Ухвала

від 02.01.2023 по справі 600/4297/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 січня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/4297/22-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, Комісії з припинення діяльності ліквідації до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

Департамент розвитку Чернівецької міської ради, Комісії з припинення діяльності ліквідації (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00000/4820/Ж10/24-13-07-06 та № 00000/4821/Ж10/24-13-07-06 від 22.11.2022 виданих Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

Копію ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 20.12.2022 про залишення позовної заяви без руху надіслано 21.12.2022 на офіційну електронну адресу вказану позивачем в позовній заяві.

Частинами 1 та 2 ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно п. 6 та 7 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Приписами ч. 1 ст. 131 КАС України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Виходячи із змісту п. 2, 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно матеріалів справи, ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 20.12.2022 направлено позивачу на електронну адресу 21.12.2022 о 09 год. 22 хв.

Враховуючи наведені положення норм процесуального права та встановлені обставини, суд вважає, що позивач належним чином повідомлений про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі № 600/4297/22-а.

У строк встановлений судом, позивач недоліки зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху від 20.12.2022, не усунув.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку - це надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Суд зауважує, що позивач не звертався до суду із заявою про продовження процесуальних строків, встановлених судом, в ухвалі суду від 20.12.2022 про залишення позовної заяви без руху, а також не вказав причини неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк та докази на їх підтвердження.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ст. 161 КАС України).

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто у строк встановлений судом недоліків позовної заяви, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин неможливості виконання вимог вказаної ухвали, а також не подано заяви про продовження процесуальних строків встановленого судом, в ухвалі суду від 20.12.2022.

Таким чином, судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 20.12.2022 про залишення позовної заяви без руху, позивачем не виконані, недоліки позовної заяви не усунуто.

Оскільки позивачем у строк встановлений судом не було усунуто недоліки позовної заяви, тому, на думку суду, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".

Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", яке 30.08.2013 набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").

В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, а позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк визначений судом, тому логічним є застосування до нього передбачених законодавством наслідків повернення позовної заяви.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Зважаючи на повернення позовної заяви, сплачений позивачем судовий збір може бути повернутий судом у разі звернення з відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169 та 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву повернути позивачу.

2. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький