Ухвала

від 27.12.2022 по справі 359/9846/22

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/9846/22

Провадження № 1-кс/359/1896/2022

У Х В А Л А

Іменем України

27 грудня 2022 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника заявника - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42022112100000004 на земельні ділянки,

в с т а н о в и в :

26.12.2022 до суду надійшло зазначене клопотання про скасування арешту майна, згідно якого представник заявника вказує, що 31 жовтня 2022 року слідчим суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 в справі №359/7883/22 винесено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області в межах кримінального провадження № 42022112100000004, відомості про яке внесено до ЄРДР від 12.01.2022 року про накладення арешту на земельні ділянки із кадастровими номерами: 3220887600:04:004:0408; 3220887600:04:004:0409; 3220887600:04:004:0410, 3220887600:04:004:0411, 3220887600:04:004:0412, 3220887600:04:004:0413, 3220887600:04:004:0414, 3220887600:04:004:0416, 3220887600:04:004:0417, 3220887600:04:004:0418, 3220887600:04:004:0419, 3220887600:04:004:0420, 3220887600:04:004:0421, 3220887600:04:004:0422, 3220887600:04:004:0423, 3220887600:04:004:0424, 3220887600:04:004:0425, та встановлено заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів. Матеріали справи не місять доказів на підтвердження того, що за умови незастосування арешту та вказаних заборон це призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Враховуючи вищевикладене, представник заявника зазначає, що відсутні підстави для накладення арешту та заборон, які визначені ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2022 року, та просить його скасувати.

Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити. Прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечувала.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали поданого клопотання, матеріали справи №359/7883/22 про накладення арешту на земельні ділянки, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК. Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення у справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно матеріалів клопотання вбачається, що 31 жовтня 2022 року слідчим суддею Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6 в справі №359/7883/22 винесено ухвалу, якою задоволено клопотання прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області в межах кримінального провадження № 42022112100000004, відомості про яке внесено до ЄРДР від 12.01.2022 року про накладення арешту на земельні ділянки та встановлено заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Слідчим суддею під час розгляду вказаного клопотання встановлено, що зазначені земельні ділянки перебувають у власності добросовісного набувача - ОСОБА_5 , яка не являється підозрюваною чи обвинуваченою у кримінальному провадженні № 42022112100000004.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту на майно, послугувала наявність розумних підозр вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022112100000004 від 12.01.2022.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом із цим, ані клопотання прокурора про арешт майна, ані ухвала слідчого судді, постановлена за наслідками його розгляду, не містить посилання на матеріали кримінального провадження, здобуті в ході досудового розслідування, які свідчать про наявність розумних підозр вважати, що арештоване майно є доказом злочинів, за фактом вчинення яких здійснюється досудове розслідування.

Також, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано слідчому судді допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів на підтвердження того, що арештоване майно одержане злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, чи є знаряддям злочину, як і не надано доказів, що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що на момент розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого в порядку ст. 174 КПК України, в даному кримінальному провадженні жодній особі про підозру не повідомлено, що безумовно суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу розумності строків, та істотно порушує право власності на таке майно.

На переконання слідчого судді, відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном ОСОБА_5 , оскільки органом досудового розслідування не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування у такому арешті майна; підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном.

Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що прийняття рішення у порядку ст. 174 КПК не є тотожними поняттями з переглядом судового рішення у апеляційному порядку, тому оскільки доводи заявника мають на своїй меті оскаржити підстави прийняття такого рішення, слідчий суддя не має повноважень надавати оцінку рішенню іншого судді.

Із урахуванням наведених норм та аналізу наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, слід дійти висновку про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт земельних ділянок. Враховуючи викладене клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-198, 205, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт земельних ділянок із кадастровими номерами: 3220887600:04:004:0408; 3220887600:04:004:0409; 3220887600:04:004:0410, 3220887600:04:004:0411, 3220887600:04:004:0412, 3220887600:04:004:0413, 3220887600:04:004:0414, 3220887600:04:004:0416, 3220887600:04:004:0417, 3220887600:04:004:0418, 3220887600:04:004:0419, 3220887600:04:004:0420, 3220887600:04:004:0421, 3220887600:04:004:0422, 3220887600:04:004:0423, 3220887600:04:004:0424, 3220887600:04:004:0425.

Скасувати заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів щодо земельних ділянок із кадастровими номерами: 3220887600:04:004:0408; 3220887600:04:004:0409; 3220887600:04:004:0410, 3220887600:04:004:0411, 3220887600:04:004:0412, 3220887600:04:004:0413, 3220887600:04:004:0414, 3220887600:04:004:0416, 3220887600:04:004:0417, 3220887600:04:004:0418, 3220887600:04:004:0419, 3220887600:04:004:0420, 3220887600:04:004:0421, 3220887600:04:004:0422, 3220887600:04:004:0423, 3220887600:04:004:0424, 3220887600:04:004:0425.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1