Рішення

від 02.01.2023 по справі 910/10166/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.01.2023Справа № 910/10166/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дісон"

про стягнення 97700,67 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з відповідача на користь позивача боргу та санкцій за договором поставки №1-24/06 від 24.06.2021, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити поставлений йому товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 відкрито провадження у даній справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач відзив на позов не подав, про розгляд судом справи щодо нього повідомлений в установленому законом порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальність "Юнівет Груп" (далі - позивач, постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дісон" (далі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки №1-24/06, відповідно до якого постачальник приймає на себе зобов`язання з поставки покупцеві м`ясо та м`ясні продукти (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - у порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється згідно заявки, складеної в письмовій або усній формі, яку подає покупець. У заявці зазначаються найменування, асортимент, кількість товару.

Заявка вважається прийнятою, якщо постачальник виставить рахунок-фактуру (п. 3.2 Договору).

Так, позивачем на виконання умов Договору в період з 05.07.2021 до 21.07.2021 свої обов`язки з поставки товару було виконано у повному обсязі на загальну суму 262571,09 грн, що підтверджується видатковими накладними №274 від 05.07.2021 та №297 від 21.07.2021, які підписані представником відповідача без будь-яких зауважень щодо кількості, якості та строків поставки товару.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки за товар здійснюються протягом 7 календарних днів з моменту поставки.

Ціна на поставлений товар встановлюється постачальником. Ціни на товар вказуються в рахунку-фактури. У процесі роботи ціни постачальника можуть змінюватись, про що постачальник доводить до відома покупця (п. 4.2 Договору).

Пунктами 4.5 та 4.6 Договору передбачено, що кошти, які надходять від покупця як оплата за отриманий товар, зараховуються в рахунок погашення заборгованості покупця послідовно, починаючи з першої по даті видачі неоплаченої видаткової накладної, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. Загальна сума кожної поставки зазначається у відповідній видатковій накладній.

Як вказує позивач, за поставлену продукцію відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було здійснено часткове перерахування грошових коштів на загальну суму 199650 грн, згідно платіжних доручень: №17 від 14.07.2021 на загальну суму 90650 грн; №26 від 04.08.2021 на загальну суму 30500 грн; №27 від 05.08.2021 на загальну суму 30000 грн; №32 від 15.09.2021 на загальну суму 15000 грн; №34 від 27.09.2021 на загальну суму 18600 грн; №ПН52783 від 15.11.2021 на загальну суму 4999 грн; №ПН56713 від 16.11.2021 на загальну суму 4999 грн; №ПН106373 від 29.11.2021 на загальну суму 4902 грн.

Однак після чого іншу частину суми заборгованості за отриманий товар відповідач перед позивачем не здійснив, а тому у зв`язку із невиконанням відповідачем свого обов`язку оплатити поставлений йому позивачем товар у встановлені п. 4.1 Договору строки, останній звернувся до суду із відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, не зважаючи на виконання позивачем вищевказаних умов Договору, відповідач свого обов`язку з оплати у повному обсязі вищевказаного товару не виконав, матеріали справи не містять доказів протилежного.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за товар здійснюються протягом 7 календарних днів з моменту поставки.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи умови оплати, визначені сторонами у п. 4.1 Договору, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити отриманий від позивача за видатковими накладними №274 від 05.07.2021 та №297 від 21.07.2021 товар на суму 62921,09 грн, однак відповідач в порушення умов договору здійснив розрахунок за поставлений товар з урахуванням часткових оплат.

Факт наявності у відповідача заборгованості за Договором у сумі 62921,09 грн позивачем належним чином доведено, документально підтверджено і відповідачем не спростовано.

Доказів оплати вищевказаної суми боргу матеріали справи не містять, а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 62921,09 грн боргу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 ГК України пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент виникнення заборгованості за кожен день затримки платежу. Нарахування пені та штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань згідно даного Договору здійснюється виключно до моменту виконання такого зобов`язання винною стороною і в такому випадку застосовується загальна позовна давність.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за Договором позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 19739,78 грн за період з 28.07.2021 по 05.09.2022.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у сумі 19739,78 грн, судом встановлено, що він є арифметично невірним, таким чином, здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 19679, 84 грн, а в решті позовних вимог у сумі 59,94 грн суд вирішив відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування на суму боргу трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, за прострочення строків оплати поставленої продукції, позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нарахував відповідачу за період з 28.07.2021 до 05.09.2021 інфляційних втрат у сумі 12618, 81 грн та 3% річних у сумі 2420,99 грн.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки інфляції та 3% річних, визнано їх обґрунтованими і арифметично правильними, оскільки розраховані позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом за заявлений у позові період нарахування, а їх розмір є доведеним залученими позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку відповідача, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 126, 129, статтями 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дісон" (04108, місто Київ, пр. Правди, будинок 10-А, квартира 161, ідентифікаційний код 37309342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівет Груп" ( 08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Дзерджинського, будинок 14, ідентифікаційний код 37838170) 62921 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот двадцять одну) грн 09 коп. основного боргу, пеню у сумі 19679 (дев`ятнадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) грн 84 коп., 3 % річних у сумі 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн 99 коп., інфляційних втрат у сумі 12618 (дванадцять тисяч шістсот вісімнадцять) грн 81 коп. та судовий збір у сумі 2231 (дві тисячі двісті тридцять одну) грн 53 коп.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.