Ухвала

від 15.12.2022 по справі 367/441/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/441/19

Провадження №2/367/907/2022

УХВАЛА

Іменем України

15грудня 2022року Ірпінський міський суд Київської області у складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Зінюк І.В.,

розглянувши упідготовчому засіданнів приміщенніІрпінського міськогосуду справуза позовноюзаявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,

в с т а н о в и в:

В провадженніІрпінського міськогосуду Київськоїобласті перебуваєцивільна справаза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу. В позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь філії «Л.К.О.- О» Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» суму основного боргу у розмірі 16 644,19 грн., загальну суму індексу інфляції за час прострочення, який складає 5361,4 грн., загальну суму трьох процентів річних за час прострочення, які складають 1135,00грн. та судові витрати по справі.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 17.09.2014 року між ТОВ «Л.К.О.» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 був укладений господарський договір поставки № 2422, відповідно якого позивач постачав відповідачу товар в 2016 році за видатковими накладними на загальну суму 16 644,19 грн. Вказує, що з 12 червня 2017 року відповідачем припинено господарську діяльність як суб`єкта господарювання.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно договору поставки продукції № 2422 від 17.09.2014 року укладеного ТОВ «Л.К.О.» в особі виконавчого директора Філії «Л.К.О.-О» ТОВ «Л.К.О. Токарева О.О. та ФОП ОСОБА_1 постачальник зобов`язується поставляти продукцію покупцю згідно замовлення, а покупець зобов`язується своєчасно приймати цю продукцію та оплачувати її вартість.

12.06.2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність, номер запису: 1710310701775.

Фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, господарський суд припиняв провадження у справі, якщо припинено діяльність суб`єкта господарювання, який був однією зі сторін у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Фізична особа, яка мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов`язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.

З 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, провадження №14-144цс18 та у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі № 640/16902/18, провадження №14-358цс19.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів визначенастаттею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

З матеріалів справи вбачається, що предметом заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» позову є вимоги про стягнення заборгованості за поставку товару за договором поставки продукції № 2422 від 17.09.2014 року, укладеного між ним та ФОП ОСОБА_1 . Позивач звернувся із позовом у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між ними договору під час здійснення господарської діяльності сторонами та несплатою відповідачкою заборгованості за поставлений товар.

Згідност.45 ГПК Українисторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені устатті 4 цього Кодексу.

Статтею 48 ЦПК Українипередбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо виконання зобов`язань внаслідок укладення господарського договору, яким визначені обов`язки відповідача як орендаря.

Відповідно достатті 3 ГК Українипід господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першоюстатті 128 ГК України,громадянин визнається суб`єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно достатті 58 цього Кодексу.

За частиною першоюстатті 173 ГК Українизобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннямистатті 51 ЦК України,до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно достатті 52 ЦК України,фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Таким чином у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її обов`язок сплатити кошти за господарським договором не припиняється, а продовжує існувати, оскільки вона, як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 17.01.2019 року, то провадження у справі підлягає закриттю, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як відповідачем у справі є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, і цей спір пов`язаний, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Суд повідомляє позивачеві, що ця справа має бути розглянута за правилами господарського судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 1 ст. 256 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.142, 189, 206,247, 255, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Закрити провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу.

Роз`яснити позивачеві, що йому необхідно звертатись до господарського суду Київської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н.Ф. Карабаза