Рішення

від 31.10.2022 по справі 280/5548/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 жовтня 2022 року Справа № 280/5548/20 СН/280/28/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Артоуз О.О.,

за участю секретаря Гончаровій В.І.,

представника позивача Семенова М.В.

представника відповідача Смикової А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НКМ ГРУП» (69006, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд.12, ЄДРПОУ 38520499) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний буд.166, ЄДРПОУ В44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2020 №0004820507, №0004830507, №0004840507,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НКМ ГРУП» (далі - позивач) до - Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 17.04.2020 №0004820507, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі: податкове зобов`язання - 1625278,00 грн та штрафні санкції - 812639,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 17.04.2020 №0004830507, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі: податкове зобов`язання - 2912118,00 грн та штрафні санкції - 1456059,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 17.04.2020 №0004840507, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 198746,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НКМ ГРУП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 квітня 2020 року №0004820507, №0004830507, №0004840507 - відмовлено у повному обсязі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «НКМ ГРУП» задоволено:

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у справі №280/5548/20 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю:

визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управління ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 17.04.2020: №0004820507, №0004830507, №0004840507;

стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НКМ ГРУП» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору - 52550 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

06.07.2022 Третім апеляційним адміністративним судом прийнято додаткову постанову до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №280/5548/20: стягнуто з Головного управління ДПС у Запорізькій області, за рахунок його бюджетних асигнувань 16000 (шістнадцять тисяч) гривень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НКМ ГРУП» в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 01.09.2022 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2022 року скасовано, справу №280/5548/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року скасовано.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 справу передано на розгляд головуючому судді Артоуз О.О.

Ухвалою суду від 21.09.2022 прийнято справу до провадження, привласнивши справі №280/5548/20 (провадження № СН/280/28/22), вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 13 жовтня 2022 року.

04 жовтня 2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив (вх. №37909). Відповідно до якого просить у задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з загостренням ситуації в м. Запоріжжі розгляд справи відкладено на 27.10.2022.

Протокольною ухвалою суду від 27.10.2022 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 31.10.2022.

У судовому засіданні 31.10.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з підстав викладених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

31.10.2022 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О. у відпустці виготовлення рішення у повному обсязі здійснюється у перший робочий день (довідка № 02-35/23/2 від 03.01.2023).

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4, пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НКМ Груп» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларацій з податку на додану вартість за січень, червень, жовтень 2019 року по взаємовідносинах з ТОВ «РЕЙКА» (код ЄДРПОУ 42408360) у січні 2019 року, ТОВ «КАВІСТА» (код ЄДРПОУ 41003453) у червні 2019 року, ТОВ «ФОРМЕСТА» (код ЄДРПОУ 42534261) у липні 2019 року, ТОВ «МІКСТОРА» (код ЄДРПОУ 42493084) у вересні 2019 року, ТОВ «БУД-СТРОМ» (код ЄДРПОУ 42534502) у серпні та жовтні 2019 року та показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2019 року, півріччя 2019 року та 3 квартали 2019 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт №107/08-01-05-07/38520499 від 12 березня 2020 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема,

підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231, пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, що призвело до:

1) заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету, на загальну суму 2912 118 грн, в тому числі за період: за червень 2019 року 130000 грн, за липень 2019 року 280000 грн, за серпень 2019 року 726118 грн, за вересень 2019 року 471000 грн, за жовтень 2019 року 1305000 грн;

2) завищення від`ємного значення з податку на додатну вартість за січень 2019 року на суму 198746 грн.

та пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету за 3 квартали 2019 року на суму 1 625 278 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки, ТОВ «НКМ Груп» подало заперечення на акт перевірки вих. №130 від 07 квітня 2020 року, на які Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надано відповідь про залишення висновків акта перевірки без змін.

На підставі акта перевірки контролюючим органом відносно ТОВ «НКМ Груп» прийняті податкові повідомлення-рішення від 17 квітня 2020 року:

- №0004820507 про донарахування податку на прибуток у сумі 1625278 грн та штрафних санкцій у розмірі 812639 грн,

- №0004830507 про донарахування податку на додану вартість у сумі 2255278 грн та штрафних санкцій у розмірі 563819,5 грн,

- №0004840507 про донарахування податку на додану вартість у сумі 2912118 грн та штрафних санкцій у розмірі 1456059 грн, та № 00019580705 на підставі якого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 198746 грн.

Позивачем податкові повідомлення-рішення від 17.04.2020 №0004820507, №0004830507, №0004840507 оскаржено в адміністративному порядку, шляхом направлення поштою до ДПС України скарги №217 від 20.05.2020.

За результатом розгляду скарги позивача рішенням ДПС України про результат розгляду скарги №21084/6/99-00-06-02-01-06 від 06.07.2020 було залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 17.04.2020 №0004820507, №0004830507, №0004840507, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, що стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 17.04.2020 №0004820507, №0004830507, №0004840507, звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Перевіряючи правомірність та обґрунтованість винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Податковий кредит в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1статті193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу.

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № №996-XIV від 16.09.1999 (далі Закон №996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону №996-ХIV та пункту 2.4 Положення первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону №996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний заперечувати проти доводів суб`єкта владних повноважень.

Як слідує з матеріалів справи позивач у період перевірки декларував господарські взаємовідносини з ТОВ «РЕЙКА», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «ФОРМЕСТА», ТОВ «МІКСТОРА», ТОВ «БУД-СТРОМ».

24 грудня 2018 року позивачем з ТОВ «РЕЙКА» (код ЄДРПОУ 42408360) м. Миколаїв укладено договір субпідряду №024/12-1/2018, згідно з яким контрагент зобов`язався виконати роботи з комплектування, збирання та підготовки до монтажу обладнання позивача. Комплекс робіт виконується Субпідрядником із залученням інших субпідрядних організацій (п.1.1 Договору).

За результатами виконаних робіт сторонами договору складені наступні документи: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16 січня 2019 року №РЕ-0000026, №РЕ-0000027, №РЕ-0000028, №РЕ-0000029, №РЕ-0000030, акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №016/01/19, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), в яких зазначено види виконаних робіт, їх кількість, місце їх виконання та вартість.

У кожному із актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16 січня 2019 року №РЕ-0000026, №РЕ-0000027, №РЕ-0000028, №РЕ-0000029, визначено виконання робіт за договором №024/12-1/2018 від 24 грудня 2018 року - збирання та підготовка до монтажу наливних комплексів АСН - 1 шт. (1 грн) на загальну суму 225 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 37 500,00 грн.

В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16 січня 2019 року №РЕ-0000030 визначено виконання робіт за договором №024/12-1/2018 від 24 грудня 2018 року - збирання шафи живлення - 1 грн на загальну суму 90 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 15 000,00 грн.

В акті приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року №016/01/19 від 16 січня 2019 року за формою КБ2в зазначено «Замовник - ТОВ «НКМ ГРУП», Субпідрядник - ТОВ «РЕЙКА», Договір №024/12-1/2018 від 24 грудня 2018 року, Найменування будови та її адреса - Автоматизація систем обліку обсягів, обігу та залишків пального, та передачі облікових даних електронними засобами зв`язку на нафтобазі ПП «НАДЕЖДА» (с.Селищна, Полтавська область), Найменування об`єкту - Дільниця автоналиву». Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2019 року за формою КБ-3 містить аналогічні дані.

Оплата робіт підтверджується платіжним дорученням №41 від 05 лютого 2019 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, договором про відступлення права вимоги від 28 жовтня 2019 року №028/10-1/2019, платіжними дорученням №865 від 13 листопада 2018 року та №876 від 15 листопада 2019 року.

Контрагентом на адресу позивача складено та зареєстровано в Реєстрі податкові накладні.

14 травня 2019 року позивачем з ТОВ «КАВІСТА» (код ЄДРПОУ 41003453) м. Маріуполь (субпідрядник) укладено договір на виконання субпідрядних робіт №014/05-1/19 з комплектування, збирання та підготовки до монтажу обладнання Замовника. Згідно з цим договором комплекс робіт виконується субпідрядником із залученням субпідрядних організацій. Пунктом 3.1 Договору визначено, що роботи виконуються для ПП Компанія Надежда, м.Ізюм. 17 травня 2019 року між сторонами підписана додаткова угода №1 від 17 травня 2019 року, де зазначено, що роботи виконуються для ТОВ «СН Груп», м. Ізюм.

20 травня 2019 року договір на виконання субпідрядних робіт №020/05-1/19 з комплектування, збирання та підготовки до монтажу обладнання Замовника. Згідно з цим договором комплекс робіт виконується субпідрядником із залученням субпідрядних організацій. Пунктом 3.1 Договору визначено, що роботи виконуються для ПП Компанія Надежда, м. Ізюм. 23 травня 2019 року між сторонами підписана додаткова угода №1 від 23 травня 2019 року, де зазначено, що роботи виконуються для ТОВ «СН Груп», м. Ізюм.

За результатами виконаних робіт сторонами цих договорів складені наступні документи: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10 червня 2019 року №КА-048, №КА-049, №КА-050 від 11 червня 2019 року, №КА-059, №КА-060, акти приймання-передачі матеріалів для монтажу від 20 травня 2019 року, акти приймання-передачі готових вимірювальних комплексів від 10 червня 2019 року.

В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10 червня 2019 року №КА-048 за договором субпідряду №014/05-1/19 від 14 травня 2019 року визначено виконання монтажних робіт на естакаді та трубопроводі в м.Ізюм (улаштування фундаментів під колони, монтаж колон, ферм).

В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10 червня 2019 року №КА-049 за договором субпідряду №014/05-1/19 від 14 травня 2019 року визначено виконання монтажних робіт на автоналиві в м.Ізюм (монтаж та обв`язка вимірювальних модулів, перепідключення трубопроводів, прокладка підземних кабельних трас).

В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10 червня 2019 року №КА-050 за договором субпідряду №014/05-1/19 від 14 травня 2019 року визначено виконання монтажних робіт в резпарку в м.Ізюм (монтаж установочних елементів датчиків, установка кабельних стійок, прокладка кабельної траси).

Монтажні роботи позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань за договором поставки обладнання та виконання робіт з його монтажу №23/11-1/18 від 23 листопад 2018 року укладеним з ТОВ «СН-ГРУП», у п.2.2, 2.3, 2.4 Специфікації №1 до якого, визначено передачу таких робіт.

В кожному із актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11 червня 2019 року №КА-059 та №КА-060 за договором субпідряду №020/05-1/19 від 20 травня 2019 року визначено виконання робіт зі збирання та підготовки до монтажу наливного вимірювального модуля - 1 шт.

Також у матеріалах справи містяться:

- акт приймання-передачі матеріалів для монтажу від 20 травня 2019 року за договором субпідряду №020/05-1/19 від 20 травня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «КАВІСТА») передано обладнання та матеріали згідно переліку для виконання зі збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних модулів (2 шт.), та на час виконання зазначених робіт передано площадку ведення робіт за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12, з підключенням електроживлення та устаткуванням Замовника (позивача).

- акт приймання-передачі готових вимірювальних комплексів від 10 червня 2019 року за договором субпідряду №020/05-1/19 від 20 травня 2019 року, згідно якого замовник (позивач) прийняв від субпідрядника (ТОВ «КАВІСТА») зібрані та підготовлені до монтажу наливні вимірювальні комплекси у кількості 5 одиниць за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12.

Наливні вимірювальні модулі (комплекси) позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань за договором поставки обладнання та виконання робіт з його монтажу №23/11-1/18 від 23 листопада 2018 року укладеним з ТОВ «СН-ГРУП», у п.1.1 Специфікації №1 до якого, визначено передачу такого обладнання.

Оплата робіт підтверджується платіжними дорученнями №248 від 20 червня 2019 року, №481 від 04 вересня 2019 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, договором про відступлення права вимоги від 25 вересня 2019 року №025/09/2019, платіжним дорученням №607 від 02 жовтня 2019 року.

Контрагентом на адресу позивача складено та зареєстровано в Реєстрі податкові накладні.

02 липня 2019 року позивачем з ТОВ «ФОРМЕСТА» (код ЄДРПОУ 42534261) м. Маріуполь (субпідрядник) укладено договори на виконання субпідрядних робіт № 002/07-1/19 та № 002/07-2/19 з комплектування, збирання та підготовки до монтажу обладнання замовника.

За результатами виконаних робіт сторонами цих договорів складені наступні документи: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22 липня 2019 року №ФО-115, №ФО-116, №ФО-117, №ФО-118, №ФО-119, від 30 липня 2019 року №ФО-127, №ФО-128, акти приймання-передачі матеріалів для монтажу від 02 липня 2019 року, акти приймання-передачі виробничої площадки для проведення робіт від 02 липня 2019 року, акти приймання-передачі вимірювальних комплексів від 22 липня 2019 року та від 30 липня 2019 року.

У кожному із актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ФО-115, №ФО-116, №ФО-117, №ФО-119 від 22 липня 2019 року, визначено виконання робіт за договором субпідряду №002/07-1/19 від 02 липня 2019 року - збирання та підготовка до монтажу наливного вимірювального модуля - 1 шт. на загальну суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн.

Також у матеріалах справи містяться:

- акт приймання-передачі матеріалів для збирання вимірювальних комплексів від 02 липня 2019 року за договором субпідряду №002/07-1/19 від 02 липня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «ФОРМЕСТА») передано обладнання та матеріали згідно переліку для виконання збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів (5 шт.) за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12 (виробнича база Замовника - позивача).

- акт приймання-передачі виробничої площадки для проведення робіт від 02 липня 2019 року за договором субпідряду №002/07-1/19 від 02 липня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «ФОРМЕСТА») передано у тимчасове користування обладнання площадки (загальна площа 10 кв.м.) для ведення робіт зі збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів (5 шт.) на виробничому майданчику замовника (позивача) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12. Замовник (позивач) забезпечує субпідряднику (ТОВ «ФОРМЕСТА») точки підключення до електричного живлення, а також самостійно оплачує вартість використаної електроенергії.

- акт приймання-передачі вимірювальних комплексів від 22 липня 2019 року за договором субпідряду №002/07-1/19 від 02 липня 2019 року, згідно якого замовник (позивач) прийняв від субпідрядника (ТОВ «ФОРМЕСТА») зібрані та підготовлені до монтажу наливні вимірювальні комплекси у кількості 5 одиниць за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12.

Наливні вимірювальні модулі (комплекси) позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань за договором №012/03-1/19 від 12 березня 2019 року укладеним з ТОВ «ДОНБАСНАФТОПРОДУКТ», у п.1.1 додатку №4 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання.

У кожному із актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ФО-127 від 30 липня 2019 року, №ФО-128 від 30 липня 2019 року, визначено виконання робіт за договором субпідряду №002/07-2/19 від 02 липня 2019 року - збирання та підготовка до монтажу наливного вимірювального модуля - 1 шт. на загальну суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн.

Також у матеріалах справи містяться:

- акт приймання-передачі матеріалів для збирання вимірювальних комплексів від 02 липня 2019 року за договором субпідряду №002/07-2/19 від 02 липня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «ФОРМЕСТА») передано обладнання та матеріали згідно переліку для виконання збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів (2 шт.) за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12 (виробнича база Замовника - позивача).

- акт приймання-передачі виробничої площадки для проведення робіт від 02 липня 2019 року за договором субпідряду №002/07-2/19 від 02 липня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «ФОРМЕСТА») передано у тимчасове користування обладнання площадки (загальна площа 10 кв.м.) для ведення робіт зі збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів (2 шт.) на виробничому майданчику замовника (позивача) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12. Замовник (позивач) забезпечує субпідряднику (ТОВ «ФРМЕСТА») точки підключення до електричного живлення, а також самостійно оплачує вартість використаної електроенергії.

- акт приймання-передачі вимірювальних комплексів від 30 липня 2019 року за договором субпідряду №002/07-2/19 від 02 липня 2019 року, згідно якого замовник (позивач) прийняв від субпідрядника (ТОВ «ФОРМЕСТА») зібрані та підготовлені до монтажу наливні вимірювальні комплекси у кількості 2 одиниці за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12.

Наливні вимірювальні модулі (комплекси) позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань за договором №007/05-1/19 від 07 травня 2019 року укладеним з ТОВ «Ресурс Інвест Перспектива», у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання.

Оплата за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями №375 від 08 серпня 2019 року, №654 від 10 жовтня 2019 року, №707 від 22 жовтня 2019 року, договором відступлення права вимоги №026/09/2019 від 26 вересня 2019 року, платіжним дорученням №608 від 02 жовтня 2019 року, №659 від 11 жовтня 2019 року, №708 від 21 жовтня 2019 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631.

Контрагентом на адресу позивача складено та зареєстровано в Реєстрі податкові накладні.

03 вересня 2019 року позивачем з ТОВ «МІКСТОРА» (код ЄДРПОУ 42493084) м. Кропивницький укладено договір субпідряду №003/09-1/19, де ТОВ «МІКСТОРА» (Субпідрядник) зобов`язується виконати роботи з комплектування, збирання та підготовки до монтажу обладнання позивача (Замовника). Комплекс робіт виконується Субпідрядником із залученням інших субпідрядних організацій (п.1.1 Договору).

За результатами виконаних робіт сторонами цих договорів складені наступні документи: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17 вересня 2019 року №МІ-000099, №МІ-0001000, №МІ-000101, від 24 вересня 2019 року №МІ-000109, від 25 вересня 2019 року №МІ-000111, №МІ-000113, №МІ-000114, акти приймання-передачі матеріалів для збирання вимірювальних комплексів від 03 вересня 2019 року та від 05 вересня 2019 року, акти приймання-передачі виробничої площадки для проведення робіт від 03 вересня 2019 року та від 05 вересня 2019 року, акти приймання-передачі вимірювальних комплексів від 17 вересня 2019 року та від 24 вересня 2019 року, видаткові накладні від 06 вересня 2019 року №МІ-0000179, від 26 вересня 2019 року №МІ-0000196, №МІ-0000197, №МІ-0000198, №МІ-0000199, товарно-транспортні накладні від 06 вересня 2019 року №22, від 26 вересня 2019 року №28.

У кожному із актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №МІ-000099 від 17 вересня 2019 року, №МІ-000100 від 17 вересня 2019 року, №МІ-000101 від 17 вересня 2019 року, №МІ-000109 від 24 вересня 2019 року, №МІ-000111 від 25 вересня 2019 року, №МІ-000112 від 25 вересня 2019 року, №МІ-000113 від 25 вересня 2019 року, №МІ-000114 від 25 вересня 2019 року, визначено виконання робіт за договором субпідряду №003/09-1/19 від 03 вересня 2019 року - збирання та підготовка до монтажу наливного вимірювального модуля - 1 грн. на загальну суму 240 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 40 000,00 грн.

Також у матеріалах справи містяться:

- акт приймання-передачі матеріалів для збирання вимірювальних комплексів від 03 вересня 2019 року за договором субпідряду №003/09-1/19 від 03 вересня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «МІКСТОРА») передано обладнання та матеріали згідно переліку для виконання збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12 (виробнича база Замовника - позивача).

- акт приймання-передачі виробничої площадки для проведення робіт від 03 вересня 2019 року за договором субпідряду №003/09-1/19 від 03 вересня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «МІКСТОРА») передано у тимчасове користування обладнання площадки (загальна площа 10 кв.м.) для ведення робіт зі збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів на виробничому майданчику замовника (позивача) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12. Замовник (позивач) забезпечує субпідряднику (ТОВ «МІКСТОРА») точки підключення до електричного живлення, а також самостійно оплачує вартість використаної електроенергії.

- акт приймання-передачі матеріалів для збирання вимірювальних комплексів від 05 вересня 2019 року за договором субпідряду №003/09-1/19 від 03 вересня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «МІКСТОРА») передано обладнання та матеріали згідно переліку для виконання збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12 (виробнича база Замовника - позивача).

- акт приймання-передачі виробничої площадки для проведення робіт від 03 вересня 2019 року за договором субпідряду №003/09-1/19 від 03 вересня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «МІКСТОРА») передано у тимчасове користування обладнання площадки (загальна площа 10 кв.м.) для ведення робіт зі збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів на виробничому майданчику замовника (позивача) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12. Замовник (позивач) забезпечує субпідряднику (ТОВ «МІКСТОРА») точки підключення до електричного живлення, а також самостійно оплачує вартість використаної електроенергії.

- акт приймання-передачі вимірювальних комплексів від 17 вересня 2019 року за договором субпідряду №003/09-1/19 від 03 вересня 2019 року, згідно якого замовник (позивач) прийняв від субпідрядника (ТОВ «МІКСТОРА») зібрані та підготовлені до монтажу наливні вимірювальні комплекси у кількості 3 одиниці за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12.

- акт приймання-передачі вимірювальних комплексів від 24 вересня 2019 року за договором субпідряду №003/09-1/19 від 03 вересня 2019 року, згідно якого замовник (позивач) прийняв від субпідрядника (ТОВ «МІКСТОРА») зібрані та підготовлені до монтажу наливні вимірювальні комплекси у кількості 1 одиниці за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12.

Наливні вимірювальні модулі (комплекси) позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань: за договором №008/08-6/2019 від 08 серпня 2019 року укладеним з ТОВ «Енерго Трейд Інвест», у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання; за договором №026/07-2/2019 від 26 липня 2019 року укладеним з ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія», у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання; за договором №001/04-1/2019 від 01 квітня 2019 року укладеним з ТОВ «КРЕАТИВ ВОРД», у п.1.3 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання.

Оплата за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями №711 від 22 жовтня 2019 року, №762 від 29 жовтня 2019 року, №841 від 11 листопада 2019 року, №1105 від 27 грудня 2019 року, даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 631.

Контрагентом на адресу позивача складено та зареєстровано в Реєстрі податкові накладні.

Також позивачем надано договір поставки №027/08-1/19 від 27 серпня 2019 року, де ТОВ «МІКСТОРА» (Постачальник) зобов`язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість, ціна та гарантійні строки узгоджуються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (п.1.1 та п.1.2 Договору).

У Специфікації №1 від 27 серпня 2019 року до договору поставки №027/08-1/19 від 27 серпня 2019 року на загальну суму 906 000,00 грн, визначено номенклатуру товару: шафа живлення та керування - 1 шт., електронасос КМ 80-65-160Е - 2 шт., шафа управління датчиками - 1 шт., датчик рівня густини - 4 шт., шафа живлення та керування, ПЕОМ - 1 шт.;

У видатковій накладній від 06 вересня 2019 року №МІ-0000179 на загальну суму 120 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 20 000,00 грн, визначено номенклатуру товару: електронасос КМ 80-65-160Е - 2 шт. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 06 вересня 2019 року №22, позивач здійснив перевезення електронасосу КМ 80-65-160Е із смт.Губиниха Новомосковський р-н Дніпропетровська обл., вул. Берегового, 34/В;

У видатковій накладній від 26 вересня 2019 року №МІ-0000196 на загальну суму 74 400,00 грн, в т.ч. ПДВ - 12 400,00 грн, визначено номенклатуру товару: шафа живлення та керування, ПЕОМ - 1 шт.

У видатковій накладній від 26 вересня 2019 року №МІ-0000197 на загальну суму 504 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 84 000,00 грн, визначено номенклатуру товару: датчик рівня густини - 4 шт.;

У видатковій накладній від 26 вересня 2019 року №МІ-0000198 на загальну суму 78 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 13 000,00 грн, визначено номенклатуру товару: шафа управління датчиками - 1 шт.;

У видатковій накладній від 26 вересня 2019 року №МІ-0000199 на загальну суму 129 600,00 грн, в т.ч. ПДВ - 21 600,00 грн, визначено номенклатуру товару: шафа живлення та керування - 1 шт.;

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 26 вересня 2019 року №28, позивач здійснив перевезення шафи живлення та керування, ПЕОМ, датчиків рівня густини, шафи управління датчиками, шафи живлення та керування, із смт.Губиниха Новомосковський р-н Дніпропетровська обл., вул. Берегового, 34/В.

Товар, визначений у Специфікації №1 від 27 серпня 2019 року до договору поставки №027/08-1/19 від 27 серпня 2019 року, позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань: за договором №008/08-6/2019 від 08 серпня 2019 року укладеним з ТОВ «Енерго Трейд Інвест»; за договором №026/07-2/2019 від 26 липня 2019 року укладеним з ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія»; за договором №001/04-1/2019 від 01 квітня 2019 року укладеним з ТОВ «КРЕАТИВ ВОРД»; у доказ чого до позовної заяви додано первинну документацію для підтвердження використання позивачем зазначеного товару у своїй господарській діяльності.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями №564 від 23 вересня 2019 року, №653 від 10 жовтня 2019 року, №1104 від 27 грудня 2019 року, даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 631.

Контрагентом на адресу позивача складено та зареєстровано в Реєстрі податкові накладні.

15 липня 2019 року позивачем з ТОВ «БУД-СТРОМ» (код ЄДРПОУ 42534502) м.Кропивницький (субпідрядник) укладено договори № 015/07-1/19 та №015/07-2/19 та договір від 18 липня 2019 року №018/07-1/19 на виконання субпідрядних робіт, де ТОВ «БУД-СТРОМ» (Субпідрядник) за дорученням позивача (Замовника) приймає на себе обов`язок виконання будівель-монтажних робіт з впровадження системи обліку нафтопродуктів при відпуску в автоцистерни на нафтобазі. Комплекс робіт виконується Субпідрядником власними силами, а у необхідних випадках із залученням інших субпідрядних організацій (п.1.1 Договору). Договір №016/09-1/19 від 16 вересня 2019 року, де ТОВ «БУД-СТРОМ» (Субпідрядник) за дорученням позивача (Замовника) приймає на себе обов`язок виконати роботи з комплектування, збирання та підготовки до монтажу обладнання Замовника. Комплекс робіт виконується Субпідрядником із залученням інших субпідрядних організацій (п.1.1 Договору). Договори поставки №005/08-1/19 від 05 серпня 2019 року та №009/08-1/19 від 09 серпня 2019 року де ТОВ «БУД-СТРОМ» (Постачальник) зобов`язується поставити, а позивач (Покупець) прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість, ціна та гарантійні строки узгоджуються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору (п.1.1 та п.1.2 Договору).

За результатами виконаних робіт сторонами цих договорів складені наступні документи: акти приймання виконаних будівельних робіт від 13 серпня 2019 року №013/08-3/2019, №013/04-3/2019, №013/08-1/2019, №013/08-2/2019, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07 жовтня 2019 року №БС-0000223, №БС-0000224, №БС-0000225, №БС-0000226, №БС-0000227, №БС-0000228, №БС-0000229, №БС-0000230, №БС-0000231, №БС-0000232, №БС-0000233, №БС-0000234, №БС-0000235, №БС-0000236, №БС-0000237, від 15 жовтня 2019 року, №БС-0000259, №БС-0000260, №БС-0000261, №БС-0000262, №БС-0000263, №БС-0000264, №БС-0000265, №БС-0000266, №БС-0000267, №БС-0000268, №БС-0000269, №БС-0000270, специфікації №1 від 05 серпня 2019 року, №2 від 05 серпня 2019 року, №3 від 05 серпня 2019 року, №4 від 05 серпня 2019 року, №1 від 09 серпня 2019 року, №2 від 09 серпня 2019 року, видаткові накладні від 12 серпня 2019 року № БС-0000097, № БС-0000098, № БС-0000099, від 13 серпня 2019 року № БС-0000100, від 14 серпня 2019 року № БС-0000103, від 15 серпня 2019 року № БС-0000104, товарно-транспортні накладні від 12 серпня 2019 року №18, від 13 серпня 2019 року №19, від 14 серпня 2019 року №21, від 15 серпня 2019 року №22.

Також у матеріалах справи містяться:

- акт приймання-передачі матеріалів для збирання вимірювальних комплексів від 16 вересня 2019 року за договором субпідряду №016/09-1/19 від 16 вересня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «БУД-СТРОМ») передано обладнання та матеріали згідно переліку для виконання збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів (27 шт.) за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12 (виробнича база Замовника - позивача).

- акт приймання-передачі виробничої площадки для проведення робіт від 16 вересня 2019 року за договором субпідряду №016/09-1/19 від 16 вересня 2019 року, згідно якого субпідряднику (ТОВ «БУД-СТРОМ») передано у тимчасове користування обладнання площадки (загальна площа 20 кв.м.) для ведення робіт зі збирання та підготовки до монтажу наливних вимірювальних комплексів (27 шт.) на виробничому майданчику замовника (позивача) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12. Замовник (позивач) забезпечує субпідряднику (ТОВ «БУД-СТРОМ») точки підключення до електричного живлення, а також самостійно оплачує вартість використаної електроенергії.

- акт приймання-передачі вимірювальних комплексів від 07 жовтня 2019 року за договором субпідряду №016/09-1/19 від 16 вересня 2019 року, згідно якого замовник (позивач) прийняв від субпідрядника (ТОВ «БУД-СТРОМ») зібрані та підготовлені до монтажу наливні вимірювальні комплекси у кількості 15 одиниць за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12.

- акт приймання-передачі вимірювальних комплексів від 15 жовтня 2019 року за договором субпідряду №016/09-1/19 від 16 вересня 2019 року, згідно якого замовник (позивач) прийняв від субпідрядника (ТОВ «БУД-СТРОМ») зібрані та підготовлені до монтажу наливні вимірювальні комплекси у кількості 12 одиниць за місцем проведення робіт: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12.

Сторонами зазначених договорів субпідряду складено проектно-кошторисну документацію, а саме локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-2, договірна ціна на будівельно-монтажні роботи, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат до договорів від 15 липня 2019 року №015/07-1/19, №015/07-2/19, від 18 липня 2019 року №018/07-1/19.

Оплата за виконані роботи та отримані товари підтверджується платіжними дорученнями № 656 від 11 жовтня 2019 року, №657 від 11 жовтня 2019 року, №840 від 11 листопада 2019 року, №782 від 01 листопада 2019 року, №11 від 09 січня 2020 року, №18 від 10 січня 2020 року, №19 від 10 січня 2020 року, №34 від 16 січня 2020 року, №35 від 16 січня 2020 року, №63 від 21 січня 2020 року, №75 від 24 січня 2020 року, №76 від 24 січня 2020 року, №99 від 29 січня 2020 року, договором відступлення права вимоги №012/03-1/2020 від 12 березня 2020 року, платіжними дорученнями №223 від 18 березня 2020 року, №470 від 02 вересня 2019 року, №708 від 22 жовтня 2019 року, №763 від 29 жовтня 2019 року, №771 від 30 жовтня 2019 року, №841 від 11 листопада 2019 року, №1106 від 27 грудня 2019 року, №2 від 03 січня 2020 року, №706 від 22 жовтня 2019 року, №763 від 29 жовтня 2019 року, №3 від 03 січня 2020 року.

Контрагентом на адресу позивача складено та зареєстровано в Реєстрі податкові накладні.

Розглядаючи порушення, що зафіксовані в акті перевірки суд звертає увагу на наступне.

Відповідач в акті доводить здійснення зазначеними контрагентами позивача нереальних господарських операцій на адресу ТОВ «НКМ ГРУП» з причин відсутності необхідних умов для здійснення задекларованої господарської діяльності, а саме: відсутність матеріально-технічної і технологічної можливості здійснення виконання робіт, реалізації товару, перевезення (навантаження, розвантаження), тимчасового зберігання відповідних обсягів товару (його фізичного руху) в обмежені проміжки часу, відсутністю даних, що підтверджували б придбання послуг з транспортування та відсутність в ланцюгу формування податкового кредиту товару, який реалізовано ТОВ «НКМ ГРУП», наявності інформації щодо причетності до кримінальних правопорушень.

З цього приводу Верховним Судом у постанові від 06.09.2022 по справі №280/5548/20 висловлено наступну позицію:

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому будь-які документи (у тому числі накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій повинні були встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Складом податкового правопорушення стало формування показників податкової звітності податку на прибуток та податку на додану вартість за взаємовідносинами позивача з п`ятьма контрагентами ТОВ «РЕЙКА», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «ФОРМЕСТА», ТОВ «МІКСТОРА», ТОВ «БУД-СТРОМ» по господарським операціям, які за висновком податкового органу не здійснювались.

За правилами статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані у разі здійснення одного із п`яти видів операцій, передбачених пунктом 198.1. цієї статті. Формування об`єкту оподаткування та бази оподаткування податком на прибуток здійснюється відповідно до підпункту 134.1.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України. Відтак, показники фінансової звітності формуються за наслідками проведення господарських операцій.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV. Обов`язкові реквізити первинних документів встановлені частиною другою цієї статті.

Таким чином, суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В акті перевірки на с.16 контролюючим органом зазначено, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16 січня 2019 року №РЕ-0000026, №РЕ-0000027, №РЕ-0000028, №РЕ-0000029, №РЕ-0000030 підписані від ТОВ «РЕЙКА» директором Сандул Г.В., в той же час, згідно реєстраційних та облікових даних платника податків, керівником (особою, що має право підпису) ТОВ «РЕЙКА» з 14 січня 2019 року є Попруга А.О.

Судом встановлено, що до матеріалів справи було надано довіреність від 14 січня 2019 року, згідно якої Сандул Г.В. уповноважено представляти інтереси ТОВ «РЕЙКА» з усіма правами (повноваженнями), наданими керівнику товариства статутом ТОВ «РЕЙКА» та чинним законодавством. Довіреність підписана дійсним керівником ТОВ «РЕЙКА» Попруга А.О. Крім того, відповідно до наданих до відзиву на позовну заяву облікових даних ТОВ «РЕЙКА» зазначено, що ОСОБА_1 станом на 16 січня 2019 року перебував на посаді головного бухгалтера підприємства.

Відносно зазначення у акті перевірки, того що наданий до перевірки акт приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року №016/01/19 від 16 січня 2019 року не має обов`язкових реквізитів: прізвище та посада особи ТОВ «РЕЙКА», відповідального за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, судом встановлено, що кожен із актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16 січня 2019 року №РЕ-0000026, №РЕ-0000027, №РЕ-0000028, №РЕ-0000029, №РЕ-0000030, містить реквізит «ЗАТВЕРДЖУЮ» у верхній частині документу, у якому зазначено у верхньому лівому куті «директор ТОВ «РЕЙКА» (підпис) ОСОБА_1 , у верхньому правому куті «Генеральний директор ТОВ «НКМ ГРУП» (підпис) Кузнєцов О.В.».

Стосовно того, що всі надані до перевірки по взаємовідносинам з ТОВ «РЕЙКА» акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та акт приймання виконаних будівельних робіт від позивача підписано генеральним директором Кузнецовим О.В., який відповідно до наказу від 02 січня 2019 року №1-К «Про надання відпусток» з 02 січня 2019 року по 26 січня 2019 року знаходився у відпустці, то з суд зазначає. що відповідно до п.2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за №168/704 від 05 червня 1995 року, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Без доручення від імені підприємства може виступати тільки директор або інша особа, чиї повноваження зафіксовані в установчих документах (ч.5 ст.65 Господарський кодекс України). Тому підписувати акти виконаних робіт повинен директор підприємства. Крім того, у наказі від 02 січня 2019 року №1-К «Про надання відпусток» уся відповідальність за ведення справ на підприємстві була залишена за генеральним директором Кузнецовим О.В. на час його відпустки.

Щодо відсутності в акті приймання виконаних будівельних робіт за січень 2019 року №016/01/19 від 16 січня 2019 року з ТОВ «РЕЙКА» відомостей про використання субпідрядних організацій, то суд зазначає, що відповідно до п. 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» при визначені вартості виконаних обсягів робіт і проведені взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма №КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма №КБ-3), які наведено у додатку Т та у додатку У. Водночас, згідно п. 1.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 цей стандарт носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. У відповідності до п. 1.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 цей стандарт установлює основні правила з визначення нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування. Таким чином, форма №КБ-2в, КБ-3 є обов`язковою, лише для оформлення робіт, що виконуються за державні кошти.

При цьому ПК України та Закон №996-ХIV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

В акті перевірки на с.28 зазначено, що по взаємовідносинам з ТОВ «МІКСТОРА» податкова накладна №633 від 17 вересня 2019 року не підтверджена первинним документом, оскільки акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17 вересня 2019 року №МІ-000101 містить загальну вартість робіт 0 (нуль) грн., в т.ч. ПДВ 0 (нуль) грн, в той же час податкова накладна №633 від 17 вересня 2019 року зареєстрована на загальну суму 240000 грн, в т.ч. ПДВ - 40000 грн. З цього приводу суд зазначає, що після отримання акту перевірки позивач звернувся до свого контрагента ТОВ «МІКСТОРА» листом №107/2 від 31 березня 2020 року про заміну неналежно оформленого первинного документу. ТОВ «МІКСТОРА» надано на адресу позивача належним чином оформлений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17 вересня 2019 року №МІ-000101, про що свідчить його лист №8/20 від 09 квітня 2020 року.

Судом встановлено, що у бухгалтерському та податковому обліку сума за господарською операцією, зазначеної у податковій накладній №633 від 17 вересня 2019 року, відображена належним чином. Суми податку на додану вартість позивачем своєчасно і в повному обсязі відображені у податковому кредиті податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року.

Крім того, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю (постанова Верховного Суду від 23 липня 2020 року у справі №826/6806/17).

Щодо доводів контролюючого органу про невідповідність наданих позивачем первинних документів на придбання товарів у контрагентів у зв`язку із ненаданням до перевірки паспортів (сертифікатів) якості на товар суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Паспорти (сертифікати) якості на товар не є первинним документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону №996, не містять в собі відомості про господарську операцію, не пов`язані з нарахуванням та сплатою податків та не можуть підтверджувати чи навпаки, в разі їх відсутності, спростовувати факт проведення господарських операцій. Такі документи як паспорти (сертифікати) якості на товари, згідно до ст.83 Податкового кодексу України, не входять до кола матеріалів, які є підставами для висновків під час перевірки, та у відповідності до ст.85 Податкового кодексу України не обов`язкові для надання платником податків під час перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до досліджених судом документів, товари, що було придбано позивачем у ТОВ «МІКСТОРА» та ТОВ «БУД-СТРОМ» в подальшому використані в господарській діяльності ТОВ «НКМ ГРУП» та передано іншим контрагентам. Враховуючи приписи ст.662 ЦК України паспорти (сертифікати) якості повинні бути передані разом із такими товарами та не мають зберігатися у позивача.

В акті перевірки контролюючий орган зазначає, що відповідно до п.5.1 договорів субпідряду між ТОВ «НКМ ГРУП» (Замовник) та ТОВ «РЕЙКА», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «ФОРМЕСТА», ТОВ «МІКСТОРА», ТОВ «БУД-СТРОМ» (Субпідрядники) перед початком робіт Замовник здійснює вступний інструктаж з працівниками Субпідрядника. На запит контролюючого органу не надано журнал проведення вступних інструктажів працівникам субпідрядників ТОВ «РЕЙКА», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «ФОРМЕСТА», ТОВ «МІКСТОРА», ТОВ «БУД-СТРОМ». Відсутність вступного інструктажу, на думку контролюючого органу, свідчить про удаваність фінансово-господарських операцій з метою формування паперового податкового кредиту по ланцюгу постачання.

Такі аргументи відповідача є хибними та суд з цього приводу зазначає наступне.

Журнал проведення вступних інструктажів не є документом первинного бухгалтерського обліку в розумінні Закону №996 та відповідно до ст.83 Податкового кодексу України, не відноситься до матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. Перевірка дотримання позивачем законодавства про охорону праці не належить до функцій та повноважень ГУ ДПС, як територіального контролюючого органу. Відповідно до п.85.1. ст. 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці на підприємстві визначає Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05). Відповідно до п. 6.3 цього положення, з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство та беруть участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства, проводиться вступний інструктаж з питань охорони праці спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем, який в установленому порядку пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Вказане положення не передбачає обов`язкове проведення замовником інструктажів працівникам підрядних організацій.

Відповідно до вимог ст.153 Кодексу законів про працю України обов`язок проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної безпеки покладається на роботодавця. Аналіз норм Закону України «Про охорону праці», у тому числі положень ст.13 Закону свідчить, що саме роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

ТОВ «НКМ ГРУП» не є роботодавцем по відношенню до працівників ТОВ «РЕЙКА», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «ФОРМЕСТА», ТОВ «МІКСТОРА», ТОВ «БУД-СТРОМ», та, відповідно, на ньому не лежить обов`язок по проведенню інструктажів працівників цих підприємств.

В акті перевірки зазначено, що у відповіді на запит у листі від 03 березня 2020 року №072 ТОВ «НКМ ГРУП» пояснив, що «вступний інструктаж з представниками субпідрядних організацій проводився усно, і, за згодою сторін, не потребував формалізованого оформлення, адже організація - субпідрядник і без того несе відповідальність за виконання своїми працівниками всіх вимог і правил безпеки виконання робіт, відповідно проводить необхідні інструктажі власним працівникам».

Таким чином, відсутність у позивача журналу вступного інструктажу працівників залучених субпідрядних організацій не свідчить про удаваність фінансово-господарських операцій з метою формування паперового податкового кредиту по ланцюгу постачання.

В акті перевірки контролюючий орган робить висновок про штучний (уявний) характер вибору позивачем контрагентів ТОВ «РЕЙКА», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «ФОРМЕСТА», ТОВ «МІКСТОРА» та ТОВ «БУД-СТРОМ» та оформлення із ними правочинів, які не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять його предмет. Такий висновок відповідач обґрунтовує тим, що позивачем не надано інформації щодо джерел залучення саме цих контрагентів в якості продавців, субпідрядників. Крім того, згідно аналізу мережі INTERNET у ТОВ «РЕЙКА», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «ФОРМЕСТА», ТОВ «МІКСТОРА» та ТОВ «БУД-СТРОМ» відсутній веб-сайт, на якому представлено товариство та на якому би рекламувалася продукція та виконанні роботи, а також відсутня така реклама на спеціалізованих сайтах. Відтак, у публічному доступу відсутня інформація про виконання таких робіт (постачання товарів) цими суб`єктами господарської діяльності.

Суд не погоджується із таким твердженням контролюючого органу та зазначає наступне. Дані мережі Інтернет не є інформацією, що підтверджує нереальність здійснення позивачем господарських операцій із отримання робіт від своїх контрагентів. Крім того, дані мережі Інтернет не відносяться до матеріалів, які є підставою для висновків під час проведення перевірок, відповідно до ст.83 ПК України, якою визначено, що такими матеріалами є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. Жодною нормою законодавства не передбачено обов`язок суб`єкта господарювання по створенню власного веб-сайту, на якому повинно бути представлено товариство та на якому би рекламувалася продукція та виконанні роботи. Також діюче законодавство не передбачає обов`язок суб`єктів господарської діяльності по розміщенню реклами в мережі інтернет.

У листі позивача №072 від 03 березня 2020 року наданого під час проведення перевірки повідомлено контролюючий орган про те, що «пошук та відбір контрагентів відбувався через спілкування в експертному середовищі та рекомендації партнерських організацій. Процедура відбору субпідрядників не є на підприємстві формалізованою, тому документально не оформлюється. Рішення про вибір того чи іншого контрагента підтверджується підписанням з ним Договору на поставку товарів чи виконання робіт керівником підприємства. Перевірка спроможності контрагентів відбувалася через офіційний портал ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/businesspartner».

Відсутність в мережі Інтернет інформації про суб`єкта господарської діяльності, окрім отриманої із офіційних джерел, не свідчить про його фіктивність та удаваність правочинів, що ним укладаються.

Стаття 42 Конституції України передбачає, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Кожен суб`єкт підприємницької діяльності вправі сам обирати способи пошуку, перевірки та обрання своїх контрагентів.

Судом з`ясовано, що придбаний у ТОВ «РЕЙКА», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «ФОРМЕСТА», ТОВ «МІКСТОРА», ТОВ «БУД-СТРОМ», товар та роботи позивачем було використано в межах господарської діяльності, а саме під час виконання договорів щодо поставки обладнання або виконання будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт для різних замовників, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами та первинними документами складеними на підтвердження виконання умов цих договорів.

По взаємовідносинам з ТОВ «РЕЙКА», наливні вимірювальні модулі (комплекси), шафу живлення, будівельно-монтажні роботи позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань за договором поставки обладнання та виконання робіт з його монтажу №385 від 27 липня 2018 року укладеним з ПП «Компанія «НАДЕЖДА», у п.1 Специфікації №1 до якого, визначено передачу такого обладнання, а у п.2.1 Специфікації №1 - монтажні роботи на автоналиві, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №028/01-1/19 від 28 січня 2019 року (КБ2в), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 28 січня 2019 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 листопада 2018 року по 31 березня 2019 року.

По взаємовідносинам з ТОВ «КАВІСТА» монтажні роботи та наливні вимірювальні модулі (комплекси) позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань за договором поставки обладнання та виконання робіт з його монтажу №23/11-1/18 від 23 листопада 2018 року укладеним з ТОВ «СН-ГРУП», у п.2.2, 2.3, 2.4 Специфікації №1 до якого, визначено передачу таких робіт, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000013 від 12 вересня 2019 року, видатковою накладною №РН-0000016 від 16 вересня 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000029 від 12 вересня 2019 року, актом приймання виконаних будівельних робіт від 12 вересня 2019 року №005/09-5/19 (КБ2в), актом приймання виконаних будівельних робіт від 12 вересня 2019 року №004/09-4/19 (КБ2в), актом приймання виконаних будівельних робіт від 12 вересня 2019 року №003/09-3/19 (КБ2в), актом приймання виконаних будівельних робіт від 12 вересня 2019 року №002/09-2/19 (КБ2в). Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 лютого 2019 року по 31 грудня 2019 року.

По взаємовідносинам з ТОВ «ФОРМЕСТА» наливні вимірювальні модулі (комплекси) позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань:

За договором №012/03-1/19 від 12 березня 2019 року укладеним з ТОВ «ДОНБАСНАФТОПРОДУКТ», у п.1.1 додатку №4 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000018 від 26 вересня 2019 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 червня 2019 року по 31 грудня 2020 року;

За договором №007/05-1/19 від 07 травня 2019 року укладеним з ТОВ «Ресурс Інвест Перспектива», у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000206 від 29 травня 2020 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 07 травня 2019 року по 31 березня 2020 року.

По взаємовідносинам з ТОВ «МІКСТОРА» наливні вимірювальні модулі (комплекси) позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань:

За договором №008/08-6/2019 від 08 серпня 2019 року укладеним з ТОВ «Енерго Трейд Інвест», у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000219 від 15 липня 2020 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 квітня 2019 року по 01 травня 2020 року;

За договором №026/07-2/2019 від 26 липня 2019 року укладеним з ТОВ «Запорізька хендлінгова компанія», у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000015 від 30 вересня 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000030 від 30 вересня 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000031 від 30 вересня 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000032 від 30 вересня 2019 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 квітня 2019 року по 01 травня 2020 року;

За договором №001/04-1/2019 від 01 квітня 2019 року укладеним з ТОВ «КРЕАТИВ ВОРД», у п.1.3 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000021 від 30 вересня 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт від 30 вересня 2019 року №030/09-2/19. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 квітня 2019 року по 01 грудня 2020 року.

По взаємовідносинам з ТОВ «БУД-СТРОМ» наливні вимірювальні модулі (комплекси) позивач придбавав для виконання своїх зобов`язань:

За договором №025/07-2/2019 від 02 серпня 2019 року укладеним з ТОВ «ГЛУСКО РІТЕЙЛ», у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-00000034 від 21 листопада 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000050 від 03 грудня 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000051 від 03 грудня 2019 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 15 липня 2019 року по 20 жовтня 2022 року;

За договором №002/04-2/2019 від 01 квітня 2019 року укладеним з ТОВ «БРСМ-НАФТА», у п.1.3 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000218 від 15 липня 2020 року, видатковою накладною №РН-0000216 від 15 липня 2020 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 квітня 2019 року по 20 жовтня 2022 року;

За договором №025/07-1/2019 від 02 серпня 2019 року укладеним з ТОВ «ВОСТОКІНВЕСТ», у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000033 від 21 листопада 2019 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 квітня 2019 року по 20 жовтня 2022 року;

За договором №002/08-2/2019 від 02 серпня 2019 року укладеним з ТОВ «Нафтозбут», у п.1.3 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000220 від 15 липня 2020 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 квітня 2019 року по 20 жовтня 2022 року;

За договором №025/07-3/2019 від 02 серпня 2019 року укладеним з ДП «ТЕРМІНАЛ» Компанії Оледо Ассосіейтед ЕС. ЕЙ., у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000035 від 21 листопада 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000054 від 03 грудня 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000055 від 03 грудня 2019 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 квітня 2019 року по 20 жовтня 2022 року;

За договором поставки обладнання та виконання робіт з його монтажу №06/11/2018 від 06 листопада 2018 року укладеним з ТОВ «Онтаріо», у п.1 додатку №1.1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000028 від 01 листопада 2019 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року №001/11-1/19 від 01 листопада 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000042 від 01 листопада 2019 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 квітня 2019 року по 20 жовтня 2022 року;

За договором №016/07-1/2019 від 16 липня 2019 року укладеним з ТОВ «Нафтосервіс», у п.1 додатку №1 до якого - Специфікація №1, визначено передачу такого обладнання, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000222 від 17 липня 2020 року, видатковою накладною №001/11-1/19 від 01 листопада 2019 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000132 від 17 липня 2020 року. Оплата за виконані роботи підтверджується відповідно до банківської виписки за період з 01 квітня 2019 року по 20 жовтня 2022 року.

Між тим в акті перевірки відповідач зазначає, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «РЕЙКА», ТОВ «КАВІСТА», ТОВ «ФОРМЕСТА», ТОВ «МІКСТОРА», ТОВ «БУД-СТРОМ» у зв`язку з: відсутністю фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; відсутністю документального підтвердження реального здійснення господарських операцій; відсутністю ділової мети та розумних економічних причин для здійснення господарських операцій.

При цьому заперечуючи щодо можливості виконання контрагентами позивача робіт (послуг), а саме монтажних та пусконалагоджувальних робіт та поставки товарів, відповідачем не досліджувалось використання придбаних робіт та товарів у господарській діяльності позивача та відповідно реальність їх виконання. Крім того відповідачем не проведено зустрічних та інших перевірок ані контрагентів-постачальників, ані контрагентів-покупців позивача для встановлення факту реального виконання робіт (надання послуг) та продажу товарів.

Відповідно до позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 22 вересня 2021 року по справі №826/6155/17 будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Зазначені вище обставини з огляду на положення статті 90 КАС України підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Суд зазначає у справі, що розглядається, контролюючий орган на порушення вимог статті 77 КАС України не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для проведення господарської діяльності з виконання робіт та поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагентів і злагодженості дій між ними.

Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані позивачем до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

В акті перевірки податковий орган також посилається на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурують контрагенти позивача.

Так, в акті зазначено, що під час перевірки встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру досудових розслідувань встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №3201700110000030 від 20.03.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.358 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи органів ДФС України, з корисливих мотивів, використовуючи надану їм владу та службове становище, всупереч інтересам служби, впродовж 2017-2018 років на території Львівської, Київської, Одеської, Харківської, Сумської, Донецької областей та м.Києва, сприяли незаконній діяльності низки підприємств з ознаками фіктивної діяльності та які використовуються керівниками суб`єктів господарювання реального сектору економіки в схемі мінімізації податкових зобов`язань. Вищезазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий неконтрольований державою обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, що призводить до розтрати майна, заволодіння їм шляхом зловживання службовим становищем, ненадходження податків до бюджету держави.

Використовуючи реквізити створених підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності, відкриваючи для забезпечення злочинної діяльності та в подальшому використовуючи банківські рахунки в банківських установах, зазначені особи отримують готівкові кошти, які передають представникам реального сектору економіки. Для прикриття незаконної діяльності формуються та реєструються видаткові та податкові накладні по відображенню фіктивних оборуток, тобто до офіційних документів вносяться завідомо неправдиві дані про нібито проведенні фінансово-господарські операції. Тим самим створюються документи «прикриття», що в подальшому призводить до штучного завищення податкового кредиту та видаткових витрат суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки з метою умисного ухилення від сплати податків. Проведеними слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами встановлено, що до злочинної схеми ухилення від сплати податків, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом та фіктивного підприємництва причетні особи, які придбали, зареєстрували на підставних осіб ряд підприємств з ознаками фіктивності, серед яких ТОВ «РЕЙКА» (код ЄДРПОУ 42408360).

Під час перевірки контролюючим органом також встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових розслідувань Київською місцевою прокуратурою №6 здійснюється процесуальне керівництво досудового розслідування кримінального провадження №12018100060003659, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, щодо можливих фактів легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом ПрАТ «Миронівський Хлібопродукт». З матеріалів клопотання вбачається, що протягом 1 півріччя 2019 року ПрАТ «Миронівський Хлібопродукт», з метою продажу податкового кредиту та можливого переведення коштів у необліковану готівку, здійснило фінансові операції пов`язані з реалізацією м`ясної продукції та субпродуктів курятини 37 суб`єктам господарювання з ознаками фіктивності, серед яких ТОВ «МІКСТОРА» та ТОВ «БУД-СТРОМ».

Під час перевірки контролюючим органом також встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлено, що прокуратурою м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000002035 від 04.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено організоване злочинне угрупування, члени якого причетні до впровадження протиправних фінансових механізмів, направлених на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження на вітчизняні суб`єкти господарської діяльності (далі - СГД) та розкрадання державних/бюджетних коштів за сприяння службових осіб ГУ ДФС у м. Києві та Донецькій області. Так, організатори конвертаційного центру, використовуючи підприємства з ознаками фіктивності, укладають формальні договори купівлі-продажу фактично неіснуючих товарів та виписують відповідні податкові накладні, чим фактично формують податковий ліміт на рахунках ряду підприємств Київського регіону лише в базі ДФС, що дає змогу останнім збільшувати валові витрати та ухилятися від оподаткування. Зокрема, встановлено підприємства, які здійснили «пересорт» товару, серед яких і ТОВ «ФОРМЕСТА».

Крім того, за даними Єдиного державного реєстру судових розслідувань встановлено, що СУ ФР Головного управління ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018160000000067 від 16 липня 2018 року, за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що не встановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності створили підприємства з ознаками фіктивності, у т.ч. ТОВ «ТРАНЗА».

Також податковий орган зазначає, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003203 від 06 жовтня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 2 ст.205, ч. 3 ст.212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що для прикриття фактичного невиконання договірних зобов`язань та імітації здійснення діяльності, використовуються рахунки фіктивних суб`єктів господарської діяльності, що входять до складу «конвертаційного центру», серед яких ТОВ «КАВІСТА».

Податковий орган посилається на зазначені кримінальні провадження як на один із доказів нереальності господарських операцій позивача із його контрагентами. З цього приводу суд зазначає.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду відповідачем не зазначено жодного судового рішення, як то вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якими встановлено факти протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) осіб, які стосувались би взаємовідносин позивача із його контрагентами, та які б свідчили про порушення позивачем норм податкового законодавства. Наявність кримінальних проваджень, в яких лише фігурують назви контрагентів позивача, не свідчить про встановлення фактів протиправної діяльності осіб, пов`язаних із діяльністю цих контрагентів та позивача. Сама по собі наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а не Єдиному державному реєстрі судових розслідувань, як в акті перевірки помилково зазначає податковий орган) інформації про кримінальні провадження не має будь-якого преюдиційного значення для суду, не встановлює конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача, не свідчить про правильність чи ні оформлення первинних документів, про можливість виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливе використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Водночас немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року по справі №160/3364/19 зазначає, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-IX).

Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону № 466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

На думку Великої Палати Верховного Суду, вказані зміни до статті 112 ПК України фактично закріпили нормативно ті підходи, які й на час виникнення спірних правовідносин активно використовувалися в судовій практиці. Суди застосовували доктрини належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності і до прийняття Закону № 466-ІХ (зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду виклав відповідні висновки в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а та від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/705/18). При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду посилався також і на рішення ЄСПЛ «Інтерсплав проти України», у якому позиція щодо «залученості» платника податків до протиправних діянь контрагента фактично запроваджувала ту саму належну обачність, яка згодом була відображена в Законі № 466-ІХ. До того ж норма частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV, у якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів, існувала й на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Контролюючим органом не надано доказів того, що позивач діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05; п.53 Рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти України» від 15.10.2010 р., заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в адміністративній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КАС України. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в адміністративному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до принципу V, викладеного у Рекомендації № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13.10.1994 року, судді, зокрема, зобов`язані проводити справу неупереджено, спираючись на власну оцінку фактів та власне тлумачення закону; забезпечити, щоб кожна сторона мала однакові можливості бути заслуханою, і щоб процедурні права кожної із сторін дотримувались відповідно до положень Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідачем документально не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень та висновків, викладених а Акті перевірки.

Отже, сукупність вищенаведених, встановлених обставин справи, дає суду підстави вважати, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на це, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь позивача 52550 грн судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову та апеляційної скарги, виходячи з розрахунку 21020 грн + 31530 грн = 52550 грн (платіжне доручення №739 від 05 серпня 2020 року та платіжне доручення №2025 від 27 жовтня 2021 року).

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НКМ ГРУП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2020 №0004820507, №0004830507, №0004840507 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.04.2020 №0004820507.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.04.2020 №0004830507.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.04.2020 №0004840507.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НКМ ГРУП» судовий збір у розмірі 52550 (п`ятдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О.Артоуз