Рішення

від 03.01.2023 по справі 460/46730/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 січня 2023 року м. Рівне№460/46730/22Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Орошение" про стягнення податкового боргу, -В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Орошение" про стягнення податкового боргу в сумі 6621,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів Податкового кодексу України за відповідачем обліковується податковий борг по податку на додану вартість та по податку на приьуток приватних підприємств розмірі 6621,84 грн. У зв`язку з тим, що вказаний борг підприємством в добровільному порядку не сплачений, позивач просить стягнути його у судовому порядку.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.11.2022 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Відзиву від відповідача на адресу суду, станом на день розгляду справи не надходило. У відповідності до поштового відправлення (конверту), яким було надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження в даній адміністративній справі із рекомендованим повідомленням про вручення на адресу останнього - таке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Порядок вручення повістки встановлений статтею 126 КАС України. Однак даною статтею не врегульовано порядок вручення судових документів.

Відповідно до статті 7 частини 6 КАС України, зокрема, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати аналогію та керуватися положеннями статті 126 КАС України.

Відповідно до статті 126 частини 11 КАС України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 251 частини 6 пункту 4 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також необхідно врахувати висновок Верховного Суду в ухвалі від 24 березня 2021 у адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 про те, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, у розумінні статті 126 частини 11 КАС України ухвала про відкриття провадження в даній адміністративній справі вважається врученою відповідачу належним чином.

Відтак, судом вжито достатніх необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали суду. Разом з тим, відповідачем відзиву на позовну заяву чи клопотань до суду не подано.

Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встанвлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Орошение" (код ЄДРПОУ 437594800) перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Рівненській області.

Згідно з картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість в загальній сумі 6621,84 грн., яка складається з наступних платежів: податок на додану вартість у розмірі 1112,24 грн., по податку на прибуток з юридичних осіб в сумі 5509,60 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням №0025751205 від 30.08.2017, №0000021202 від 04.01.2018, №0155265001 від 04.06.2018.

Судом встановлено, що позивач надсилав відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 30.01.2018 №1657-17 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою підприємства (станом на дату направлення).

Жодні документальні докази оскарження платником податків зазначеної податкової вимоги та вказаних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, скасування її у досудовому/судовому порядку сторони до суду не подали.

Відтак, оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач вважає цю суму податковим боргом та просить стягнути його у судовому порядку.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, за змістом норм п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

При цьому, за змістом норм п. 86.8 ст. 8 ПК України з метою визнання платнику грошового зобов`язання за результатами проведеної перевірки керівником контролюючого органу (його заступником) приймається податкове повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, у силу норм п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема: днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

В розумінні пп. 14.1.39 і пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України «грошове зобов`язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу норм п. 59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому, в силу положень п.102.4 ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

При цьому, згідно з абз. 11 п. 52-2 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України (у редакції Закону України від 13.05.2020 №591-IX) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України.

Беручи до уваги наведені норми Кодексу та виходячи з обсягу встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що суми узгоджених в досудовому порядку грошових зобов`язань, визначених платнику згідно вказаних вище податкових повідомлени-рішени, всього у загальній сумі 6621,84 грн., які не були ним сплачені у встановлені законом строки, набули статусу податкового боргу.

Станом на день розгляду справи в суді сторонами доказів сплати такої суми податкового боргу повністю або частково до суду не подано.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п.20.1.34 ч.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, беручи до уваги те, що підтверджену документально податкову заборгованість в загальній сумі 6621,84 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, та наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог контролюючого органу.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Сятгнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Орошение", яке має податковий борг, з рахунків такого платника, на суму податкового боргу 6621,84 та перерахувати:

1112,24 грн. податку на додану вартість на рахунок UA698999980313030029000017001, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівнен.обл/14060100 (Держбюджет), Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494;

5509,60 грн. податку на прибуток юридичних осіб на архунок UA978999980333179318000017527, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівнен.міськ.тг/1102100, Банк отримувача: Казначейство України, РНОКПП 38012494.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 січня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська,12,м.Рівне,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Орошение" (вул.Курчатова, 18-Ж,м.Рівне,33018, ЄДРПОУ/РНОКПП 37594800)

Суддя С.М. Дуляницька