Рішення

від 19.12.2022 по справі 743/620/22

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/620/22

Провадження № 2/743/258/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Нерус Н.І.,

з участю: представника позивача - адвоката Приходько О.С. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EASYCON»), відповідачки ОСОБА_1 , представника Служби у справах дітей Ріпкинської селищної ради - Сусло Н.С.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ріпкинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради, про зміну прізвища малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогами про зміну прізвища дитини. Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31.01.2022 у справі № 743/1400/21 позивача визнано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цим же рішенням суду з позивача на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання сина в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.12.2021 і до досягнення дитиною повноліття. Позивач отримав у Ріпкинському відділі ДРАЦС у Чернігівському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) свідоцтво про народження ОСОБА_4 , де батьком дитини зазначений позивач. Дитина проживає разом з відповідачкою. Позивач спілкувався з відповідачкою щодо зміни прізвища дитини на « ОСОБА_2 », проте остання відмовилася. З приводу зміни прізвища дитини позивач також звертався із заявою до Ріпкинського відділу ДРАЦС та внесення змін до актового запису, проте йому було відмовлено з тих підстав, що до відділу не надходила відповідна заява і від матері дитини. Оскільки позивач вважає, що зміна прізвища дитини буде відповідати інтересам самої дитини, то позивач був змушений звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача - адвокат Приходько О.С. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити. Додатково до обґрунтування позовних вимог додала, що незважаючи на те, що позивача визнано батьком дитини в судовому порядку, але він не заперечував своє батьківство у зв`язку з тим подав суду заяву про визнання тих позовних вимог. Зміна прізвища дитини на прізвище батька дитини - позивача у справі « ОСОБА_2 » необхідне для того, щоб позивач мав можливість у повній мірі реалізувати свої батьківські права, мав можливість відвідувати сина у дитячому садочку та повноцінно спілкуватися з ним. Крім того, відмова відповідачки змінювати прізвище дитини на прізвище батька порушує інтереси дитини, оскільки не має можливості усвідомлювати хто є його батьком.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог. Суть заперечень відповідачки зводиться до того, що позивач визнав дитину лише після її звернення до суду та ухвалення відповідного рішення. Через те, що позивач іноді не зовсім адекватно поводить, погрожуючи їй особисто, то вона обмежує своє спілкування з позивачем, але вона не заперечує, щоб позивач спілкувався з сином, зокрема відвідував його у дитячому садку, або зустрічався з ним у її присутності на нейтральній території. Жодних підстав для зміни прізвища дитини відповідачка не вбачає, просить у позові відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Як вбачається з рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 31.01.2022 у справі №743/1400/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини, ОСОБА_2 визнано батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( актовий запис про народження № 88, виданий та складений 13 квітня 2018 року Чернігівським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області) та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини від заробітку (доходу) платника податків, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.12.2021 і до досягнення дитиною повноліття.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 25.08.2022 Чернігівськім відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області вбачається, що позивач ОСОБА_2 записаний батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто по-батькові дитини з « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_3 », але прізвище дитини записано за прізвищем матері ОСОБА_1 - « ОСОБА_1 ».

З відповіді від 25.08.2022 № 211/22.16/24/22 на заяву позивача встановлено, що останньому відмовлено Ріпкинським відділом ДРАЦС у Чернігівському районі Чернігівської області у зміні прізвища дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тих підстав, що зміна прізвища дитини можлива при наявності заяв обох батьків. Оскільки від ОСОБА_1 відповідної заяви не надходило, то підстави для внесення змін до актового запису відсутні.

Статтею 28 Цивільного кодексу України встановлено, що ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім`я фізичній особі надається відповідно до закону.

У відповідності до ст. 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їх згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно статті 148 Сімейного кодексу України визначає підстави зміни прізвища дитини її батьками:

1. У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років.

2. У разі зміни прізвища обома батьками прізвище дитини, яка досягла семи років, змінюється за її згодою.

3. У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

4. За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.

5. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов`язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Як визначено у ч.1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як визначено у ст. 7 Конвенції , дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Отже, враховуючи, що між батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме між позивачем та відповідачкою у справі виник спір щодо прізвища дитини суд вважає, що визначальним у даній справі є забезпечення інтересів дитини, а отже позивач повинен довести обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Як встановлено судом, дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований відповідачкою у порядку ст. 135 СК України, батько дитини був вказаний зі слів матері.

Звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 з вимогами про визнання батьківства та стягнення аліментів свідчить про те, що позивач у цій справі не визнавав у добровільному порядку себе батьком ОСОБА_4 , не скористався своїм правом звернутися зі спільною заявою разом з матір`ю дитини для реєстрації себе батьком дитини, а також відповідно не брав участь в утриманні дитини.

Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з відповідачкою, яка виконує всі свої батьківськи обов`язки щодо забезпечення виховання, розвитку та утримання дитини.

Отже, виходячи з викладеного, наявність у дитини прізвища матері в такому випадку повністю відповідає інтересам дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сам факт визнання в судовому порядку батьківства позивача відносно дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнення з позивача аліментів на утримання цієї дитини, не являється автоматичною підставою для зміни прізвища дитини.

Доводи представника позивача щодо неможливості або ускладнення для позивача реалізації своїх батьківських прав та виконання батьківських обов`язків через прізвище матері у дитини є припущеннями, які не підтверджені жодними доказами. Будь - яких інших обставин, які б на думку суду заслуговували на увагу при вирішенні даного спору, стороною позивача не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 та 3 ст. 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однією із основних засад цивільного судочинства є, зокрема, принцип змагальності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (такі висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 13 липня 2022 у справі № 201/7705/19). Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 (у справі № 129/1033/13).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Ріпкинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (місцезнаходження: смт. Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, вул. Попудренка, буд. 8а, код ЄДРПОУ: 14254359), Служба у справах дітей Ріпкинської селищної ради (місцезнаходження: смт. Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, вул. Святомиколаївська, буд. 85), про зміну прізвища малолітньої дитини- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 грудня 2022 року.

Суддя О.В. Павленко