222, 1261, 1270, 1272 ЦК України, ст..ст. 13, 41, 47 Конституції України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ID-карта НОМЕР_1 , виданий 26.09.2019 р., орган, що видав 6351, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном у 3 (три) місяці, з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Майстренко О.М.