Постанова

від 13.12.2022 по справі 280/5563/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5563/21Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2022р. у справі №280/5563/21за позовом:Селянського (фермерського) господарства «Кириченко С.В.» до: про:Головного управління ДПС у Запорізькій області визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

25.06.2021р. Селянське (фермерське) господарство «Кириченко С.В.» (далі - С(Ф)Г «Кириченко С.В.») за допомогою засобів поштового зв`язку звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити певні дії, який зареєстровано судом 02.07.2021р.. /а.с. 1-4,50/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2021р. вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову / а.с. 52/.

У встановлений судом строк позивачем було виконано вимоги вищезазначеної ухвали / а.с. 55-61/ та ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.08.2021р. за адміністративним позовом С(Ф)Г «Кириченко С.В.» до ГУ ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити певні дії відкрито провадження у адміністративній справі №280/5563/21 і справу призначено до судового розгляду / а.с. 62-63/

Позивач, посилаючись у уточненому адміністративному позові / а.с. 56-59/, на те,

що з метою підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи підприємством подано до контролюючого (податкового) органу: - податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9029301483 від 18.02.2021р. «Звітну»; - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9029298530 від 18.02.2021р.; - відомості про наявність земельних ділянок №9029301386 від 18.02.2021р.; - податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9029379160 від 18.02.2021р. «Звітну»; - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9029379166 від 18.02.2021р.; - відомості про наявність земельних ділянок №9029379165 від 18.02.2021р., але рішенням відповідача №15567/6/08-01-18-16 від 15.03.2021р. підприємству відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи у 2021р., а також зазначено, що подані документи не вважаються податковими деклараціями. Позивач вважає прийняте відповідачем рішення необґрунтованим та безпідставним, оскільки положення п. 299.10 ст. 299 ПК України не визначають такої підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку, як порушення строків подання податкової звітності, передбачених пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПК України, і на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення позивачем до контролюючого (податкового) органу в повному обсязі подано податкову звітність, передбачену як пп.295.9.1 п. 295.9 ст. 295, так і пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, тому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Запорізькій області, яке оформлене листом начальника Вільнянського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області №15567/6/08-01-18-16 від 15.03.2021р. про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку С(Ф)Г « Кириченко С.В. »; - зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області поновити позивача в Реєстрі платників єдиного податку 4 групи ГУ ДПС у Запорізькій області з 12.03.2021р..

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2022р. у справі №280/5563/21 адміністративний позов задоволено, - визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №15567/6/08-01-18-16 від 15.03.2021р. про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку; - зобов`язано ГУ ДПС у Запорізькій області поновити С(Ф)Г « Кириченко С.В. » в Реєстрі платників єдиного податку 4 групи ГУ ДПС у Запорізькій області з дати виключення з Реєстру платників єдиного податку. /а.с. 79-82/

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 88-90/, але ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022р. у справі №280/5563/21 цю апеляційну скаргу було повернуто заявнику / а.с. 117-118/.

Відповідачем повторно було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 13.01.2022р. у справі №280/5563/21 до суду апеляційної інстанції / а.с. 124-127/.

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022р. витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №280/5563/21 / а.с. 134/, які надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 12.10.2022р. / а.с. 136/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2022р. у справі №280/5563/21 заявнику апеляційної скарги поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС У Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2022р. у справі №280/5563/21 / а.с. 137/ та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 14 годин 30 хвилин 13.12.2022р. / а.с. 138/, про що судом апеляційної інстанції було належним чином повідомлено учасників справи / а.с. 139-144/.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 13.01.2022р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 146-147/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції у цій справі постановлено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення , рішення суду першої інстанції від 13.01.2022р. залишити без змін.

Також позивачем було надано заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача / а.с. 145/.

У судове засідання 13.12.2022р. представники позивача та відповідача не з`явились. Враховуючи, що сторони про день, годину та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, позивач надав суду письмову заяву про розгляд справи у відсутність свого представника. А відповідач про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника суд у встановленому законом порядку не повідомив, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

С(Ф)Г «Кириченко С.В.», позивач у справі, код ЄДРПОУ 24515855, зареєстровано в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11).

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачем у справі з метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подав до податкового (контролюючого) органу: - податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи «Звітну» №9029301483 від 18.02.2021р.; - розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9029298530 від 18.02.2021р.; - відомості про наявність земельних ділянок №9029301386 від 18.02.2021р.; - податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи «Звітну» №9029379160 від 18.02.2021р.; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва №9029379166 від 18.02.2021р.; - відомості про наявність земельних ділянок №9029379165 від 18.02.2021р..

Рішенням відповідача №15567/6/08-01-18-16 від 15.03.2021р. позивачу відмовлено у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, при цьому відповідачем у рішенні також зазначено, податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи №12899396 «Загальна» «Звітна» від 12.03.2021р. подана із запізненням, та також повідомлено, що подані позивачем документи не вважаються податковими деклараціями / а.с. 21/, і саме це рішення відповідача є предметом оскарження у цій справі.

Спірні відносини, що виникли між сторонами у цій справі врегульовано нормами Податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства ( норми якого застосовуються в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин )

Нормами Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71 від 28.12.2014р., який набрав чинності з 01.01.2015р., до Податкового кодексу України винесено низку змін, у тому числі фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок (виділено в окрему четверту групу).

Сукупний аналіз положень п. 291.4 ст. 291, пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України , в редакції чинній з 01.01.2015р., дає можливість зробити висновок про те, що окрему четверту групу єдиного податку створено замість фіксованого сільськогосподарського податку, і основною умовою для набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку, відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

При цьому також пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за № 320/15011 (далі - Інструкція), положення якої поширюються на податкові органи усіх рівнів та платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п. 299.1, 299.2 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому знаходиться інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Положеннями п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

З наданої копії оскаржуваного рішення відповідача / а.с. 21/, вбачається що у якості підстав позбавлення позивача у справі статусу платника єдиного податку четвертої групи процитовані положення пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, але при цьому відповідачем, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень чітко не визначено, які саме дії не були вчинені позивачем (платником податку) для підтвердження або набуття ним статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Щодо посилань відповідача під час розгляду цієї справи в обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення на те, що підставою для відмови позивачу у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021р. стало подання податкової звітності після встановлених Податковим кодексом України строків, то колегія суддів не може прийняти ці доводи до уваги з огляду на те, що Податковий кодекс України (п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України) передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку четвертої групи (п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України), але не містить норми, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку четвертої групи.

Крім вищезазначеного відповідачем у оскаржуваному рішенні / а.с. 21/ подані позивачем документи не вважаються податковими деклараціями, але повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, якою визначено, що податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми ст. 48 Податкового кодексу України, і такими порушеннями, зокрема, є: відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

Але у даному випадку відповідачем ( податковим органом) не було встановлено невідповідності поданих позивачем (платником податків) податкових декларацій вимогам ст. 48 Податкового кодексу України, і під час розгляду цієї справи відповідачем не було надано доказів протилежного. При цьому необхідно враховувати, що відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп. у 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Верховним Судом зроблено аналогічний висновок щодо застосування норм права під час вирішення подібних відносин, який викладено у постанові від 08.12.2021р. у справі №580/2725/19.

Отже приймаючи до уваги наведені вище фактичні обставини справи та норми чинного податкового законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, з урахування вимог щодо застосування норм права з урахуванням ії дії в часі, а також враховуючи, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, яким саме і є оскаржувані рішення відповідача, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, колегія суддів вважає, що відповідач, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття оскаржуваного рішення №15567/6/08-01-18-16 від 15.03.2021р. діяв не у спосіб визначений чинним законодавством, що є підставою для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову та постановив правильне рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №15567/6/08-01-18-16 від 15.03.2021р. та з метою повного захисту та відновлення права позивача зобов`язав відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку 4 групи з дати виключення з Реєстру платників податку.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог у цій справі, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 13.01.2022р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.01.2022р. у справі №280/5563/21 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 04.01.2023р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко