Рішення

від 15.12.2022 по справі 340/3509/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3509/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рапід-Буд (код ЄДРПОУ 37530129; адреса: вул. Інженерів, буд. 11, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25019)

до

відповідача 1: Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053)

відповідача 2: Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43142606; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006)

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рапід-Буд звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- скасувати рішення комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації ПН/РК за№1776615/37530129 від 29 липня 2020 року;

- зобов`язати зареєструвати податкову накладну за №4 від 03 липня 2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Позов мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем-2 безпідставно, оскільки Товариство подало письмові пояснення щодо господарської операції, яка стала передумовою для складення податкової накладної, реєстрація якої зупинена, а також копії документів на їх підтвердження відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019. Однак подані пояснення та документи не були взяті контролюючим органом до уваги. До того ж позивач вказує, що оскаржувані ним рішення відповідача-2 не містять конкретної інформації щодо підстав їх прийняття, не наведено жодної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що він є сумлінним платником податків, а господарські операції щодо виконання робіт, за якими складено податкові накладні, підтверджуються необхідними первинними документами, копії яких надавалися відповідачу.

Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечив. У поданому суду відзиві на позовну заяву наголосив, що оскаржуване позивачем рішення обґрунтоване, законне та прийняте відповідно до норм Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач вказував, що поданих позивачем документів недостатньо для реєстрації податкових накладних, а саме, до пояснень не було надано: специфікації до договору підряду, акти прийнятих виконаних робіт та видаткову накладну на виконання будівельних робіт.

Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача заперечив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:

- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху;

- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;

- ухвалою від 20 жовтня 2020 року до справи залучено у якості другого відповідача Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапід-Буд» (код ЄДРПОУ 37530129) зареєстроване як юридична особа 11 лютого 2011 року.

Основним видом діяльності підприємства є «Будівництво житлових і нежитлових будівель» КВЕД: 41.20.

03 червня 2020 року між АТ «Гідросила» та ТОВ «Рапід-Буд» укладено договір підряду №03-1-5/26, відповідно до якого відповідач зобов`язується виконати роботи з будівництва топочних для влаштування систем автономного опалення , АПК-«, МСК-2, в АТ Гідросила по вул. Братиславська 5.

ТОВ «Рапід-Буд», отримавши 03 липня 2020 року від покупця АТ «Гідросила» оплату в сумі 56393, 82 грн згідно договору підряду №03-1-5/26 від 03 червня 2020 року, з яких 10897,88грн було зараховано як заборгованість за виконані послуги згідно акту №6 від 30 червня 2020 року, сформувало податкову накладну № 4 від 03 липня 2020 року на суму 45495, 94 грн та направило на реєстрацію.

За результатом розгляду податкової накладної №4 від 03 липня 2020 року Товариство отримало повідомлення про прийняття вказаної податкової накладної та зупинення її реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України, оскільки податкові накладні відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме: Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 41.00.4 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. При цьому позивачеві запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких умов 24 липня 2020 року позивач скерував пояснення та копії документів щодо виконаних робіт та придбання матеріалів.

За наслідками розгляду цих документів комісією регіонального рівня комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення № 1776615/37530129 від 29 липня 2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 03 липня 2020 року, з підстав ненадання платником податку копій документів.

Не погодившись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.

На час виникнення спірних павовідносин процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, врегульовані, зокрема, але не виключно, Податковим кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1. ПК України).

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 рку № 1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Слід зауважити, що відповідно до пункту 201.7. ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ПК України також передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Таким чином, видати податкову накладну з урахуванням наведених вище вимог є обов`язком постачальника робіт/товарів/послуг

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, позивачем складалися податкові накладні за фактом постачання товарів/надання послуг, що є самостійною і достатньою підставою для складання податкової накладної, що вчинено позивачем у даному випадку.

Між тим, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 ст.201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117(втратив чинність 01 лютого 2020 та був чинним на момент зупинення реєстрації ряду спірних податкових накладних).

Відповідно до пункту 14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунтом 16 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як зазначалось судом, за результатами обробки податкових накладних, які складені позивачем за першою подією (датою отримання попередньої оплати), було зупинено їх реєстрацію з підстав відповідності вимогам пп. 1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», про що складено квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості платника податку на час виникнення спірних відносин визначались у листах ДФС України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та №1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року.

Так, відповідно до підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим) (лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018);

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації (лист ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018);

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ) (лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019);

-платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років (лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019);

-платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019);

-платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування (лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та лист ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019).

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Разом з цим, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено лише посилання на відповідність розрахунків критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6 п. 1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП. Проте, пункт 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, які включені до підпункту 1.6 зазначених Критеріїв із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Суд зазначає, що у квитанціях щодо зупинення реєстрації податкових накладних не вказано конкретного критерію ризику, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, перелік яких міститься у вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Таким чином, контролюючим органом, у даному випадку, порушено вимоги Порядку № 117, оскільки у квитанціях не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Слід зазначити, що листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 Державна регуляторна служба України доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту Порядку № 117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак, за відсутності визначення вказаних критеріїв Кабінетом Міністрів України, зазначені у вищезгаданих листах ДФС України «тези» щодо критеріїв ризиковості не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 КАС України, не можуть встановлювати обов`язкових правил поведінки, не є обов`язковими для виконання та, відповідно, такого роду листи не підлягають виконанню та застосуванню.

Аналогічний висновок наведено Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, який, в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковим для врахуваняня судом під час розгляду даної справи.

Таким чином, контролюючим органом, у даному випадку, порушено вимоги Порядку №117, оскільки у квитанціях про зупинення податкових накладних позивача не зазначено чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а застосування критеріїв ризиковості, що затверджені листами ДФС України є протиправним.

Суд також звертає увагу, що у даному випадку контролюючим органом не вказано у квитанції конкретних документів, які позивач мав би подати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірних податкових накладних позивача, як передумови прийняття відповідних рішень Комісії ДПС України, в силу відсутності нормативно-правового документу, який регулював на час зупинення вказані питання, та не зазначення у квитанціях № 1 конкретного критерію з перелічених у підпунті 1.6. пункту 1 вказаного листа ДФС України.

Надалі, з 01 лютого 2020 у спірних правовідносинах діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165 (Порядок №1165) та з 14 грудня 2019 року діє Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів Україні від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Крім того, вирішуючи спір, суд враховує, що у відзивах відповідачів відсутня будь-яка мотивація підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відповідно до якого у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що у порядку, визначеному пунктом 16 Порядку №117 та пунктом 7 Порядку №520, позивачем були надані контролюючому органу копії документів та пояснення щодо господарських операцій, за результатами яких складені відповідні податкові накладні, для направлення до комісії для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних .

Натомість, оскарженим рішенням комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Підставою для відмови позивачу у такій реєстрації є ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (необхідне підкреслити);

- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Перевіряючи вказані обставини на предмет їх обґрунтованості та відповідність наданим до фіскальних органів позивачем письмових пояснень з переліком первинних документів, що підтверджується наявними у справі квитанціями про їх прийняття на центральному рівні, суд вказує наступне.

З наданих позивачем до матеріалів справи договірних та первинних документів судом встановлено, що у спірних господарських правовідносинах позивач формував податкові накладні за фактом настання першої події надання послуги/постачання товару, яка в кожному випадку підтверджувалась належними первинними бухгалтерськими документами.

Разом з тим, суд наголошує, що вказівка у спірному рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних на те, що позивач не надав копій документів є безпідставним, позаяк, як встановлено судом, конкретний перелік документів при надісланні повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувався податковим органом.

Вказані висновки суду узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 21 травня 2019 року у справі №620/3556/18, в якій зазначається наступне: «…З прийнятих Комісією рішень вбачається, що останні не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. У рішеннях не зазначено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом не дотримано вимог пункту 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не наведено конкретної підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, поданих позивачем до реєстрації…».

Натомість, дослідження наданих первинних документів впродовж розгляду справи, доводить відсутність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та в подальшому - відмову в їх реєстрації.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункту 1.6 пункту 1 зазначених Критеріїв ризиковості платника податку та пункту 8 Порядку №1165, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості рішень, як щодо зупинення реєстрації податкових накладних, так і прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог контролюючого органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок суду також згоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові від 09.07.2019 року №140/2093/18, в якій зазначається наступне: «…Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд..».

Зазначений висновок суду узгоджується також з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року є джерелом права.

У рішенні від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку (пункт 109).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації спірної податкової накладної та в подальшому відмова комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області в її реєстрації, вчинено без наявних на це законних підстав та всупереч нормам Конституції України та Податкового кодексу України.

Принагідно суд зазначає, що в даній справі судом не надається оцінка реальності та фактичності здійснення господарських операцій ТОВ «Рапід-Буд», оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «Рапід-Буд» про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні, виписані позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

Згідно з положеннями пунктів 19,20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1200 від 18грудня 2018 року утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019, Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, фактично функції з реалізації державної податкової політики наразі виконуються Державною податковою службою України, в той час як згідно з вищенаведеними положеннями, здійснення функцій Державної фіскальної служби припинено.

Зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду щодо протиправності рішень Комісії Головного управління ДПС в Кіровоградській області, яка приймає рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану позивачем податкову накладну № 4 від 03 липня 2020 року.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 77, 78, 139, 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рапід-Буд (код ЄДРПОУ 37530129; адреса: вул. Інженерів, буд. 11, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25019) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393; Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 29 липня 2020 року № 1776615/37530129 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 03 липня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 03 липня 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Рапід-Буд, датою її фактичного подання.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд (а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук