Рішення

від 02.01.2023 по справі 380/14865/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/14865/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2023 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.Желік, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

Державне підприємство «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» звернулося із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування зайво нарахованої пені єдиного внеску у період карантину (01.03.2020 - 18.12.2020) у сумі 600655,64 грн протиправною;

- зобов`язати відповідача списати зайво нараховану за період карантину (01.03.2020-18.12.2020) пеню єдиного внеску у сумі 600655,64 грн.

В обґрунтування позову, з урахуванням поданих нормативних заперечень (вх. № 74489 від 29.11.2022, № 74492 від 29.11.2022) зазначено, що відповідач безпідставно нарахував пеню та застосував штраф за несплату (неперерахування) єдиного внеску за період з 01.03.2020 по 18.12.2020, тобто в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України на загальну суму 600655,64, що є порушенням вимог пунктів 9-11.1 та 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Зазначив, що звертався до відповідача із заявою про списання штрафних санкцій та пені, у задоволенні якої листом було відмовлено. Стверджує, що нарахована відповідачем пеня та застосований штраф за період з 01.03.2020 по 18.12.2020, які є різними видами фінансової відповідальності, підлягають списанню. Вважає, поведінку відповідача щодо несписання пені та штрафу протиправною, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 72432 від 17.11.2022). В обґрунтування такого вказав, що позивачем за період з 01.03.2019 по 18.12.2020 єдиний внесок сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, що призвело до винесення відповідачем рішення від 29.06.2021 № 15314/13-01-24-08/35879833 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Вказує, що платник податку у встановлений строк має право оскаржити таке рішення в судовому порядку або до податкового органу вищого рівня з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення. Оскільки позивач не скористався правом на оскарження, передбаченим статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», заборгованість по єдиному внеску є узгодженою. Просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою від 26.10.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 01.11.2022 клопотання представника позивача задоволено; вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання у справі.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представниця відповідача проти позовних заперечила з підстав, викладених у відзиві. Просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 27.12.2022, без виходу до нарадчої кімнати, вирішено перейти до розгляду справи за правилами письмового провадження.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно і повно дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.

Відокремлений підрозділ «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.01.2003, номер запису 14081200000000005. Основним видом діяльності є добування кам`яного вугілля КВЕД: 05.10.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 15.08.2022 № 8/1-496 про списання пені, нарахованої у період карантину з 01.03.2019 до 18.12.2020 в сумі 600655,65 грн відповідно до п.9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

ГУ ДПС у Львівській області листом від 30.08.2022 № 15273/6/13-01-24-12 відмовило позивачу у задоволенні заяві, посилаючись на положення статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2664-VI, яка передбачає право платника єдиного внеску на оскарження рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня.

Вказаний лист не містить відповіді щодо вирішення питання списання пені.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.09.2022 № 8/1-533 про списання штрафних санкцій, нарахованих на суми недоїмки з єдиного внеску з 01.03.2020 до 18.12.2020 відповідно до п. 9-15 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

ГУ ДПС у Львівській області листом від 22.09.2022 № 16975/6/13-01-24-12 повідомило позивача про відсутність підстав для задоволення заяви від 06.09.2022 № 8/1-533.

Вважаючи таку поведінку контролюючого органу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі Закон № 2464-VI, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону № 2464-VI податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Заходи впливу та стягнення передбаченні статтею 25 Закону України № 2464-VI.

Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску (абзац перший частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).

Згідно з частини десятої статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту другого частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з частиною тринадцятої статті 25 Закону № 2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Частиною шістнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Постановами Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2022 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 23.02.2022 № 229, від 19.08.2022 № 928 строк дії карантину продовжено з 19.12.2020 до 28.02.2021; до 30.04.2021; до 30.06.2021; до 31.08.2021; до 01.10.2021; до 31.12.2021; до 31.05.2022 та до 31.12.2022.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17.03.2020 № 533-IX Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктами 9-10-9-12, в які вносилися зміни Законами України від 30.03.2020 № 540-IX та від 13.05.2022 № 591-IX.

Згідно із пунктом 9-11.1 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) року, не застосовується.

Відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464-VI протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Наведені вище норми унеможливлювали прийняття податковим органом 29.06.2021 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 15314/13-01-24-08/35879833 за період з 01.03.2020 по 18.12.2020.

Як слідує з рішення № 15314/13-01-24-08/35879833 від 29.06.2021, податковим органом нарахована пеня та застосовано штраф за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску зокрема за період з 01.03.2020 по 18.12.2020, що суперечить вимогам пункту 9-11.1 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI.

Відсутність правових підстав для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску спростовує доводи відповідача про неможливість списання пені та застосованого штрафу у зв`язку із наявністю у позивача не оскарженого рішення № 15314/13-01-24-08/35879833 від 29.06.2021.

Враховуючи викладене в сукупності, нарахування пені за період з 01.03.2020 по 18.12.2020 відповідно до пункту 9-11.2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI підлягає списанню податковим органом.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності нарахування пені та застосування штрафу у періоду дії карантину (в даному випадку з 01.03.2020 по 18.12.2020), встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у списанні нарахованої пені та застосованого штрафу за період з 01.03.2020 по 18.12.2020 суперечить вимогам пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464-VI, не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, тому першу позовну вимогу слід задовольнити шляхом визнання такої бездіяльності протиправною.

Оскільки друга позовна вимога є похідною від першої, то підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача списати нараховану суму пені та застосованого штрафу позивачу за період з 01.03.2020 по 18.12.2020 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464-VI.

У силу приписів ст. 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 287, 293-295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090) щодо не списання пені та штрафу Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 35879833) за період з 01.03.2020 по 18.12.2020 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090) списати нараховану суму пені та застосованого штрафу Державному підприємству «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 35879833) за період з 01.03.2020 по 18.12.2020 відповідно до пунктів 9-11.1, 9-11.2 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Державного підприємства «Львіввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» (код ЄДРПОУ 35879833) судовий збір у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Желік О.М