Ухвала

від 02.01.2023 по справі 538/1914/22

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1914/22

Провадження № 6/538/1/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2023 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Цімботи Л.Г., за участю секретаря судового засідання Дугніст А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиці цивільну справу за поданням Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Приватне підприємство «Павлівське» про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,

в с т а н о в и в:

Начальник Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ткаченко М.С. звернулась до Лохвицького районного суду Полтавської області з заявою про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа. В обґрунтування вимог зазначила, що на виконанні Лохвицького ВДВС у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) знаходиться виконавче провадження 56020581 з виконання Наказу 917/1555/17 виданого 10.01.2018 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «Павлівське» борг в сумі 111254,85 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 . Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження». Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити (адреса вказана в запиті, дата номер запиту) майно належне боржнику на праві власності відсутнє/у разі наявності вказати. Виконавцем (дата виклику) на адресу боржника надсилались виклики (копії додаються) щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. На запит виконавця, Державною прикордонною службою України отримано повідомлення про те, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України. Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Начальник Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) М.Ткаченко в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги подання підтримала в повному обсязі.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає необхідним відмовити у задоволенні подання, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно ст.6 Закону України «Про порядок виїзду України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, тобто, в тому числі, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст.18Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як він пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Крім того, слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які виконавець повинен зазначити у поданні.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

До поданого до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу державним виконавцем додано в копіях: постанову про відкриття виконавчого провадження № 56020581 від 20.03.2018 року, Наказ № 917/1555/17 виданий 10.01.2018 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «Павлівське» борг в сумі 111254,85 грн., постанову про арешт коштів боржника (ВП № 56020581) від 12.12.2022р, відповідь на запит щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, акт державного виконавця від 07.09.2022 року, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.12.2022 року, а також певну інформацію про перетин державного кордону України.

Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Таким чином, саме на останнього покладається тягар доказування, тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається відсутність у ньому відомостей про обізнаність боржника з наявністю відкритих виконавчих провадження, порядком та строками виконання зобов`язань. Будь-які докази на підтвердження повідомлення боржника про відкриття проваджень, отримання ним викликів до державного виконавця суду не надані. Доводи державного виконавця, що боржник ухиляється від виконання рішення суду ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки відсутні відомості про належним чином повідомлення боржника про такі виклики.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, викликати фізичних осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, а у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, - звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Однак, доказів також звернення до суду щодо застосування до боржника приводу суду не надано.

В інформації, яка міститься в матеріалах справи зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово перетинав кордон, але дана довідка не містить ні дати видачі, ні хто її видав, а ні дати народження боржника та РНОКПП, тобто така інформація на думку суду не оформлена належно, не містить будь-яких реквізитів офіційного документа. Тому не може взятись судом до уваги, як належний і допустимий доказ.

Посилання державного виконавця у поданні на наявність в боржника невиконаних зобов`язань як підставу тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України не заслуговують на увагу, оскільки законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Крім того, обгрунтовуючи це подання, особа, яка звернулась з ним до суду, посилається на ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, тоді як вказана норма вже втратила чинність, а законодавством, яке діє станом на дату звернення з поданням та на дату розгляду судом, таке процесуальне питання регулюється ст. 441 ЦПК України.

Враховуючи, що матеріали подання не містять доказів факту ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань за вимогою про сплату боргу, суд не вбачає підстав для задоволення подання про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Державний виконавець не позбавлений права повторного звернення з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника за наявності для цього підстав, відповідних обставин та за наявності належних доказів.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволенні подання Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Приватне підприємство «Павлівське» про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку передбаченому п.15.5)Перехідних положень ЦПК України.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г. Цімбота