Рішення

від 22.12.2022 по справі 910/6818/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.12.2022Справа № 910/6818/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Авіа-Союз"

до Приватного акціонерного товариства "Українська військово-страхова компанія"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго"

про стягнення 821017,61 грн.

за участі представників:

від позивача: Сироткін С.С., адвокат,

від відповідача: Гарбуз Н.А., адвокат,

від третьої особи: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Авіа-Союз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська військово-страхова компанія" про стягнення 815225,04 грн. страхового відшкодування, 2613,19 грн. трьох процентів річних та 3179,38 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

22.08.2022 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Українська військово-страхова компанія" про залучення третьої особи до участі у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго».

Протокольною ухвалою суду від 24.11.2022 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, з огляду на його невідповідність пунктам 4, 5 частини 2 статті 81 ГПК України. Також задоволено клопотання відповідача про виклик оцінювача Голега М.В. для надання усних пояснень щодо складеного ним звіту.

У судовому засіданні 15.12.2022 заслухано пояснення оцінювача Голего М.В. щодо складеного ним звіту від 03.06.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2022 заяву Приватного акціонерного товариства "Українська військово-страхова компанія" про долучення доказів у справі залишено без розгляду на підставі частини 2 статті 207 ГПК України.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що за результатами страхового розслідування пошкодження літака встановлено, що причиною серйозного інциденту стало руйнування шпильки кріплення носового колеса. При цьому, позивач не подавав відповідачу письмову заяву про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з чим строки страхового розслідування не порушені.

У письмових поясненнях третя особа зазначила, що згідно з висновками двох досліджень серйозний інцидент із застрахованим повітряним судном є наслідком зносу та впливу нормальних експлуатаційних умов і навантажень, які мають накопичувальний характер, у зв`язку з чим такий інцидент є виключенням із страхових випадків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.08.2021 між позивачем (страхувальник, вигодонабувач) та відповідачем (страховик) укладено договір обов`язкового страхування цивільних повітряних суден № 159/HULL/21, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном Tecnam P-2002 JF, державний та реєстраційний знаки UR-ASC, заводський номер 226, рік випуску 2013, страхова сума 3270625 грн., страховий тариф 1,50 %.

Відповідно до пункту 2.4, 2.5 договору види польотів: польоти авіації загального призначення, учбово-тренувальні польоти, виключаючи комерційні перевезення. Франшиза (безумовна): 3 % страхової суми по кожному збитку (при повній втраті не застосовується).

У пункті 2.6 договору зазначено, що застрахованими є ризики, які пов`язані з повною втратою або пошкодженням повітряного судна та виникають: під час руління, що відбувається з моменту початку руху повітряного судна під дією своїх двигунів (але не у польоті) для виконання руління, включаючи тимчасову зупинку під час руління; під час польоту, що відбувається з моменту початку розгону повітряного судна для зльоту, або спроби зльоту, перебування в повітрі і до закінчення пробігу після посадки повітряного судна (для вертольотів - період часу, коли обертання гвинтів відбувається під дією сили двигуна, силою інерції, створеної двигуном, або під дією авторотації); під час перебування на землі (включаючи буксирування повітряного судна), коли повітряне судно не перебуває у польоті та на рулінні.

Згідно з пунктом 3.5 договору у разі виникнення збитків по конкретному повітряному судну, розмір яких перевищує розмір сплаченої страхової премії по конкретному повітряному судну, яке зазначене в цьому договорі, страхувальник зобов`язується сплатити різницю між раніше сплаченою страховою премією та повною страховою премією по відповідному повітряному судну, якщо такі збитки будуть мати місце.

Відповідно до пункту 4.1 договору певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, пов`язана з повною втратою або пошкодженням повітряного судна під час руління, у повітрі чи на землі.

Умови цього договору передбачають стандартне страхування ризиків і цілком виключають спеціальне страхування: стандартне страхування передбачає страхування ризиків при виконанні повітряним судном польотів для заявлених видів польотів за дозволеними маршрутами (пункт 4.2 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що подія, що відбулася та внаслідок якої сталася повна втрата повітряного судна або пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції під час руління, у повітрі чи на землі і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику або вигодонабувачу.

Згідно з пунктом 6.2 договору до страхових випадків не відносяться (спеціальні виключення): а) відмова окремих агрегатів повітряного судна в зв`язку з будь-якими дефектами цих агрегатів та/або виробітком ресурсу - зносом, старінням, зниженням міцності, зв`язаним з робочими процесами і супутніми факторами (вібрація, шум, електромагнітні перешкоди і т.п.); б) ушкодження елементів конструкції повітряного судна, пов`язані з впливом нормальних експлуатаційних умов і навантажень, а також мають прогресуючий чи накопичувальний характер; в) місцеві ушкодження (вм`ятини і забоїни) лопаток, компресора двигуна, елементів зовнішньої обшивки й інших агрегатів повітряного судна, якщо вони не пов`язані з конкретною зареєстрованою подією з повітряним судном, а виявлені при виконанні періодичних регламентних робіт на повітряному судні.

Якщо в результаті причин, зазначених у пункті 6.2 договору, відбудеться втрата повітряного судна чи їхнім наслідком стане причина екстремальної ситуації, наслідки якої приведуть до яких-небудь ушкоджень повітряного судна, то така подія розглядається як страховий випадок і страхове відшкодування виплачується з наступним правом регресу до винної сторони (пункт 6.3 договору).

Згідно з пунктом 8.3 договору після отримання заяви страхувальника про виплату страхове відшкодування та всіх документів, які необхідні для здійснення зазначених виплат і визначення розміру збитків, страховик (аварійний комісар) в установленому порядку проводить страхове розслідування. При цьому положення/застереження, зазначені в пункті 2.9. цього договору, застосовуються в редакції, що діє на день настання страхового випадку. Строк страхового розслідування не повинен перевищувати 30 (тридцяти) діб з моменту отримання заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування та всіх документів, які необхідні для здійснення зазначених виплат і визначення розміру збитків (у разі відсутності будь-якого документа повинно бути надано письмове в обґрунтування причин його відсутності). Якщо страхове розслідування потребують надання додаткової інформації державними органами та іншими підприємствами, установами, організаціями, страховик має право продовжити строк розслідування ще на 60 (шістдесят) діб за умови письмового повідомлення страхувальнику.

Відповідно до пункту 8.4 договору страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з цим договором у строк протягом 10 робочих днів після підписання страхового акту (аварійного сертифікату).

У пункті 9.4 договору передбачено, що строк обґрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховому відшкодуванні становить 15 діб після закінчення страхового розслідування.

Також 12.08.2021 позивачу видано страховий сертифікат № 1/159/HULL/21.

Поряд із цим, 27.10.2016 між відповідачем та третьою особою укладено договір № 11RE про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії, на підставі якого 12.08.2021 складено ковер-нот № 061/159/HULL/21 щодо перестрахування майнових інтересів відповідача за договором обов`язкового страхування цивільних повітряних суден № 159/HULL/21 від 12.08.2021 року.

01.11.2021 позивач звернувся до відповідача з повідомленням № 01/11-1 щодо настання події, яка відбулася 01.11.2021 із повітряним судном Tecnam P-2002 JF, державний та реєстраційний знаки UR-ASC, заводський номер 226, а саме: на кінцевій ділянці пробігу під час опускання передньої стойки, пілот-інструктор побачив відокремлення переднього колеса з послідуючим зламом передньої стойки шасі.

У відповідь на дане повідомлення відповідач у листі від 01.11.2021 № 532 зазначив, що підтверджує отримання відповідного повідомлення позивача та просить не проводити жодних дій із повітряним судном без попереднього письмового узгодження зі страховиком і до огляду повітряного судна незалежним експертом. Для проведення страхового розслідування події призначено незалежного експерта Голега Михайла Валерійовича.

Відповідно до остаточного звіту за результатами розслідування серйозного інциденту - відокремлення передньої опори носового колеса та складання передньої опори шасі під час пробігу літака під час виконання навчально-тренувального польоту, складеного Національним бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, літак Tecnam P-2002 JF підготовлено згідно з діючими правилами та процедурами по польоту. Маса та центрівка літака знаходились в межах експлуатаційних обмежень. Органи управління літаком були справні та в задовільному стані. Зауважень щодо технічного стану літака та роботи двигуна під час польоту КПС не мав. Технічне обслуговування літака проводилось згідно регламенту з технічного обслуговування. Комісія з розслідування встановила, що причиною серйозного інциденту з літаком Tecnam P2002JF UR-ASC стало руйнування шпильки кріплення носового колеса.

Згідно зі звітом, складеним суб`єктом підприємницької діяльності Голего Михайлом Валерійовичем 03.06.2022, за наслідками страхового розслідування пошкоджень літака Tecnam P2002JF UR-ASC ушкодження літака Tecnam H2002JF (UR-ASC) відбулося в період дії договору, при використанні літака в дозволених цілях у денних географічних межах. Безпосередньою причиною, що зумовила пошкодження ПС, стало втомливе, накопичувальне руйнування шпильки кріплення переднього колеса, яке можна було виявити і усунути в процесі ТО літака. Однак, дана подія не може вважатися страховою, оскільки умовами договору страхування, розділ 6 «Виняток із страхових випадків» обумовлено, що до страхових випадків не належать (п.6.2.): відмова окремих агрегатів літака у зв`язку з будь-якими дефектами, викликаними зносом, старінням, зниженням міцності, пов`язаних з робочими процесами; пошкодження елементів конструкції літака, що має накопичувальний характер. За фактом пошкодження літака Tecnam H2002JF (UR-ASC) збиток міг би становити 244 242,32 грн.

14.06.2022 відповідач листом № 31 повідомив позивача, що не визнає подію, яка відбулася 01.11.2021 із літаком Tecnam P2002JF UR-ASC страховим випадком згідно з умовами договору на підставі пункту 6.2 договору.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання матеріальної (моральної) шкоди особі, інші юридичні факти.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

У частині 1 статті 991 ЦК України наведено підстави для відмови страховика від здійснення страхової виплати.

Як передбачено частинами 2, 3 статті 991 ЦК України, договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Яка саме подія визнається страховим випадком має бути детально зазначено у договорі страхування.

Із матеріалів справи слідує, що за фактом настання 01.11.2021 події із повітряним судном Tecnam P-2002 JF позивач звернувся до відповідача з відповідним повідомленням № 01/11-1.

У відповідь на дане повідомлення відповідач у листі від 01.11.2021 № 532 зазначив, що для проведення страхового розслідування події призначено незалежного експерта Голега Михайла Валерійовича.

Згідно зі складеним суб`єктом підприємницької діяльності Голего Михайлом Валерійовичем звітом від 03.06.2022 подія не може вважатися страховою згідно з пунктом 6.2 договору, оскільки причиною, що зумовила пошкодження літака, стало втомливе, накопичувальне руйнування шпильки кріплення переднього колеса.

На обґрунтування відмови у виплаті страхового відшкодування відповідач під час розгляду справи наголошував, що подія із літаком Tecnam H2002JF є серйозним інцидентом, а не екстремальною ситуацією, у зв`язку з чим підпадає під регулюванням пункту 6.2 договору та не відноситься до страхових випадків.

Так, згідно з підпунктом б) пункту 6.2 договору до страхових випадків не відносяться ушкодження елементів конструкції повітряного судна, пов`язані з впливом нормальних експлуатаційних умов і навантажень, а також які мають прогресуючий чи накопичувальний характер.

Разом із цим, як передбачено в пункті 6.3 договору, якщо в результаті причин, зазначених у пункті 6.2 договору, відбудеться втрата повітряного судна чи їхнім наслідком стане причина екстремальної ситуації, наслідки якої приведуть до яких-небудь ушкоджень повітряного судна, то така подія розглядається як страховий випадок.

Натомість, відповідачем не доведено та з умов договору не вбачається, що відокремлення переднього колеса з послідуючим зламом передньої стойки шасі на кінцевій ділянці пробігу під час опускання передньої стойки літака не є екстремальною ситуацією.

При цьому судом ураховано, що відповідна подія мала місце під час виконання навчально-тренувального польоту, тобто під час експлуатації літака в обумовлених договором цілях.

Відповідно до пункту 91) частини 1 статті 1 Повітряного кодексу України серйозний інцидент - інцидент, обставини якого вказують на те, що мала місце висока імовірність авіаційної події під час експлуатації повітряного судна, який у випадку пілотованого повітряного судна відбувається з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт повітряного судна з метою здійснення польоту, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, залишили повітряне судно, або, у випадку безпілотного повітряного судна, відбувається з моменту, коли повітряне судно готове рушити з місця з метою виконання польоту, до моменту його зупинки в кінці польоту та вимкнення основної силової установки.

У той же час, чинне законодавство не містить визначення «екстремальної ситуації» із повітряним судном. Проте, виходячи з погоджених сторонами умов пункту 6.3 договору, якщо в результаті причин, зазначених у пункті 6.2 договору - ушкодження елементів конструкції повітряного судна, пов`язаних із впливом нормальних експлуатаційних умов і навантажень, а також які мають прогресуючий чи накопичувальний характер (підпункт б), відбудеться втрата повітряного судна чи їхнім наслідком стане причина екстремальної ситуації, наслідки якої приведуть до яких-небудь ушкоджень повітряного судна, то така подія розглядається як страховий випадок.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що настання 01.11.2021 аварії із літаком Tecnam H2002JF підпадає під визначення страхового випадку за договором, оскільки причиною відокремлення переднього колеса з послідуючим зламом передньої стойки шасі стало руйнування шпильки кріплення носового колеса.

Одночасно суд наголошує, що звіт від 03.06.2022 складений суб`єктом підприємницької діяльності Голего Михайлом Валерійовичем на підставі кваліфікаційного свідоцтва МФ № 80 від 03.10.2015, копія якого міститься в матеріалах справи, як оцінювачем за напрямком оцінки майна «оцінка об`єктів у матеріальній формі». Крім того, Голего Михайло Валерійович має сертифікат розслідування авіаційних подій та інцидентів, виданий Національним авіаційним університетом.

Водночас, у даному звіті відсутнє попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

До того ж, матеріали справи не містять доказів включення Голега Михайла Валерійовича до державного Реєстру атестованих судових експертів відповідно до статті 9 Закону України «Про судову експертизу».

Таким чином, складений суб`єктом підприємницької діяльності Голего Михайлом Валерійовичем звіт від 03.06.2022 не є висновком експерта в розумінні чинного законодавства, у зв`язку з чим на підставі останнього не може встановлюватися причина настання аварії та наявність підстав для віднесення її до страхового випадку. До того ж, як слідує з даного звіту та підтверджено оцінювачем Голего Михайлом Валерійовичем у судовому засіданні, останній не проводив огляд літака та місця події, тобто звіт складений за наданими відповідачем документами та фотографічними матеріалами.

Отже, на підставі звіту від 03.06.2022 можуть встановлюватися лише обставини щодо оцінки та визначення вартості збитку за фактом пошкодження літака.

Також судом ураховані посилання відповідача на те, що відповідно до звіту від 03.06.2022 шпилька прикручена чотирма гайками, по дві з кожного боку, хоча в керівництві з технічної експлуатації зазначено по одній гайці. Ураховуючи характер тріщини, оцінювач зазначив, що на якомусь етапі з її розвинення вісь могла не витримати затяжку гайок та вони поступово послаблялися. Наведене за посиланнями відповідача свідчить про те, що втручання позивач в конструкцію літака призвело до серйозного інциденту.

Разом із цим, як зазначено судом вище, даний звіт не може бути прийнятий в якості доказу визначення причини настання аварії, та інших доказів щодо спричинення аварії саме внаслідок порушення позивачем конструкції літака чи порушення його експлуатації матеріали справи не містять.

До того ж, судом прийнято до уваги, що в остаточному звіті, складеному Національним бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, копія якого додана до матеріалів справи, вказано про відсутність зауважень щодо технічного стану літака та роботи двигуна під час польоту, та проведення технічного обслуговування літака згідно регламенту з технічного обслуговування.

Також, позивачем долучено копії сертифікату перегляду льотної придатності від 10.08.2021, сертифікатів передачі до експлуатації від 21.08.2021, 10.09.2021, 23.09.2021, 04.10.2021, 19.10.2021 після проведення технічного обслуговування літака, в яких зазначено про відсутність незавершеного технічного обслуговування, обмежень щодо льотної придатності, а також вказано про виконання робіт у відповідності до Part-m.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що аварія із літаком Tecnam H2002JF, яка мала місце 01.11.2021, відноситься до страхових випадків за договором на підставі пункту 6.3 договору, у зв`язку з чим відповідач мав здійснити позивачу виплату страхового відшкодування.

Разом із цим, відповідач наголошує на відсутності в нього обов`язку з прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, оскільки позивач не подавав відповідну заяву.

Виходячи з пунктів 8.3, 8.4 договору, відповідач повинен був закінчити страхове розслідування через 30 днів (60 днів за умови письмового повідомлення про таке збільшення строку) з моменту отримання заяви позивача про виплату страхового відшкодування.

При цьому, обов`язок страховика надати страхувальнику рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування слідує з положень статті 991 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що після отримання 01.11.2021 від позивача сповіщення про настання події, відповідач у той же день повідомив про проведення страхового розслідування та призначення експерта.

Відтак, за умовами договору відповідач був зобов`язаний закінчити страхове розслідування через 30 або 60 днів (за умови письмового повідомлення), яке розпочалося з 01.11.2021, та надати позивачу відповідне рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума страхового відшкодування становить 815225,04 грн., що складається з: 589852,66 грн. фактичних витрат позивача на ремонт літака, 250685,53 грн. витрат на ремонт двигуна літака згідно з актом технічного стану від 26.11.2021, та за вирахуванням франшизи 3 %.

Одночасно судом ураховано, що відповідач проти визначення позивачем суми страхового відшкодування в розмірі 815225,04 грн. заперечень не наводив та власного контррозрахунку не надавав.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

У пункті 11.2 договору передбачено, що за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування в строки, передбачені пунктом 8.4 договору, страховик сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка за кожний день прострочення, але не більш у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що позивачем визначено період прострочення з 18.06.2022, тобто через 10 днів після складання звіту від 03.06.2022 року.

Разом із цим, оскільки відповідач повідомив позивача про не визнання події страховим випадком листом від 14.06.2022, суд дійшов висновку про відлік прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування з даного листа.

Отже, за арифметичним перерахунком суду, здійсненим у межах визначеного позивачем періоду та суми боргу 815225,04 грн., з відповідача підлягає стягненню 1876,13 грн. трьох процентів річних та 2282,63 грн. пені за період з 29.06.2022 по 26.07.2022 року.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати зі сплати судового збору згідно з вимогами статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Авіа-Союз" задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська військово-страхова компанія" (01135, м. Київ, вул. Григорія Андрущенко, 4 літ. Б; ідентифікаційний код 31304718) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Авіа-Союз" (52511, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Майське, пров. Ялинковий, 5; ідентифікаційний код 25019236) 815225 (вісімсот п`ятнадцять тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 04 коп. страхового відшкодування, 1876 (одну тисячу вісімсот сімдесят шість) грн. 13 коп. трьох процентів річних, 2282 (дві тисячі двісті вісімдесят дві) грн. 63 коп. пені, а також 12290 (дванадцять тисяч двісті дев`яносто) грн. 75 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 02.01.2023 року.

Суддя К.В. Полякова