Рішення

від 04.01.2023 по справі 340/4959/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2023 року м. Кропивницький справа №340/4959/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомГромадської організації "Кропивницький антикорупційний центр" (27603, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Веселівка, вул. Перемоги, 47, кв.1, код ЄДРПОУ - 40747094)до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27629, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Аджамка, вул. Центральна, 65, код ЄДРПОУ - 04365135) провизнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Громадська організація "Кропивницький антикорупційний центр" звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в задоволенні запиту на інформацію Громадської організації Кропивницький антикорупційний центр від 22.07.2022 року № 441-1/02-30;

- зобов`язати Аджамську сільську раду надати Громадській організації Кропивницький антикорупційний центр публічну інформацію згідно поданого запиту на інформацію від 22.07.2022 року № 441-1/02-30.

ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 01 липня 2022 року Громадська організація «Кропивницький антикорупційний центр» (далі - позивач, ГО «КАЦ») звернулась до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з запитом на інформацію, в якому просила надати публічну інформацію, яка є предметом суспільного інтересу, а саме персональний депутатський склад Аджамської сільської ради (з листопад 2020 - по час подачі запиту), а також протоколи засідань, рішень Аджамської сільської ради з 01.08.2020 по 27.06.2022. Листом від 22.07.2022 позивачу надано відповідь, якою повідомлено, що запитуванні документи складаються з 7745 сторінок та запропоновано оплатити рахунок №1 від 22.07.2022, після чого можна буде одержати запитувану інформацію, а також надано копії документів щодо персонального депутатського складу та копії протоколів та рішень в кількості 12 сторінок безкоштовно.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав викладених в ньому. Відповідач вважає дії вчинені відповідно до вимог чинного законодавства та зазначає, що Аджамська сільська рада не відмовляла у наданні інформації та здійснила всі можливі й необхідні дії направлені на отримання позивачем інформації. Публічна інформація знаходиться у вільному доступі на інформаційному столі та дошках у приміщенні Аджамської сільської ради. На запити, які надійшли від позивача від 01.07.2022 р. щодо надання інформації було надіслано проміжну відповідь про розгляд запиту на інформацію. Запитувана інформація складала 7745 сторінок. Так як дана інформація склала великий обсяг, тому позивачу було запропоновано у зручний для нього час можливість отримати та ознайомитися у приміщенні Аджамської сільської ради. Також було надіслано рахунок для здійснення оплати витрат на копіювання або друк запитуваного документа. При телефонній розмові представнику було проінформовано, що запитувана інформація знаходиться у вільному доступі на інформаційному столі та дошках у приміщенні Аджамської сільської ради, тому у зручний для позивача час можливо прийти та ознайомитися.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 31.10.2022 року провадження у справі відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

29.11.2022 року від подано до суду відзив на позовну заяву.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Громадська організація «Кропивницький антикорупційний центр» 01 липня 2022 року звернулася до Аджамської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області із запитом на інформацію:

- персональний депутатський склад Аджамської сільської ради (з листопад 2020 - по час подачі запиту);

- протоколи засідань, рішень Аджамської сільської ради з 01.08.2020 року по 27.06.2022 року (а.с.22).

У запитах зауважено на тому, що відповідно до ч.4 ст.21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не сплачується.

Листом №441/02-30 від 22.07.2022 року Аджамська сільська рада на запити Громадської організації «Кропивницький антикорупційний центр» повідомила, що запитувані документи складаються з 7745 сторінок, у зв`язку з чим направлено рахунок на здійснення оплати витрат на копіювання або друк запитуваних документів. Роз`яснено, що одержати запитувану інформацію запитувач зможе після отримання підтверджуючого документа щодо повної оплати витрат на копіювання або друк запитуваних документів (а.с.23).

До відповіді також надано копії документів щодо персонального депутатського складу, копії протоколів та рішень в кількості 12 сторінок безкоштовно та рахунок №1 від 22.07.2022 р. для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію сукупно витрати на копіювання 7745 сторінок становлять 43 372 грн (а.с.24-46).

Позивач, не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи їх протиправними звернулася з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Отже, чи становить не надана запитувана інформація суспільний інтерес є предметом доказування даного спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про інформацію кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та до інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України Про доступ до публічної інформації.

Згідно із статтею 1, пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до статті 12 вказаного Закону суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати і оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 20 Закону України Про інформацію визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом (ч. 1 Закону).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 6 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України Про інформацію будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями статті 23 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що запитувач має право оскаржити, зокрема: відмову в задоволенні запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01 липня 2022 року звернувся до відповідача із запитом на інформацію: - персональний депутатський склад Аджамської сільської ради (з листопад 2020 - по час подачі запиту); - протоколи засідань, рішень Аджамської сільської ради з 01.08.2020 року по 27.06.2022 року. При цьому вказав, що дана інформація становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не сплачується (а.с.22).

Так, суд зазначає, що преамбула Закону України Про доступ до публічної інформації вказує, що цей закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні її розпорядників, та інформації, що становить суспільний інтерес.

З огляду на характер суспільно необхідної інформації, законодавство не надає вичерпного визначення цього поняття «суспільно необхідної інформації» чи поняття «суспільний інтерес». Тому, суд вважає, що гнучкість законодавства в цьому аспекті виправдано надає суду можливість визначати, чи є конкретна інформація суспільно необхідною, враховуючи індивідуальні обставини справи. Тобто сфера застосування зазначених понять стосується як приватних, так і публічних правовідносин.

Приписи ч.2 ст.29 Закону України Про інформацію визначає предметом суспільного інтересу ту інформацію, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

З викладеної норми Закону судом вбачається, що перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним.

Тобто, інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє:

- дискусії з питань, що хвилюють суспільство чи його частину, необхідності роз`яснення питань, які важливі для актуальної суспільної дискусії;

- з`ясуванню та розумінню причин, які лежать в основі рішень, які приймає державний орган, орган місцевого самоврядування, його службова чи посадова особа;

- посиленню підзвітності і підконтрольності влади суспільству загалом, у тому числі шляхом забезпечення прозорості процесу підготовки і прийняття владних рішень;

- дієвому контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ;

- запобіганню розтраті, привласненню публічних коштів і майна, запобіганню незаконному особистому збагаченню публічних службовців;

- захисту довкілля, виявленню завданої або можливої шкоди екології, обізнаності суспільства про дійсний стан довкілля та чинники, які на нього впливають;

- виявленню ризиків для здоров`я людей, для громадської безпеки і порядку, запобігання їм та їхнім наслідкам;

- виявленню шкідливих для людини наслідків діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб;

- інформуванню про діяльність органів публічної влади (державних органів, органів місцевого самоврядування), про їхні внутрішні правила, організацію роботи тощо;

- інформуванню про діяльність та поведінку публічних осіб, тобто людей, які обіймають посади публічної служби та/або користуються публічними ресурсами, а також, у ширшому значенні, осіб, які відіграють певну роль у громадському житті в політиці, економіці, мистецтві, соціальній сфері, спорті чи у будь-якій іншій сфері;

- викриттю недоліків у діяльності органів публічної влади, їхніх працівників;

- виявленню порушень прав людини, зловживання владою, корупційних правопорушень, неетичної поведінки публічних службовців, невиконання (чи неналежного, недбалого виконання) ними своїх обов`язків, дискримінації за будь-якою ознакою;

- інноваціям, науковим дослідженням;

- економічному розвитку, підприємницькій діяльності, інвестиціям;

- виявленню фактів введення громадськості в оману тощо.

При цьому, Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 №10 з огляду на практику Європейського суду з прав людини, рекомендував до інформації, яка становить суспільний інтерес, відносити: інформацію про втручання представників влади в кримінальне розслідування, про тиск на суддів; інформацію про дипломатичні переговори щодо актуальних питань і позицію уряду; зміст звернення депутата до Конституційного Суду щодо конституційності закону; інформацію про використання природних ресурсів, про дозволи на відчуження земельних ділянок; інформацію про можливі порушення публічних осіб у приватній сфері; інформацію про будівництво житла для депутатів за державний рахунок, про оплату праці керівника великої приватної компанії; інформацію про небезпеки для здоров`я, про погані умови догляду за пацієнтами.

Крім того, у пункті 11 постанови Пленуму зазначено, що відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. У наведеному положенні під фактичними витратами маються на увазі усі витрати, що здійсненні при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов`язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших десяти сторінок.

При цьому питання щодо надання розпорядником інформації перших десяти сторінок документа (частини інформації) безкоштовно одночасно з повідомленням запитувача про необхідність відшкодування витрат або повідомленням про відмову в задоволенні запиту у зв`язку з невідшкодуванням відповідних витрат прямо Законом України "Про доступ до публічної інформації" та іншими чинними нормативно-правовими актами не врегульовано.

Однак, враховуючи міжнародно-правові стандарти у сфері доступу до публічної інформації, належною практикою є надання за вимогою запитувача перших 10 сторінок безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів."

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 05 квітня 2021 року у справі №420/8512/20 наголосив, що «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, котра має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані зі збереженням, примноженням, захистом чинних цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.

Крім того, визначаючи, чи є інформація суспільно необхідною, треба враховувати:

1) Особу запитувача. Якщо інформацію запитує журналіст або людина, яка, користуючись сучасними засобами комунікації, створює площадку для суспільного обговорення важливих питань, систематично інформує суспільство про суспільні події, представник громадської організації, це є додатковим аргументом на користь наявності суспільного інтересу запитуваної інформації;

2) Кількість осіб (фізичних чи юридичних), яких стосується запитувана інформація. Так, наприклад, інформація про структуру тарифу оплати комунальних послуг стосується кожного члена територіальної громади, на яку поширюється відповідне рішення. Тому чим більша кількість людей, на чиї права, обов`язки та інтереси впливає запитувана інформація, тим більший суспільний інтерес до неї;

3) Наявність суспільної дискусії на момент отримання розпорядником інформації запиту (стосується актуальної дискусії, яка ведеться, наприклад, у медіа, парламенті чи місцевій раді);

4) Час, який минув з моменту створення інформації/документа. Так, чим більше часу проходить з моменту створення інформації/документа, тим меншою, здебільшого, є потенційна шкода від розголошення і, відповідно, тим більша перевага надається розкриттю інформації;

5) Що менша ймовірність завдання шкоди, то більша перевага надається розкриттю інформації;

6) Якщо інформація стосується публічного діяча або людини, яка претендує на зайняття публічної посади, то це додатковий аргумент на користь розкриття інформації. Така інформація може бути обмежена в доступі лише через серйозні обставини та високу ймовірність завдання істотної шкоди. Публічними діячами у цьому контексті можуть вважатись люди, які обіймають посади публічної служби (посади в державних органах, органах місцевого самоврядування) або користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Що вищою є посада публічної служби, яку займає або на яку претендує людина, то меншою є можливість обмеження доступу до інформації про неї;

7) Лише дуже серйозні доводи на користь суспільного інтересу в розголошенні інформації можуть переважити можливу шкоду інтересам захисту права на невтручання в особисте життя та захисту персональних даних, коли йдеться про так звані вразливі персональні дані (дані про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також дані, що стосуються здоров`я, статевого життя, біометричних або генетичних даних).

Враховуючи вищевикладене, на переконання суду позивач не наведено обґрунтованих та особливих обставин, за яких зазначена інформація з обмеженим доступом має бути оприлюднена шляхом надання відповідної інформації за запитом на інформацію, а саме: не наведено доказів, що отримання зазначеної інформації є необхідним для реалізації запитувачем інформації його функції зі сприяння публічній дискусії із суспільно важливих питань і що ненадання інформації створить суттєву перешкоду свободі вираження поглядів; не наведено доказів, що інформація, щодо якої вимагається доступ, відповідає вимогам трискладового тесту, тобто збирається в цілях задоволення саме суспільного інтересу, і в чому саме полягає такий інтерес.

Крім того, щодо запиту позивача в частині отримання інформації про депутатський склад Аджамської сільської ради суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Стаття 15 Закону № 2939-VI визначає перелік інформації, яка підлягає оприлюдненню розпорядниками.

Так, розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: 1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо); 2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; 3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення; 4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності; 5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник; 5-1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних; 6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації; 7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань; 8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи; 9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку; 10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; 11) інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; розклад роботи та графік прийому громадян; вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад; перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення; перелік і службові номери засобів зв`язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; систему обліку, види інформації, якою володіє суб`єкт владних повноважень; 12) іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом (ч. 1 ст. 15 Закону № 2939-VI).

Інформація, передбачена ч. 1 цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-VI ).

Положеннями ч.6 ст.19 Закону № 2939-VI встановлено, що з метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Судом з матеріалів справи вбачається, що Аджамська сільська рада не відмовляла позивачу у наданні інформації. Відповідачем повідомлено, що запитувана публічна інформація знаходится у вільному доступі на інформаційних стендах, а також на офіційному веб-сайті Аджамської сільської ради.

Більше того, на переконання суду відповідачем була надана інформація про депутатський склад, що підтверджується направленими копіями відповіді та рішення Аджамської сільської ради від 19.11.2020 року №1 Про початок повноважень депутатів, що складається з двох сторінок.

Велика палата Європейського суду з прав людини у рішенні від 8 листопада 2016 року у справі Magyar Helsinki Bizottsag v. Hungary (заява № 18030/11) вказала, що те, наскільки заборона доступу до інформації є втручанням у права заявника на свободу вираження поглядів, слід оцінювати у кожному конкретному випадку та з урахуванням його особливих обставин. Для цього, серед критеріїв, має бути оцінено чи є інформація готовою та доступною. Надання інформації не повинно накладати на державні органи надмірного тягаря зі збирання та обробки даних.

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону передбачено, що інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Приписами ч. 3 вказаної статті встановлено, що розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

З буквального тлумачення положень ч. 2 ст. 21 Закону випливає, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з копіюванням документів понад встановлений обсяг. Тобто, копії десяти сторінок документу надаються безкоштовно.

Конституційний Суд України в ухвалі від 25 червня 2013 року №29-у/2013, якою відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо офіційного тлумачення положень ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначив, що положення ч. 2 ст. 21 Закону викладені чітко, зрозуміло і передбачають відшкодування запитувачем фактичних витрат на копіювання та друк документів понад встановлену Законом кількість сторінок, а тому не потребують офіційної інтерпретації.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що 10 перших сторінок на кожне питання у запиті у відповідь на запит про надання публічної інформації надаються безкоштовно, тоді як відшкодування позивачем фактичних витрат на копіювання і друк документів повинно здійснюватися з одинадцятої сторінки.

Викладена позиція суду відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 27.01.2020 по справі № 815/2873/18.

Таким чином, суд вважає, що відповідач дійшов вірного висновку про те, що запитувана позивачем інформація є відкритою, публічною, що знаходиться у його володінні та для її отримання необхідно відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови в задоволенні позовних вимог відмовлено, сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Громадській організації "Кропивницький антикорупційний центр" повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук