Рішення

від 15.12.2022 по справі 340/4861/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4861/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства «Череп Надії Миколаївни» (код ЄДРПОУ - 35046651; адреса: с. Гнатівка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, 27025)

до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102)

про визнання протиправною та скасування постанови.

Фермерське господарство «Череп Надії Миколаївни» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №207057 від 28.07.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області №207057 від 28 липня 2020 року до ФГ «Череп Надії Миколаївни» застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Позивач заперечує виявлені порушення та стверджує, що звертався до Національної поліції України для надання відповідного дозволу, проте було отримано відповідь, що підрозділи ДПП не здійснюють оформлення дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, отже, оскільки до транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, відповідальність не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ за відсутність такого дозволу. Крім того позивач зазначає, що ним, відповідно до складеного розрахунку плати за проїзд, було сплачено суму 212,22 євро. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.

Відповідач позовних вимог не визнав та у відзиві на позовну заяву повідомив, що 02.06.2020 року контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на а/д М-05 «Київ - Одеса» км 450 + 500 м, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та пасажирів, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки ДАФ реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом JANMIL державний номерний знак НОМЕР_2 встановлено перевищення вагових параметрів, у зв`язку з чим складено акт № 216518 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.06.2020 року. Отже, перевищення вагових норм було належним чином зафіксовано, що і стало підставою для винесення постанови про застосування штрафу.

Позивач скерував до суду відповідь на відзив, у якій доводи відповідача заперечив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті клопотання сторін у справі:

- ухвалою суду від 02 листопада 2020 року відкрите провадження у даній адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи;

- ухвалою від 13 грудня 2022 року первинного відповідача у справі - Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на його правонаступника - Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті.

Розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2020 року, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на вищезазначеній ділянці дороги проводився габаритно - ваговий контроль, транспортного засобу (чек зважування б/н від 02.06.2020 року) марки ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було виявлено факт перевищення нормативних вагових параметрів, а саме навантаження на одиночну вісь становило 12 840 кг, при нормативно допустимому 11 000 кг згідно із п. 22.5 Правил дорожнього руху, що у відсотковому співвідношенні складало на 16,73 % більше.

У зв`язку з виявленими під час здійснення габаритно - вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, було складено акт № 041491 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.06.2020 року, довідку про результати здійснення контролю № 039728 від 02.06.2020 року та розрахунок плати за проїзд № б/н від 02.06.2020 року.

Водій транспортного засобу ОСОБА_1 від підпису даного акту відмовився, що зафіксовано у відповідній графі даного акту.

Також, за результатами такої перевірки оформлено розрахунок плати за проїзд до акту 041041 від 02 червня 2020 року в сумі 212,22 євро.

08 липня 2020 року позивачем було сплачено 212, 22 євро (6324,20 грн).

28 липня 2020 року за результатами розгляду порушення автотранспортного законодавства, було винесено постанову №207057 про застосування до ФГ «Череп Надії Миколаївни» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000,00 грн, за допущене порушення (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% але не менше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу) передбачене частиною 1 абзацом 15 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із такою постановою, вважаючи її неправомірною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).

Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За змістом статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 року № 2862-ІV, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 ПДР, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Пунктом 4 Правил № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 № 879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Також положеннями пункту 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з пунктами 16-18 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбепеки був проведений габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу ДАФ реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом JANMIL державний номерний знак НОМЕР_2 .

Після проведення зважування була складена довідка про результати здійснення контролю № 039728 від 02.06.2020 року, згідно якої, зокрема, навантаження на одиночну вісь становило 12 840 кг.

Водій транспортного засобу від підпису відмовився, воднораз будь-яких письмових застережень з приводу неправильного (недостовірного) визначення маси на вісь зважувальним обладнанням, порушення процедури його проведення чи виконання неналежним обладнанням водієм ні у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю, ні у акті перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів не висловив.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як видно з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено складено акт № 041491 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.06.2020 року.

В акті зафіксоване порушення вимог пункту 22.5 ПДР, зокрема: навантаження саме навантаження на одиночну вісь автомобіля становило 12 840 кг, при нормативно допустимому 11 000 кг згідно, що у відсотковому співвідношенні складало на 16,73 % більше нормативно допустимого. Водночас документи, передбачені частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-ІІІ (дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів) у водія автомобіля під час проведення рейдової перевірки відсутні.

До того ж, суд зауважує, що в контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

В силу вимог абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції станом на час вчинення правопорушення) у разі порушення законодавства про автомобільний транспорт, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Викладене спростовує доводи позивача, що повноваження відповідача обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд.

Відтак суд доходить висновку, що розмір застосованого до позивача штрафу відповідає вимогам абзацу 15 частини першої статті 60 Закону № 2344.

Щодо посилання позивача на те, що видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ за відсутність такого дозволу, суд зазначає наступне.

Правилами № 1306 передбачено, що рух транспортних засобів, зокрема, з навантаженням на здвоєні осі - понад 16 т, у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. У інших передбачених законодавством випадках перевізник отримує відповідний дозвіл.

Метою такої заборони є збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття. Відповідно, дозвіл на рух такого транспортного засобу не видається.

Різниця нормативного регулювання (щодо подільних та неподільних вантажів) пояснюється тим, що подільний вантаж - це вантаж, який під час навантаження (розвантаження) та перевезення, має конструктивну можливість розподіляти його на складові частини; для сипучих та інших матеріалів - регулювати їх кількість (масу) на транспортній одиниці, що, у свою чергу, надає можливість перевізнику забезпечити перевезення подільних вантажів без перевищення вищезазначених параметрів.

Водночас норма абзацу шістнадцятого статті 60 Закону № 2344 (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) передбачала накладення штрафу саме за фактом правопорушення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу за відсутності відповідного дозволу безвідносно типу вантажу подільний/неподільний.

Причини ж відсутності такого дозволу, як-то неможливість його отримати у зв`язку із прямою забороною на рух, не можуть слугувати підставою для звільнення перевізника від відповідальності.

Інше розуміння й застосування статей 48, 60 Закону № 2344 створює дискримінаційні умови для учасників дорожнього руху.

З 01 жовтня 2021 року набули чинності зміни до Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, до його статті 60 (Закон України від 03.06.2021 № 1534-ІХ).

Так, абзаци чотирнадцять-шістнадцять частини першої викладені в такій редакції:

«перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу, або подільного вантажу тягнуть накладення штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

«перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу, або подільного вантажу тягнуть накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

«перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу, або подільного вантажу тягнуть накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

На переконання суду, це не є свідченням того, що новою редакцією вказаної норми законодавець уперше встановив відповідальність автомобільних перевізників при перевезенні подільного вантажу з перевищенням вагових обмежень. Метою законодавця у даному випадку було усунення неоднозначного тлумачення попередньої редакції означеної норми.

Надаючи оцінку іншим доводам позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

Стосовно посилання представника позивача на те, що застосована Методика під час проведення габаритно-вагового контролю, не застосовується до транспортних засобів із сипучим вантажем (у спірному випадку - пшениця), суд враховує наступне.

В розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №385 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 і від 27 червня 2007 р. №879" пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: "Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку". При цьому змін до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" виключено пункт 19 Порядку №879.

З огляду на виключення пункту 19 Порядку №879, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02 серпня 2018 року у справі №820/1420/17 (провадження №К/9901/24144/18).

Що стосується доводів позивача про те, що перевозився сипучий вантаж, і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху суд вважає безпідставними, оскільки автомобіль на вагу заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24 липня 2019 року.

Відтак, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позову Фермерського господарства «Череп Надії Миколаївни» належить відмовити.

Судові витрати, які з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог підлягали б розподілу на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 157, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства «Череп Надії Миколаївни» (код ЄДРПОУ - 35046651; адреса: с. Гнатівка, Добровеличківський район, Кіровоградська область, 27025) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук