Вирок

від 03.01.2023 по справі 741/1066/22

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 1-кп/741/58/23

Єдиний унікальний номер 741/1066/22

ВИРОК

іменем України

03 січня 2023 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022275380000553 від 20 грудня 2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мени Менського району Чернігівської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, який працює оператором АЗС «ANP» у м. Києві (просп. Повітрофлотський, буд. 77), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2022 року в період часу приблизно з 10 год. 40 хв. до 11 год. 10 хв. ОСОБА_3 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи у громадському місці, а саме: у приміщенні поліклінічного відділення КНП «Носівська міська лікарня імені Ф.Я. Примака», розташованого по вул. Центральна, 53 у м. Носівка Ніжинського району Чернігівської області, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, ігноруючи правила співжиття, взаємоповаги та засади моральності, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, перед медичним персоналом та пацієнтами непристойними рухами рук вказував на свої статеві органи та торкався їх, показував непристойні жести, стискав пальці рук в кулаки та, висловлюючи погрози фізичною розправою, розмахував ними перед лікарем-психіатром ОСОБА_4 , медичною сестрою ОСОБА_5 , медичним реєстратором ОСОБА_6 та медичним реєстратором ОСОБА_7 , які в цей час знаходились на своїх робочих місцях і змушені були припинити прийом пацієнтів до приїзду працівників поліції.

Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта прокурором додано клопотання, у якому зазначено, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а представник потерпілого ОСОБА_8 не заперечує проти такого розгляду, про що наявні відповідні заяви.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі його захисника ОСОБА_9 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, він визнає беззаперечно, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, які викладені в обвинувальному акті та з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, а також йому роз`яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. ОСОБА_3 надана згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, що засвідчено його підписом та підписом його захисника ОСОБА_9 .

З урахуванням наведеного та вимог КПК України суд робить висновок, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381-382 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, а саме: хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінального проступку знайшли своє підтвердження за результатами розгляду обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_9 обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не оспорюють, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку обвинувачений визнає в повному обсязі, позиція обвинуваченого є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, робить висновок, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд ураховує нижченаведене.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Статтею 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину є альтернативними, незалежними та можуть існувати відокремлено одна від одної, на що вказано Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2018 року у справі №297/562/17.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, каятті; відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, офіційно працює, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, має зареєстроване місце проживання, за яким заяв та скарг на його некоректну поведінку не надходило.

Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Санкцією ч. 1 ст. 296 КК України передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

З урахуванням викладеного вище, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі, оскільки таке покарання буде відповідати принципу розумності і справедливості, воно є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 75 КК України суд, ураховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини кримінального провадження, уважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд переконаний, що саме таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, а також принципам гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовано.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1