Постанова

від 04.01.2023 по справі 991/5572/22

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа №991/5572/22

Провадження №22-а/991/1/23

Суддя-доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорненької Д.С.,

секретар судового засідання Возна К.М.,

за участю:

представників Міністерства юстиції України Коцюбко І.В., Ільченко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду

апеляційну скаргу Міністерства юстиції України

на рішення Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2022 року,

головуючий у суді першої інстанції Крикливий В.В., судді Ногачевський В.В., Маслов В.В.,

у справі за адміністративним позовом до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Танталіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дом Лесника», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про застосування санкції, передбаченої п.1-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції»,

В С Т А Н О В И Л А:

16.11.2022 до Вищого антикорупційного суду звернулося Міністерство юстиції України (далі - позивач) із адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Танталіт» (далі - ТОВ «Танталіт»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Дом Лесника» (далі - ТОВ «Дом Лесника»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - треті особи), в якому просило:

- застосувати санкцію, передбачену п.1-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції» №1644?VII від 14.08.2014 (далі - Закон України «Про санкції»);

- стягнути в дохід держави активи, які належать відповідачу, а також третім особам, щодо яких (активів) відповідач прямо або опосередковано може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

23.11.2022 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив:

- додатково стягнути в дохід держави належні відповідачу історико?культурні та матеріальні цінності, вилучені за місцем його проживання в резиденції « Межигір`я » та у мисливському будинку « Сухолуччя »;

- стягнути в дохід держави транспортні засоби, зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_2

12.12.2022 позивачем подано до суду заяву про додаткові обґрунтування позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ради національної безпеки та оборони України (далі - РНБО) «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.10.2022, введеним в дію Указом Президента України №694/2022 від 12.10.2022, щодо ОСОБА_1 застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді блокування активів. На думку позивача, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом терористичної діяльності, вчиняв дії щодо створення суттєвої загрози національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, а також значною мірою сприяв вчиненню таких дій іншими особами, що є підставою для застосування стосовно нього санкції у виді стягнення активів у дохід держави на підставі пп.«ґ» п.1, пп.«а» п.2 абз.4 ч.1 ст.51 Закону України «Про санкції».

12.12.2022 рішенням Вищого антикорупційного суду:

1. позовну заяву Міністерства юстиції України задовольнити частково;

2. застосовано до ОСОБА_1 санкцію, передбачену п.1-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції»;

3. ухвалено стягнути в дохід держави активи (рухоме, нерухоме майно, кошти):

1)Центр відпочинку та здоров`я, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

2)Готельно-ресторанний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

3)Житловий будинок, загальною площею 825,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

4)Машиномісце у підземному паркінгу, загальною площею 20,00 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , гараж НОМЕР_1 ;

5)Машиномісце у підземному паркінгу, загальною площею 19,90 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , гараж НОМЕР_2 ;

6)Квартиру, загальною площею 239,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

7)Будинок, загальною площею 619,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

8)Грошові кошти на загальну суму 31 047 676,73 грн та 84 964,60 доларів США, які зберігаються на рахунках в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», а саме: на р/р НОМЕР_3 (980) сума в розмірі 28 782 254,99 грн; на р/р НОМЕР_4 (980) сума в розмірі 2 265 421,74 грн, на р/р НОМЕР_5 (840) сума в розмірі 84 964,60 доларів США;

9)Грошові кошти в сумі 53 280 грн, які зберігаються на банківських рахунках № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 , відкритих у АТ «Райффайзен Банк»;

10)Судно марки Бриг, бортовий реєстраційний номер НОМЕР_8 , 2000 року побудови;

11)100% частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт» (код ЄРДПОУ 35371154);

12)100% частки в статутному капіталі ТОВ «Дом Лесника» (код ЄДРПОУ 34702553);

13)транспортний засіб TOYOTA SIENNA, 2011 року випуску, сірого кольору, номер кузова - НОМЕР_9 , д.н.з. НОМЕР_10 ,

а також історико?культурні та матеріальні цінності.

4. в іншій частині у задоволенні позовної заяви Міністерству юстиції України відмовлено.

19.12.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга Міністерства юстиції України на вищевказане рішення, у якій позивач просить:

1. рішення Вищого антикорупційного суду від 12.12.2022 скасувати частково;

2. ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у частині стягнення активів у дохід держави, якими опосередковано володіє ОСОБА_1 через ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Посилається на такі обставини:

1. суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про відсутність опосередкованого контролю ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що свідчить про невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

2. майно, набуте ОСОБА_4 , фактично належить ОСОБА_1 та щодо нього він може вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження через третіх осіб. ОСОБА_1 у період перебування в Україні підтримував тісні взаємовідносини та спільно проживав із ОСОБА_4 . Сукупний дохід ОСОБА_4 із 2004 по 2014 рік (на момент набуття у власність квартири) був недостатнім для придбання такого майна. Про це, відповідно до показань свідків, свідчить те, що ОСОБА_4 у 2002 році приїхала до урочища «Межигіря» у складі робітників ОСОБА_1 та працювала офіціанткою. Також квартира ОСОБА_4 розташована за адресою: АДРЕСА_5 , а ОСОБА_1 - АДРЕСА_4 . Тобто це один об`єкт нерухомості, оформлений на декількох осіб. ОСОБА_4 не проживає у зазначеній квартирі та не перебуває на території України щонайменше протягом останніх п`яти років;

3. ОСОБА_2 - син ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . Встановивши перелік об`єктів права власності, належних ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов до висновку, що за ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є пов`язаними особами, а також, що ОСОБА_2 надавав вказівку ОСОБА_8 про створення та керівництво ТОВ «Медінвесттрейд», у власність якого перейшло державне майно (резиденція «Межигір`я») внаслідок укладення з НАК «Надра України» договору міни. Більше того, ОСОБА_9 (особа, яка обіймала посади на підприємствах, підконтрольних ОСОБА_2 ) був у числі засновників та керівників ТОВ «Танталіт» та ТОВ «Дом Лесника» (підприємств, які на праві власності володіють резиденцією «Межигір`я» та готельно-ресторанним комплексом «Акація», якими фактично користувався та розпоряджався ОСОБА_1 ). Тобто ОСОБА_2 діяв в інтересах ОСОБА_1 та брав безпосередню участь у приватизації нерухомого майна, оскільки надавав вказівку на створення цих підприємств та залучав до приватизації осіб, які були підконтрольні йому, зокрема ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Попри це суд першої інстанції відмовив у частині задоволення стягнення активів у дохід держави, якими опосередковано володіє ОСОБА_1 через ОСОБА_2 . При цьому судом не враховано, що все нерухоме майно ОСОБА_2 набуте у власність виключно під час перебування його батька на керівних посадах в органах виконавчої влади та посаді Президента України.

Відповідач ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ТОВ «Танталіт» та ТОВ «Дом Лесника» у судове засідання не прибули, причин неявки не повідомили, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Згідно зі ст.283-1 КАС України про розгляд апеляційної скарги сторони повідомляються в порядку, передбаченому статтею 268 цього Кодексу. Неявка учасників справи та/чи їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не може бути підставою для зупинення строків її розгляду, перенесення засідання на інший час чи дату або оголошення перерви в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст.268 КАС України про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Апеляційним судом на веб?порталі судової влади України згідно із ч.2 ст.268 КАС України опубліковано ухвалу про відкриття провадження та повістки про виклик у судове засідання.

Також апеляційним судом направлено повістки про виклик у судове засідання за відомими суду поштовими адресами.

Відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень повістки адресовані ТОВ «Танталіт» та ТОВ «Дом Лесника» повернулася без вручення з відміткою АТ «Укрпошти» про відсутність адресата за вказаною адресою і закінченням терміну зберігання.

За таких обставин, суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності відповідача та третіх осіб (їх представників).

Представники Міністерства юстиції України Коцюбко І.В., Ільченко К.А. в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та надали пояснення, які аналогічні її доводам.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Єнакієве Донецької області, громадянин України, ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_11 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , фактично проживав в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , резиденція «Межигір`я».

ОСОБА_1 є колишнім українським політичним та державним діячем, четвертим Президентом України (з 25.02.2010 до 22.02.2014), двічі Прем`єр-міністром України (з 21.11.2002 по 05.01.2005 та з 04.08.2006 по 18.12.2007) та Головою політичної партії «Партія регіонів» (з 2003 по 2010 роки). Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та встановлені вироком Оболонського районного суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 756/4855/17.

Рішенням РНБО «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2021 вирішено підтримати пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) та Службою безпеки України.

Вказаним рішенням застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.

Відповідно до позиції 27 додатку 1 до рішення РНБО від 19.03.2021 до ОСОБА_1 застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) безстроково, зокрема у виді блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Указом Президента України №151/2021 від 09.04.2021 введено в дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2021.

Рішенням РНБО «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.10.2022 вирішено підтримати пропозиції КМУ щодо застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Пунктом 3 вказаного рішення вирішено у графі «Вид обмежувального заходу (відповідно до Закону України «Про санкції»)» позиції 12, 14 і 27 додатка 1 до рішення РНБО «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 19.03.2021, введеного в дію Указом Президента України №151/2021 від 09.04.2021, цифру і слова «1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном» виключити.

Водночас пунктом 2 вказаного рішення застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком.

Відповідно до позиції 3 додатку до рішення РНБО від 12.10.2022 до ОСОБА_1 застосовано обмежувальний захід (санкцію) у виді блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Указом Президента України №694/2022 від 12.10.2022 введено в дію рішення РНБО «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.10.2022.

Частково задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що наявні підстави для застосування санкції у виді стягнення в дохід держави активів, що належать відповідачу, а також активів, щодо яких відповідач може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, передбаченої п.1-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції», оскільки:

- ОСОБА_1 несе відповідальність за підтримку дій країни-агресора, країни?терориста, що підривають та загрожують національній безпеці, суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України шляхом надання представникам російської федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, здійснення сприяння та погодження збройної агресії та ведення агресивної війни проти України, геноциду народу України та вчинення злочинів проти людяності;

- ОСОБА_1 своїми умисними діями, значною мірою сприяв створенню суттєвої загрози національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності), і його умисні дії фактично містять ознаки інформаційного сприяння вчиненню дій або ухваленню рішень, зазначених у п.2 ч.1 ст.5-1 Закону України «Про санкції», зокрема шляхом організації та безпосереднього здійснення публічних дій, спрямованих на: спонукання до збройної агресії проти України, геноциду Українського народу, дискримінації за ознакою громадянства України, вчинення діянь, які відповідно до норм міжнародного права та/або законодавства України мають ознаки воєнних злочинів або злочинів проти людяності; виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, окупації територій України, вчинення діянь, які відповідно до норм міжнародного права та/або законодавства України мають ознаки воєнних злочинів, геноциду або злочинів проти людяності; глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію проти України, представників збройних формувань держави-агресора, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих державою-агресором, а також представників окупаційної адміністрації держави-агресора та представників підконтрольних державі-агресору самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України; підтримання політики держави-агресора щодо невизнання права Українського народу на самоідентифікацію та самовизначення, викривлення уявлення про самобутність Українського народу та його прагнення до незалежності, що реалізується через поширення фальшивих ідеологем, в основі яких лежить завідомо хибне та маніпулятивне ототожнення українського патріотизму з «нацизмом» чи іншими людиноненависницькими ідеологіями; розпалювання ненависті до Українського народу, його культури, державної мови, національної ідентичності.

Цими діями завдано істотної шкоди національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, зокрема, але не виключно, шляхом взяття участі в організації (у тому числі плануванні, керівництві та координації, державному фінансуванні та матеріально-технічному забезпеченні) підготовки збройної агресії проти України, а також в організації безпосередньої збройної агресії проти України (підпункт «ґ» пункту 1 ч.1 ст.5-1 Закону України «Про санкції»).

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення в дохід держави належних ОСОБА_2 : земельної ділянки, кадастровий номер 1410136200:00:001:1306, та будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_7 ; земельної ділянки, кадастровий номер 1410136200:00:001:0198, та будівлі господарсько?побутової, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_8 ; житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ; будівлі господарсько?побутової, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ; нежитлової будівлі - корпусу «Сон у моря», нежитлові будівлі - будиночок садівника літ. Б, нежитлові будівлі: літ. Ф' площею 121,1 кв.м, літ. Т площею 180,9 кв.м, літ. Ф площею 141,3 кв.м, літ. Ц та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , та транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 100, державний номерний знак НОМЕР_12 , суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості придбання ОСОБА_2 за власні кошти зазначеного вище майна та доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 прямо чи опосередковано може вчиняти дії, тотожні за своїм змістом праву розпорядження активами, належними на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Однак із таким висновком погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ідентифікаційний код НОМЕР_13 ), станом на 30.03.2009 значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_7 (інформація наведена на дату видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон) (т.10 а.с.204).

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, а саме з актового запису про народження №610 від 01.08.1973, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Єнакіївського міського управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_13 ) є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (т.5 а.с.313).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_2 перебуває таке нерухоме майно:

1) земельна ділянка, кадастровий номер 1410136200:00:001:1306, розташована за адресою: АДРЕСА_7 (інформаційна довідка №314496140 від 08.11.2022). Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 23.04.2013 (т.7 а.с.172);

2) будівля, загальною площею 1489,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 (інформаційна довідка №314496140 від 08.11.2022). Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 30.03.2011 (т.7 а.с.172);

3) земельна ділянка, кадастровий номер 1410136200:00:001:0198, розташована за адресою: АДРЕСА_8 (інформаційна довідка №314493654 від 08.11.2022). Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 31.07.2013 (т.7 а.с.175);

4) будівля господарсько?побутова, загальною площею 840 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (інформаційна довідка №314493654 від 08.11.2022). Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 31.07.2013 на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2013 №2109 (т.7 а.с.175);

5) житловий будинок з надвірними побудовами, загальною площею 1 077,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (інформаційна довідка №314494120 від 08.11.2022). Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 20.05.2009 (т.7 а.с.179);

6) будівля господарсько?побутова, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (інформаційна довідка №314496312 від 08.11.2022). Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 20.08.2012 (т.7 а.с.182);

7) нежитлові будівлі - корпус «Сон у моря» літ. Е, загальною площею 71,5 кв.м, корпус «Сон у моря» літ. Ж, загальною площею 71,3 кв.м, на ділянці навіси літ. Р,Щ, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 ( у позовній заяві помилково зазначено АДРЕСА_9 ) (інформаційна довідка №314495020 від 08.11.2022). Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 04.02.2011 на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2010 №3621 (т.7 а.с.189);

8) нежитлові будівлі - будиночок садівника літ. Б, загальною площею 74,7 кв.м, відкрита тераса літ. б, площею 85,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 (у позовній заяві помилково зазначено АДРЕСА_9 ) (інформаційна довідка №314495020 від 08.11.2022) Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 04.02.2011 на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2010 №3614 (т.7 а.с.190);

9) нежитлові будівлі: літ. Ф' площею 121,1 кв.м, літ. Т площею 180,9 кв.м, літ. Ф площею 141,3 кв.м, літ. Ц площею 194,8 кв.м., з кортом та бесідкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 (у позовній заяві помилково зазначено АДРЕСА_9 ) (інформаційна довідка №314495020 від 08.11.2022) Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 04.02.2011 на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2010 №3607 (т.7 а.с.191);

10) споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 (у позовній заяві помилково зазначено АДРЕСА_9 ) (інформаційна довідка №314495020 від 08.11.2022) Вказане нерухоме майно ОСОБА_2 набув у власність 29.06.2011 на підставі договору купівлі-продажу від 09.06.2011 №1746 (т.7 а.с.184).

Також відповідно до інформації Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (№31/13472-11460-2022 від 16.11.2022) в Єдиному реєстрі транспортних засобів за ОСОБА_2 09.06.2007 на праві власності зареєстрований транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 100, 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузова (№ шасі) НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_12 (т.9 а.с.171).

Згідно з положеннями ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є пов`язаними особами.

Відповідно до відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 23.02.2015 за 2004-2014 р.р. ОСОБА_2 отримав такі доходи: в 2004 році - 19 400 грн, в 2005 році - 18 900,12 грн, в 2006 році - 14 262 065,61 грн, в 2007 році - 174 965 187,17 грн, в 2008 році - 101 208 414,35 грн, 2009 році - 394 478,72 грн, в 2010 році - 331 969 520,55 грн, в 2011 році - 221 017 873,92 грн, в 2012 році - 139 661 653,80 грн, в 2013 році - 332 207 462,75 грн, в 2014 році - 1 010 312,00 грн.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що зростання доходів ОСОБА_2 та у зв`язку з цим можливість придбання нерухомого і рухомого майна була лише в періоди перебування ОСОБА_1 на посадах Прем`єр-міністра України та Президента України.

Таким чином, виходячи зі змісту поняття пов`язана особа, слід визнати, що ОСОБА_1 може опосередковано через ОСОБА_2 вчиняти дії щодо набутих у власність ОСОБА_2 під час перебування ОСОБА_1 на посадах Прем`єр-міністра України та Президента України земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_7 , будівлі, загальною площею 1489,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , будівлі господарсько?побутової, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , житлового будинку з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , будівлі господарсько?побутової, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , нежитлових будівель - корпус « Сон у моря » літ. Е, загальною площею 71,5 кв.м, корпус «Сон у моря» літ. Ж, загальною площею 71,3 кв.м, на ділянці навіси літ. Р,Щ, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , нежитлових будівель - будиночок садівника літ. Б, загальною площею 74,7 кв.м, відкрита тераса літ. б, площею 85,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , нежитлових будівель: літ. Ф' площею 121,1 кв.м, літ. Т площею 180,9 кв.м, літ. Ф площею 141,3 кв.м, літ. Ц площею 194,8 кв.м., з кортом та бесідкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 , а також транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 100, 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузова (№ шасі) НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_12 , які тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.

Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував та при визначенні того, чи є ОСОБА_2 реальним власником, помилково взяв до уваги лише можливість придбання майна за власні кошти, залишивши поза увагою взаємозв`язок можливості отримання доходів та наявних грошових активів із посадою ОСОБА_1 .

А тому, оскільки відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 23.02.2015 за 2004-2014 р.р. стверджується зниження доходів ОСОБА_2 більше ніж в сто разів у період, коли його батько - ОСОБА_1 не перебував на посадах Прем`єр-міністра України та Президента України, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 контролює вищевказане майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про застосування до ОСОБА_1 санкції, передбаченої п.1-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції», та стягнути в дохід держави майно ОСОБА_2 , щодо якого ОСОБА_1 може опосередковано (через ОСОБА_2 ) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині майна, що належить ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження вартості зазначеної квартири та неможливості її придбання ОСОБА_4 за власні кошти, а також, що у наданих позивачем матеріалах відсутні докази, які б свідчили, що ОСОБА_1 прямо чи опосередковано може вчиняти дії, тотожні за своїм змістом праву розпорядження активами, належними на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_11 .

При цьому судом встановлено такі обставини.

Згідно з відповіддю Державної міграційної служби №6.2-12169/3.1-22 від 08.12.2022 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (ідентифікаційний код НОМЕР_15 ), з 19.03.2013 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (т.10 а.с.204).

Під час досудового розслідування Державним бюро розслідувань встановлено, що ОСОБА_1 у період перебування в Україні підтримував тісні взаємовідносини та спільно проживав з ОСОБА_4 .

Зі змісту протоколів допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , допитаних у кримінальному провадженні №1201400060000228, убачається, що з 2002 року ОСОБА_4 працювала на посаді офіціантки на території «Межигір`я». Проте, з 2005?2006 років спільно проживала з ОСОБА_1 та з того ж часу ОСОБА_7 (дружина ОСОБА_1 ) до «Межигір`я» не приїжджала. Починаючи з 01.04.2010, ОСОБА_4 мешкала з ОСОБА_1 у будинку « Хонка », на території « Межигір`я ». Із цього часу там же мешкала донька ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_15 (т.10 а.с.210, 212).

Інформація про зв`язок між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 неодноразово з`являлася у засобах масової інформації, що відображено в аналітичній довідці Автономної некомерційної організації Центр антикорупційних досліджень та ініціатив «Трансперенсі Інтернешнл - Р» (т.2 а.с.37).

Згідно з інформацією, наданою Державною податковою службою України (інформаційна довідка №11463/5/99?00?08?02?01?05 від 05.12.2022) у 2011 році ОСОБА_4 отримувала офіційній дохід у розмірі 893 020 грн, у 2012 році - 912 406 грн, у 2013 році - 5 716 578 грн (т.11 а.с.3).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №314488900 від 08.11.2022) ОСОБА_4 05.03.2012 на підставі договору купівлі?продажу №361 від 29.02.2012 набула у приватну власність квартиру, загальною площею 148,50 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 . У подальшому, на підставі договору міни №2002 від 02.03.2013, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , на останню 02.03.2013 оформлено право власності на 2/3 частки вищенаведеної квартири. Отже, станом на момент розгляду вказаної справи у власності ОСОБА_4 залишається 1/3 частки цієї квартири (т.7 а.с.165).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 07.12.2022 вбачається, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_4 (т.11 зв. ст. а.с.20).

Колегія суддів враховує, що відповідно до договору міни №2002 від 02.03.2013, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , на останню 02.03.2013 оформлено право власності на 2/3 частки вищевказаної квартири, і на час розгляду цієї справи у власності ОСОБА_4 залишається 1/3 частки зазначеної квартири, однак власниця 2/3 частин - ОСОБА_11 у справу не залучена.

Таким чином, вирішення питання про застосування санкції щодо майна ОСОБА_4 , при тому, що частка власності ОСОБА_11 є значною, безумовно призведе до порушення прав останньої.

Згідно з положеннями ст.50 КАС України, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

А тому положення КАС України виключають можливість ухвалення нового рішення про застосування до ОСОБА_1 санкції передбаченої п.1-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції» щодо майна ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , не залученої до участі у справі як третьої особи.

У зв`язку з викладеними обставинами, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про наявність підстав для скасування рішення суду в цій частині є неспроможними.

Керуючись ст.317, 321, 322 КАС України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову щодо опосередкованого володіння ОСОБА_1 майном, яке належить ОСОБА_2 , скасувати.

У цій частині постановити рішення, яким позовні вимоги Міністерства юстиції України задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 санкцію, передбачену п.1-1 ч.1 ст.4 Закону України «Про санкції».

Стягнути в дохід держави активи (рухоме, нерухоме майно), які зареєстровані на ім`я ОСОБА_2 , а саме:

1) земельну ділянку, кадастровий номер 1410136200:00:001:1306, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 (інформаційна довідка №314496140 від 08.11.2022);

2) будівлю, загальною площею 1489,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 (інформаційна довідка №314496140 від 08.11.2022);

3) земельну ділянку, кадастровий номер 1410136200:00:001:0198, розташовану за адресою: АДРЕСА_8 (інформаційна довідка №314493654 від 08.11.2022);

4) будівлю господарсько?побутову, загальною площею 840 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (інформаційна довідка №314493654 від 08.11.2022);

5) житловий будинок з надвірними побудовами, загальною площею 1 077,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (інформаційна довідка №314494120 від 08.11.2022);

6) будівлю господарсько?побутову, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (інформаційна довідка №314496312 від 08.11.2022);

7) нежитлові будівлі - корпус «Сон у моря» літ. Е, загальною площею 71,5 кв.м, корпус «Сон у моря» літ. Ж, загальною площею 71,3 кв.м, на ділянці навіси літ. Р, Щ, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 (інформаційна довідка №314495020 від 08.11.2022);

8) нежитлові будівлі - будиночок садівника літ. Б, загальною площею 74,7 кв.м, відкрита тераса літ. б, площею 85,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 (інформаційна довідка №314495020 від 08.11.2022);

9) нежитлові будівлі: літ. Ф' площею 121,1 кв.м, літ. Т площею 180,9 кв.м, літ. Ф площею 141,3 кв.м, літ. Ц площею 194,8 кв.м., з кортом та бесідкою, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 (інформаційна довідка №314495020 від 08.11.2022);

10) споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_9 (інформаційна довідка №314495020 від 08.11.2022);

11) транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 100, 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузова (№ шасі) НОМЕР_14 , державний номерний знак НОМЕР_12 .

Апеляційну скаргу в іншій частині залишити без задоволення.

Рішення є остаточним та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.Ф. Павлишин

Судді: А.С. Никифоров

Д.С. Чорненька