Рішення

від 02.01.2023 по справі 910/10220/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.01.2023Справа № 910/10220/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕКС"

про стягнення 180 001,42 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" (далі - позивач, ТОВ "ПЕККАНІСКА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕКС" (далі - відповідач, ТОВ "БУДЛЕКС") про стягнення 180 001,42 грн заборгованості на підставі Договору оренди обладнання № 4-241219/1 від 24.12.2019.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати наданих позивачем на підставі вищенаведеного договору послуг з оренди обладнання за період з 01.10.2020 по 30.07.2021.

Безпосередньо у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 позовну заяву ТОВ "ПЕККАНІСКА" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

12.10.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, направлена до суду засобами поштового зв`язку 07.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 позовну заяву ТОВ "ПЕККАНІСКА" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10220/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/10220/22.

У зв`язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень (відповідне оголошення було розміщене на сторінці Господарського суду міста Києва суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/), ухвала Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 про відкриття провадження у справі № 910/10220/22 була надіслана на електронні адреси позивача та відповідача, вказані позивачем у позовній заяві, а саме: ukraine@pekkaniska.com (позивача) та BUDLEKS@UKR.NET (відповідача).

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 зобов`язано позивача направити відповідачу (на адресу місцезнаходження) копію ухвали про відкриття провадження у справі № 910/10220/22 (виготовленої з Єдиного державного реєстру судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/), докази чого надати суду.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

В матеріалах справи містяться повідомлення про доставку електронного листа, в яких зазначено, що ухвала про відкриття провадження у справі № 910/10220/22 від 17.10.2022 доставлена позивачу та відповідачу 17.10.2022. Оскільки представники сторін не повідомляли суд про зміну адрес електронної пошти (ч. 8 ст. 120 ГПК України), останні вважаються належним чином повідомленими, а вказана ухвала врученою позивачу та відповідачу в порядку ст. 120, 242 ГПК України.

Крім того, 04.11.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли докази на підтвердження направлення позивачем на адресу місцезнаходження відповідача (Україна, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3) копії ухвали суду про відкриття провадження у справі № 910/10220/22, а саме: фіскальний чек, накладна та опис вкладення у цінний лист № 0420919711662 від 01.11.2022.

Враховуючи, що ухвалу про відкриття провадження у справі № 910/10220/22 від 17.10.2022 було надіслано відповідачу за належною адресою, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

24.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕКС" (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди обладнання №4-241219/1 (далі - Договір №4-241219/1 від 24.12.2019 або Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається орендарем у Договорі та акті приймання-передачі обладнання, орендар використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору.

Перелік обладнання, строк оренди обладнання, об`єкт виконаних робіт, вартість оренди обладнання, строк та порядок розрахунків погоджуються сторонами у заявці (замовленні), що є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно проводити оплату оренди обладнання (відповідно до вимог розділу 5 Договору), відшкодування вартості транспортування на об`єкт та/або з об`єкту (у разі доставки/вивозу обладнання силами орендодавця) та послуг спеціаліста по обслуговуванню обладнання, у випадку надання такої послуги орендодавцем.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний календарний день користування кожною одиницею обладнання погоджується в заявці (замовленні) та визначається сторонами у рахунках на оплату, актах надання послуг, актах передачі обладнання в оренду, умовами цього Договору.

У пункті 5.4 Договору сторонами погоджено, що оплата орендарем послуг з оренди обладнання відбувається у порядку передоплати на підставі відповідного рахунку на оплату, але у будь-якому випадку не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітнім.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 Договору встановлено, що у випадку, коли обладнання за цим Договором передано в оренду на невизначений строк, оплата орендної плати здійснюється згідно умов вказаних у специфікації, але в будь-якому випадку не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітнім.

Відповідно до п. 5.5 Договору орендар проводить оплату орендної плати та всіх інших платежів, передбачених даним Договором, в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом сплати грошових коштів на розрахунковий рахунок, попередньо визначений орендодавцем.

У пункті 8.1 Договору зазначено, що даний Договір укладений строком на один календарний рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Якщо сторони не висунули бажання про припинення дії цього Договору до моменту або у момент закінчення строку його дії, дія такого Договору вважається продовженою на відповідний наступний календарний рік.

Кожна із сторін Договору вправі відмовитись від даного Договору в будь-який час, письмово попередивши про це іншу сторону за 10 (десять) робочих днів до запланованої дати розірвання Договору. Договір буде вважатись розірваним на 11 (одинадцятий) робочий день, з дня отримання стороною письмового повідомлення про розірвання Договору (п. 8.2 Договору).

Позивач стверджує, що ним у період з 01.10.2020 по 30.07.2021 було надано відповідачу згідно умов Договору послуги з оренди обладнання (підйомника Compact 12 HТ291) на загальну суму 180 001,42 грн, що підтверджується актами надання послуг: №3218 від 31.10.2020 на суму 26 000,21 грн, №4155 від 31.12.2020 на суму 25 000,20 грн, №1012 від 31.03.2021 на суму 26 000,21 грн, №1286 від 30.04.2021 на суму 26 000,21 грн, №1722 від 31.05.2021 на суму 25 000,20 грн, №2059 від 30.06.2021 на суму 24 000,19 грн, №2441 від 30.07.2021 на суму 28 000,20 грн.

З огляду на те, що відповідач не виконав грошове зобов`язання за Договором щодо оплати послуг з оренди обладнання згідно наведених актів, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 180 001,42 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору №4-241219/1 від 24.12.2019, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статтями 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509, 759, 762 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення однією із сторін іншої сторони про припинення дії Договору до моменту або у момент закінчення строку його дії, а також відсутність доказів розірвання Договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2020 та 2021 роки відповідно до п. 8.1, 8.2 Договору.

Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Спір у справі виник у зв`язку із твердженнями позивача про неналежне невиконання відповідачем свого зобов`язання із внесення орендної плати за Договором за користування у період з 01.10.2020 по 30.07.2021 обладнанням (підйомником Compact 12 HТ291).

Позивачем не долучено до позовної заяви акту приймання-передачі обладнання (підйомника Compact 12 HТ291), однак ним було долучено до матеріалів справи підписані (в тому числі електронними підписами) представниками та скріплені (в тому числі електронними печатками) сторін акти надання послуг, в яких міститься посилання на Договір №4-241219/1 від 24.12.2019.

Відтак, враховуючи наявність в матеріалах справи складених сторонами актів надання послуг оренди підйомника Compact 12 HТ291 за період з 01.10.2020 по 30.07.2021 та відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо факту передання йому Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" спірного обладнання в оренду, суд доходить висновку, що матеріали справи підтверджують обставини передання позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕКС" в орендне користування згідно Договору №4-241219/1 від 24.12.2019 підйомника Compact 12 HТ291.

У пункті 5.3 Договору сторонами передбачено, що розмір орендної плати за кожний календарний день користування кожною одиницею обладнання погоджується в заявці (замовленні) та визначається сторонами у рахунках на оплату, актах надання послуг, актах передачі обладнання в оренду, умовами цього Договору.

З актів надання послуг №3218 від 31.10.2020, №4155 від 31.12.2020, №1012 від 31.03.2021, №1286 від 30.04.2021, №1722 від 31.05.2021, №2059 від 30.06.2021, №2441 від 30.07.2021, які скріплені підписами (в тому числі електронними) та печатками (в тому числі електронними) сторін, вбачається, що шляхом підписання цих актів сторонами було погоджено орендну плату у розмірі 833,34 грн (без ПДВ) за кожний календарний день користування відповідачем підйомником Compact 12 HТ291 у жовтні, грудні 2020 року та у березні - липні 2021 року

Відповідне погодження ціни орендного користування підйомником Compact 12 HТ291 відповідає положенням пункту 5.3 Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 5.4 Договору встановлено, що оплата орендарем послуг з оренди обладнання відбувається у порядку передоплати на підставі відповідного рахунку на оплату, але у будь-якому випадку не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітнім.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Умова п. 5.4 Договору щодо здійснення оплати послуг з оренди обладнання у порядку передоплати на підставі відповідного рахунку на оплату не містить вказівки на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Тобто, пред`явлення позивачем рахунку не є подією, з якою пов`язано початок перебігу строку виникнення зобов`язання, оскільки в розумінні закону подія є об`єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин, тоді як пред`явлення рахунку є саме дією, яка є вираженням суб`єктивної волі учасників правовідносин.

Наведені висновки суду кореспондуються із аналогічною правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2019 у справі №910/13527/17.

Водночас, умови пунктів 5.4, 5.4.1 Договору, якими передбачено, що оплата орендарем послуг з оренди обладнання відбувається у будь-якому випадку не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця наступного за звітнім, є встановленням сторонами строку виконання орендарем грошових зобов`язань.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач повинен був оплачувати орендне користування підйомником Compact 12 HТ291 у строк, визначений п. 5.4, 5.4.1 Договору.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідач повинен був оплатити орендну плату за користування обладнанням:

у жовтні 2020 року у розмірі 26 000,21 грн - до 05.11.2020 включно;

у грудні 2020 року у розмірі 25 000,20 грн - до 05.01.2021 включно;

у березня 2021 року у розмірі 26 000,21 грн - до 05.04.2021 включно;

у квітні 2021 року у розмірі 26 000,21 грн - до 05.05.2021 включно;

у травні 2021 року у розмірі 25 000,20 грн - до 07.06.2021 включно (згідно приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки 05.06.2021 припадало на вихідний день - суботу);

у червні 2021 року у розмірі 24 000,19 грн - до 05.07.2021 включно;

у липні 2021 року у розмірі 28 000,20 грн - до 05.08.2021 включно.

Як вказує позивач, відповідачем не було виконано своїх зобов`язань з оплати орендного користування обладнанням у період з 01.10.2020 по 30.07.2021 та не сплачено орендну плату у загальному розмірі 180 001,42 грн.

Доказів сплати позивачу коштів за користування обладнанням у наведений період відповідачем суду не надано, як і не наведено спростування розміру спірної заборгованості.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення 180 001,42 грн заборгованості за Договором нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з суми судового збору в розмірі 2 700,02 грн та з суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 700,02 грн покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат позивачем було подано копії Договору № 1-010120 від 01.01.2020 про надання правничої (правової) допомоги № 1-010120 від 01.01.2020, Акту надання послуг № 145-1-010120 до 28.09.2022 на суму 15 000,00 грн (Додаток № 1 до Договору № 1-010120 від 01.01.2020 про надання правничої (правової) допомоги № 1-010120 від 01.01.2020), рахунку-фактури № 145 від 28.09.2022 на суму 15 000,00 грн та платіжного доручення № 3910 від 28.09.2022 на суму 15 000,00 грн.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись положеннями п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, з огляду на повне задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЛЕКС" (Україна, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3); ідентифікаційний код 34469874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" (Україна, 04209, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 11; ідентифікаційний код 35411500) 180 001,42 грн (сто вісімдесят тисяч одну гривню 42 коп.) заборгованості, 2 700,02 грн (дві тисячі сімсот гривень 02 коп.) судового збору та 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 02.01.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА