Рішення

від 27.12.2022 по справі 922/989/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2022м. ХарківСправа № 922/989/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) в особі Філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (03031, м. Київ, Вокзальна площа, 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина міжнародна транспортна система" (61080, м. Харків, проспект Льва Ландау, З) про стягнення 560182,28 грн. за участю представників:

позивача - Гудкова Т.А., ордер серії АХ 1110827 від 21.12.2022,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина міжнародна транспортна система" про стягнення 560182,28 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2022 у справі № 922/989/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.08.2022 о 12:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2022 у справі №922/989/22 підготовче засідання відкладено на 06.09.2022 о 12:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.09.2022 у справі №922/989/22 підготовче засідання відкладено на 27.09.2022 об 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.09.2022 у справі №922/989/22 повідомлено, що підготовче засідання, призначене на 27.09.2022 об 11:30 не відбудеться, у зв`язку із перебуванням судді Жиляєва Є.М. у період з 26.09.2022 по 30.09.2022 у відрядженні. Даною ухвалою повідомлено учасників справи про те, що наступне підготовче засідання відбудеться 11.10.2022 о 10:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2022 у справі № 922/989/22 підготовче засідання відкладено на 25.10.2022 о 10:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.10.2022 у справі № 922/989/22 підготовче засідання відкладено на 15.11.2022 об 11:30.

26.10.2022 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи призначений на 25.10.2022 о 10:30 без уповноваженого представника позивача (вх. №12537), в якому викладено клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/989/22 до судового розгляду по суті на 13.12.2022 о 10:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2022 у справі № 922/989/22 розгляд справи по суті відкладено на 27.12.2022 о 12:30.

Представник позивача у судовому засіданні 27.12.2022 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь

Представник відповідача у судове засідання 27.12.2022 не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату, час і місце розгляду справи відповідача повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України. Окрім того, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Отже, з огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 13.12.2022 на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 31.03.2015 між Державним підприємством "Південна залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдина міжнародна транспортна система" було укладено Договір про паркування транспортних засобів № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого державним підприємством «Південна залізниця» надаються послуги передання відповідачу права організовувати та провадити діяльність із забезпечення та здійснення платного паркування транспортних засобів (далі - послуга) на місцях для паркування, що знаходяться на майданчику для паркування, розташованого біля приміського терміналу «Б» будівлі вокзалу Харків-пасажирський за адресою: м. Харків, майдан Привокзальний, 1, площею 2137,5 кв.м. (далі за текстом Договір). Копія Договору зі всіма додатками та додатковими угодами додається до позову.

Позивачем у позові вказано про те, що у період з 01.12.2015 була розпочата господарська діяльність Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі за текстом ПАЇ «Укрзалізниця»), яке відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та Статуту ПАТ «Укрзалізниця», утворено на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 за № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, в тому числі державного підприємства «Південна залізниця», отже всі права і обов`язки державного підприємства «Південна залізниця» перейшли до ПАТ «Укрзалізниця», про що сторонами за договором була укладена додаткова угода № 1 від 01.12.2015.

На виконання рішення правління ПАТ «Укрзалізниця» від 31.01-01.02.2017 (протокол №Ц-57/8 Ком.т.), відбулось перепідпорядкування структурного підрозділу «Вокзал Харків-Пасажирський» регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», шляхом приєднання його до філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Укрзалізниця», як виробничий підрозділ вокзал станції Харків - Пасажирський.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 31.10.2018 року № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та товариство перейменоване в акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі за текстом AT «Укрзалізниця»).

Відповідно до рішення наглядової ради AT «Укрзалізниця» від 11.10.2019 (протокол № А-10/16-19 Ком.т.), 14.05.2020 створена філія «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» та вокзал станції Харків-Пасажирський увійшов до структури філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця». З 14.05.2020 стороною за Договором виступає акціонерне товариство «Укрзалізниця» в особі філії «Вокзальна компанія» (далі за текстом Позивач).

Згідно з пунктом 6.1 Договору в редакції додаткової угоди від 17.03.20 № 9 строк дії Договору визначений з 31.03.2020 по 31.12.2020 включно. Втім, після закінчення строку дії Договору позивач продовжував надавати послугу, а відповідач отримував послугу та здійснював паркування транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.3. Договору, за надану послугу відповідач, на умовах та в розмірах, передбаченими Договором, сплачує позивачу суму коштів, відповідно до протоколу договірної ціни (Додаток №1) та відшкодовує позивачу, понесені ним витрати по утриманню майданчику для паркування, відповідно до розрахунку витрат Позивача по утриманню майданчику для паркування, який може змінюватися з урахуванням фактично понесених витрат позивача за місяць.

Згідно з п. 2.1.3. Договору, до 5-го числа місяця, наступного за звітним, Позивач повинен надати відповідачу Акт приймання-передачі послуг за договором із зазначенням суми, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок позивача, відповідно до Додатку № 1 до Договору та розрахунку місячних витрат позивача по утриманню майданчику для паркування, разом з рахунком-фактурою для перерахування суми грошових коштів та розрахунком місячних витрат Позивача по утриманню майданчику для паркування.

Відповідач, відповідно до п.п. 2.3.8, 2.3.9.,2.3.10 зобов`язаний підписати Акт приймання-передачі послуг за договором протягом двох діб з дати його отримання. До 10-го числа місяця, наступного за звітним, повернути підписаний примірник Акту приймання-передачі послуг за Договором. До 12-го числа місяця наступного за звітним перераховувати на поточний рахунок позивача грошові кошти у сумі, зазначеній у рахунку-фактурі.

Згідно з п. 3.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 3, вартість послуг за договором складає 50000,00 грн. (п`ятдесят тисяч грн.) разом з ПДВ в місяць.

Відповідно до п. 3.2. Договору, крім суми грошових коштів, передбаченої п. 3.1. договору, відповідачем підлягає відшкодуванню позивачу сума витрат позивача, яка визначається на підставі Розрахунку витрат позивача по утриманню майданчику для паркування та є змінною з урахуванням фактично понесених витрат позивача по утриманню майданчика для паркування, що не потребує підписання сторонами додаткової угоди.

Згідно з п.п. 3.3. та 3.4 Договору передбачено, що загальна сума грошових коштів, яка щомісячно підлягає сплаті визначається згідно підписаному сторонами Акту приймання-передачі послуг, який складається Позивачем за місяць, виходячи із фактично понесених витрат. Відповідач до 12-го числа місяця наступного за звітним зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок позивача грошові кошти у сумі, зазначеній у рахунку-фактурі, яка складається із суми вартості послуг за Договором та витрат позивача по утриманню майданчику для паркування за звітній місяць.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що починаючи з 24.02.2022 відповідач відмовився від отримання послуг за Договором у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

При цьому, відповідач наявну заборгованість за Договором визнав повністю.

Так, сторонами за Договором підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до умов якого відповідач визнає наявну заборгованість у розмірі 472595,75 грн., яка наявна станом 01.01.2022 року.

Так, із обставин справи слідує, що Листом від 05.01.2022 № 9/1-2 відповідач звернувся до позивача з листом про погашення боргу в сумі 472595,75 грн за графіком, але своїх зобов`язань не виконав.

Так, позивачем у позові зазначено про те, що у період з 30.09.2021 по 24.02.2022 відповідачу було нараховано 1167787,70 гри, з яких: 541071,42 грн. - вартість послуг за договором та 626716,28 грн. - витрати на утримання майданчику для паркування. Станом на 24.02.2022 року відповідачем сплачено заборгованість в сумі 633268,93 грн, з урахуванням чого, залишок суми боргу склав 534518,77 грн., яка залишилася відповідачем несплаченою.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявність заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 534518,77 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Актів приймання - передачі послуг за спірним Договором. Зазначені Акти приймання - передачі послуг без будь-яких претензій та зауважень щодо кількості та якості наданих послуг, підпис скріплено печаткою підприємства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували сплату відповідачем наданих послуг.

За приписом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім, переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем належними та допустимими доказами не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 534518,77 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню повністю.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 8033,56 грн. та 17629,95 грн. інфляційних втрат.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 626 ЦК України).

За змістом наведених норм закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приписи статті 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8033,56 грн. та 17629,95 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими, правильно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина міжнародна транспортна система" (61080, м. Харків, проспект Льва Ландау, З, код ЄДРПОУ 39693287) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Філії "Вокзальна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (03031, м. Київ, Вокзальна площа, 1, код ЄДРПОУ 43665271) - 534518,77 грн. заборгованості; 17629,95 грн. інфляційних втрат; 8033,56 грн. 3 % річних та 8402,73 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" грудня 2022 р.

Суддя Є.М. Жиляєв