Рішення

від 15.12.2022 по справі 340/2941/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2941/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Гідросила ЛЄДА» (ідентифікаційний номер 32616007; адреса: вул. Пацаєва, 19, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25031)

до Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005668, вул. Лавандова,27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030; код ЄДРПОУ ВП 44005668)

про визнання протиправними та скасування картки відмови,

Приватне акціонерне товариство «Гідросила ЛЄДА» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110280/2020/00077, оформлену Дніпровською митницею Держмитслужби.

Позов вмотивовано тим, що позивачем було подано до митного органу митну декларацію UA 110280/2020/005253 від 27 травня 2020 року. Однак, незважаючи на висновки експертизи 27.05.2020 року відповідачем було прийнято рішення про відмову в митному оформленні за митною декларацією UА 110280/2020/005253 від 27.05.2020 року та надіслано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110280/2020/00077.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Судом вчинені такі процесуальні дії та розглянуті заяви і клопотання сторін у справі:

- ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін;

- ухвалою від 13 грудня 2022 року відповідача у справі - Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) - замінено на його процесуального правонаступника - Кропивницьку митницю (код ЄДРПОУ ВП 44005668).

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, додані до них документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Гідросила ЛЄДА" з 07 жовтня 2003 року зареєстроване як юридична особа; основним видом його економічної діяльності є виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування.

Між ПАТ «Оскольський електрометалургійний комбінат» (постачальник) та АТ "Гідросила ЛЄДА" (покупець) укладено контракт №СЛЕД/ОЕ-000996 від 11 лютого 2019 року про поставку товарів (металопрокату), а також специфікацію №1 від 24 березня 2020 року до нього.

З метою митного оформлення придбаного за цим контрактом товару позивачем 06 травня 2020 року подано до Дніпровської митниці Держмитслужби тимчасову електронну митну декларацію UA110280/2020/004665, у графі 31 якої зазначений товар: "прутки з легованої сталі марки 40Х діаметром 25мм. - 19705 кг. прутки з легованої сталі марки 40Х виготовлені згідно ГОСТ 2590-2006, ГОСТ 4543-2016. Гарячекатані, без подальшої обробки круглого поперечного перерізу, прямі, довжиною від 4 до 6 м. Не являються арматурним прокатом або катанкою". У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 72283069000. Для отримання точних відомостей про характеристики вказаних товарів відповідно до акту взяття проб (зразків) товарів №UA110280/2020/004619 від 06 травня 2020 року, відібрано їх проби (зразки).

За результатами проведених досліджень науково-інженерним центром з випробування труб, балонів, іншої продукції і металів ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" складено висновок №1 від 20 травня 2020 року, яким установлено, що зразки металопродукції мають всі ознаки виду продукції "прокат сортовий сталевий гарячекатаний круглий, виготовлений за ГОСТ 1050-203 і ГОСТ 2590-2006", та не є арматурою чи катанкою.

Водночас, Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДМС України на замовлення м/п "Кіровоград" Дніпровської митниці Держмитслужби надані на дослідження проби товару у висновку №1420003700-0204 від 14 травня 2020 року вміст вуглецю не визначався через відсутність необхідного обладнання. Визначений в результаті дослідження якісний хімічний склад не суперечить зазначеному у гр. 31 МД. Не вдалося встановити механічні характеристики товару у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання.

Після отримання висновку експертизи щодо товару, на який було оформлено тимчасову митну декларацію, ПрЛТ «Пдросила ЛЄДА» ггода о мита) декларацію UA 110280/2020/005253 віл 27.05.2020 року для остаточного митного оформлення товару.

27 травня 2020 року відповідачем було прийняте рішення про відмову в митному оформленні за митною декларацією UAА 110280/2020/005253 від 27.05.2020 року та надіслано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110280/2020/00077.

Вказані обставини передували зверненню позивача до суду з відповідним адміністративним позовом.

Спір між сторонами виник щодо приналежності заявленого позивачем до митного оформлення товару до об`єктів справляння антидемпінгового мита.

Так, відповідач відмовив позивачеві у митному оформленні (випуску) товарів за митними вищевказаними митними деклараціями, з тих причин, що відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05 від 28 грудня 2017 року "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації", митне оформлення товару №1 - " прутки з легованої сталі марки 40хгт", що походить з Російської Федерації та класифікується за кодом 7228306900 згідно УКТ ЗЕД, проводиться за умови сплати антидемпінгового мита у розмірі 15,21%. Відсутні підстави для повернення сум вказаного податку за даними декларанта, наведеними в графі 47 ЕМД (порушення Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651). Це стало підставою для формування оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У розумінні частини першої статті 271 Митного кодексу України (далі- МК України) мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4 частини другої статті 271 МК України передбачено, що в Україні застосовуються особливі види мита - зокрема, антидемпінгове мито.

Частиною першою статті 275 МК України визначено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:1) спеціальне мито; 2) антидемпінгове мито; 3) компенсаційне мито; 4) додатковий імпортний збір.

Згідно з частиною четвертою статті 275 МК України антидемпінгове мито встановлюється відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об`єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

Так, Закон України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22 грудня 1998 року № 330-XIV (далі- Закон № 330-XIV) визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.

За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону:

1) антидемпінгові заходи - попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування;

2) антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) - особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об`єктом застосування антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних);

5) демпінг - ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару;

13) країна експорту - країна походження товару, що імпортується в країну імпорту. Країною експорту може вважатися також країна-посередник (митний союз або економічне угруповання), за винятком випадків, коли зазначений товар перевозиться транзитом через цю країну, в ній не виробляється або в цій країні немає порівнянної ціни для цього товару;

15) країна походження - країна (митний союз або економічне угруповання), в якій товар було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці;

26) товар подібний - ідентичний товар, тобто схожий за всіма характеристиками на товар, що є об`єктом розслідування, або, у разі відсутності цього товару, інший товар, що не є схожим за всіма характеристиками, але має показові ознаки, що є дуже подібними до характерних ознак товару, що є об`єктом розслідування;

27) товар, який є об`єктом розслідування, - товар, імпорт якого в країну імпорту є об`єктом антидемпінгового розслідування та який визначається таким у відповідному повідомленні про порушення та проведення цього розслідування.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" цей Закон застосовується щодо імпорту товару, який є об`єктом демпінгу, якщо такий імпорт заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

При цьому товар вважається об`єктом демпінгу, якщо в країні імпорту його експортна ціна є нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту в звичайних торговельних операціях.

Статтею 5 Закону України № 330-XIV визначено статус і повноваження Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" Комісія у межах своєї компетенції приймає рішення, організовує та контролює їх виконання. У голосуванні за прийняття відповідного рішення можуть брати участь тільки члени Комісії.

Акти Комісії, зокрема щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгових заходів, є обов`язковими для виконання.

Загальні положення щодо справляння антидемпінгового мита регламентовано статтею 28 Закону України № 330-XIV.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі мита, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів. Щодо імпорту товару одним постачальником не можуть одночасно застосовуватися антидемпінгове та компенсаційне мито.

Згідно з частиною другою статті 28 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" Міністерство публікує у газеті повідомлення про рішення, згідно з яким запроваджується справляння попереднього або остаточного антидемпінгового мита, рішення про прийняття зобов`язань експортера щодо припинення демпінгового імпорту або про припинення антидемпінгових розслідувань чи антидемпінгових процедур без застосування антидемпінгових заходів. З метою дотримання вимог щодо захисту конфіденційної інформації ці рішення повинні містити перелік експортерів, якщо це можливо, або заінтересованих країн, опис товару, резюме фактів і основні висновки щодо наявності демпінгу та шкоди. Копія рішення надсилається відомим заінтересованим сторонам.

Положення цієї частини застосовуються також до відповідних рішень про перегляди антидемпінгових заходів.

Так, відповідно до Повідомлення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації" 28 грудня 2017 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали про результати антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації.

За результатами такого розгляду Комісія прийняла рішення №АД-382/2017/4411-05 від 27 грудня 2017 року, згідно з яким вирішила застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис: Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються строком на п`ять років.

Остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну товару, опис якого зазначено вище, з Російської Федерації у розмірі 15,21 %.

Остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару, опис якого зазначено вище.

Сплата остаточного антидемпінгового мита здійснюється в готівковій чи безготівковій формі або шляхом унесення суми мита на депозит, або оформлення відповідного боргового зобов`язання, якщо інше не передбачено законодавством України.

Остаточне антидемпінгове мито стягується органами доходів і зборів (митницями) України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов`язкових платежів).

Застосування остаточних антидемпінгових заходів не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення.

Імпорт на митну територію України товару, опис якого зазначено вище, без сертифіката про походження та в разі неможливості визначення його походження здійснюється зі сплатою остаточного антидемпінгового мита за ставкою 15,21 %.

Рішення Комісії набирає чинності через 60 днів з дня опублікування цього повідомлення.

Відповідно до Повідомлення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі "Про внесення зміни до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 28.12.2017 року №АД-382/2017/4411-05" 20 квітня 2018 року Комісія розглянула матеріали Мінекономрозвитку стосовно уточнення опису товару остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації, додаткові роз`яснення ДФС та ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" та, керуючись статтею 37 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", прийняла рішення №АД-390/2018/4411-05 від 29 квітня 2018 року про внесення зміни до рішення Комісії від 28.12.2017 року №АД-382/2017/4411-05 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну арматури та катанки походженням з Російської Федерації" у частині опису товару, а саме до пункту 1, виклавши його в такій редакції:

"1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товару походженням з Російської Федерації, що має такий опис:

Арматурний прокат (арматура) діаметром від 6 до 40 мм (включно) та катанка діаметром від 5,5 до 14 мм (включно), а саме: прутки гарячекатані (у тому числі й прутки, що отримані гарячим волочінням та гарячим пресуванням), які мають однаковий (у тому числі й періодичний) суцільний круглий поперечний переріз за всією довжиною, з вуглецевої та інших легованих сталей, у тому числі укладені в бунти чи розрізані на відрізки, що можуть мати вм`ятини, ребра, канавки або інші рельєфи, створені під час прокатування з подальшою обробкою чи без неї (за винятком прутків з автоматної, швидкорізальної та інструментальної сталі, кованих, холодного деформування або оброблення у холодному стані та кутиків, фасонних та спеціальних профілів з легованої сталі, порожнистих прутків та брусків для буріння), що можуть класифікуватися згідно з УКТЗЕД за кодами 7213 10 00 00, 7213 91 10 00, 7213 91 20 00, 7213 91 41 00, 7213 91 49 00, 7213 91 70 00, 7213 91 90 00, 7213 99 10 00, 7213 99 90 00, 7214 20 00 00, 7214 99 10 00, 7214 99 39 00, 7214 99 50 00, 7214 99 79 00, 7214 99 95 00, 7227 20 00 00, 7227 90 10 00, 7227 90 50 00, 7227 90 95 00, 7228 20 91 00, 7228 20 99 00, 7228 30 20 00, 7228 30 69 00, 7228 30 89 00."

Рішення Комісії від 20 квітня 2018 року №АД - 390/2018/4411-05 набирає чинності з дня опублікування цього повідомлення.

Верховний Суд у постанові від 25 березня 2020 року у справі №280/1775/19 вказав, що для визначення того, чи є спірний товар (операції з імпорту) об`єктом застосування антидемпінгових заходів, належить встановити сукупність наступних умов: 1) походження товару з Російської Федерації; 2) товар може бути класифікований за переліком кодів УКТЗЕД, які визначені Рішенням №АД-382/2017/4411-05; 3) товар є арматурним прокатом (арматурою) діаметром від 6 до 40 мм (включно) або катанкою діаметром від 5,5 до 14 мм (включно).

Відповідно до частин першої, другої статті 36 МК України ("Визначення країни походження товару") країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 44 МК України у разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність"; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами першою-третьою статті 69 МК України ("Класифікація товарів") передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто стосовно товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №428 від 21 травня 2012 року, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Так, наявними у матеріалах справи сертифікатами якості, а також сертифікатами про походження товару, країною походження товару, який зазначений позивачем в митних деклараціях, є Російська Федерація. У графах 15, 37 цих митних декларацій декларантом зазначено країну відправлення/експорту - Російська Федерація, код країни походження товару - RU. У графі 33 декларантом визначено код товару за УКТ ЗЕД 7228306900. Викладені обставини не спростовуються сторонами.

Водночас, Верховний Суд у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі №804/2304/18, від 25 березня 2020 року у справі №280/1775/19 наголосив, що не всі товари, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД за переліком, згідно рішення Комісії №АД-382/2017/4411-05, є об`єктами антидемпінгових заходів, що суперечило б суті і змісту антидемпінгових процедур і заходів, регламентованих Законом України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту". В УКТ ЗЕД товари систематизовано за товарними групами (перші 2 знаки), позиціями (перші чотири знаки), підпозиціями (перші шість знаків), категоріями (перші вісім знаків), підкатегоріями (десять знаків). Підкатегорія - це найбільш деталізований рівень класифікації, який, проте, включає обмежене відповідним описом коло товарних класифікацій, а не виключний їх перелік. Тобто під зазначеними у Рішенні №АД-382/2017/4411-05 кодами УКТ ЗЕД класифікуються як товари, що підпадають під дію рішення, так і ті, що не підпадають. Відтак, при визначенні того, чи є товар демпінговим, недостатньо застосовувати опис товару за УКТ ЗЕД.

Так, у листі Міністерства економічного розвитку та торгівлі України №4413-06/37204-03 від 28 серпня 2018 року визначено, що об`єктом антидемпінгового розслідування та заходів є саме арматура та катанка; інші прутки, що за своїми ознаками не є арматурою та катанкою, не є об`єктом застосування заходів. У додатках до вказаного листа визначений вичерпний алгоритм ідентифікації арматури, катанки та сортового прокату шляхом проведення дослідження товару за параметрами: хімічний склад, механічні характеристики, геометричні параметри профілю, марочний склад та клас міцності.

У цьому контексті суд вважає за необхідне звернутися до висновку №1 від 13 травня 2020 року, складеного Науково-інженерним центром з випробування труб, балонів, іншої продукції і металів ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади" - експертною установою, яка віднесена до переліку установ, які можуть надавати висновок про наявність (відсутність) у товару ознак, що підпадають під застосування антидемпінгового мита згідно згаданого вище листа Мінекономрозвитку і торгівлі.

Вказаним висновком підтверджено, що товар, заявлений до митного оформлення за митною декларацією №UA110280/2020/005253 від 27 травня 2020 року, не є об`єктом застосування антидемпінгових заходів, незважаючи на те, що країною його походження є Російська Федерація, а код УКТ ЗЕД - 7228306900, оскільки, такий товар не ідентифіковано як арматурний прокат (арматура) та/або катанка.

Не спростував такого висновку Дніпропетровський відділ з питань експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України.

Отже, викладеними висновками виключається віднесення імпортованого позивачем товару до товарів, за які справляється антидемпінгове мито.

Що стосується посилання відповідача у відзиві на позов про скасування національних стандартів, зокрема ГОСТ 5781-82, то суд зазначає, що арматурний прокат класифікується за: ДСТУ 3760:2006; ГОСТ 5781:82; ГОСТ 10884-94; ГОСТ 34028-2016; ТУ У 27.1-23365425-652:2010. Тобто, у тому числі за ГОСТ 5781:82, який втратив чинність з 01.01.2019, що сторонами не заперечується.

Водночас, суд зауважує, що Законом України «Про стандартизацію» від 05 червня 2014 року № 1315-VII який набув чинності 03 січня 2015 року, в національне законодавство України, як держави-члена Світової організації торгівлі (далі СОТ), імплементовані положення Угоди СОТ про технічні бар`єри в торгівлі, зокрема Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття та застосування стандартів, та впроваджені міжнародні та європейські принципи стандартизації.

Насамперед це стосується принципу добровільного застосування національних стандартів (пункт 4 частини другої статті 4 та частині першій статті 23 Закону України «Про стандартизацію»), за яким національні стандарти застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про стандартизацію» національні стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах.

Також слід звернути увагу на визначення, яке дає Закон України «Про стандартизацію» терміну «стандарт», а саме: «стандарт» - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Отже, законодавством передбачено, що після прийняття національним органом стандартизації проекту національного стандарту, який розроблено відповідно до встановлених процедур, він стає національним стандартом, який застосовується безпосередньо чи шляхом посилання на нього в інших документах.

Якщо ГОСТ скасовано національним органом стандартизації, він втрачає статус нормативного документа. Але слід враховувати і те, що стандарт встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній сфері.

Тобто, нечинний ГОСТ (національний стандарт) може застосовуватися, якщо на нього не передбачається робити посилання у відповідній сфері діяльності.

Таким чином, застосування у висновках нечинного в Україні ГОСТу 5781-82, жодним чином не вплинуло на їх правильність, оскільки дослідження хімічного складу продукції проводилось на приналежність її до арматурного прокату як до діючого в Україні ГОСТу 10884-94, так і до ГОСТу 5781-82, який хоч і втратив чинність, але, є діючим у країні походження товару та може бути використаний з метою впорядкування вказаного питання як звичайна інструкція.

Викладеним спростовуються доводи відповідача щодо неприйнятності висновків Науково-інженерного центру з випробування труб, балонів, іншої продукції і металів ДП "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади".

Натомість надані відповідачем пояснення та документи не містять жодного доказу, якими би підтверджувалося, що товар, який підлягав декларуванню, за всіма трьома вищевказаними ознаками (країна походження, код УКТЗЕД та властивості товару) підпадає під дію антидемпінгових заходів відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-382/2017/4411-05.

За таких умов суд дійшов висновку, що картка відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 110280|2020|00077 від 27 травня 2020 року, оформлені Дніпровською митницею Держмитслужби є протиправними та підлягають скасуванню.

Судові витрати у справі відповідно до частини першої статті 139 КАС України (судовий збір в сумі 2102,00 грн) належить присудити позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Гідросила ЛЄДА» (ідентифікаційний номер 32616007; адреса: вул. Пацаєва, 19, м. Кропивницький, Кіровоградської області, 25031) до Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ - 44005668; адреса: вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030) про визнання протиправною та скасування картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 110280/2020/00077, оформлену Дніпровською митницею Держмитслужби.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Гідросила ЛЄДА» (код ЄДРПОУ 32616007) судові витрати у сумі 2102,00 грн (за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код ЄДРПОУ - 44005668).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук