ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1135/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець» (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Желябова, буд. 4, код ЄДРПОУ 00235878)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, код ЄДРПОУ 44162529)
про стягнення 399251,21 грн, -
за участю учасників справи: не з`явились
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець» про стягнення 399251,21 грн.
Позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовані тим, що відповідач, будучи власником об`єкту нерухомого майна, використовував земельну ділянку без належних правових підстав, що стало наслідком неотримання її власником, позивачем, доходів у вигляді орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.07.2022 о 15:00; залучено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
12.07.2022 за вх.№12907/22 до суду від третьої особи надійшли пояснення, які прийнято судом до розгляду. У поданих поясненнях третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги позивача та вказує про те, що оскільки відповідач був власником об`єкту нерухомого майна з 25.07.2018 по 05.05.2021, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 5-А та користувався спірною земельною ділянкою без належного оформлення прав користування, Департаментом розраховано розмір безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкою, кадастровий номер 5110137300:37:006:0012, за період з 17.04.2021 по 05.05.2021. З огляду на фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки відповідач зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, а тому на думку третьої особи відповідач зобов`язаний повернути кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 ЦК України.
У підготовчому засіданні 12.07.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст.ст. 177, 183 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 01.08.2022 об 11:20.
01.08.2022 за вх.№14570/22 до суду від відповідача надійшов відзив, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач вказує:
- відповідач зазначає, що з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі, загальною площею 593,7 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 5-А, ПАТ «ОЗПК» був фактичним користувачем земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером: 5110137300:37:006:0012, загальною площею 4913 кв.м., власником якої є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради;
- відповідач вказує, що розрахунок, наданий позивачем, містить вірну формулу та кількість місяців, в яких відповідач користувався спірною земельною ділянкою та при розрахунку суми, що підлягає стягненню, застосований коефіцієнт у розмірі 3%, який відповідає рішенню Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» з урахуванням змін, внесених рішенням Одеської міської ради від 27.08.2014 №5275- VI від 08.02.2017 №1742- VII. Однак питання виникають щодо нормативної грошової оцінки землі, яка покладена в основу розрахунків. Проте наданий позивачем витяг №919, яким встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та покладено в основу розрахунків позивача, не дає можливості його прочитати та перевірити правильність розрахунку заборгованості.
У підготовчому засіданні 01.08.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 17.08.2022 о 10:45. У підготовчому засіданні 17.08.2022 судом оголошено перерву до 13.09.2022 о 15:00.
08.09.2022 за вх.№18914/22 до суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву, які прийнято судом до розгляду. У поданих доповненнях до відзиву відповідач просить суд розглядати справу без участі його представника та вказує на те, що згідно з витягом з технічної документації №919 цільове призначення земельної ділянки - 03.10. За розділом ІІ «Класифікація видів цільового призначення земель» Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, секції 3 підрозділу « 03.10» цільове призначення таких земель - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). Разом з тим, відповідач зауважує, що основним видом діяльності відповідача є «виробництво двигунів і турбін, (крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів)», тобто фактично земельна ділянка знаходиться в «секції J» із назвою «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (землі промисловості - землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд) та до якої застосовується коефіцієнт 1.2. Таким чином, на думку відповідача, оскільки земельна ділянка належить до земель промисловості, а не до земель житлової та громадської забудови, застосовується замість коефіцієнта 2.5 - коефіцієнт 1.2, а тому сума, що може бути стягнена, підлягає перерахуванню та зменшенню, ніж заявлено у позові.
У підготовчому засіданні 13.09.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 11.10.2022 о 12:15.
11.10.2022 за вх.№22234/22 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи, які судом залучено до матеріалів справи. У поданому клопотанні позивач просить суд поновити йому строк для подання документів та зазначає:
- позивач вказує, що відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення спірної земельної ділянки - 3.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). Окрім того, листом від 16.01.2019 №13/05 ПрАТ «Одеський завод поршневих кілець» повідомило, що відповідачем було подане клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та просить вважати вірним його у наступній редакції, зокрема: «для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісно-адміністративної будівлі, код згідно КВЦПЗ - 03.10». Таким чином, на думку позивача, обов`язковим для визначення орендної плати є відомості, які містяться у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а тому позивачем розраховано суму безпідставно збережених коштів за формулою визначення орендної плати, яку б відповідач отримав у випадку належного оформлення права користування земельною ділянкою. Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача, викладені у відзиві та доповненні до відзиву, спростовуються, отже позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Підготовче засідання 11.10.2022 о 12:15 не відбулось у зв`язку з тривалою повітряною тривогою, оголошеною системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області. Ухвалою суду від 12.10.2022 призначено підготовче засідання на 25.10.2022 о 09:30.
У підготовчому засіданні 25.10.2022 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.11.2022 о 14:00. Судове засідання 09.11.2022 о 14:00 не відбулось у зв`язку з тривалою повітряною тривогою, оголошеною системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області. Ухвалою суду від 11.11.2022 судове засідання призначено на 01.12.2022 о 14:00. Судове засідання 01.12.2022 о 14:00 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 01.12.2022 судове засідання призначено на 14.12.2022 об 11:15.
У судове засідання 14.12.2022 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Справа №916/1135/22 розглядалась судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
У судовому засіданні 14.12.2022 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 14.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Між тим, повний текст рішення складено 29.12.2022 у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 20.10.2020 за Приватним акціонерним товариством «Одеський завод поршневих кілець» на праві власності 25.07.2018 були зареєстровані нежитлові будівлі загальною площею 593,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, буд. 5-А.
Рішенням Одеської міської ради від 31.07.2019 №4986-VІІ, зокрема, надано дозвіл Приватному акціонерному товариству «Одеський завод поршневих кілець» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,5000 га, за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 5-А, цільове призначення - В.03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктуру (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), вид використання - для реконструкції, експлуатації та обслуговування адміністративно-офісної будівлі; зобов`язано Приватне акціонерне товариство «Одеський завод поршневих кілець» після формування земельної ділянки надати до виконавчого органу Одеської міської ради щодо забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних відносин розроблений та погоджений у встановлено законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
В матеріалах справи наявний витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.04.2020, відповідно до якого земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 5-А, площею 0,4913 га, зареєстрована 17.04.2020, кадастровий номер: 5110137300:37:006:0012, цільове призначення: 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).
06.05.2021 між Приватним акціонерним товариством «Одеський завод поршневих кілець» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Плюс Груп» (покупець) укладено договір купівлі продажу, відповідно до якого продавець передає (продає) майно у власність покупця, а покупець приймає (купує) майно і сплачує за нього обговорену грошову суму; майном, що відчужується за даним договором є: нежитлові будівлі загальною площею - 593,7 кв.м., які розташовані за адресою: місто Одеса, вулиця Желябова, будинок 5-А.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 22.02.2022 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Плюс Груп» на праві власності 06.05.2021 були зареєстровані нежитлові будівлі загальною площею 593,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, буд. 5-А; підставою для державної реєстрації визначено договір купівлі-продажу від 06.05.2021.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано:
- витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.05.2020 за №919, відповідно до якого на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, буд. 5-А (кадастровий номер: 5110137300:37:006:0012; цільове призначення: 03.10) встановлено нормативну грошову оцінку у розмірі 12646581,28 грн. (коефіцієнт Кф:2,5);
- клопотання ПАТ «Одеський завод поршневих кілець» від 04.12.2018 за №291/05 до голови Одеської міської ради з проханням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для викупу, орієнтовною площею 0,50 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 5-А, за цільовим призначенням «для реконструкції, експлуатації і обслуговування офісно-адміністративної будівлі»;
- клопотання ПАТ «Одеський завод поршневих кілець» від 16.01.2019 за №13/05 до голови Одеської міської ради з проханням вважати вірним подане клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в наступній редакції: «про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,50 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 5-А, для реконструкції, експлуатації та обслуговування офісно-адміністративної будівлі, код згідно КВЦПЗ - 03.10»;
- акт обстеження земельної ділянки від 20.08.2021;
- лист Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 02.11.2021 про надання інформації щодо стану декларування та сплати податків за земельну ділянку за кадастровим номером 5110137300:37:006:0012;
- лист Департаменту земельних ресурсів ОМР від 21.12.2021 до Юридичного департаменту ОМР, в якому, зокрема, повідомлено про те, що земельна ділянка за кадастровим номером 5110137300:37:006:0012, загальною площею 4913 кв.м, є власністю територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради (дата державної реєстрації земельної ділянки - 17.04.2020); ПАТ «Одеський завод поршневих кілець» з 17.04.2020 по 05.05.2021 використовувало спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав;
- розрахунок заборгованості.
В матеріалах справи наявна вимога до Приватного акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець» від 13.09.2021, в якій повідомлено, що нежилі будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 5-А, починаючи з 25.07.2018 по 06.05.2021 належали Приватному акціонерному товариству «Одеський завод поршневих кілець»; зазначене нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110137300:37:006:0012, загальною площею 4913 кв.м, власником якої є територіальна громада м. Одеси в особі Одеської міської ради (дата державної реєстрації земельної ділянки 17.04.2020); на час володіння спірним нерухомим майном Приватне акціонерне товариство «Одеський завод поршневих кілець» було фактичним користувачем земельної ділянки, кадастровий номером: 51 10137300:37:006:0012, загальною площею 4913 кв.м, у якого виник і обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на земельну ділянку, проте цього обов`язку не виконано, а отже без законних підстав зберігало у себе майно - кошти за оренду землі; таким чином, за період з 17.04.2020 по 05.05.2021 Приватне акціонерне товариство «Одеський завод поршневих кілець» зберегло у себе кошти територіальної громади м. Одеси у розмірі 399251,21 грн.
В матеріалах справи наявні заперечення Приватного акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець» на вимогу від 13.09.2021 про сплату грошових коштів, в якій зазначено, зокрема, що вимоги є безпідставними, оскільки станом на 21.10.2021 договір оренди земельної ділянки, за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 5-А, кадастровий номер 5110137300:37:006:0012, не укладено та не зареєстровано, а отже відсутня підстава для сплати орендної плати на вищезазначену земельну ділянку; ПрАТ «Одеський завод поршневих кілець» було вжито всі заходи щодо отримання права оренди на земельну ділянку, проте затримка в отриманні рішення про передачу земельної ділянки в оренду відбувається з боку Одеської міської ради шляхом не прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду; нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 5-А було відчужено на підставі договору купівлі-продажу від 06.05.2021.
Несплата відповідачем заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відповідно до ч.ч 1-4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а)усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б)земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в)землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч.11 ст. 120 ЗК України якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з п.«е» ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
За ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
Згідно з п.п.14.1.136, 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За п.271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно з п.289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
За ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц було зроблено висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.
Аналогічну позицію було викладено також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08.09.2021 у справі №922/3524/19.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а тому використання відповідачем нежитлової будівлі загальною площею 593,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, буд. 5-А., є неможливим без використання відповідної земельної ділянки.
Як встановлено судом, спірну земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі 17.04.2020 та в період з 25.07.2018 по 05.05.2021 на спірній земельній ділянці знаходились нежитлові будівлі, які були зареєстровані на праві власності за відповідачем.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що відповідач, як користувач земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:37:006:0012, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, буд. 5-А та на якій були розміщені зареєстровані за ним об`єкти нерухомого майна, у спірний період з 17.04.2020 по 05.05.2021 без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки - позивача зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, а тому суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний повернути ці кошти позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України.
Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, зазначає, що обґрунтованість вказаного розрахунку підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи відповідача про неправильність вказаного розрахунку, невірне застосування коефіцієнту під час здійснення розрахунків не приймаються судом до уваги, оскільки вказані обставини спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема витягом про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 07.05.2020 №919. Окрім того, господарський суд погоджується з доводами позивача, що обов`язковим для визначення орендної плати є відомості, які містяться у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, а тому позивачем правильно розраховано суму безпідставно збережених коштів за формулою визначення орендної плати, яку б відповідач сплатив у випадку належного оформлення права користування земельною ділянкою.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення з відповідача 399251,21 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги Одеської міської ради задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Одеський завод поршневих кілець» (65033, Одеська обл., м. Одеса, вул. Желябова, буд. 4, код ЄДРПОУ 00235878) на користь Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26597691) грошові кошти у розмірі 399251 /триста дев`яносто дев`ять тисяч двісті п`ятдесят одну/ грн. 21 коп. та 5988 /п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім/ грн. 77 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 29 грудня 2022 р. у зв`язку з введенням в м. Одесі екстрених відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об`єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді, нестабільність в роботі системи діловодства.
Суддя Ю.С. Бездоля
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2022 |
Оприлюднено | 04.01.2023 |
Номер документу | 108225438 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Бездоля Ю.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні