Ухвала

від 26.12.2022 по справі 500/2859/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відстрочення виконання судового рішення

Справа № 500/2859/21

26 грудня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Подлісної І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду.

Рішенням суду від 23.02.2022 у справі №500/2859/21 позов задоволено повністю. Зобов`язано керівника (директора) Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради повністю зупинити експлуатацію будівель Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради за адресами:

- 47020, Тернопільська обл., Кременецький р-н., с. Катеринівка, вул Лікарняна 22;

- 47041, Тернопільська обл., Кременецький р-н., с. Великі Бережці, вул. Лесі Українки 56, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлених під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та викладених у акті №11 від 01.02.2022 р.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2022 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 залишено без змін.

08.08.2022 представник відповідача подав до суду заяву про відстрочення виконання вказаного рішення суду, в обґрунтування якої зазначив, що враховуючи складну ситуацію з енергопостачанням, термінами виконання замовлень та перебоями у роботі програмного забезпечення, просив відтермінувати виконання рішення суду на 1 місяць. Тобто, на думку заявника, виконати рішення суду у повному обсязі не видалося можливим через поважні причини, які не залежать від Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради.

Ухвалою суду від 02.11.2022 заяву про відстрочення виконання рішення суду було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 14.11.2022 призначено судове засідання з розгляду даної заяви на 22.11.2022 о 10:45 год.

Ухвалою суду від 22.11.2022, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) оголошено перерву до 08.12.2022 о 10:30 год.

08.12.2022 ухвалою суду відкладено розгляд заяви на 26.12.2022 о 09:45 год.

26.12.2022 у відкрите судове засідання учасники справи не прибули, подавши заяви про розгляд даної справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Згідно частини другої ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради про відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частинами 2-4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено частиною другою ст. 372 КАС України.

Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини третьої ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною четвертою статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що відстрочення, розстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, які об`єктивно унеможливлюють або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв`язку із відсутністю у боржника відповідних коштів у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.

При цьому підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, постанові від 30.01.2020 у справі № 819/150/17.

Як встановлено судом, заява про відстрочення виконання судового рішення, мотивована з загальних підстав, а саме відсутності енергопостачання, порушеними термінами виконання замовлень та перебоями у роботі програмного забезпечення. Тобто, на думку заявника, виконати рішення суду у повному обсязі не видається можливим через поважні причини, які не залежать від Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради.

Однак наведені відповідачем обставини, не є тими "виключними" підставами, які ототожнюються з поняттям стихійне лихо або інші непереборні обставини, з якими законодавець пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейського суду з прав людини в рішенні у справі "Шмалько проти України" зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено п.1 ст.1 Першого протоколу.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вимог Конвенції (рішення у справі "Ромашов проти України").

Суд враховує, що і відповідач, і позивач знаходяться у рівних умовах в одній державі, тому посилання Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради на складну ситуацію з енергопостачанням, термінами виконання замовлень та перебоями у роботі програмного забезпечення не є самостійною та достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення в розумінні ст.378 КАС України.

Інших доводів того, що виконання судового рішення є ускладненим, заявником не наведено, а також не надано доказів на підтвердження обставин, що виключають можливість виконання рішення.

Оскільки рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року у даній справі набрало законної сили, воно є обов`язковим до виконання та підлягає виконанню на підставі виконавчого документа, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, суд не встановив обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні заяви відстрочення виконання рішення суду, у порядку ст.378 КАС України.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Тернопільській області до Центру надання соціальних послуг Кременецької міської ради про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 28.12.2022.

Головуючий суддяПодлісна І.М.